Великий Князь Семигородщини або Великий Князь Трансильванії (нім. Fürst von Siebenbürgen, угор. Erdélyi fejedelem, лат. Princeps Transsylvaniae — титул глави держави Семигородського князівства від останнього десятиліття 16-го століття до середини 18-го століття.
Янош Заполья був перший хто прийняв цей титул 1570 року. Після нього його використовував король Польщі, Великий князь Литовський, Руський і Київський Стефан Баторій, Криштов Баторій, Сигизмунд Баторій, Анджей Баторій та інші.
Після входження Семигородського князівства до складу Австрійської імперії, титул Великий князь Трансильванії було додано до повного титулу Австрійських імператорів.
Історія
Інтеграція Трансильванії до Королівства Угорщини почалася близько 1003 року. Ця провінція стала предметом інтенсивної колонізації, що призвело до прибуття і поселення колоністів різного походження, в тому числі угрів, саксів, секеїв, влахів, русинів-українців. Територія Семигородщини була розділена на адміністративні територіальні одиниці, які називалися «князівствами» або «графствами» (пізніше комітат).
Сім трансильванських великих міст (Doboka/Dăbâca, Fehér/Alba, Hunyad/Hundedoara, Kolozs/Cluj, Küküllő/Târnava, Szolnok/Solnoc, Torda/Turda) управлялись місцевими князями й знаттю. Яка в свою чергу була підпорядкована владі вищої посадової особи, воєводи, що призначався королями Угорщини.
Воєвода Трансильванії був одночасно керівником адміністративної, військової та судової гілки влади. Він також скликав й проводив спільні загальні збори шляхти семи округів.
В той же час громади трансильванських саксів були в основному організовані в окремі адміністративні одиниці й не залежали від влади воєвод. У 1469 році король Угорщини Матвій Корвін дозволив саксам обирати своїх керівників. Всі саксонські місця і райони в Трансильванії були підпорядковані меру міста Сібіу. Спочатку секеї також були незалежні від влади воєводи й мали власних чиновників, призначеним королем.
Сакси і секеї намагалися зберегти цей прямий зв'язок з монархами та брати участь в управлінні краєм спільно з воєводами. Наприклад, представники саксів і секеїв часто були присутні на загальних зборах шляхти на чолі з воєводами. Крім того, воєводи часто були призначені за згодою або рекомендацією секеїв. На відміну від представників шляхти саксів і секеїв, румунські князі були тільки два рази (1291 і 1355 рр.) присутні на загальних зборах Семигородщини.
Шляхта й князі з семи округів, мадяри, сакси й секеї утворили союз проти «всієї внутрішньої і зовнішньої загрози провінції» й в дні Селянського повстання 1437 року виступили на боці уряду. У лютому 1438 року була узаконена Унія трьох націй (мадяри, сакси, секеі) зі спільного управління Трансильванією. Ця формальна «унія трьох народів Трансильванії» була підтверджена в 1459 році, й спрямована в першу чергу проти Михая Сіладі (Mihály Szilágyi), регента Королівства Угорщини, який підтримував боротьбу короля Польщі Владислава III за угорський трон.
Під час селянського повстання українців та словаків 1514 року на чолі з Георгієм Дожею мадяри, сакси та секеї Трансильванії підтримали воєводу Яноша Заполья, який скликав збори «Трьох Націй» та жорстоко подавив повстання.
Розпад Угорського королівства
1526 року в битві при Могачі, в якій Османська імперія перемогла королівську армії Угорщини, був вбитий останній король Угорщини з династії Ягелонів Людовик II.
Почались суперечки за трон. Було проведено два сейми, які обрали двох різних королів. 16 жовтня Янош Заполья, за підтримки угорської шляхти, був обраний королем в Токаї і коронований 11 листопада 1526 року. Другим королем став обраний 16 грудня Фердинанд I Габсбурґ, майбутній імператор Священної Римської імперії. Янош присягнув на вірність Османському султану Сулейману Пишному в обмін на підтримку. Сулейман пішов походом на Австрію в той час як Янош укріпився на угорському троні. Проте незабаром війська Сулеймана були вибиті з Австрії, і за договором 1533 року, Фердинанд став королем Угорщини, отримавши західну частину королівства, а Янош став королем, контролюючи східну частину держави, в тому числі й землі Трансильванії. Ця частина увійшла в історію як Східно-Угорське королівство, яке було підпорядковано Османській імперії.
Все 17 століття Трансильванія була об'єктом боротьби між Османською і Габсбурзькою імперіями.
Велике Князівство Трансильванії
У 1538 році Янош визнав Фердинанда як свого наступника. Проте незадовго до смерті, в 1540 році в нього народився син Янош II Жигмонд. Угорська шляхта, за підтримки османів, обрала Яноша II своїм королем. Сулейман вигнав Фердинанда й поставив центральну Угорщину під пряме турецьке управління, віддавши Трансильванію і східну Угорщину Яношу II.
1551 року єпископ Мартинуззі організував відречення малолітнього Яноша II Сигізмунда від королівського титулу на користь Фердинанда, в обмін на визнання його як васального володаря «Східноугорських земель».
Таким чином вся територія Угорського королівства яка залишалася вільною від прямої османської окупації, возз'єдналася під владою Фердинанда у 1551 році. Але османські атаки тривали, і Фердинанд не міг захистити «Східну Угорщину». 1556 року угорський Сейм запросив «сина короля Яноша» (тобто Яноша II Сигізмунда) і його мати правити на території на схід від Тиси. Янош II продовжував іменуватись «обраний король» Угорщини до 1570 року.
У 1570 році Янош II знову відмовився від претензій на титул «Король Угорщини» на користь Максиміліана II, який претендував на цей титул з 1563 року. При цьому Янош II залишив за собою титул «Великий князь Трансильванії». У 1571 році в місті Шпаєрі була підписана Шпаєрська угода, згідно з якою Янош II відмовлявся від титулу «Король Угорщини», а для нього створювався титул Великий князь Трансильванії («принц Трансильванії і Володар частин Угорщини»).
Наступником Яноша Сигізмунда, став Стефан Баторій, який був обраний королем Польщі 1576 року. Після його смерті в 1586 році, князівський титул успадкував його племінник Сигізмунд Баторій.
Все XVII ст. Трансильванське князівство було об'єктом боротьби між Османською і Габсбурзькою імперіями та їх спільним володінням, зберігши завдяки цьому свій автономний статус та проводячи незалежну зовнішню політику.
З 1571 до 1613 року князі Трансильванії походили головним чином з роду Баторі, в XVII столітті — з роду Ракоці. Великий Князь Семигорода Габор Бетлен (1613-29) підтримував 1628 року можливе відокремлення України від Польщі і створення окремої держави. Богдан Хмельницький був у дипломатичних зв'язках з Великим князем Семигорода Юрієм I Ракоці (1630-48) та Юрієм II Ракоці (1648-60) і уклав з ним військовий союз проти Польщі (1656). У 18 ст. гетьман Пилип Орлик мав контакти з князем Ференцем II Ракоці (кн. 1704-11).
У 1687 році, після невдалої для турків облоги Відня і спроби султана посадити на трансильванський престол свого ставленика, князівство було зайнято військами Габсбургів. Султан остаточно відмовився від претензій на володіння Трансильванією по Карловицькому миру 1699 року.
Після невдалої спроби князя Ференца II Ракоці відокремитися від Габсбурґів відбулось скасування 1711 року трансильванськой автономії. У 1699—1867 Трансильванія була провінцією Австрії, а титул Великий князь Трансильванії було додано до повного титулу Імператорів Австрії.
Джерела
- Barta, Gábor (1994). The Emergence of the Principality and its First Crises (1526—1606). In: Köpeczi, Béla; Barta, Gábor; Bóna, István; Makkai
- László; Szász, Zoltán; Borus, Judit; History of Transylvania; Akadémiai Kiadó; .
- Deák, Éva (2009). «Princeps non Principissa»: Catherine of Brandenburg, Elected Prince of Transylvania (1630—1648).
- Cruz, Anne J.; Suzuki, Georgescu, Vlad (1991). The Romanians: A History. Ohio State University Press. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великий князь Семигорода |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikij Knyaz Semigorodshini abo Velikij Knyaz Transilvaniyi nim Furst von Siebenburgen ugor Erdelyi fejedelem lat Princeps Transsylvaniae titul glavi derzhavi Semigorodskogo knyazivstva vid ostannogo desyatilittya 16 go stolittya do seredini 18 go stolittya Prapor Semigorodskogo knyazivstva Yanosh Zapolya buv pershij hto prijnyav cej titul 1570 roku Pislya nogo jogo vikoristovuvav korol Polshi Velikij knyaz Litovskij Ruskij i Kiyivskij Stefan Batorij Krishtov Batorij Sigizmund Batorij Andzhej Batorij ta inshi Pislya vhodzhennya Semigorodskogo knyazivstva do skladu Avstrijskoyi imperiyi titul Velikij knyaz Transilvaniyi bulo dodano do povnogo titulu Avstrijskih imperatoriv IstoriyaAdministrativnij podil Transilvaniyi na pochatku 17 st Integraciya Transilvaniyi do Korolivstva Ugorshini pochalasya blizko 1003 roku Cya provinciya stala predmetom intensivnoyi kolonizaciyi sho prizvelo do pributtya i poselennya kolonistiv riznogo pohodzhennya v tomu chisli ugriv saksiv sekeyiv vlahiv rusiniv ukrayinciv Teritoriya Semigorodshini bula rozdilena na administrativni teritorialni odinici yaki nazivalisya knyazivstvami abo grafstvami piznishe komitat Sim transilvanskih velikih mist Doboka Dăbaca Feher Alba Hunyad Hundedoara Kolozs Cluj Kukullo Tarnava Szolnok Solnoc Torda Turda upravlyalis miscevimi knyazyami j znattyu Yaka v svoyu chergu bula pidporyadkovana vladi vishoyi posadovoyi osobi voyevodi sho priznachavsya korolyami Ugorshini Voyevoda Transilvaniyi buv odnochasno kerivnikom administrativnoyi vijskovoyi ta sudovoyi gilki vladi Vin takozh sklikav j provodiv spilni zagalni zbori shlyahti semi okrugiv V toj zhe chas gromadi transilvanskih saksiv buli v osnovnomu organizovani v okremi administrativni odinici j ne zalezhali vid vladi voyevod U 1469 roci korol Ugorshini Matvij Korvin dozvoliv saksam obirati svoyih kerivnikiv Vsi saksonski miscya i rajoni v Transilvaniyi buli pidporyadkovani meru mista Sibiu Spochatku sekeyi takozh buli nezalezhni vid vladi voyevodi j mali vlasnih chinovnikiv priznachenim korolem Saksi i sekeyi namagalisya zberegti cej pryamij zv yazok z monarhami ta brati uchast v upravlinni krayem spilno z voyevodami Napriklad predstavniki saksiv i sekeyiv chasto buli prisutni na zagalnih zborah shlyahti na choli z voyevodami Krim togo voyevodi chasto buli priznacheni za zgodoyu abo rekomendaciyeyu sekeyiv Na vidminu vid predstavnikiv shlyahti saksiv i sekeyiv rumunski knyazi buli tilki dva razi 1291 i 1355 rr prisutni na zagalnih zborah Semigorodshini Shlyahta j knyazi z semi okrugiv madyari saksi j sekeyi utvorili soyuz proti vsiyeyi vnutrishnoyi i zovnishnoyi zagrozi provinciyi j v dni Selyanskogo povstannya 1437 roku vistupili na boci uryadu U lyutomu 1438 roku bula uzakonena Uniya troh nacij madyari saksi sekei zi spilnogo upravlinnya Transilvaniyeyu Cya formalna uniya troh narodiv Transilvaniyi bula pidtverdzhena v 1459 roci j spryamovana v pershu chergu proti Mihaya Siladi Mihaly Szilagyi regenta Korolivstva Ugorshini yakij pidtrimuvav borotbu korolya Polshi Vladislava III za ugorskij tron Pid chas selyanskogo povstannya ukrayinciv ta slovakiv 1514 roku na choli z Georgiyem Dozheyu madyari saksi ta sekeyi Transilvaniyi pidtrimali voyevodu Yanosha Zapolya yakij sklikav zbori Troh Nacij ta zhorstoko podaviv povstannya Rozpad Ugorskogo korolivstva1526 roku v bitvi pri Mogachi v yakij Osmanska imperiya peremogla korolivsku armiyi Ugorshini buv vbitij ostannij korol Ugorshini z dinastiyi Yageloniv Lyudovik II Pochalis superechki za tron Bulo provedeno dva sejmi yaki obrali dvoh riznih koroliv 16 zhovtnya Yanosh Zapolya za pidtrimki ugorskoyi shlyahti buv obranij korolem v Tokayi i koronovanij 11 listopada 1526 roku Drugim korolem stav obranij 16 grudnya Ferdinand I Gabsburg majbutnij imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Yanosh prisyagnuv na virnist Osmanskomu sultanu Sulejmanu Pishnomu v obmin na pidtrimku Sulejman pishov pohodom na Avstriyu v toj chas yak Yanosh ukripivsya na ugorskomu troni Prote nezabarom vijska Sulejmana buli vibiti z Avstriyi i za dogovorom 1533 roku Ferdinand stav korolem Ugorshini otrimavshi zahidnu chastinu korolivstva a Yanosh stav korolem kontrolyuyuchi shidnu chastinu derzhavi v tomu chisli j zemli Transilvaniyi Cya chastina uvijshla v istoriyu yak Shidno Ugorske korolivstvo yake bulo pidporyadkovano Osmanskij imperiyi Vse 17 stolittya Transilvaniya bula ob yektom borotbi mizh Osmanskoyu i Gabsburzkoyu imperiyami Velike Knyazivstvo TransilvaniyiVelikij knyaz Transilvaniyi Mihaj II U 1538 roci Yanosh viznav Ferdinanda yak svogo nastupnika Prote nezadovgo do smerti v 1540 roci v nogo narodivsya sin Yanosh II Zhigmond Ugorska shlyahta za pidtrimki osmaniv obrala Yanosha II svoyim korolem Sulejman vignav Ferdinanda j postaviv centralnu Ugorshinu pid pryame turecke upravlinnya viddavshi Transilvaniyu i shidnu Ugorshinu Yanoshu II 1551 roku yepiskop Martinuzzi organizuvav vidrechennya malolitnogo Yanosha II Sigizmunda vid korolivskogo titulu na korist Ferdinanda v obmin na viznannya jogo yak vasalnogo volodarya Shidnougorskih zemel Takim chinom vsya teritoriya Ugorskogo korolivstva yaka zalishalasya vilnoyu vid pryamoyi osmanskoyi okupaciyi vozz yednalasya pid vladoyu Ferdinanda u 1551 roci Ale osmanski ataki trivali i Ferdinand ne mig zahistiti Shidnu Ugorshinu 1556 roku ugorskij Sejm zaprosiv sina korolya Yanosha tobto Yanosha II Sigizmunda i jogo mati praviti na teritoriyi na shid vid Tisi Yanosh II prodovzhuvav imenuvatis obranij korol Ugorshini do 1570 roku U 1570 roci Yanosh II znovu vidmovivsya vid pretenzij na titul Korol Ugorshini na korist Maksimiliana II yakij pretenduvav na cej titul z 1563 roku Pri comu Yanosh II zalishiv za soboyu titul Velikij knyaz Transilvaniyi U 1571 roci v misti Shpayeri bula pidpisana Shpayerska ugoda zgidno z yakoyu Yanosh II vidmovlyavsya vid titulu Korol Ugorshini a dlya nogo stvoryuvavsya titul Velikij knyaz Transilvaniyi princ Transilvaniyi i Volodar chastin Ugorshini Nastupnikom Yanosha Sigizmunda stav Stefan Batorij yakij buv obranij korolem Polshi 1576 roku Pislya jogo smerti v 1586 roci knyazivskij titul uspadkuvav jogo pleminnik Sigizmund Batorij Vse XVII st Transilvanske knyazivstvo bulo ob yektom borotbi mizh Osmanskoyu i Gabsburzkoyu imperiyami ta yih spilnim volodinnyam zberigshi zavdyaki comu svij avtonomnij status ta provodyachi nezalezhnu zovnishnyu politiku Z 1571 do 1613 roku knyazi Transilvaniyi pohodili golovnim chinom z rodu Batori v XVII stolitti z rodu Rakoci Velikij Knyaz Semigoroda Gabor Betlen 1613 29 pidtrimuvav 1628 roku mozhlive vidokremlennya Ukrayini vid Polshi i stvorennya okremoyi derzhavi Bogdan Hmelnickij buv u diplomatichnih zv yazkah z Velikim knyazem Semigoroda Yuriyem I Rakoci 1630 48 ta Yuriyem II Rakoci 1648 60 i uklav z nim vijskovij soyuz proti Polshi 1656 U 18 st getman Pilip Orlik mav kontakti z knyazem Ferencem II Rakoci kn 1704 11 U 1687 roci pislya nevdaloyi dlya turkiv oblogi Vidnya i sprobi sultana posaditi na transilvanskij prestol svogo stavlenika knyazivstvo bulo zajnyato vijskami Gabsburgiv Sultan ostatochno vidmovivsya vid pretenzij na volodinnya Transilvaniyeyu po Karlovickomu miru 1699 roku Pislya nevdaloyi sprobi knyazya Ferenca II Rakoci vidokremitisya vid Gabsburgiv vidbulos skasuvannya 1711 roku transilvanskoj avtonomiyi U 1699 1867 Transilvaniya bula provinciyeyu Avstriyi a titul Velikij knyaz Transilvaniyi bulo dodano do povnogo titulu Imperatoriv Avstriyi DzherelaBarta Gabor 1994 The Emergence of the Principality and its First Crises 1526 1606 In Kopeczi Bela Barta Gabor Bona Istvan Makkai Laszlo Szasz Zoltan Borus Judit History of Transylvania Akademiai Kiado ISBN 963 05 6703 2 Deak Eva 2009 Princeps non Principissa Catherine of Brandenburg Elected Prince of Transylvania 1630 1648 Cruz Anne J Suzuki Georgescu Vlad 1991 The Romanians A History Ohio State University Press ISBN 0 8142 0511 9 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velikij knyaz Semigoroda