Володимир Миколайович Бачинський гербу Сас (25 травня 1880, Самбір — 25 травня 1927, Львів) — український політичний діяч, адвокат, організатор Української Національно-Демократичної Партії.
Володимир Бачинський | |
---|---|
Бачинський Володимир Миколайович | |
Народився | 25 травня 1880 Самбір |
Помер | 25 травня 1927 (47 років) Львів ·самогубство |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Громадянство | Австро-Угорщина → ЗУНР → Польща |
Національність | українець |
Діяльність | адвокат, політик |
Alma mater | Львівський університет |
Посада | член Української Національної Ради ЗУНР, посол австрійського парламенту (1917—1918), посол до Галицького сейму (1913—1914) |
Партія | УНДП |
Конфесія | греко-католик |
Батько | професор гімназії |
Мати | Ванда Гоновська |
Герб Сас | |
|
Життєпис
Народився в Самборі 25 травня 1880 року (за іншими даними 30 січня). Батько — професор Микола Бачинський.
Закінчив Бережанську гімназію. Після закінчення Львівського університету працював в адвокатських канцеляріях Бережан, Підгайців. В молоді роки входив до УСДП. З 1907 року у Львові, співдиректор Краєвого кредитового союзу, секретар Народного комітету УНДП. 1913 року відкрив власну адвокатську канцелярію у Підгайцях. Член Загальної Української Ради з 5 травня 1915 року.
Напередодні та в роки першої світової війни — посол до Галицького сейму (1913—1914 роки; від IV курії, округ Підгайці — Козова, член Українського соймового клубу) й австрійського парламенту (1917 — 1918 роки, від двомандатного округу № 64 — після смерті Йосипа Фолиса). Після Листопадового зриву 1918 року повернувся до Львова. Входив до складу Української Національної Ради ЗУНР. Був інтернований в концтаборах у Баранові, Домб'ї. Звільнений восени 1919 року.
У 1920—1924 роках голова Міжпартійної Ради. Один із лідерів правого крила Української народної трудової партії, яке виступало за «реальну» політику щодо Польщі в українських землях (голова партії). Редактор газети «Громадська думка»; голова «Міжпартійної ради» — блоку політичних партій, які 1925 року створили УНДО. Від 1924 року очолював Український еміграційний комітет, що опікувався переселенням українців Галичини за океан. Налагодив ділові зв'язки з федеральним урядом Канади і тамтешнім Товариством опіки над українськими переселенцями ім. Святого Рафаїла. Відвідав Канаду, де побував у місцях найбільшого скупчення українців. Розробив план подальшого переселення. За ініціативи Бачинського відкрито еміграційні бюро в Тернополі та Станиславові, а у Львові почав видаватись двотижневик «Український еміґрант». 1925—1926 роках — член Українського національно-демократичного об'єднання, виключений за угодовство.
Ініціатор Міщанського братства міста Львова. Став першим його почесним членом. Член Товариства «Просвіта».
Після звинувачень з боку закордонного проводу УНТП і нервового зриву намагався вчинити самогубство, після чого помер у львівській лікарні 25 травня 1927 року (є також версії про 24 і 26 травня). Похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
Примітки
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 119.
- Марунчак М. Бачинський Володимир // Біографічний довідник до історії українців Канади. — Вінніпег, 1986. — С. 48.
- Баран З. Бачинський Володимир Миколайович // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 195—196. — .
- М. С. Бачинський. Бачинський Володимир Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .
- Фотографія надгробка на Личаківському цвинтарі
- Гуцал П., Мельничук Б. Бачинський Володимир Миколайович… — С. 91.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 103—114.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
Джерела
- Гуцал П., Мельничук Б. Бачинський Володимир Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 91. — .
- Зайцев О. Ю. Бачинський Володимир Миколайович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 208. — .
- Кедрин І. Життя — Події — Люди. — Нью-Йорк, 1976.
- Народний з'їзд. Політичний огляд і звіт з діяльності // Діло. — 1923. — 25 трав.
- Сливка Ю. Ю. Західна Україна в реакційній політиці польської та української буржуазії (1920—1939). — К., 1985.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).
- Torzecki R. Kwestia ukraińska w Polsce w latach 1923—1929. — Kraków, 1989. — . (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volodimir Mikolajovich Bachinskij gerbu Sas 25 travnya 1880 Sambir 25 travnya 1927 Lviv ukrayinskij politichnij diyach advokat organizator Ukrayinskoyi Nacionalno Demokratichnoyi Partiyi Volodimir BachinskijBachinskij Volodimir MikolajovichNarodivsya 25 travnya 1880 1880 05 25 SambirPomer 25 travnya 1927 1927 05 25 47 rokiv Lviv samogubstvoPohovannya Lichakivskij cvintarGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR PolshaNacionalnist ukrayinecDiyalnist advokat politikAlma mater Lvivskij universitetPosada chlen Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR posol avstrijskogo parlamentu 1917 1918 posol do Galickogo sejmu 1913 1914 Partiya UNDPKonfesiya greko katolikBatko profesor gimnaziyiMati Vanda GonovskaGerb Gerb Sas Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bachinskij ZhittyepisNarodivsya v Sambori 25 travnya 1880 roku za inshimi danimi 30 sichnya Batko profesor Mikola Bachinskij Zakinchiv Berezhansku gimnaziyu Pislya zakinchennya Lvivskogo universitetu pracyuvav v advokatskih kancelyariyah Berezhan Pidgajciv V molodi roki vhodiv do USDP Z 1907 roku u Lvovi spivdirektor Krayevogo kreditovogo soyuzu sekretar Narodnogo komitetu UNDP 1913 roku vidkriv vlasnu advokatsku kancelyariyu u Pidgajcyah Chlen Zagalnoyi Ukrayinskoyi Radi z 5 travnya 1915 roku Naperedodni ta v roki pershoyi svitovoyi vijni posol do Galickogo sejmu 1913 1914 roki vid IV kuriyi okrug Pidgajci Kozova chlen Ukrayinskogo sojmovogo klubu j avstrijskogo parlamentu 1917 1918 roki vid dvomandatnogo okrugu 64 pislya smerti Josipa Folisa Pislya Listopadovogo zrivu 1918 roku povernuvsya do Lvova Vhodiv do skladu Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Radi ZUNR Buv internovanij v konctaborah u Baranovi Domb yi Zvilnenij voseni 1919 roku U 1920 1924 rokah golova Mizhpartijnoyi Radi Odin iz lideriv pravogo krila Ukrayinskoyi narodnoyi trudovoyi partiyi yake vistupalo za realnu politiku shodo Polshi v ukrayinskih zemlyah golova partiyi Redaktor gazeti Gromadska dumka golova Mizhpartijnoyi radi bloku politichnih partij yaki 1925 roku stvorili UNDO Vid 1924 roku ocholyuvav Ukrayinskij emigracijnij komitet sho opikuvavsya pereselennyam ukrayinciv Galichini za okean Nalagodiv dilovi zv yazki z federalnim uryadom Kanadi i tamteshnim Tovaristvom opiki nad ukrayinskimi pereselencyami im Svyatogo Rafayila Vidvidav Kanadu de pobuvav u miscyah najbilshogo skupchennya ukrayinciv Rozrobiv plan podalshogo pereselennya Za iniciativi Bachinskogo vidkrito emigracijni byuro v Ternopoli ta Stanislavovi a u Lvovi pochav vidavatis dvotizhnevik Ukrayinskij emigrant 1925 1926 rokah chlen Ukrayinskogo nacionalno demokratichnogo ob yednannya viklyuchenij za ugodovstvo Iniciator Mishanskogo bratstva mista Lvova Stav pershim jogo pochesnim chlenom Chlen Tovaristva Prosvita Pislya zvinuvachen z boku zakordonnogo provodu UNTP i nervovogo zrivu namagavsya vchiniti samogubstvo pislya chogo pomer u lvivskij likarni 25 travnya 1927 roku ye takozh versiyi pro 24 i 26 travnya Pohovanij na Lichakivskomu cvintari u Lvovi PrimitkiChornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 119 Marunchak M Bachinskij Volodimir Biografichnij dovidnik do istoriyi ukrayinciv Kanadi Vinnipeg 1986 S 48 Baran Z Bachinskij Volodimir Mikolajovich Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 S 195 196 ISBN 978 966 7007 68 8 M S Bachinskij Bachinskij Volodimir Mikolajovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 Fotografiya nadgrobka na Lichakivskomu cvintari Gucal P Melnichuk B Bachinskij Volodimir Mikolajovich S 91 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu S 103 114 Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 25 chervnya 2020 DzherelaGucal P Melnichuk B Bachinskij Volodimir Mikolajovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 91 ISBN 966 528 197 6 Zajcev O Yu Bachinskij Volodimir Mikolajovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 208 ISBN 966 00 0734 5 Kedrin I Zhittya Podiyi Lyudi Nyu Jork 1976 Narodnij z yizd Politichnij oglyad i zvit z diyalnosti Dilo 1923 25 trav Slivka Yu Yu Zahidna Ukrayina v reakcijnij politici polskoyi ta ukrayinskoyi burzhuaziyi 1920 1939 K 1985 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il Lvivska sotnya Torzecki R Kwestia ukrainska w Polsce w latach 1923 1929 Krakow 1989 ISBN 83 08 01977 3 pol