Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бертран дю Геклен (*Bertrand Du Guesclin, бл. 1320 —13 липня 1380) — французький військовий діяч Столітньої віни, конетабль Франції, конетабль Кастилії. З 1-ї половини XV століття, в часи тяжких поразок французів у Столітній війні, зарахований десятим героєм до дев'ятки достойників. Прізвиська — «Бретонський орел», «Чорний пес Бросеаліди».
| Бертран дю Геклен фр. Bertrand Du Guesclin | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: | 1320-ті[1] або 1320[1][2] Броон | |
| Смерть: | 13 липня 1380[1] Шатонеф-де-Рандон | |
| Поховання: | Абатство Сен-Дені і d | |
| Національність: | бретонець | |
| Підданство: | королівство Франція | |
| Країна: | Франція | |
| Рід: | дю Геклен | |
| Батько: | Робер II дю Геклен | |
| Шлюб: | | |
| | ||
Біографія
Молоді роки
Походив зі лицарського роду дю Геклен з Бретані. Народився близько 1320 року у м.Броон в родині Робера II дю Геклена, шевальє де Мотте-Броон та Жанни де Мальменс. Мав незвичайну зовнішність — велику голову, дуже маленький, приплющений ніс, в подальшому втратив ліве око.
Замолоду брав участь у численних герцях та турнірах, перший з яких відбувся 1337 року. Загалом в цей час дю Геклен вийшов переможцем у 15 герцях.
Війна за Бретонський спадок
Кар'єру розпочав службою у Карла де Блуа під час війни за Бретонський спадок у 1341–1364 роках. У 1354 році висвячений на лицаря Арнулем де Одреемом за успіх в захопленні замку Гран-Фогерей.
У 1356–1357 роках брав участь в обороні м. Ренн від англо-бретонської армії на чолі із Генрі Гросмонтом, герцогом Ланкастером, що підтримували іншого претендента на герцогський престол, Жана де Монфора. Тоді уславився герцем з Вільямом Бамборо, графом Пеброком.
У 1359 році очолив оборону м. Дінан проти армії Томаса Кантерберрі.
Участь у інших подіях Столітньої війни
12 вересня 1360 року оженився на представниці роду де Рагунель. Того ж року призначається лейтенантом провінцій Нормандії, Анжу та Мен. У 1364 році приєднався до дофіна Карла (майбутнього короля Карла V) та був призначений капітан-генералом. Того ж року біля Кошреля завдав поразки наваррському загону Жана де Грайї (союзника англійців), який намагався повалити брата Карла — Філіпа II — й передати герцогство Бургундію наваррському королю Карлу II. Перемога дю Геклена сприяла закріпленню Бургундії за Філіпом та укладанню мирної угоди між Наваррою та Францією. За це отримує графство де Лонгвіль. Наприкінці року разом з де Бурбоном зазнав поразки у битві при Оре від армії Жана де Монфора. З полону дю Геклен звільнився за 100 тис. екю, з яких 40 тис. екю заплатив король, а 60 тис. — Гай XII де Лаваль.
У 1365 році зібрав значні загони найманців, з якими взяв в облогу м. Авіньйон, де знаходився на той час папа римський Урбан V. Від останнього дю Геклен вимагав кошти для продовження війни з Англією. Боротьба проти папи тривала до 1366 року. У 1367 році Урбан V вимушений був виїхати до Риму.
У 1366 році за наказом короля очолив армію (спільно з Жаном де Бурбоном, графом де ла Марш) та рушив на підтримку Енріке Трастамара, що боровся за владу над Кастилією з королем Педро I Жорстоким. Спочатку французи діяли успішно — фактично без великих сутичок захопили Кастилію та увійшли до її столиці Бургоса. Дю Геклен сприяв оголошенню Енріке Трастамара королем Кастилії. Натомість призначається конетаблем Кастилії. Після цього повертається до Франції. Втім вже у 1367 році рушив з 4 тис. вояків на допомогу Трастамара, проти якого виступили англійці під орудою Едуарда Чорного принца, але зазнав нищівної поразки та потрапив у полон. З полону дю Геклена викупив французький король Карл V. 1369 року втретє виступив до Кастилії, де зрештою переміг Педро I у битві при Монтель. Переможений запропонував 100 тис. дублонів дю Геклену за можливість врятуватися. Останній начебто погодився на пропозицію. Втім коли Педро I увійшов до намету дю Геклена, той дозволив Енріке Трастамара заколоти свого ворога. За це новий король Кастилії надав йому титул герцога Моліни.
Під час повернення на північ Франції зумів зайняти віконтство Лімож, змусивши її володарку Жанну де Пент'євр визнати зверхність короля Франції, відмовившись від васальної присяги англійському королю.
У 1370 році король Карл V призначає дю Геклена конетаблем Франції. Того ж року відновлено війну проти Англії. Незабаром дю Геклен переміг англійців у битві при Понваллені, згодом здолав ворога у битві при Брессюїрі. Наприкінці року відвоював важливе луарське місто Сомюр. У 1371 році взяв в облогу м. Бешерель.
Дю Геклен, слідуючи обережній стратегії, застосовує партизанські методи війни, в серії кампаній, уникаючи зіткнень з великими англійськими арміями, звільнив у 1372 році багато міст — Пуатьє та Сентож, Шавіньї, Монкотур, Сен-Север, Монморійон, Люссак-ле-Шато, Конш. Того ж року дю Геклен наказав франко-кастильському флоту здійснити грабіжницькі походи на англійське узбережжя. 1373 року переміг англо-бретонські війська у битві при Шизе.
У 1373 році вдруге оженився (на представниці впливого бретонського та анжуйського роду де Лаваль). Того ж року захопив міста Ніор, Лузіньян, Ла Рош-сюр-Йон, Коньяк, Мортеме. Після цього змусив Бретань підкоритися Франції, захопивши Сен-Мало та Брест.
У 1374 році відвоював важливе гієнське місто Ла-Реоль, а потім міста Лурд, Кондом, Молеон-д'Арманьяк, Кастільйоне, Сен-Фуа-ла-Гранд, Пенн-д'Ажене, Сен-Макер, Муассак, Лангон, Сент-Базей. У 1375 році зайняв місто Жансе. У 1376 році отримав сіньйорію Понторсон в Нормандії. У 1377 року захопив Бержерак.
У 1378 році діяв в Нормандії та Бретані, захопивши міста Авранш, Карантан, Санкт-Ло, Ножан-ле-Руа, Пон-Одемер, Евре, Бомонт, Бретейль, Валонь, Берне, Гавре, Пасі-сюр-Ер, Ане, Мортен. Втім спроба захопити Шербур виявилася невдалою. Разом з тим дю Геклен не підтримав конфіскацію королем Карлом V Бретані, у зв'язку з цим виник конфлікт дю Геклена із королем. Його було залагоджено Людовіком I, герцогом Анжу.
Після цього продовжив відвоювати землі на півдні Франції. Зрештою змусив Едуарда Чорного принца відступити з півдня Франції. До 1380 року англійці контролювали лише п'ять французьких портів. Помер під час цієї кампанії біля обложеного Шатонеф-де-Рандону. Його поховано в усипальниці французьких королів монастиря Сен-Дені.
Родина
1. Дружина — Тіфані де Рагунель (1330—1371)
дітей не було
2. Дружина — Жанна де Лаваль (1350—1433)
дітей не було
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118719238 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- Jones, Michael, Letters, Orders and Musters of Bertrand du Guesclin, 1357–1380. Woodbridge and Rochester NY: The Boydell Press, 2004.
- Alexandre Mazas, Bertrand Duguesclin, connétable de France: Dugueslin combat les Anglais et sauve le royaume, Nîmes, C. Lacour, coll. «Rediviva», 2005, 21 cm, 240 p. ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bertran dyu Geklen Bertrand Du Guesclin bl 1320 13 lipnya 1380 francuzkij vijskovij diyach Stolitnoyi vini konetabl Franciyi konetabl Kastiliyi Z 1 yi polovini XV stolittya v chasi tyazhkih porazok francuziv u Stolitnij vijni zarahovanij desyatim geroyem do dev yatki dostojnikiv Prizviska Bretonskij orel Chornij pes Brosealidi Bertran dyu Geklen fr Bertrand Du GuesclinBertran dyu Geklen graf de Longvil Narodzhennya 1320 ti 1 abo 1320 1 2 BroonSmert 13 lipnya 1380 1 Shatonef de RandonPohovannya Abatstvo Sen Deni i dNacionalnist bretonecPiddanstvo korolivstvo FranciyaKrayina FranciyaRid dyu GeklenBatko Rober II dyu GeklenShlyub Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Pohodiv zi licarskogo rodu dyu Geklen z Bretani Narodivsya blizko 1320 roku u m Broon v rodini Robera II dyu Geklena shevalye de Motte Broon ta Zhanni de Malmens Mav nezvichajnu zovnishnist veliku golovu duzhe malenkij priplyushenij nis v podalshomu vtrativ live oko Zamolodu brav uchast u chislennih gercyah ta turnirah pershij z yakih vidbuvsya 1337 roku Zagalom v cej chas dyu Geklen vijshov peremozhcem u 15 gercyah Vijna za Bretonskij spadok Kar yeru rozpochav sluzhboyu u Karla de Blua pid chas vijni za Bretonskij spadok u 1341 1364 rokah U 1354 roci visvyachenij na licarya Arnulem de Odreemom za uspih v zahoplenni zamku Gran Fogerej U 1356 1357 rokah brav uchast v oboroni m Renn vid anglo bretonskoyi armiyi na choli iz Genri Grosmontom gercogom Lankasterom sho pidtrimuvali inshogo pretendenta na gercogskij prestol Zhana de Monfora Todi uslavivsya gercem z Vilyamom Bamboro grafom Pebrokom U 1359 roci ocholiv oboronu m Dinan proti armiyi Tomasa Kanterberri Uchast u inshih podiyah Stolitnoyi vijni 12 veresnya 1360 roku ozhenivsya na predstavnici rodu de Ragunel Togo zh roku priznachayetsya lejtenantom provincij Normandiyi Anzhu ta Men U 1364 roci priyednavsya do dofina Karla majbutnogo korolya Karla V ta buv priznachenij kapitan generalom Togo zh roku bilya Koshrelya zavdav porazki navarrskomu zagonu Zhana de Grajyi soyuznika anglijciv yakij namagavsya povaliti brata Karla Filipa II j peredati gercogstvo Burgundiyu navarrskomu korolyu Karlu II Peremoga dyu Geklena spriyala zakriplennyu Burgundiyi za Filipom ta ukladannyu mirnoyi ugodi mizh Navarroyu ta Franciyeyu Za ce otrimuye grafstvo de Longvil Naprikinci roku razom z de Burbonom zaznav porazki u bitvi pri Ore vid armiyi Zhana de Monfora Z polonu dyu Geklen zvilnivsya za 100 tis ekyu z yakih 40 tis ekyu zaplativ korol a 60 tis Gaj XII de Laval U 1365 roci zibrav znachni zagoni najmanciv z yakimi vzyav v oblogu m Avinjon de znahodivsya na toj chas papa rimskij Urban V Vid ostannogo dyu Geklen vimagav koshti dlya prodovzhennya vijni z Angliyeyu Borotba proti papi trivala do 1366 roku U 1367 roci Urban V vimushenij buv viyihati do Rimu U 1366 roci za nakazom korolya ocholiv armiyu spilno z Zhanom de Burbonom grafom de la Marsh ta rushiv na pidtrimku Enrike Trastamara sho borovsya za vladu nad Kastiliyeyu z korolem Pedro I Zhorstokim Spochatku francuzi diyali uspishno faktichno bez velikih sutichok zahopili Kastiliyu ta uvijshli do yiyi stolici Burgosa Dyu Geklen spriyav ogoloshennyu Enrike Trastamara korolem Kastiliyi Natomist priznachayetsya konetablem Kastiliyi Pislya cogo povertayetsya do Franciyi Vtim vzhe u 1367 roci rushiv z 4 tis voyakiv na dopomogu Trastamara proti yakogo vistupili anglijci pid orudoyu Eduarda Chornogo princa ale zaznav nishivnoyi porazki ta potrapiv u polon Z polonu dyu Geklena vikupiv francuzkij korol Karl V 1369 roku vtretye vistupiv do Kastiliyi de zreshtoyu peremig Pedro I u bitvi pri Montel Peremozhenij zaproponuvav 100 tis dubloniv dyu Geklenu za mozhlivist vryatuvatisya Ostannij nachebto pogodivsya na propoziciyu Vtim koli Pedro I uvijshov do nametu dyu Geklena toj dozvoliv Enrike Trastamara zakoloti svogo voroga Za ce novij korol Kastiliyi nadav jomu titul gercoga Molini Pid chas povernennya na pivnich Franciyi zumiv zajnyati vikontstvo Limozh zmusivshi yiyi volodarku Zhannu de Pent yevr viznati zverhnist korolya Franciyi vidmovivshis vid vasalnoyi prisyagi anglijskomu korolyu U 1370 roci korol Karl V priznachaye dyu Geklena konetablem Franciyi Togo zh roku vidnovleno vijnu proti Angliyi Nezabarom dyu Geklen peremig anglijciv u bitvi pri Ponvalleni zgodom zdolav voroga u bitvi pri Bressyuyiri Naprikinci roku vidvoyuvav vazhlive luarske misto Somyur U 1371 roci vzyav v oblogu m Besherel Dyu Geklen sliduyuchi oberezhnij strategiyi zastosovuye partizanski metodi vijni v seriyi kampanij unikayuchi zitknen z velikimi anglijskimi armiyami zvilniv u 1372 roci bagato mist Puatye ta Sentozh Shavinyi Monkotur Sen Sever Monmorijon Lyussak le Shato Konsh Togo zh roku dyu Geklen nakazav franko kastilskomu flotu zdijsniti grabizhnicki pohodi na anglijske uzberezhzhya 1373 roku peremig anglo bretonski vijska u bitvi pri Shize U 1373 roci vdruge ozhenivsya na predstavnici vplivogo bretonskogo ta anzhujskogo rodu de Laval Togo zh roku zahopiv mista Nior Luzinyan La Rosh syur Jon Konyak Morteme Pislya cogo zmusiv Bretan pidkoritisya Franciyi zahopivshi Sen Malo ta Brest U 1374 roci vidvoyuvav vazhlive giyenske misto La Reol a potim mista Lurd Kondom Moleon d Armanyak Kastiljone Sen Fua la Grand Penn d Azhene Sen Maker Muassak Langon Sent Bazej U 1375 roci zajnyav misto Zhanse U 1376 roci otrimav sinjoriyu Pontorson v Normandiyi U 1377 roku zahopiv Berzherak U 1378 roci diyav v Normandiyi ta Bretani zahopivshi mista Avransh Karantan Sankt Lo Nozhan le Rua Pon Odemer Evre Bomont Bretejl Valon Berne Gavre Pasi syur Er Ane Morten Vtim sproba zahopiti Sherbur viyavilasya nevdaloyu Razom z tim dyu Geklen ne pidtrimav konfiskaciyu korolem Karlom V Bretani u zv yazku z cim vinik konflikt dyu Geklena iz korolem Jogo bulo zalagodzheno Lyudovikom I gercogom Anzhu Pislya cogo prodovzhiv vidvoyuvati zemli na pivdni Franciyi Zreshtoyu zmusiv Eduarda Chornogo princa vidstupiti z pivdnya Franciyi Do 1380 roku anglijci kontrolyuvali lishe p yat francuzkih portiv Pomer pid chas ciyeyi kampaniyi bilya oblozhenogo Shatonef de Randonu Jogo pohovano v usipalnici francuzkih koroliv monastirya Sen Deni Rodina1 Druzhina Tifani de Ragunel 1330 1371 ditej ne bulo 2 Druzhina Zhanna de Laval 1350 1433 ditej ne buloPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Deutsche Nationalbibliothek Record 118719238 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaJones Michael Letters Orders and Musters of Bertrand du Guesclin 1357 1380 Woodbridge and Rochester NY The Boydell Press 2004 ISBN 1 84383 088 4 Alexandre Mazas Bertrand Duguesclin connetable de France Dugueslin combat les Anglais et sauve le royaume Nimes C Lacour coll Rediviva 2005 21 cm 240 p ISBN 2 7504 0775 3