Клавдія Олександрівна Бархатова (рос. Клавдия Александровна Бархатова; 7 листопада 1917 — 19 січня 1990) — радянський російський астроном.
Бархатова Клавдія Олександрівна | |
---|---|
рос. Клавдия Александровна Бархатова | |
Народилася | 7 листопада 1917 Нижній Тагіл, d, Пермська губернія |
Померла | 19 січня 1990 (72 роки) Свердловськ, РРФСР, СРСР |
Поховання | d |
Країна | СРСР |
Діяльність | астрономка |
Alma mater | МДУ Уральський державний університет імені О. М. Горького |
Галузь | астрономія |
Заклад | Уральський державний університет імені О. М. Горького |
Нагороди | |
Бархатова Клавдія Олександрівна у Вікісховищі |
Життєпис
Родилася в Нижньому Тагілі (нині Свердловська область) в робочій сім'ї професійного революціонера-більшовика О. В. Бархатова. У 1941 закінчила Уральський університет в Свердловську. Після навчання в аспірантурі працювала в тому ж університеті. У 1951—1953 декан фізико-математичного факультету. З 1960 по 1986 завідувала відновленою в університеті за її ініціативою кафедрою астрономії і геодезії. З 1968 — професор. Організувала будівництво першої (і єдиної) на Уралі Коуровської астрономічної обсерваторії.
Основні наукові роботи присвячені зоряній астрономії, зокрема дослідженню кінематики зірок і зоряних систем в Галактиці. На підставі численних даних про розсіяні зоряні скупчення досліджувала різні параметри, що характеризують розвиток цих об'єктів (діаграми колір — зоряна величина, функції світимості і інші. Виявила залежність кутових діаметрів скупчень від відстані до Сонця, що може вказувати на необхідність перегляду шкали відстаней зоряних скупчень і змінних зірок. Спільно з Є. Д. Павловською показала, що існує залежність ексцентриситету галактичних орбіт розсіяних скупчень від віку; з цього виходить, що старіші скупчення в середньому рухаються по витягнутіших орбітах. Автор атласу діаграм колір — величина розсіяних скупчень (т. 1-4, 1958—1963). Проводила велику педагогічну роботу.
Голова Головної ради з астрономії Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти РРФСР (з 1969 по 1986).
Нагороджена орденом «Знак Пошани» (1962) і медаллю «За трудову відзнаку». На її честь названо астероїд 5781 Бархатова.
Публікації
- Атлас диаграмм цвет-светимость рассеянных звездных скоплений. Т. 1-4. М., 1958—1963
Примітки
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Астронет [ 10 травня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klavdiya Oleksandrivna Barhatova ros Klavdiya Aleksandrovna Barhatova 7 listopada 1917 19 sichnya 1990 radyanskij rosijskij astronom Barhatova Klavdiya Oleksandrivnaros Klavdiya Aleksandrovna BarhatovaNarodilasya7 listopada 1917 1917 11 07 Nizhnij Tagil d Permska guberniyaPomerla19 sichnya 1990 1990 01 19 72 roki Sverdlovsk RRFSR SRSRPohovannyadKrayina SRSRDiyalnistastronomkaAlma materMDU Uralskij derzhavnij universitet imeni O M GorkogoGaluzastronomiyaZakladUralskij derzhavnij universitet imeni O M GorkogoNagorodi Barhatova Klavdiya Oleksandrivna u VikishovishiZhittyepisRodilasya v Nizhnomu Tagili nini Sverdlovska oblast v robochij sim yi profesijnogo revolyucionera bilshovika O V Barhatova U 1941 zakinchila Uralskij universitet v Sverdlovsku Pislya navchannya v aspiranturi pracyuvala v tomu zh universiteti U 1951 1953 dekan fiziko matematichnogo fakultetu Z 1960 po 1986 zaviduvala vidnovlenoyu v universiteti za yiyi iniciativoyu kafedroyu astronomiyi i geodeziyi Z 1968 profesor Organizuvala budivnictvo pershoyi i yedinoyi na Urali Kourovskoyi astronomichnoyi observatoriyi Osnovni naukovi roboti prisvyacheni zoryanij astronomiyi zokrema doslidzhennyu kinematiki zirok i zoryanih sistem v Galaktici Na pidstavi chislennih danih pro rozsiyani zoryani skupchennya doslidzhuvala rizni parametri sho harakterizuyut rozvitok cih ob yektiv diagrami kolir zoryana velichina funkciyi svitimosti i inshi Viyavila zalezhnist kutovih diametriv skupchen vid vidstani do Soncya sho mozhe vkazuvati na neobhidnist pereglyadu shkali vidstanej zoryanih skupchen i zminnih zirok Spilno z Ye D Pavlovskoyu pokazala sho isnuye zalezhnist ekscentrisitetu galaktichnih orbit rozsiyanih skupchen vid viku z cogo vihodit sho starishi skupchennya v serednomu ruhayutsya po vityagnutishih orbitah Avtor atlasu diagram kolir velichina rozsiyanih skupchen t 1 4 1958 1963 Provodila veliku pedagogichnu robotu Golova Golovnoyi radi z astronomiyi Ministerstva vishoyi i serednoyi specialnoyi osviti RRFSR z 1969 po 1986 Nagorodzhena ordenom Znak Poshani 1962 i medallyu Za trudovu vidznaku Na yiyi chest nazvano asteroyid 5781 Barhatova PublikaciyiAtlas diagramm cvet svetimost rasseyannyh zvezdnyh skoplenij T 1 4 M 1958 1963PrimitkiLutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaAstronet 10 travnya 2008 u Wayback Machine