Баківці (Львівський район)

Ба́ківці — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 383 особи. Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада.

село Баківці
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Львівський район
Громада	Бібрська міська громада
Основні дані
Населення	383 осіб
Площа	1,193 км²
Густота населення	321,04 осіб/км²
Поштовий індекс	81712
Телефонний код	+380 3239
Географічні дані
Географічні координати	49°32′29″ пн. ш. 24°22′01″ сх. д. / 49.54139° пн. ш. 24.36694° сх. д. / 49.54139; 24.36694Координати: 49°32′29″ пн. ш. 24°22′01″ сх. д. / 49.54139° пн. ш. 24.36694° сх. д. / 49.54139; 24.36694
Середня висота над рівнем моря	299 м
Водойми	Кривуля
Місцева влада
Адреса ради	81712, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Баківці, вул. Львівська, 2
Карта
Баківці
Баківці
Мапа
Баківці у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Баківці.

Географія

Село розташоване за 40 км від Жидачева і 13 км від залізничної станції Вибранівка на лінії Львів-Івано-Франківськ.

На схід від села розташоване озеро на найвищій вершині Жидачівського району (401 м). На околицях також є поселення колонії стрижів у закинутому кар'єрі з оголеною породою.

Історія

Середньовіччя

Баківці вперше згадуються в історичних джерелах у 1475 році.

Селяни брали участь у повстанні під проводом Мухи в 1490 року, у визвольній війні українського народу 1648–1654 рр.

За податковим реєстром 1578 року село входило до Львівського повіту Львівської землі Руського воєводства і було у власності Станіслава Стадницького, у селі було 5 ланів (коло 125 га) оброблюваної землі.

В 1603 році польський шляхтич Миколай Остроруг отримав Баківці в Львівській землі разом з Трибоківцями, Репеховом.

Друга світова війна

Під час Другої світової війни в навколишніх лісах активно діяла Українська повстанська армія. В лісі «Бунчі» в серпні 1944 року була організована сотня «Берези». До її складу входили:

• Поручинський Антін 1917 р. н. — сотенний «Берези» родом з села Репехів,
• Крайківський Михайло, очолив першу чоту,
• Комаринський Василь очолив другу чоту (обидва родом із села Бертишева),
• Палажій Дмитро очолив третю чоту, (родом із с. Кнісело).

Загалом сотня надічувала понад 140 вояків. В урочищі Піддрібниця на околицях села 9 вересня 1944 року відбувся бій між військами УПА та НКВС. 8 вересня 1944 р. сотня «Берези» отримала наказ покинути ліс «Бунчі» і перейти у більш масивні Любишанські ліси. Там поповнити запаси зброї на базових криївках, а також об'єднатись з сотнями «Крилатих» та «Леви», щоб координувати спільні дії боротьби проти більшовицьких військ. Проте перед відходом розвідники сотні виявили, що навколишні ліси і села заблоковані військами НКВС. На світанку сотня «Берези» перебувала у вільховому чагарнику вище села Баківці, щоб вибалками пробратись до села. Та, як виявилося, Баківці також були оточені більшовиками. В такій складній ситуації відбулася нарада, на якій обговорювалося дві пропозиції: перша — вступити в бій, прорвати кільце і вийти з оточення, або, друга — заховати усю зброю і виходити як цивільні особи. Найбільшу підтримку здобула друга пропозиція. Проте більшовики відкрили вогонь, з української сторони у бою загинуло понад 100 осіб.

До кінця зими 1947 року в Баківському лісі була повстанська криївка. 27 лютого 1947 відбувся бій між загонами НКВС та українськими повстанцями. У бою загинули вояки УПА Малькут Ілько, Малькут Микола, Винник Олекса, Лаба Олекса, Наконечний Олекса, Працьовитий Степан, Шлиян Іван та Дорош Андрій.

Радянський період

В радянський період за успіхи в розвитку сільського господарства 29 місцевих колгоспників були удостоєні державних нагород — орденів і медалей СРСР. Бригадир тракторної бригади Б. П. Дворчин був нагороджений орденом Леніна, доярка Є. І. Холявка — орденами Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора, бригадири С. Н. Чайка і Н. Н. Красуляк, доярка Є. А. Підвірний — орденом Трудового Червоного Прапора.

Населення

За даними «Історії міст і сіл УРСР» у 1968 році в селі мешкало 449 осіб і було 155 дворів. За даними перепису населення 2001 року у селі мешкало 383 особи.

Мовні особливості

У селі побутує говірка наддністрянського говору. У Наддністрянський реґіональний словник Гаврила Шила внесені такі слова, вживані у Баківцях:

• бабка — сорт великої білої квасолі;
• вобрус — скатертина;
• вугар — вугор;
• паздеро, паздиро — повитиця;
• рискаль — лопата;
• свербивус — шипшина;
• скопец — посудина, у яку доять молоко, дійниця.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	383	100%

Релігія

У селі є греко-католицька парафія Положення Ризи Пресвятої Богородиці.

Освіта

У селі діє середня загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.

У 1968 році у місцевій школі навчалося 160 учнів, працювало 14 вчителів, була бібліотека з книжковим фондом 12,5 тис. примірників та два дитячі садки.

Культура

У селі є клуб із залом на 120 місць.

Політика

За радянського часу у селі була партійна і комсомольська організації (створені в 1948 році), які у 1968 році об'єднували 29 комуністів і 45 членів ВЛКСМ.

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460311, розташована у приміщенні народного дому.

Результати

• зареєстровано 230 виборців, явка 69,57%, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 25,63%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 16,88%, за «Слугу народу» і «Голос» — по 14,38%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 60,13%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 14,56%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 8,23%.

Господарство

У селі діють підприємства:

• ТОВ «Господар» — виробляє продукцію м'ясної промисловості;
• ПП «Олімп» — займається роздрібною торгівлею;
• ТОВ «Баковецьке» — вирощує зернові культури;
• ТОВ «Росинка» — займається оптовою торгівлею;
• ТОВ «Колос» — вирощує зернові культури;
• фермерське господарство «Липовий П. О.» — вирощує зернові те технічні культури.

За радянських часів у селі було створено колгосп «імені 60-річчя Радянської України». Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових і технічних культур, розведенні племінних телиць та відгодівлі великої рогатої худоби. Колгосп обробляв 6078 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 4647 га орної землі. Відтак, у часи незалежної України, землі колгоспу розділили на паї між жителями селами.

Пам'ятки

Споруджено пам'ятник Тарасові Шевченку (1989).

Встановлено пам'ятник односельцям-воякам УПА, які загинули 27 лютого 1947 року в Баківському ліс на місці повстанської криївки (1995). Стела споруджена в традиціях українського січового стрілецтва, зверху якої розміщено головний орден УПА «Бойові заслуги». Встановлено пам'ятний Хрест на честь воїнів УПА сотні «Берези», які загинули від рук НКВД (2009).

Також є пам'ятка природи — тополя чорна (осокір) — «патріарх», яку, за легендою, посадив Богдан Хмельницький.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
2. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 66. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
3. Jan Dzięgielewski. Ostroróg Mikołaj h. Nałęcz (1567–1612) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1979.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIV/3, zeszyt 102.— s. 193 — 384.— S. 514–515. (пол.)
4. . Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 19 травня 2013.
5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
6. . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.
7. . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.

Література

• Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 321

Посилання

• Погода в селі Баківці [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]