Миха йло Фе дорович Бата ров рос Михаил Фёдорович Батаров нар 1919 пом 1990 радянський військовий льотчик винищувач часі

Миха́йло Фе́дорович Бата́ров (рос. Михаил Фёдорович Батаров; нар. 1919 — пом. 1990) — радянський військовий льотчик-винищувач часів Другої світової війни, генерал-майор авіації. Герой Радянського Союзу (1945).

Михайло Батаров

рос. Михаил Батаров

Ім'я при народженні

Михайло Федорович Батаров

Народження

30 вересня 1919
Грішино

Смерть

26 грудня 1990 (71 рік)
Москва

Поховання

Ніколо-Архангельський цвинтар

Країна

Роки служби

1939—1981

Партія

КПРС

Звання

Генерал-майор авіації

Формування

611-й вап

Війни / битви

німецько-радянська війна

Нагороди



		Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За взяття Будапешта»	Медаль «За взяття Відня»	Медаль «За визволення Белграда»

Життєпис

Народився 30 вересня 1919 року в селі Грішино, нині в складі Фомінського сільського поселення Гороховецького району Владимирської області Росії, в селянській родині. Росіянин. Здобув неповну середню освіту. У 1936 році переїхав до Москви, де працював котельником, навчався у аероклубі.

До лав РСЧА призваний у 1939 році. У 1940 році закінчив Борисоглібську військову авіаційну школу. Член ВКП(б) з 1942 року.

На фронтах німецько-радянської війни з 15 грудня 1942 року. Воював на винищувачах І-153, ЛаГГ-3, Як-1 і Як-3 у складі 611-го винищувального авіаційного полку на Закавказькому, Північно-Кавказькому, Південному, 4-у, 3-у і 1-у Українських фронтах. Пройшов бойовий шлях від пілота до командира авіаційної ескадрильї. Був поранений і контужений.

До 18 квітня 1945 року здійснив 322 бойових вильоти, в тому числі: 88 — на розвідку військ і техніки ворога, 95 — на прикриття штурмовиків і бомбардувальників, 85 — на прикриття наземних військ, 54 — на штурмовку військ супротивника. Провів 72 повітряних бої, у яких збив особисто 15 і в складі групи 1 літак ворога.

Після закінчення війни продовжив військову службу у ВПС СРСР. У 1957 році закінчив Курси удосконалення при Військово-повітряній академії. У 1981 році генерал-майор авіації М. Ф. Батаров вийшов у відставку.

Мешкав у Москві, де й помер 26 грудня 1990 року. Похований на Ніколо-Архангельському кладовищі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, майорові Батарову Михайлу Федоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5455).

Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (15.10.1943, 29.01.1945), орденом Олександра Невського (05.08.1944), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (17.03.1944, 11.03.1985), трьома орденами Червоної Зірки (17.02.1943, …), орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня і медалями.

Примітки

Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 грудня 2015.

[1] Сайт МО РФ «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 28 грудня 2015.