Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Белгра́дська опера́ція (29 вересня — 20 жовтня 1944) — наступальна операція 3-го Українського фронту (командувач — Маршал Радянського Союзу Ф. І. Толбухін) і оперативно підлеглих йому Дунайської військової флотилії та болгарської армії у взаємодії з військами лівого крила 2-го Українського фронту (командувач — Маршал Радянського Союзу Р. Я. Малиновський) і Народно-визвольною армією Югославії (НВАЮ; командувач — маршал Й. Броз-Тіто) зі звільнення території Югославії та її столиці Белграда від німецьких окупантів.
| Белградська операція | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Командувачі | |||||||
| Військові сили | |||||||
|
| ||||||
| Втрати | |||||||
| безповоротні — 4350 чол., санітарні - 14 488 чол. | 3625 чол. | ||||||
Передумови
На початок вересня 1944 на Балканському півострові (Югославія, Греція і Албанія) дислокувалися німецькі війська групи армій «E» (південь півострова) і «F» (північна частина). У зв'язку з негативною зміною стратегічної обстави в південно-східній Європі (розгром німецьких військ в Яссько-Кишинівській операції і вихід з війни Болгарії і Румунії) і просуванням радянських військ на Балкани, групі армій «Е» було наказано відійти в Угорщину під прикриття армійської групи «Сербія», виділеної зі складу групи армій «F».
На початку вересня 1944 в результаті народного озброєного повстання монархо-фашистський режим у Болгарії був повалений. Уряд, що прийшов до влади, оголосив війну Німеччині. До кінця вересня на болгарсько-югославському кордоні в районі Видина були зосереджені війська 3-го Українського фронту під командуванням Маршала Радянського Союзу Ф. І. Толбухіна, а південніше, до стику кордонів Болгарії, Югославії та Греції, були розгорнуті 1-ша, 2-га і 4-та болгарські армії, що знаходилися в оперативному підпорядкуванні 3-го Українського фронту. З югославської території сприяння наступаючим військам були готові надати частини Народно-визвольної армії Югославії (НВАЮ).
Попередньо операція була узгоджена з командувачем НВАЮ Йосипом Броз Тіто, який 21 вересня прибув на радянському літаку в Румунію, а звідти вилетів до Москви, де зустрівся зі Сталіним. Було, зокрема, досягнуто домовленості про участь в операції болгарських військ.
Хід операції
Ще до початку операції 17-а повітряна армія отримала завдання перешкоджати відступу німецьких військ з Греції і південних районів Югославії. Для цього в період з 15 по 21 вересня нею здійснювалися авіанальоти на залізничні мости та інші важливі об'єкти в районах Ніша, Скоп'є, Крушеваца.
28 вересня наступ з району Видина в загальному напрямку на Белград почали війська 57-ї армії (), які за сприяння Дунайської військової флотилії (прикривала правий фланг наступу, що виробляла перевезення військ і бойової техніки, висадила десанти в Радуєвац та Прахово) і 17-ї повітряної армії, у взаємодії з 13-м і 14-м корпусом НВАЮ, прорвали прикордонну оборону противника, з важкими боями подолали Сербські Карпати, і 8 жовтня форсували річку Морава, захопивши два плацдарми в районах Велика-Плану і Паланка, звідки 12 жовтня в бій був введений перекинутий сюди з Південно-Східної Болгарії 4-й гвардійський мехкорпус для розвитку наступу на Белград з півдня. Одночасно в наступ перейшли 1-й Пролетарський і 12-й Ударний корпуси НВАЮ.
зі складу 46-ї армії 2-го Українського фронту спільно з частинами НВАЮ форсував Дунай, забезпечивши наступ на Белград з північного сходу. Він очистив югославське лівобережжя Дунаю і Тиси, заволодівши містом Панчево.
4-й гвардійський мехкорпус, подолавши опір противника на південь від Белграда, 14 жовтня підійшов до міста і зав'язав бої на околиці. 12-й корпус НВАЮ утримував дороги в напрямку Белграда на південь від річки Сава. 57-ма армія стрімко просувалася до Белграда уздовж Дунаю. Дунайська флотилія 16 жовтня висадила . Штурм міста затягнувся у зв'язку з відволіканням частини сил на ліквідацію багатотисячного угруповання противника, оточеного на південний схід від Белграда. 20 жовтня Белград був повністю звільнений. У штурмі столиці брали участь з радянської сторони 4-й гвардійський мехкорпус, 73-тя і 106-та гвардійська, 236-та стрілецькі дивізії, кілька артилерійських бригад, артилерійських, мінометних і самохідно-артилерійських полків, зенітно-артилерійська дивізія і 3 окремих зенітно-артилерійські полки; з югославської сторони — 8 дивізій 1-го Пролетарського і 12-го корпусів НВАЮ. Наступного дня частини 3-го Українського фронту взяли штурмом Кралево і остаточно перерізали магістраль Салоніки — Белград.
2-га болгарська армія, взаємодіючи з 13-м армійським корпусом НВАЮ, просувалася з південного сходу. Ними були звільнені міста Ніш і Лесковац і перерізані основні шляхи відходу групи армій «Е» уздовж річок Південна Морава і Морава, яка у зв'язку з цим була змушена відступати через гірські райони Чорногорії й Боснії і не змогла посилити німецьке угруповання в Угорщині.
Двадцяти частинам і з'єднанням Червоної Армії було присвоєно почесне найменування Белградських. Президія ВР СРСР Указом від 19 червня 1945 заснував медаль «За визволення Белграда».
Підсумки операції
В результаті Белградської операції була розгромлена армійська група «Сербія», фронт групи армій «Ф» був відсунутий на північ більш ніж на 200 км. Були створені сприятливі умови для проведення Будапештської операції. Війська 3-го Українського фронту були перекинуті в Угорщину і надалі надавали допомогу югославській армії, що продовжувала звільнення своєї країни, в основному зброєю, спорядженням і боєприпасами. Після того як було перерізано магістраль Салоніки-Белград, група армій «F», розташована в Греції, опинилася в критичному стані. Німецьким військам довелося відходити на північ в обхід через важкодоступні, контрольовані партизанами райони Боснії. Відхід супроводжувався великими втратами в живій силі. Більшу частину техніки, боєприпасів, продовольства німецьким військам довелося кинути. Все це не дозволило відступаючим німецьким частинам взяти своєчасну участь в битві за Угорщину. Розгром німецьких військ в Белградській операції створив передумови для звільнення Народно-визвольною армією Югославії решти Сербії, Чорногорії та Македонії в листопаді-грудні 1944 року.
Див. також
Примітки
- Россия и СССР в войнах XX века: Статистическое исследование. — М.: Олма-Пресс, 2001. С. 300.
Література
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Belgrade Offensive |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Belgra dska opera ciya 29 veresnya 20 zhovtnya 1944 nastupalna operaciya 3 go Ukrayinskogo frontu komanduvach Marshal Radyanskogo Soyuzu F I Tolbuhin i operativno pidleglih jomu Dunajskoyi vijskovoyi flotiliyi ta bolgarskoyi armiyi u vzayemodiyi z vijskami livogo krila 2 go Ukrayinskogo frontu komanduvach Marshal Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskij i Narodno vizvolnoyu armiyeyu Yugoslaviyi NVAYu komanduvach marshal J Broz Tito zi zvilnennya teritoriyi Yugoslaviyi ta yiyi stolici Belgrada vid nimeckih okupantiv Belgradska operaciya Druga svitova vijna Data 29 veresnya 20 zhovtnya 1944 Misce Belgrad Yugoslaviya Rezultat peremoga SRSR i yugoslavskih partizaniv zvilnennya bilshoyi chastini teritoriyi Yugoslaviyi i yiyi vidnovlennya yak derzhavi padinnya kolaboracionistskih rezhimiv v Serbiyi i Chornogoriyi Storoni NVAYu SRSR Bolgariya Tretij rejh Serbiya 1941 1944 Komanduvachi J Broz Tito Peko Dapchevich F I Tolbuhin A Ler M fon Vejhs Vijskovi sili 580 tis osib 3640 garmat i minometiv 520 tankiv i SAU 1420 litakiv 80 korabliv 150 tis osib 2130 garmat i minometiv 125 tankiv i shturmovih garmat 352 litaki 74 bojovi korabli serbski kolaboracionistski formuvannya Vtrati bezpovorotni 4350 chol sanitarni 14 488 chol 3625 chol PeredumoviNa pochatok veresnya 1944 na Balkanskomu pivostrovi Yugoslaviya Greciya i Albaniya dislokuvalisya nimecki vijska grupi armij E pivden pivostrova i F pivnichna chastina U zv yazku z negativnoyu zminoyu strategichnoyi obstavi v pivdenno shidnij Yevropi rozgrom nimeckih vijsk v Yassko Kishinivskij operaciyi i vihid z vijni Bolgariyi i Rumuniyi i prosuvannyam radyanskih vijsk na Balkani grupi armij E bulo nakazano vidijti v Ugorshinu pid prikrittya armijskoyi grupi Serbiya vidilenoyi zi skladu grupi armij F Na pochatku veresnya 1944 v rezultati narodnogo ozbroyenogo povstannya monarho fashistskij rezhim u Bolgariyi buv povalenij Uryad sho prijshov do vladi ogolosiv vijnu Nimechchini Do kincya veresnya na bolgarsko yugoslavskomu kordoni v rajoni Vidina buli zoseredzheni vijska 3 go Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam Marshala Radyanskogo Soyuzu F I Tolbuhina a pivdennishe do stiku kordoniv Bolgariyi Yugoslaviyi ta Greciyi buli rozgornuti 1 sha 2 ga i 4 ta bolgarski armiyi sho znahodilisya v operativnomu pidporyadkuvanni 3 go Ukrayinskogo frontu Z yugoslavskoyi teritoriyi spriyannya nastupayuchim vijskam buli gotovi nadati chastiniNarodno vizvolnoyi armiyi Yugoslaviyi NVAYu Poperedno operaciya bula uzgodzhena z komanduvachem NVAYu Josipom Broz Tito yakij 21 veresnya pribuv na radyanskomu litaku v Rumuniyu a zvidti viletiv do Moskvi de zustrivsya zi Stalinim Bulo zokrema dosyagnuto domovlenosti pro uchast v operaciyi bolgarskih vijsk Hid operaciyiKarta operaciyi She do pochatku operaciyi 17 a povitryana armiya otrimala zavdannya pereshkodzhati vidstupu nimeckih vijsk z Greciyi i pivdennih rajoniv Yugoslaviyi Dlya cogo v period z 15 po 21 veresnya neyu zdijsnyuvalisya avianaloti na zaliznichni mosti ta inshi vazhlivi ob yekti v rajonah Nisha Skop ye Krushevaca 28 veresnya nastup z rajonu Vidina v zagalnomu napryamku na Belgrad pochali vijska 57 yi armiyi yaki za spriyannya Dunajskoyi vijskovoyi flotiliyi prikrivala pravij flang nastupu sho viroblyala perevezennya vijsk i bojovoyi tehniki visadila desanti v Raduyevac ta Prahovo i 17 yi povitryanoyi armiyi u vzayemodiyi z 13 m i 14 m korpusom NVAYu prorvali prikordonnu oboronu protivnika z vazhkimi boyami podolali Serbski Karpati i 8 zhovtnya forsuvali richku Morava zahopivshi dva placdarmi v rajonah Velika Planu i Palanka zvidki 12 zhovtnya v bij buv vvedenij perekinutij syudi z Pivdenno Shidnoyi Bolgariyi 4 j gvardijskij mehkorpus dlya rozvitku nastupu na Belgrad z pivdnya Odnochasno v nastup perejshli 1 j Proletarskij i 12 j Udarnij korpusi NVAYu zi skladu 46 yi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu spilno z chastinami NVAYu forsuvav Dunaj zabezpechivshi nastup na Belgrad z pivnichnogo shodu Vin ochistiv yugoslavske livoberezhzhya Dunayu i Tisi zavolodivshi mistom Panchevo 4 j gvardijskij mehkorpus podolavshi opir protivnika na pivden vid Belgrada 14 zhovtnya pidijshov do mista i zav yazav boyi na okolici 12 j korpus NVAYu utrimuvav dorogi v napryamku Belgrada na pivden vid richki Sava 57 ma armiya strimko prosuvalasya do Belgrada uzdovzh Dunayu Dunajska flotiliya 16 zhovtnya visadila Shturm mista zatyagnuvsya u zv yazku z vidvolikannyam chastini sil na likvidaciyu bagatotisyachnogo ugrupovannya protivnika otochenogo na pivdennij shid vid Belgrada 20 zhovtnya Belgrad buv povnistyu zvilnenij U shturmi stolici brali uchast z radyanskoyi storoni 4 j gvardijskij mehkorpus 73 tya i 106 ta gvardijska 236 ta strilecki diviziyi kilka artilerijskih brigad artilerijskih minometnih i samohidno artilerijskih polkiv zenitno artilerijska diviziya i 3 okremih zenitno artilerijski polki z yugoslavskoyi storoni 8 divizij 1 go Proletarskogo i 12 go korpusiv NVAYu Nastupnogo dnya chastini 3 go Ukrayinskogo frontu vzyali shturmom Kralevo i ostatochno pererizali magistral Saloniki Belgrad 2 ga bolgarska armiya vzayemodiyuchi z 13 m armijskim korpusom NVAYu prosuvalasya z pivdennogo shodu Nimi buli zvilneni mista Nish i Leskovac i pererizani osnovni shlyahi vidhodu grupi armij E uzdovzh richok Pivdenna Morava i Morava yaka u zv yazku z cim bula zmushena vidstupati cherez girski rajoni Chornogoriyi j Bosniyi i ne zmogla posiliti nimecke ugrupovannya v Ugorshini Dvadcyati chastinam i z yednannyam Chervonoyi Armiyi bulo prisvoyeno pochesne najmenuvannya Belgradskih Prezidiya VR SRSR Ukazom vid 19 chervnya 1945 zasnuvav medal Za vizvolennya Belgrada Pidsumki operaciyiV rezultati Belgradskoyi operaciyi bula rozgromlena armijska grupa Serbiya front grupi armij F buv vidsunutij na pivnich bilsh nizh na 200 km Buli stvoreni spriyatlivi umovi dlya provedennya Budapeshtskoyi operaciyi Vijska 3 go Ukrayinskogo frontu buli perekinuti v Ugorshinu i nadali nadavali dopomogu yugoslavskij armiyi sho prodovzhuvala zvilnennya svoyeyi krayini v osnovnomu zbroyeyu sporyadzhennyam i boyepripasami Pislya togo yak bulo pererizano magistral Saloniki Belgrad grupa armij F roztashovana v Greciyi opinilasya v kritichnomu stani Nimeckim vijskam dovelosya vidhoditi na pivnich v obhid cherez vazhkodostupni kontrolovani partizanami rajoni Bosniyi Vidhid suprovodzhuvavsya velikimi vtratami v zhivij sili Bilshu chastinu tehniki boyepripasiv prodovolstva nimeckim vijskam dovelosya kinuti Vse ce ne dozvolilo vidstupayuchim nimeckim chastinam vzyati svoyechasnu uchast v bitvi za Ugorshinu Rozgrom nimeckih vijsk v Belgradskij operaciyi stvoriv peredumovi dlya zvilnennya Narodno vizvolnoyu armiyeyu Yugoslaviyi reshti Serbiyi Chornogoriyi ta Makedoniyi v listopadi grudni 1944 roku Div takozhBitvi ta operaciyi nimecko radyanskoyi vijni Desanti v Raduyevac ta PrahovoPrimitkiRossiya i SSSR v vojnah XX veka Statisticheskoe issledovanie M Olma Press 2001 S 300 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Belgrade Offensive Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985