Барабашка

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Барабашка (значення).

Бараба́шка — персонаж сучасного фольклору пострадянського простору, аналог полтергейста, невидима істота, що проживає в міських помешканнях і спричиняє шум.

Образ і заняття

Барабашка існує виключно в людських житлах: квартирах, гуртожитках тощо. Він невидимий і видає дратівливі звуки: стукіт, шкряботіння, скрип. Духи, подібні до барабашки, часто уявляються ворожими до людини: б'ють її, щипають, розкидають і рвуть речі, кидають в людину каміння, викликають потоки води тощо. Досить часто барабашка ототожнюється з домовиком.

Історія появи

Істота була описана в газеті «Труд» від 5 жовтня 1988 в статті про духа, названого барабашкою. Описувалось, що дух завівся в одному з московських гуртожитків і проявляв він себе стуком. Дівчата, які проживали в гуртожитку, начебто налагодили контакт з ним, домовившись, що один стук означає «так», два стуки — «ні». Вихід статті збігся зі 100-річчям першої публікації в пресі статті про полтергейста, що відбулася в США 21 жовтня 1888 року.

У публікації тієї ж газети від 19 жовтня 1989 говорилося, що ці дівчата зникли з гуртожитку. Пізніше вони з'явилися в одному з селищ в Казахстані, де барабашка начебто супроводжував їх. Інтерв'ю з ними показали в новорічному випуску передачі «Очевидне — неймовірне» 1989 року. Поряд з журналістами, інтерв'ю вели наукові співробітники Відділу теоретичних проблем Академії наук СРСР. В інтерв'ю «брав участь» і невидимий барабашка, відповідаючи стуками на питання. Пізніше з'явилося повідомлення про те, що дівчата були змушені виїхати із селища, оскільки зажили недоброї слави чаклунок. Ім'я ж барабашки закріпилося за феноменом стуків невідомого походження.

Барабашка в масовій культурі

Віра в барабашку пов'язується з загальним відродженням міфологічного мислення, що в Радянському Союзі почалося з 1980-х років. Його підставою стала нездатність як науки з одного боку, так і релігії з іншого задовільняти потребу людей в поясненні світу. Тож поєднання науки (в конкретному випадку передачі «Очевидне — неймовірне») з міфологічними образами язичництва виглядало задовільним і загалом було типовим для того часу.

В українській літературі барабашка згадується в книзі Олексія Кононенка «Барабашка та всі інші. Про духів добрих і не дуже», детективі Всеволода Нестайка «„Барабашка“ ховається під землею».

Див. також

• Полтергейст
• Домовик

Примітки

1. Дмитриева, С. И. (2004). Мифологические представления русского народа в прошлом и настоящем (Былички и рассказы о НЛО). Этнографическое обозрение. Т. 6. с. 97—111.
2. . www.nkj.ru (рос.). Наука и жизнь. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
3. Тиунова ,, О.В.; Пименова, М.В. (2019). Мифопоэтическое восприятие народа: дом и его обитатели в русской лингвокультуре. Миф в истории, политике, культуре. Т. 2. с. 92—94.
4. Найдыш, В. М. (2006). Концептуальные основания единой теории мифа. Статья первая. Вестник РУДН. Т. 2 (12). с. 50—62.

Література

• Дмитриева С. И. Мифологические представления русского народа в прошлом и настоящем (Былички и рассказы о НЛО). Этнографическое обозрение. 1994. № 6. С. 97-111.
• Кононенко Олексій Анатолійович. Барабашка та всі інші. Про духів добрих і не дуже: для дітей дошк. і мол. шк. віку / Олексій Анатолійович Кононенко; мал. Віктор Кононенко. К.: Либідь, 2013. 123 с

Посилання

• Гостелерадиофонд: «Очевидное — невероятное», запис новорічного випуску про барабашку 1989 року. [ 12 лютого 2020 у Wayback Machine.]