Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конфедерація берегватів баргвати баргавати 744 1060 Конфедерація берегватів позначено синім Столиця Фустат Мова и бербер

Берегвати

Берегвати
Конфедерація берегватів
баргвати (баргавати)
744 – 1060
imageКонфедерація берегватів (позначено синім)


Столиця Фустат
Мова(и) берберська
Форма правління монархія

Конфедерація берегватів (араб. بورغواطة‎) — берберська держава в Північній Африці, яка існувала у 744—1060 роках.

Історія

На думку дослідника Жерома Каркопіно назва берегвати походить від римської назви барквати. Це плем'я вже існувало за часів Римської імперії, було її конфедератом, розташовувалося біля міста Волюбіліс.

У 690-х роках остаточно були підкорені Арабським халіфатом. Починається процес ісламізації. Проте невдовзі бергевати надали прихисток представникам релігійної течії суфритів. 739 або 740 року бергевати приєдналися до берберського повстання проти халіфату. Втім після поразки основних сил повсталих у 741 році союз берберів розпався, основною причиною став конфлікт між племенами бергевата і зената.

743 році основні сили бергевата рушили до Атлантичного океану, де в області Темасма 744 року на чолі з заснували власну продержаву у вигляді конфедерації. Його наступники протягом VIII—IX ст. суттєво зміцнили берберський союз, перетворивши його на своєрідну державу. В цей час удалося відбити два великих вторгнення військ Омеядського халіфату.

Наприкінці X ст. встановлюються союзні відносини з Кордовським халіфатом, спрямованим проти Фатімідів. З XI ст. починається запекла війна з державою Іфранідів, яку заснувало плем'я зената зі столицею в Шеллі.

У середині 1050-х років почалися запеклі війни з Альморавідами. Водночас 1055 року вдалося завдати поразки Малазькій тайфі, захопивши важливі порти Танжер і Сеути. На той час було подолано спроти Іфранідів з Шелли. 1058 року в битві біля Куріфалату завдано поразки Альморавідам. Але вже 1060 року бергевати зазнали поразки. Їхню державу було приєднано до володінь Альморавідів.

Територія

Охоплювала територію сучасного Західного Марокко, основу становила історична область Темасма уздовж узбережжя Атлантичного океану (між сучасними міста Сафі і Сале).

Устрій

Являла собою протодержаву, фактично була племінною конфедерацією берберів, основу яких становило плем'я берегватів з групи масмуда. Загалом складалсоя з 29 племен.

Влада правителя була спадковою, але обмежувалася радою племен та аристократією.

Володарі

  • (744)
  • Саліх ібн Таріф (744—?)
  • Іл'яс ібн Саліх (792—842)
  • Юнус ібн Іл'яс (842—888)
  • Абу'л-Гуфайл Мухаммед (888—917)
  • Абу'л-Ансар Абдаллах (917—961)
  • Абу Мансур Іса (961—?)

Релігія

Більшість племен (17) сповідувала хариджизм, 12 племен — поєднання ісламу з традиційними доісламськими віруваннями берберів. Саліх ібн Таріф створив власний Коран з 80 сур, де поєднувалися ідеї суннізму, шиїзму, хариджизму та берберського поганства.

Джерела

  • Ulrich Haarmann, Geschichte der Arabischen Welt. C.H. Beck München, 2001.
  • John Iskander, Devout Heretics: The Barghawata in Maghribi Historiography, in The Journal of North African Studies Volume 12, 2007, pages 37–53.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Konfederaciya beregvativ bargvati bargavati 744 1060 Konfederaciya beregvativ poznacheno sinim Stolicya Fustat Mova i berberska Forma pravlinnya monarhiya Konfederaciya beregvativ arab بورغواطة berberska derzhava v Pivnichnij Africi yaka isnuvala u 744 1060 rokah IstoriyaNa dumku doslidnika Zheroma Karkopino nazva beregvati pohodit vid rimskoyi nazvi barkvati Ce plem ya vzhe isnuvalo za chasiv Rimskoyi imperiyi bulo yiyi konfederatom roztashovuvalosya bilya mista Volyubilis U 690 h rokah ostatochno buli pidkoreni Arabskim halifatom Pochinayetsya proces islamizaciyi Prote nevdovzi bergevati nadali prihistok predstavnikam religijnoyi techiyi sufritiv 739 abo 740 roku bergevati priyednalisya do berberskogo povstannya proti halifatu Vtim pislya porazki osnovnih sil povstalih u 741 roci soyuz berberiv rozpavsya osnovnoyu prichinoyu stav konflikt mizh plemenami bergevata i zenata 743 roci osnovni sili bergevata rushili do Atlantichnogo okeanu de v oblasti Temasma 744 roku na choli z zasnuvali vlasnu proderzhavu u viglyadi konfederaciyi Jogo nastupniki protyagom VIII IX st suttyevo zmicnili berberskij soyuz peretvorivshi jogo na svoyeridnu derzhavu V cej chas udalosya vidbiti dva velikih vtorgnennya vijsk Omeyadskogo halifatu Naprikinci X st vstanovlyuyutsya soyuzni vidnosini z Kordovskim halifatom spryamovanim proti Fatimidiv Z XI st pochinayetsya zapekla vijna z derzhavoyu Ifranidiv yaku zasnuvalo plem ya zenata zi stoliceyu v Shelli U seredini 1050 h rokiv pochalisya zapekli vijni z Almoravidami Vodnochas 1055 roku vdalosya zavdati porazki Malazkij tajfi zahopivshi vazhlivi porti Tanzher i Seuti Na toj chas bulo podolano sproti Ifranidiv z Shelli 1058 roku v bitvi bilya Kurifalatu zavdano porazki Almoravidam Ale vzhe 1060 roku bergevati zaznali porazki Yihnyu derzhavu bulo priyednano do volodin Almoravidiv TeritoriyaOhoplyuvala teritoriyu suchasnogo Zahidnogo Marokko osnovu stanovila istorichna oblast Temasma uzdovzh uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu mizh suchasnimi mista Safi i Sale UstrijYavlyala soboyu protoderzhavu faktichno bula pleminnoyu konfederaciyeyu berberiv osnovu yakih stanovilo plem ya beregvativ z grupi masmuda Zagalom skladalsoya z 29 plemen Vlada pravitelya bula spadkovoyu ale obmezhuvalasya radoyu plemen ta aristokratiyeyu Volodari 744 Salih ibn Tarif 744 Il yas ibn Salih 792 842 Yunus ibn Il yas 842 888 Abu l Gufajl Muhammed 888 917 Abu l Ansar Abdallah 917 961 Abu Mansur Isa 961 ReligiyaBilshist plemen 17 spoviduvala haridzhizm 12 plemen poyednannya islamu z tradicijnimi doislamskimi viruvannyami berberiv Salih ibn Tarif stvoriv vlasnij Koran z 80 sur de poyednuvalisya ideyi sunnizmu shiyizmu haridzhizmu ta berberskogo poganstva DzherelaUlrich Haarmann Geschichte der Arabischen Welt C H Beck Munchen 2001 John Iskander Devout Heretics The Barghawata in Maghribi Historiography in The Journal of North African Studies Volume 12 2007 pages 37 53

Дата публікації:
Топ