Батьківщина-мати (Волгоград)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Батьківщина-мати.

Скульптура «Батьківщина-Мати кличе!»  — композиційний центр пам'ятника-ансамблю «Героям Сталінградської битви» на Мамаєвому кургані у Волгограді. Одна з найвищих статуй світу, найвища статуя Росії і Європи (без постаменту — найвища статуя у світі на момент побудови протягом 22 років).

Батьківщина-Мати
48°44′32″ пн. ш. 44°32′13″ сх. д. / 48.74227777780577497° пн. ш. 44.53708333336077629° сх. д. / 48.74227777780577497; 44.53708333336077629Координати: 48°44′32″ пн. ш. 44°32′13″ сх. д. / 48.74227777780577497° пн. ш. 44.53708333336077629° сх. д. / 48.74227777780577497; 44.53708333336077629
Країна	Росія
Розташування	Центральний район (Волгоград)
Тип	колосальна статуя пам'ятник пам'ятка статуя і пам'ятка історії
Висота	85 м і 2 м
Матеріал	бетон і трос
Архітектор	Яків Білопільський і Q84723799?
Дата заснування	1959
Батьківщина-Мати Батьківщина-Мати (Росія)
Медіафайли у Вікісховищі

Монумент є центральною частиною триптиха, що складається також з монументів «Тил — фронтові» в Магнітогорську і «Воїн-визволитель» у берлінському Трептов-парку. Мається на увазі, що меч, викуваний на березі Уралу, потім був піднятий Батьківщиною-матір'ю в Сталінграді та опущений після Перемоги в Берліні.

Загальна інформація

Скульптурна група «Марсельєза» на тріумфальній арці в Парижі

Робота скульптора Є. В. Вучетича та інженера М. В. Нікітіна являє собою багатометрову фігуру жінки, що зробила крок вперед з піднятим мечем. Статуя є алегоричним образом Батьківщини, кличе своїх синів на битву з ворогом.

Будівництво монумента було розпочато в травні 1959 року і завершено 15 жовтня 1967 року. Скульптура на момент створення була найвищою у світі статуєю. Реставраційні роботи на Головному монументі пам'ятника-ансамблю проводилися двічі: в 1972 і 1986 роках; зокрема, в 1972 році був замінений меч.

Найімовірніше, що фігуру скульптор ліпив зі спортсменки-дискоболки Ніни Думбадзе, а обличчя — з дружини Віри. За різними даними, для скульптури також позували Анастасія Антонівна Пєшкова, Валентина Ізотова або Катерина Гребньова. Також існує думка, що статуя має паралелі з фігурою «Марсельєзи» на тріумфальній арці в Парижі, а також, що поза статуї була натхненна статуєю Ніки Самофракійської.

У жовтні 2010 року почалися роботи по забезпеченню безпеки статуї.

У нічний час скульптура освітлюється прожекторами.

Технічні дані

Скульптура зроблена з попередньо напруженого залізобетону — 5500 тонн бетону і 2400 тонн металевих конструкцій (без основи, на якій вона стоїть).

Загальна висота пам'ятника — 85 метрів (сама скульптура) — 87 метрів (скульптура з монтажною плитою). Він встановлений на бетонному фундаменті завглибшки 16 метрів. Висота жіночої фігури без меча — 52 метри. Маса пам'ятника — понад 8 тисяч тонн.

Статуя стоїть на плиті заввишки 2 метри, яка покоїться на головному фундаменті. Цей фундамент заввишки 16 метрів, проте його майже не видно — більша його частина прихована під землею.

Скульптура порожня. Всередині вся статуя складається з окремих комірок-камер, як кімнати в будинку. Товщина залізобетонних стін скульптури становить 25-30 сантиметрів. Жорсткість каркаса підтримується 99 металевими тросами, які постійно перебувають в натягу.

Меч завдовжки 33 метри й вагою 14 тонн був спочатку зроблений з нержавіючої сталі, обшитої листами титану. Величезна маса і висока вітрильність меча, обумовлена його колосальними розмірами, спричиняли сильне розгойдування меча при дії вітрових навантажень, що призводило до виникнення надмірного механічного напруження в місці кріплення руки, що тримає меч, до тіла скульптури. Деформації конструкції меча також спричиняли переміщення аркушів титанової обшивки, створюючи неприємний для слуху звук гремлячого металу. Тому в 1972 році лезо замінили на інше — що цілком складається з сталі,— а у горішній частині меча передбачили отвори, які дозволили зменшити його вітрильність. Залізобетонна конструкція скульптури була укріплена в 1986 році за рекомендацією експертної групи НІІЗБ під керівництвом Р. Л. Сєрих.

У березні 1965 року Держбуд СРСР видав рекомендацію посилити фундамент скульптури, що стоїть на обводненій товщі майкопських глин  для запобігання «сповзання» в бік Волги. У 2013 році архітектор Володимир Церковників направив міністру культури Володимиру Мединському відкритий лист з побоюваннями про сповзання фундаменту і можливе обвалення скульптури. Директор музейного комплексу Олександр Васін відкинув ці побоювання.

Факти

Копія монумента в Китаї

• Скульптура «Батьківщина-Мати кличе!» була занесена в книгу рекордів Гіннесса, як найбільша на той момент скульптура-статуя в світі. Її висота — 52 метри, довжина руки — 20 і меча — 33 метри. Загальна висота скульптури — 85 метрів. Маса скульптури — 8 тисяч тонн, а меча — 14 тонн (для порівняння: Статуя Батьківщина Мати в Україні — 102 метри. Статуя Свободи в Нью-Йорку з висотою в 46 метрів; Статуя Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро 38 метрів). На цей час статуя займає 9 місце в списку найвищих статуй світу і є другою за висотою, після статуї Батьківщина Мати в Україні, нерелігійною статуєю у світі:

Зліва направо порівняння за висотою (у тому числі п'єдестал): Статуя Єдності, Будда Весняного Храму, Статуя Свободи, Батьківщина-Мати, статуя Христа-Спасителя і «Давид» роботи Мікеланджело.

• Вучетич розповів Андрію Сахарову: “Мене питає начальство, навіщо у неї відкритий рот, адже це некрасиво. Відповідаю: А вона кричить — за Батьківщину … вашу мать!”.
• Силует скульптури присутній на гербу та прапорі Волгоградської області.
• До споруди меморіалу вершиною Мамаєвого кургану було місце сучасного Храму Всіх Святих, нинішня вершина насипна^[].
• Під час будівництва пам'ятника була необхідна стабільна заливка бетону за графіком для отримання необхідної міцності. Вантажівки з бетоном були помічені стрічками певного кольору, що давали пріоритет проїзду, їм дозволялося проїжджати «на червоний»^[].
• Скульптура зображена на поштовій марці НДР 1983 року^[].
• Копія скульптури встановлена в місті Маньчжурія (Китай)^[].

Див. також

• Батьківщина-Мати (Київ)

Примітки

1. Ильин С. Б., Лонгинов А. С., Сульдин А. В. Всенародная академия. — М. : Политиздат, 1986. — С. 62.
2. Кудзоев О. А., Ваганов А. С. Скульптурная летопись края. — Челябинск : , 1989. — С. 101. — .
3. Слука И. 100 самых знаменитых монет СССР. — 2015. — С. 17.
4. . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 4 березня 2018.
5. . culture.ru (рос.). Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 27 лютого 2017.
6. Иванушкина, Полина. «Слушайте! Я — Родина-мать!» // . — 2013. — № 17 (1694) за 24 апреля. — С. 69.
7. Родину-мать зовут Валей. // Волгоград-Инфо. 15.06.2003. Архів оригіналу за 25.08.2011. Процитовано 17 жовтня 2010.
8. Галкина, Анна.  Родина-мать обосновалась на Семи Ветрах. // Ваша газета. 08.06.2011. Архів оригіналу за 04.02.2012. Процитовано 15 листопада 2011.
9. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 березня 2018.
10. {{{Заголовок}}}.
11. . BIGPICTURE.RU. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 червня 2016.
12. . russights.ru. Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 3 червня 2016.
13. . Архів оригіналу за 17 лютого 2018. Процитовано 4 березня 2018.
14. Андрей Сахаров. Размышления о прогрессе, мирном сосуществовании и интеллектуальной свободе. 1968 год: Пражская весна. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 6 листопада 2010.

Посилання

• Батьківщина-Мати: історія створення, фотографії [ 5 березня 2018 у Wayback Machine.]
• Зведення «Батьківщини-Матері» [ 17 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Інформація про меморіальному комплексі на сайті «Госсимволика» [ 4 травня 2013 у Wayback Machine.]
• . Мемориальный комплекс Мамаев курган. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017.