Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Я́ків Андрі́йович Балаба́н (*23 вересня 1898, Писарівка-Волоська — †6 березня 1978, Нью-Йорк) — військовий діяч Української Народної Республіки, хорунжий артилерії Армії УНР. Нагороджений Хрестом Симона Петлюри і Воєнним хрестом
| Балабан Яків Андрійович | |||
|---|---|---|---|
 Хорунжий | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 23 вересня 1898 Писарівка-Волоська | ||
| Смерть | 6 березня 1978 (79 років) Нью-Йорк | ||
| Національність | українець | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 1918—1920 | ||
| Приналежність |  УНР | ||
| Вид ЗС |  Армія УНР | ||
| Війни / битви | Радянсько-українська війна | ||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Біографія
Народився в сім'ї Андрія Маркеловича Балабана та Агрипини Дмитрівни Барібан. Батько помер у віці 50 років. Закінчив Ямпільську міську школу (1912), 8 класів української гімназії ім. Тараса Шевченка (липень 1925) та Українську Господарську академію в Подєбрадах (30 вересня 1931).
Служив у Ямпільській повітовій народній управі (1915 — лютий 1917). Родина Балабанів «особливо активно брала участь в українському національному житті села Писарівка, де перед вели брати Балабани, один із них, Максим, був тяжко ранений у бою з Криворучковими молдаванами і, здається, помер…»
В Українській армії з березня 1918 року. Разом з Армією УНР 20 листопада 1920 р. відступив на західний берег Збруча і був інтернований у польських таборах. Згодом мешкав на еміграції у Чехословаччині. 30 червня 1931 року захистив диплом інженера-економіста з успіхом «дуже добрим». Василь Іванис оцінював його як надзвичайно активного студента, «ідейного фантаста».
Після Другої світової війни переїхав до США. Тут певний час працював в університеті NYU (Університет Нью-Йорка), однак не зміг підтвердити свій диплом через погане знання англійської мови, тож змушений був залишити викладацьку працю і працювати різноробом. У Нью-Йорку він взяв позику у кількох десятків українських родин і придбав невеличкий будинок, у якому здавав квартири в оренду новоприбулим емігрантам. Згодом повернув позику, а будинок лишився у власності родини Балабанів. На еміграції був активним учасником українського ветеранського руху та українського громадського життя. Тривалий час виконував обов'язки очільника контрольно-ревізійної комісії парафії УАПЦ у Савт-Бавндр-Брук.
1966 року склав пожертву на пам'ятник Олександрові Коваленку. Його прізвище є в списку випускників УГА, які працювали в культурно-просвітньому, економічному і громадсько-політичному житті на землях Карпатської України та Пряшівщини.
Нагороджений Хрестом Симона Петлюри і Воєнним хрестом (26 листопада 1968).
Сім'я
Яків Балабан був одружений з українкою із Закерзоння на ім'я Емілія. Подружжя мало двох синів: Зиновія та Олександра. Зиновій Балабан, старший з-поміж Балабанових синів, став військовим. Воював у В'єтнамі. Помер на початку 2010-х років. По його смерті лишилась дружина і двоє дітей. Як і Олександр добре володів українською мовою.
Юність Олександра Балабана минула у «Пласті», молоді роки він присвятив українській громаді Нью-Йорка. Неодноразово бував в Україні (також мав і тривалі візити), відвідував різні міста і села, зокрема і село свого батька – Писарівку Ямпільського району Вінницької області. Олександр понад 20 років пропрацював у Міністерстві податків та зборів США. Зараз він на пенсії. Балабан є затятим колекціонером українських поштових марок (лише надруків доби УНР) та листівок, що пов’язані із УНР. Про марки він може розповідати годинами, за 30 секунд визначає де і коли була надрукована, оригінал чи підробка і т.д. Філателія для нього – це частина життя, спроба зібрати і продемонструвати українцям складову їх величної історії. Пан Олександр, разом зі своїм другом з України Олександром Білецьким, та за сприяння Вінницької міської ради, створили у м. Вінниці перший в нашій державі музей української марки.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921).Книга II [ 6 травня 2017 у Wayback Machine.]. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — .
- ЦДАВОУ, ф. 3795, оп. 5, спр. 346, арк. 18
- Українська господарська академія в ЧСР 1922-1935. Том І. - Нью-Йорк: Друкарня УПЦ в США, 1959 - с. 98
- . m.tyzhden.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 30 січня 2020.
Література
- Бюлетень т-ва абсольвентів УГА-УТГІ. — Нью-Йорк. — 1966. — Ч. 35. — Грудень. — С. 4.
- Кетрос Д. Так творилося українське військо (1917—1919). — Лондон: видання Об'єднання бувших вояків українців у Великій Британії, 1958. — С. 39—4
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 616. — Арк. 156.
- ЦДАВО України. — Ф. 3795. — Оп. 1. — Спр. 669. — Арк. 1—11.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ya kiv Andri jovich Balaba n 23 veresnya 1898 Pisarivka Voloska 6 bereznya 1978 Nyu Jork vijskovij diyach Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki horunzhij artileriyi Armiyi UNR Nagorodzhenij Hrestom Simona Petlyuri i Voyennim hrestomBalaban Yakiv Andrijovich HorunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya23 veresnya 1898 1898 09 23 Pisarivka VoloskaSmert6 bereznya 1978 1978 03 06 79 rokiv Nyu JorkNacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1918 1920Prinalezhnist UNRVid ZS Armiya UNRVijni bitviRadyansko ukrayinska vijnaNagorodi ta vidznaki Voyennij hrest UNR Hrest Simona Petlyuri U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balaban BiografiyaNarodivsya v sim yi Andriya Markelovicha Balabana ta Agripini Dmitrivni Bariban Batko pomer u vici 50 rokiv Zakinchiv Yampilsku misku shkolu 1912 8 klasiv ukrayinskoyi gimnaziyi im Tarasa Shevchenka lipen 1925 ta Ukrayinsku Gospodarsku akademiyu v Podyebradah 30 veresnya 1931 Sluzhiv u Yampilskij povitovij narodnij upravi 1915 lyutij 1917 Rodina Balabaniv osoblivo aktivno brala uchast v ukrayinskomu nacionalnomu zhitti sela Pisarivka de pered veli brati Balabani odin iz nih Maksim buv tyazhko ranenij u boyu z Krivoruchkovimi moldavanami i zdayetsya pomer V Ukrayinskij armiyi z bereznya 1918 roku Razom z Armiyeyu UNR 20 listopada 1920 r vidstupiv na zahidnij bereg Zbrucha i buv internovanij u polskih taborah Zgodom meshkav na emigraciyi u Chehoslovachchini 30 chervnya 1931 roku zahistiv diplom inzhenera ekonomista z uspihom duzhe dobrim Vasil Ivanis ocinyuvav jogo yak nadzvichajno aktivnogo studenta idejnogo fantasta Pislya Drugoyi svitovoyi vijni pereyihav do SShA Tut pevnij chas pracyuvav v universiteti NYU Universitet Nyu Jorka odnak ne zmig pidtverditi svij diplom cherez pogane znannya anglijskoyi movi tozh zmushenij buv zalishiti vikladacku pracyu i pracyuvati riznorobom U Nyu Jorku vin vzyav poziku u kilkoh desyatkiv ukrayinskih rodin i pridbav nevelichkij budinok u yakomu zdavav kvartiri v orendu novopribulim emigrantam Zgodom povernuv poziku a budinok lishivsya u vlasnosti rodini Balabaniv Na emigraciyi buv aktivnim uchasnikom ukrayinskogo veteranskogo ruhu ta ukrayinskogo gromadskogo zhittya Trivalij chas vikonuvav obov yazki ochilnika kontrolno revizijnoyi komisiyi parafiyi UAPC u Savt Bavndr Bruk 1966 roku sklav pozhertvu na pam yatnik Oleksandrovi Kovalenku Jogo prizvishe ye v spisku vipusknikiv UGA yaki pracyuvali v kulturno prosvitnomu ekonomichnomu i gromadsko politichnomu zhitti na zemlyah Karpatskoyi Ukrayini ta Pryashivshini Nagorodzhenij Hrestom Simona Petlyuri i Voyennim hrestom 26 listopada 1968 Sim yaYakiv Balaban buv odruzhenij z ukrayinkoyu iz Zakerzonnya na im ya Emiliya Podruzhzhya malo dvoh siniv Zinoviya ta Oleksandra Zinovij Balaban starshij z pomizh Balabanovih siniv stav vijskovim Voyuvav u V yetnami Pomer na pochatku 2010 h rokiv Po jogo smerti lishilas druzhina i dvoye ditej Yak i Oleksandr dobre volodiv ukrayinskoyu movoyu Yunist Oleksandra Balabana minula u Plasti molodi roki vin prisvyativ ukrayinskij gromadi Nyu Jorka Neodnorazovo buvav v Ukrayini takozh mav i trivali viziti vidviduvav rizni mista i sela zokrema i selo svogo batka Pisarivku Yampilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Oleksandr ponad 20 rokiv propracyuvav u Ministerstvi podatkiv ta zboriv SShA Zaraz vin na pensiyi Balaban ye zatyatim kolekcionerom ukrayinskih poshtovih marok lishe nadrukiv dobi UNR ta listivok sho pov yazani iz UNR Pro marki vin mozhe rozpovidati godinami za 30 sekund viznachaye de i koli bula nadrukovana original chi pidrobka i t d Filateliya dlya nogo ce chastina zhittya sproba zibrati i prodemonstruvati ukrayincyam skladovu yih velichnoyi istoriyi Pan Oleksandr razom zi svoyim drugom z Ukrayini Oleksandrom Bileckim ta za spriyannya Vinnickoyi miskoyi radi stvorili u m Vinnici pershij v nashij derzhavi muzej ukrayinskoyi marki DzherelaTinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II 6 travnya 2017 u Wayback Machine K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 CDAVOU f 3795 op 5 spr 346 ark 18 Ukrayinska gospodarska akademiya v ChSR 1922 1935 Tom I Nyu Jork Drukarnya UPC v SShA 1959 s 98 m tyzhden ua ukr Arhiv originalu za 30 sichnya 2020 Procitovano 30 sichnya 2020 LiteraturaByuleten t va absolventiv UGA UTGI Nyu Jork 1966 Ch 35 Gruden S 4 Ketros D Tak tvorilosya ukrayinske vijsko 1917 1919 London vidannya Ob yednannya buvshih voyakiv ukrayinciv u Velikij Britaniyi 1958 S 39 4 CDAVO Ukrayini F 3795 Op 1 Spr 616 Ark 156 CDAVO Ukrayini F 3795 Op 1 Spr 669 Ark 1 11