Баторії угор Báthory пол Batory угорський шляхетний рід відгалуження з роду en який відігравав значну роль в Центральній

Баторії (угор. Báthory, пол. Batory) — угорський шляхетний рід відгалуження з роду ^[en], який відігравав значну роль в Центральній Європі в пізньому середньовіччі. Вони посідали вищі військові звання, адміністративні та церковні посади у складі Угорського королівства. Пізніше, на початку нового часу, родина принесла кілька князів Трансильванії і одного короля Польщі. Походять з міста Шомльо, де знаходився їхній фамільний замок. Замок був побудований Міклошем Баторі на початку XIII століття і вперше згадується під 1319 роком. Після того як Баторі у 1592 році побудували собі особняк в місті, замок занепав і нині зруйнований. Останні представники роду Баторі жили на початку XVII століття в Речі Посполитій. Графиня Софія, остання з Баторі, була дружиною Дьєрдя II Ракоці. Вона померла в замку Паланок в 1680 році.

Баторії

Країна:	Угорське королівство, Трансильванське князівство, Річ Посполита
Титули:	Воєвода, Великий князь Литовський, Король Польщі
Засновник:	Берек Баторій
Останній правитель:	Іштван (гілка Ечед) Андраш (гілка Шомльо)
Рік заснування:	XIII століття
Припинення роду:	1605-гілка Ечед, 1637-гілка Шомльо
Національність:	угорці
Молодші лінії:	Ечед Санішльофі
Баторії у Вікісховищі
Баторії у Родоводі

Походження

Баторі є відгалуженням роду ^[en], засновниками якого були швабські брати Гут і Келед, які іммігрували до Угорщини з району замка Стоф (ймовірно, Штауфен ім Брайсгау або Гогенштауфен в Вюртемберзі) під час правління короля Петра Орсеоло (правив 1038-1046) який сам був частково венеційського походження.

Власне рід Баторі веде початок від Андраша Лисого з Ракомаза, який згаданий в 1250 році, як покровитель монастиря Шарвар в комітаті Сатмар. В 1279 році король Ласло IV нагородив брата Андраша Ходаша і синів Андраша Дьєрдя (? — 1307), Бенедикта (? — 1321) і Берека (? — 1322) за їх військові заслуги замком Батор в комітаті Сабольч. Батор до того моменту був володінням Вайди, сина лангош, який одружився з родичкою Андраша, але не залишив спадкоємців. В 1310 році Берек став повноправним власником Батора, після чого його нащадки почали іменуватися Баторій.

Гілки

Родина Берека розділилися на кілька гілок. Найстарша гілка — , походить від (? — 1373), сина Яноша, графа Сатмара, який був старшим сином Берека. Ласло, граф Саболч, одружився з Ганною Мед'єші і отримав у придане замок Шомьо. Брат Ласло Дьордь був засновником роду Шімолін або Баторі-Шімолін. Подальший розділ гілки стався при правнуках Ласло: Янош та Іштван стали засновниками роду Баторі-Санісльофі, Міклош же продовжив лінію Баторі-Шомльо.

Молодша гілка — Баторі-Ечеда — походить від Льокоша, молодшого сина Берека. Льокош володів землями в Сатмарі, а після отримав від короля Карла Роберта ще й Ечеда, де побудував замок Хюсеґ. Іноді ця гілка називається Ньїрбатор (Нові Баторі).

Легенда і герб

Герб однієї з представників Баторі — Елізабет Баторі

Згідно з легендою, один з перших представників роду Вітус Гуткелед зголосився вбити дракона, який оселився в болотах і полював на місцеве населення. Вітус убив його трьома ударами свого списа і в нагороду отримав замок. Вдячні люди прозвали його Батор (по-угорськи, мужній) і «animus magnanimus». В 1325 році сини Берека отримали герб, який був пов'язаний з цією легендою: три горизонтальних зуба дракона, який тримає щит і обвиває шию своїм хвостом.

Представники родини Баторі

Найбільш відомими членами цієї родини були:

Іштван V Баторі — трансильванський воєвода, в 1467 році очолював невдалий похід на Молдавію;
Іштван Баторі(1477—1534) — воєвода Трансильванії;
Криштоф I Баторі(1530–1581) — князь Трансильванії (в період з 1576 по 1581 роки);
Стефан Баторій (1533—1586) — король польський і великий князь литовський; князь Трансильванії;
^[pl] — сестра короля Стефана Баторія, матір Єлизавети Баторі;
Елізабет Баторі (1560—1614) — графиня, племінниця Стефана Баторія;
(—) — дочка польського короля Стефана Баторія, князя Трансильванії та короля Польщі;
Жигмонд Баторі (1572—1613) — князь Трансильванії (в період з 1581 по 1603 роки).

Посилання

Генеологія роду Баторі [ 2 травня 2015 у Wayback Machine.]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Баторії (династія)

Примітки

Simon Kezai, Lázló Veszprémy, Frank Schaer (ed.), Gesta Hungarorum: The Deeds of the Hungarians (Central European Medieval Texts). Central European University Press, 1999.
Moritz Wertner, «Urgeschlechter in Siebenbürgen.», in Archiv des Vereins für siebenbürgische Landeskunde. Neue Folge, Bd. 29, Heft 1 (1899), Hermannstadt 1899, pp. 156—235 — also excerpted in Farin, Heroine des Grauens, p. 356—358.
http://genealogy.euweb.cz/hung/bathori3.html [ 7 червня 2008 у Wayback Machine.] Genealogy.EU [ 8 березня 2011 у Wayback Machine.]

[Gesta-1] Simon Kezai, Lázló Veszprémy, Frank Schaer (ed.), Gesta Hungarorum: The Deeds of the Hungarians (Central European Medieval Texts). Central European University Press, 1999.

[Wertner-2] Moritz Wertner, «Urgeschlechter in Siebenbürgen.», in Archiv des Vereins für siebenbürgische Landeskunde. Neue Folge, Bd. 29, Heft 1 (1899), Hermannstadt 1899, pp. 156—235 — also excerpted in Farin, Heroine des Grauens, p. 356—358.

[3] ttp://genealogy.euweb.cz/hung/bathori3.html [ 7 червня 2008 у Wayback Machine.] Genealogy.EU [ 8 березня 2011 у Wayback Machine.]