Балтійське свято пісні і танцю латис Vispārējie Dziesmu un Deju svētki лит Dainų ir šokių šventės ест Laulu ja Tantsupid

Балтійське свято пісні і танцю (латис. Vispārējie Dziesmu un Deju svētki, лит. Dainų ir šokių šventės, ест. Laulu- ja Tantsupidu) — національне свято Латвії, Литви та Естонії. Балтійські свята пісні і танцю проводяться кожні п'ять років (в Литві кожен четвертий рік) і є урочистим завершенням широкого огляду досягнень народного хорового мистецтва, на яке з'їжджаються найкращі хорові колективи країн, які перемогли в регіональних конкурсах.

Балтійське свято пісні й танцю

Балтійське свято пісні й танцю у Вікісховищі

7 листопада 2003 року ЮНЕСКО оголосило Балтійське свято пісні і танцю шедевром усної та духовної спадщини людства. Журі, яке складається з 18 експертів з мистецтва та культури, очолюване іспанським письменником Хуаном Гойтісоло, вибирає з 56 заявок 18 шедеврів, які будуть включені ЮНЕСКО до списку світової духовної спадщини.

XII Свято пісні.
Велика естрада, Межапарк, Рига, 1955 рік

Латвія

Латвійський фестиваль пісні і танцю (латис. Vispārējie Dziesmu un Deju svētki) є багаторічною традицією в суспільному і культурному житті латиського народу, початок якої було покладено в 1873 році. Свято проводилося за часів Російської імперії, СРСР та незалежної Латвії.

У дні свята (більше тижня) в Ризі проходять різні святкові заходи, які охоплюють її вулиці, площі і парки. Кількість виступаючих обчислюється десятками тисяч. Так, в святі 2018 року ухвалив участь 43 тисячі учасників.

Починаючи з 1965 року беззмінним головним диригентом зведеного хору був Імантс Кокарс (1921—2011).

Литва

У Литві свято пісні і танцю проходить один раз на 4 роки.

Естонія

Естонське свято пісні (ест. Laulupidu ) — захід, який проходить в Талліні, раз в п'ять років, в липні. Перше свято пройшло в Тарту, влітку 1869 року. Одним із перших організаторів був Йохан Вольдемар Яннсен. Останнє свято відбулося в 2019 році.

Див. також

Примітки

ЮНЕСКО определило Балтийский праздник песни как шедевр устного и духовного наследия человечества^{[недоступне посилання з Май 2020]} Латвийский Вестник, № 45 / 2003
The Baltic Song and Dance Celebrations. UNESCO Culture Sector. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 20010-05-02.(англ.)
. Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 17 травня 2020.
. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
. Архів оригіналу за 8 квітня 2009. Процитовано 17 травня 2020.

Література

Arvo Ratassepp: Eesti laulupeod. Tallinn 1985
130 aastat eesti laulupidusid. Tallinn 2002 ()

Джерела

The Baltic Song and Dance Celebrations unesco, 2003
Офіційний сайт свята laulupidu [ 9 липня 2019 у Wayback Machine.]

Посилання

Статистичний щоденник XXIV вселатвійского свята пісні і XIV свята танцю [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

[1] ЮНЕСКО определило Балтийский праздник песни как шедевр устного и духовного наследия человечества^{[недоступне посилання з Май 2020]} Латвийский Вестник, № 45 / 2003

[baltic_song-2] The Baltic Song and Dance Celebrations. UNESCO Culture Sector. Архів оригіналу за 23 квітня 2012. Процитовано 20010-05-02.(англ.)

[3] . Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 17 травня 2020.

[dziesmusvetki-4] . Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.

[5] . Архів оригіналу за 8 квітня 2009. Процитовано 17 травня 2020.