Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фридрих Конрад Бейльштайн нім Friedrich Konrad Beilstein народився 17 лютого 1838 року Санкт Петербург помер 18 жовтня 1

Бейльштейн Федір Федорович

Бейльштейн Федір Федорович

Фридрих Конрад Бейльштайн ( нім. Friedrich Konrad Beilstein; народився 17 лютого 1838 року Санкт-Петербург - помер 18 жовтня 1906 року, Санкт-Петербург ) - німецький хімік в Російській імперії, перший видавець широко відомого довідника з органічної хімії (« Довідник Бейльштайна »); академік (1896).

Фридрих Конрад Бейльштайн
нім. Friedrich Konrad Beilstein
image
Народився17 лютого 1838(1838-02-17)[1][2][…]
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер18 жовтня 1906(1906-10-18)[1][2][…](68 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Похованняd
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьхімік
Alma materГайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Геттінгенський університет
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
d
Галузьорганічна хімія
ЗакладГеттінгенський університет
Науковий ступіньдоктор філософії
Науковий керівникФрідріх Велер
Аспіранти, докторантиd
ЧленствоГеттінгенська академія наук
Російська академія наук
Петербурзька академія наук
Прусська академія наук
image Фридрих Конрад Бейльштайн у Вікісховищі

Біографія

Фридрих Конрад Бейльштайн народився в Санкт-Петербурзі першим із семи братів і сестер у сім'ї купця і кравця Карла Фридриха Бейльштайна (Karl Friedrich Beilstein) (1809—1865) та його дружини Катарини Маргарет, уродженої Руч (1818—18. Дід Бейльштайна переселився до Російської імперії з Дармштадта (нині земля Гессен ).

Першу освіту отримав у Головному німецькому училищі при лютеранській церкві Святого Петра Петрішулі), де закінчив навчання в 1852 році та продовжив наукові досягнення в Гейдельберзький університет, де в 1853-1854 і 1856 вивчав хімію під керівництвом Р. В. Бунзе В 1855 слухав лекції Ю. Лібіха в Мюнхенському університеті, а в 1856, працюючи у професора Ф. Жоллі, де під час роботи опублікував першу свою роботу про дифузію рідин, що дала йому, ще у вісімнадцятирічному віці, визнання у вченому світі.

У 1857—1858 роках активно вивчав хімію під керівництвом Ф. Велера в Геттінгенському університеті, де вже в лютому 1858 року захистив дисертацію «Про мурексид » та отримав ступінь доктора філософії. З 1858 по 1859 роки удосконалював знання у Вищій медичній школі Сорбонни в Парижі у Ш. А. Вюрца та Ш. Фріделя. В 1859 Бейльштайн працював в університеті Бреслау, в 1860-1866 - в Геттінгенському університеті (з 1865 - екстраординарний професор ). Також зробив вклад в журналістику, ставши редактором журналу "Zeitschrift für anorganische und allgemeine Chemie".

У 1865 році був запрошений до Петербурзького технологічного інституту; з 1866 року очолював у інституті хімічну лабораторію. У 1866 році на запрошення А. М. Бутлерова зайняв професорську кафедру в Петербурзькому університеті. Також читав лекції з хімії у Миколаївській інженерній академії. У 1876 році став лауреатом Ломоносівської премії. З 3 грудня 1883 - член-кореспондент, а з 13 грудня 1886 - академік Петербурзької Академії наук.

У 1867 році Бейльштайн прийняв російське підданство. Ніколи не був одружений, проте мав позашлюбну дочку Олександру (нар. 7 липня 1884). Її мати - Ольга Нельговська, дочка дійсний статського радника. Бейльштайн офіційно удочерив Олександру і передав їй прізвище та привілеї. Олександра Бейльштейн була одружена з київським підприємцем та кіннозаводчиком Л. П. Родзянко, двоюрідним братом М. Родзянко.

Крім наукової роботи серйозно захоплювався музикою, був гарним піаністом, зібрав чудову нотну бібліотеку. Президент Петербурзького товариства любителів камерної музики, учасник музичних вечорів, які організовував відомий меценат М. П. Бєляєв. Багато подорожував Росією та Європою.

Помер Фридрих Бейльштайн від інсульту 18 жовтня 1906 року в Санкт-Петербурзі у своїй квартирі на Василівському острові, яку йому надала Академія наук, і був похований на Волківському лютеранському цвинтарі.

Научкові работ

image
Засновники Російського хімічного товариства (1868).



Ф. Бейльштйан стоїть четвертим праворуч

Основною областю досліджень Бейльштайна була органічна хімія, насамперед хімія ароматичних сполук.

Ще одним важливим вкладом стало спростування в 1864 році припущення Г. Кольбе про існування ізомеру бензойної кислоти, так званої салилової кислоти. Ця робота послужила одним із основних доказів неможливості існування більше одного однозаміщеного бензолу, що значно сприяло зміцненню «осциляційної» теорії будови ароматичних сполук А. Кекулі .

В продовж 1866 працюючи разом з А. Курбатовим, встановив правило хлорування ароматичних сполук: при нагріванні - в бічну ланцюг, на холоді - в ядро. Цього ж року було сформулюване правило Бейльштайна: якщо обидва заступника в ароматичному кільці належать одному й тому типу, то переважне напрям заміщення визначається тим із них, вплив якого сильніше. Зміг синтезував орто- та мета-толуїдини (1870—1871), орто-нітрокоричну, ортонітробензойну та антранілову кислоти (1872).

В 1872 запропонував високочутливу реакцію відкриття галогенів в органічних сполуках прожарюванням їх на мідному дроті в полум'ї газового пальника (т. н. проба Бейльштайна ).

image
200-й ювілей Берлінської Академії (1900). Зліва праворуч стоять: А. Ланденбург, З. Йоргенсон, Еге. Гельда, Г. Ландольт, До. Вінклер, Т. Торпе, - сидять: Я. Вант-Гофф, Ф. Ф. Бейльштайн, У. Рамзай, Д. І. Менделєєв, О. Байєр, А. Коса

Однією з головних робіт Бейльштайна стало дослідження нафти, яку видобували на Кавказі - це показало, що вона суттєво відрізняється за складом від американської: містить багато гідрогенізованих ароматичних вуглеводнів, тоді як американська нафта містить переважно граничні вуглеводні. Бейльштайном виконано також чимало робіт з аналітичної хімії, особливо щодо застосування електролізу до кількісного відділення металів один від одного. Автор «Посібника до якісного хімічного аналізу» (1867), який витримав безліч видань.

Активне життя та товариський характер Бейльштайна, в поєднанні з блискучім знанням іноземних мов сприяли міжнародним контактам. Ще під час свого навчання в Гейдельберзі, Мюнхені та Геттінгені, зміг познайомитися з багатьма хіміками із західноєвропейських країн. Йому вдалося досить тісно потоваришував з Августом Кекуле, Емілем Ерленмейєром, Лотаром Майєром, Адольфом Баєром, Станіслао Канніццаро, Шарлем Фріделем та іншими. Відносини з ними він потім активно підтримував.

Бейльштайн був членом багатьох російських та зарубіжних наукових товариств і був відзначений багатьма нагородами. Своє найперше визнання він отримав у 1862 році, коли був обраний член-кореспондентом Горигорецької землеробської академії. Через два роки був обраний асесором Королівського наукового товариства в Геттінгені.

Бейльштайн був одним із засновників Російського хімічного товариства, заснованого в 1868 році в Санкт-Петербурзі. Разом з іншими російськими хіміками він працював над упорядкуванням статуту суспільства. На перших зборах товариства 26 жовтня 1868 кандидатура Бейльштайна була запропонована на посаду голови, однак обраний був Н. Н. Зінін, який до 1878 залишався незмінним його головою. Бейльштайн був активним членом товариства та публікував свої роботи в « Журналі Російського хімічного товариства ».

Бейльштайн у 1867 році став членом Імператорського Технічного товариства . Довгий час він був головою цього товариства, а 1888 був обраний його почесним членом.

Геттінгенського Королівського наукового товариства - 1880, Член-кореспондент Прусської Академії наук у Берліні - 1888, почесний член Лондонського - 1883 і Німецького - 1897 хімічних товариств Королівської Академії в Упсалі - 1899, Фізичного товариства у Франкфурті-на-Майні - 1896, Паризького - 1879 та Філадельфійського - 1893 медичних товариств та ін.

Довідник з органічної хімії

Перший том 2-го видання довідника Бейльштейна

В Геттінген Бейльштайн почав збирати систематичні відомості про всі відомі на той час органічні сполуки, що, зрештою, зробило його засновником і першим редактором багатотомного « Довідника з органічної хімії » («Handbuch der organischen Chemie»).

Перше видання довідника відбулося німецькою мовою, підготовлене самим Бейльштайном, під час перебування ним професором Петербурзького технологічного інституту, з'явилося в Лейпцигу в 1881 в двох томах: на 2200 сторінках воно містило інформацію про 1500 з'єднань. Довідник Бейльштайна був високо оцінений хіміками як у Росії, і у Європі, ставши настільною книжкою кожному хіміка. У розмовній промові довідник часто називають просто "Бейльштайн".

Друге видання почало видаватися в 1886 року, включало три томи більшого розміру, ніж перше. Третє видання було розпочато у 1893 році у вигляді чотирьох громіздких томів (74 тис. органічних сполук на 6844 сторінках). Воно було закінчено в 1899, пізніше доповнено п'ятьма томами додатків, підготовленими редакцією Німецького хімічного товариства, якому Бейльштайн передав права на видання.

Довідник продовжував видаватись і після смерті Бейльштайна; згодом для його видання у Франкфурті-на-Майні 1951 року Товариством Макса Планка було створено спеціальний «Інститут Бейльштайна з літератури органічної хімії». У 1999 році інститут був перейменований в Інститут Бейльштайна для подальшого сприяння розвитку хімічних наук.

Четверте, останне видання довідника, яке друкувалося з 1918 до 1998 року, включає 503 томи (понад 440 тисяч сторінок). Довідник складається з основної серії (31 том, 1918-1940), що включає відомості про 144 тис. з'єднань і що охопив літературу по 1910 рік, та шести додаткових (німецькою та англійською мовами).

В наші часи довідник є електронною базою даних, права на яку належать компанії Elsevier .

Обрання до Академії наук

5 березня 1882 року Загальні збори Академії не затвердили обрання Бейльштайна, заблокувавши з рахунком 17 - "за" і 10 - "проти", йому не вистачило одного голосу. В 1883 Бейльштайн був обраний членом-кореспондентом, і тільки в жовтні 1886, після смерті Бутлерова, він став ординарним академіком.

Цікаві факти

  • На згадку про засновників відомих довідників у галузі хімії – Фрідріха та Леопольда Гмеліна Німецьке хімічне товариство з 1954 року щорічно вручає пам'ятну медаль Гмеліна-Бейльштейна за особливі заслуги в історії хімії, хімічної літератури.
  • Прізвище Бейльштейна та його довідник стають ключем до розкриття злочину в оповіданні американського фантаста та популяризатора науки Айзека Азімова «Що в імені? » .
  1. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/58824/Friedrich-Konrad-Beilstein
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. . Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 17 грудня 2011.
  5. Gmelin-Beilstein-Denkmünze / Gesellschaft Deutscher Chemiker Preise. оригіналу за 17 грудня 2015. Процитовано 17 грудня 2011.

Література

  • Бейльштейн Федор Федорович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Шмулевич Л. А., Мусабеков Ю. С. Фёдор Фёдорович Бейльштейн (1838—1906). — М.: «Наука», 1971.
  • Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. — М.: «Высшая школа». — 1991. — 656 с.

Посилання

  • Федір Федорович Бейльштейн / Музей Санкт-Петербурзького державного технологічного інституту

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fridrih Konrad Bejlshtajn nim Friedrich Konrad Beilstein narodivsya 17 lyutogo 1838 roku Sankt Peterburg pomer 18 zhovtnya 1906 roku Sankt Peterburg nimeckij himik v Rosijskij imperiyi pershij vidavec shiroko vidomogo dovidnika z organichnoyi himiyi Dovidnik Bejlshtajna akademik 1896 Fridrih Konrad Bejlshtajnnim Friedrich Konrad BeilsteinNarodivsya17 lyutogo 1838 1838 02 17 1 2 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer18 zhovtnya 1906 1906 10 18 1 2 68 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannyadKrayina Rosijska imperiyaDiyalnisthimikAlma materGajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Gettingenskij universitet Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana dGaluzorganichna himiyaZakladGettingenskij universitetNaukovij stupindoktor filosofiyiNaukovij kerivnikFridrih VelerAspiranti doktorantidChlenstvoGettingenska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Prusska akademiya nauk Fridrih Konrad Bejlshtajn u VikishovishiBiografiyaFridrih Konrad Bejlshtajn narodivsya v Sankt Peterburzi pershim iz semi brativ i sester u sim yi kupcya i kravcya Karla Fridriha Bejlshtajna Karl Friedrich Beilstein 1809 1865 ta jogo druzhini Katarini Margaret urodzhenoyi Ruch 1818 18 Did Bejlshtajna pereselivsya do Rosijskoyi imperiyi z Darmshtadta nini zemlya Gessen Pershu osvitu otrimav u Golovnomu nimeckomu uchilishi pri lyuteranskij cerkvi Svyatogo Petra Petrishuli de zakinchiv navchannya v 1852 roci ta prodovzhiv naukovi dosyagnennya v Gejdelberzkij universitet de v 1853 1854 i 1856 vivchav himiyu pid kerivnictvom R V Bunze V 1855 sluhav lekciyi Yu Libiha v Myunhenskomu universiteti a v 1856 pracyuyuchi u profesora F Zholli de pid chas roboti opublikuvav pershu svoyu robotu pro difuziyu ridin sho dala jomu she u visimnadcyatirichnomu vici viznannya u vchenomu sviti U 1857 1858 rokah aktivno vivchav himiyu pid kerivnictvom F Velera v Gettingenskomu universiteti de vzhe v lyutomu 1858 roku zahistiv disertaciyu Pro mureksid ta otrimav stupin doktora filosofiyi Z 1858 po 1859 roki udoskonalyuvav znannya u Vishij medichnij shkoli Sorbonni v Parizhi u Sh A Vyurca ta Sh Fridelya V 1859 Bejlshtajn pracyuvav v universiteti Breslau v 1860 1866 v Gettingenskomu universiteti z 1865 ekstraordinarnij profesor Takozh zrobiv vklad v zhurnalistiku stavshi redaktorom zhurnalu Zeitschrift fur anorganische und allgemeine Chemie U 1865 roci buv zaproshenij do Peterburzkogo tehnologichnogo institutu z 1866 roku ocholyuvav u instituti himichnu laboratoriyu U 1866 roci na zaproshennya A M Butlerova zajnyav profesorsku kafedru v Peterburzkomu universiteti Takozh chitav lekciyi z himiyi u Mikolayivskij inzhenernij akademiyi U 1876 roci stav laureatom Lomonosivskoyi premiyi Z 3 grudnya 1883 chlen korespondent a z 13 grudnya 1886 akademik Peterburzkoyi Akademiyi nauk U 1867 roci Bejlshtajn prijnyav rosijske piddanstvo Nikoli ne buv odruzhenij prote mav pozashlyubnu dochku Oleksandru nar 7 lipnya 1884 Yiyi mati Olga Nelgovska dochka dijsnij statskogo radnika Bejlshtajn oficijno udocheriv Oleksandru i peredav yij prizvishe ta privileyi Oleksandra Bejlshtejn bula odruzhena z kiyivskim pidpriyemcem ta kinnozavodchikom L P Rodzyanko dvoyuridnim bratom M Rodzyanko Krim naukovoyi roboti serjozno zahoplyuvavsya muzikoyu buv garnim pianistom zibrav chudovu notnu biblioteku Prezident Peterburzkogo tovaristva lyubiteliv kamernoyi muziki uchasnik muzichnih vechoriv yaki organizovuvav vidomij mecenat M P Byelyayev Bagato podorozhuvav Rosiyeyu ta Yevropoyu Pomer Fridrih Bejlshtajn vid insultu 18 zhovtnya 1906 roku v Sankt Peterburzi u svoyij kvartiri na Vasilivskomu ostrovi yaku jomu nadala Akademiya nauk i buv pohovanij na Volkivskomu lyuteranskomu cvintari Nauchkovi rabotZasnovniki Rosijskogo himichnogo tovaristva 1868 F Bejlshtjan stoyit chetvertim pravoruch Osnovnoyu oblastyu doslidzhen Bejlshtajna bula organichna himiya nasampered himiya aromatichnih spoluk She odnim vazhlivim vkladom stalo sprostuvannya v 1864 roci pripushennya G Kolbe pro isnuvannya izomeru benzojnoyi kisloti tak zvanoyi salilovoyi kisloti Cya robota posluzhila odnim iz osnovnih dokaziv nemozhlivosti isnuvannya bilshe odnogo odnozamishenogo benzolu sho znachno spriyalo zmicnennyu oscilyacijnoyi teoriyi budovi aromatichnih spoluk A Kekuli V prodovzh 1866 pracyuyuchi razom z A Kurbatovim vstanoviv pravilo hloruvannya aromatichnih spoluk pri nagrivanni v bichnu lancyug na holodi v yadro Cogo zh roku bulo sformulyuvane pravilo Bejlshtajna yaksho obidva zastupnika v aromatichnomu kilci nalezhat odnomu j tomu tipu to perevazhne napryam zamishennya viznachayetsya tim iz nih vpliv yakogo silnishe Zmig sintezuvav orto ta meta toluyidini 1870 1871 orto nitrokorichnu ortonitrobenzojnu ta antranilovu kisloti 1872 V 1872 zaproponuvav visokochutlivu reakciyu vidkrittya galogeniv v organichnih spolukah prozharyuvannyam yih na midnomu droti v polum yi gazovogo palnika t n proba Bejlshtajna 200 j yuvilej Berlinskoyi Akademiyi 1900 Zliva pravoruch stoyat A Landenburg Z Jorgenson Ege Gelda G Landolt Do Vinkler T Torpe sidyat Ya Vant Goff F F Bejlshtajn U Ramzaj D I Mendelyeyev O Bajyer A Kosa Odniyeyu z golovnih robit Bejlshtajna stalo doslidzhennya nafti yaku vidobuvali na Kavkazi ce pokazalo sho vona suttyevo vidriznyayetsya za skladom vid amerikanskoyi mistit bagato gidrogenizovanih aromatichnih vuglevodniv todi yak amerikanska nafta mistit perevazhno granichni vuglevodni Bejlshtajnom vikonano takozh chimalo robit z analitichnoyi himiyi osoblivo shodo zastosuvannya elektrolizu do kilkisnogo viddilennya metaliv odin vid odnogo Avtor Posibnika do yakisnogo himichnogo analizu 1867 yakij vitrimav bezlich vidan Aktivne zhittya ta tovariskij harakter Bejlshtajna v poyednanni z bliskuchim znannyam inozemnih mov spriyali mizhnarodnim kontaktam She pid chas svogo navchannya v Gejdelberzi Myunheni ta Gettingeni zmig poznajomitisya z bagatma himikami iz zahidnoyevropejskih krayin Jomu vdalosya dosit tisno potovarishuvav z Avgustom Kekule Emilem Erlenmejyerom Lotarom Majyerom Adolfom Bayerom Stanislao Kanniccaro Sharlem Fridelem ta inshimi Vidnosini z nimi vin potim aktivno pidtrimuvav Bejlshtajn buv chlenom bagatoh rosijskih ta zarubizhnih naukovih tovaristv i buv vidznachenij bagatma nagorodami Svoye najpershe viznannya vin otrimav u 1862 roci koli buv obranij chlen korespondentom Gorigoreckoyi zemlerobskoyi akademiyi Cherez dva roki buv obranij asesorom Korolivskogo naukovogo tovaristva v Gettingeni Bejlshtajn buv odnim iz zasnovnikiv Rosijskogo himichnogo tovaristva zasnovanogo v 1868 roci v Sankt Peterburzi Razom z inshimi rosijskimi himikami vin pracyuvav nad uporyadkuvannyam statutu suspilstva Na pershih zborah tovaristva 26 zhovtnya 1868 kandidatura Bejlshtajna bula zaproponovana na posadu golovi odnak obranij buv N N Zinin yakij do 1878 zalishavsya nezminnim jogo golovoyu Bejlshtajn buv aktivnim chlenom tovaristva ta publikuvav svoyi roboti v Zhurnali Rosijskogo himichnogo tovaristva Bejlshtajn u 1867 roci stav chlenom Imperatorskogo Tehnichnogo tovaristva Dovgij chas vin buv golovoyu cogo tovaristva a 1888 buv obranij jogo pochesnim chlenom Gettingenskogo Korolivskogo naukovogo tovaristva 1880 Chlen korespondent Prusskoyi Akademiyi nauk u Berlini 1888 pochesnij chlen Londonskogo 1883 i Nimeckogo 1897 himichnih tovaristv Korolivskoyi Akademiyi v Upsali 1899 Fizichnogo tovaristva u Frankfurti na Majni 1896 Parizkogo 1879 ta Filadelfijskogo 1893 medichnih tovaristv ta in Dovidnik z organichnoyi himiyiPershij tom 2 go vidannya dovidnika Bejlshtejna V Gettingen Bejlshtajn pochav zbirati sistematichni vidomosti pro vsi vidomi na toj chas organichni spoluki sho zreshtoyu zrobilo jogo zasnovnikom i pershim redaktorom bagatotomnogo Dovidnika z organichnoyi himiyi Handbuch der organischen Chemie Pershe vidannya dovidnika vidbulosya nimeckoyu movoyu pidgotovlene samim Bejlshtajnom pid chas perebuvannya nim profesorom Peterburzkogo tehnologichnogo institutu z yavilosya v Lejpcigu v 1881 v dvoh tomah na 2200 storinkah vono mistilo informaciyu pro 1500 z yednan Dovidnik Bejlshtajna buv visoko ocinenij himikami yak u Rosiyi i u Yevropi stavshi nastilnoyu knizhkoyu kozhnomu himika U rozmovnij promovi dovidnik chasto nazivayut prosto Bejlshtajn Druge vidannya pochalo vidavatisya v 1886 roku vklyuchalo tri tomi bilshogo rozmiru nizh pershe Tretye vidannya bulo rozpochato u 1893 roci u viglyadi chotiroh gromizdkih tomiv 74 tis organichnih spoluk na 6844 storinkah Vono bulo zakincheno v 1899 piznishe dopovneno p yatma tomami dodatkiv pidgotovlenimi redakciyeyu Nimeckogo himichnogo tovaristva yakomu Bejlshtajn peredav prava na vidannya Dovidnik prodovzhuvav vidavatis i pislya smerti Bejlshtajna zgodom dlya jogo vidannya u Frankfurti na Majni 1951 roku Tovaristvom Maksa Planka bulo stvoreno specialnij Institut Bejlshtajna z literaturi organichnoyi himiyi U 1999 roci institut buv perejmenovanij v Institut Bejlshtajna dlya podalshogo spriyannya rozvitku himichnih nauk Chetverte ostanne vidannya dovidnika yake drukuvalosya z 1918 do 1998 roku vklyuchaye 503 tomi ponad 440 tisyach storinok Dovidnik skladayetsya z osnovnoyi seriyi 31 tom 1918 1940 sho vklyuchaye vidomosti pro 144 tis z yednan i sho ohopiv literaturu po 1910 rik ta shesti dodatkovih nimeckoyu ta anglijskoyu movami V nashi chasi dovidnik ye elektronnoyu bazoyu danih prava na yaku nalezhat kompaniyi Elsevier Obrannya do Akademiyi nauk5 bereznya 1882 roku Zagalni zbori Akademiyi ne zatverdili obrannya Bejlshtajna zablokuvavshi z rahunkom 17 za i 10 proti jomu ne vistachilo odnogo golosu V 1883 Bejlshtajn buv obranij chlenom korespondentom i tilki v zhovtni 1886 pislya smerti Butlerova vin stav ordinarnim akademikom Cikavi faktiNa zgadku pro zasnovnikiv vidomih dovidnikiv u galuzi himiyi Fridriha ta Leopolda Gmelina Nimecke himichne tovaristvo z 1954 roku shorichno vruchaye pam yatnu medal Gmelina Bejlshtejna za osoblivi zaslugi v istoriyi himiyi himichnoyi literaturi Prizvishe Bejlshtejna ta jogo dovidnik stayut klyuchem do rozkrittya zlochinu v opovidanni amerikanskogo fantasta ta populyarizatora nauki Ajzeka Azimova Sho v imeni http www britannica com EBchecked topic 58824 Friedrich Konrad Beilstein Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2013 Procitovano 17 grudnya 2011 Gmelin Beilstein Denkmunze Gesellschaft Deutscher Chemiker Preise originalu za 17 grudnya 2015 Procitovano 17 grudnya 2011 LiteraturaBejlshtejn Fedor Fedorovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Shmulevich L A Musabekov Yu S Fyodor Fyodorovich Bejlshtejn 1838 1906 M Nauka 1971 Volkov V A Vonskij E V Kuznecova G I Vydayushiesya himiki mira M Vysshaya shkola 1991 656 s PosilannyaFedir Fedorovich Bejlshtejn Muzej Sankt Peterburzkogo derzhavnogo tehnologichnogo institutu

Дата публікації:
Топ