У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Самуельссон Самуельсон портрет Бенгт Самуельсон Інгемаршвед Bengt Inge

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Самуельссон.

(Самуельсон) |портрет=

Бенгт Самуельсон Інгемар
швед. Bengt Ingemar Samuelsson

Народився	21 травня 1934(1934-05-21) (90 років) Гальмстад, Швеція
Країна	Швеція
Діяльність	біохімік, викладач університету, хімік, лікар
Alma mater	Каролінський Інститут Лундський університет Стокгольмський університет
Галузь	біохімія
Заклад	Стокгольмський університет
Науковий керівник	Суне Бергстрем
Членство	Національна академія наук США^[1] Французька академія наук Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Європейська академія^[2] ^d ^d Лондонське королівське товариство^[3]
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1982)
Бенгт Самуельсон у Вікісховищі

Бенгт Інгемар Самуельсон (швед. Bengt Ingemar Samuelsson; * 21 травня 1934, Гальмстад, Швеція) — шведський біохімік. Професор Стокгольмського університету з 1967 року. Отримав в 1982 році Нобелівську премію з фізіології і медицини «за відкриття, що стосуються простагландинів і близьких до них біологічно активних речовин» зі Суне Бергстремом та Джоном Вейном.

Досліджуючи метаболізм холестерину і продукти трансформації арахідонової кислоти, Самуельсон відкрив і охарактеризував серед цих продуктів, такі важливі компоненти як простагландини, тромбоксани та лейкотрієни.

Посилання

Автобіографія Бенгта Самуельсона на Нобелівському сайті [ 8 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)

Це незавершена стаття про біохіміка.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.