Байраківський Анатолій Іванович

|матір=

Байраківський Анатолій Іванович
Народився	1 червня 1935(1935-06-01) (89 років) Бурківці, Тетіївський район, Київська область, Українська СРР, СРСР
Країна	СРСР →  Україна
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Заклад	Державний університет телекомунікацій
Посада	завідувач кафедри
Вчене звання	кандидат історичних наук
Науковий ступінь	доктор філософії
Діти
Нагороди	Почесна грамота Кабінету Міністрів України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Байраківський.

Анато́лій Іва́нович Байракі́вський (* 1935) — український науковець, кандидат історичних наук, професор (1996), доктор філософії, академік Української академії наук, член Міжнародної академії наук.

Життєпис

Народився 1935 року в селі Бурківці (Тетіївський район, Київська область). 1950-го закінчив Бурківецьку 7-річну школу і працював на різних роботах у колгоспі «Здобуток Жовтня» слюсарем Кашперівського цукрового комбінату, помічником комбайнера, шофером Тетіївського МТС. Протягом 1954—1955 років проходив строкову службу в РА. В 1955—1957 роках — на освоєнні цілинних земель Казахстану, працюючи комбайнером, шофером Веселоподольської МТС Урицького району Кустанайської області. В 1957—1971 роках — завідувач сільським клубом, директор районного будинку культури, завідувач Тетіївського районного відділу культури. Цього часу було створено , розпочато будівництво пам'ятника загиблим воїнам у роки війни (сучасний Курган Слави), духовий оркестр Тетіївського РБК удостоєний звання народного.

1964 року закінчив Київське культурно-освітнє училище, 1970-го — заочно Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка (за спеціальністю історія; дипломна робота згодом стала кандидатською дисертацією), 1973-го — Вищу партійну школу при ЦК Компартії України.

В 1973—1974 роках працював інструктором організаційного відділу Вишгородського райкому партії Київської області. Протягом 1974—1978 років — завідувач відділу наукової роботи Українського державного музею історії Великої Вітчизняної війни.

З 1978 року — асистент, старший викладач, доцент, завідувач кафедри гуманітарних наук Київського філіалу Одеського електротехнічного інституту зв'язку ім. О. С. Попова. 1980 року здобув вчене звання кандидата історичних наук з 1993-го — доктор філософії. Від 1996 року — завідувач кафедри, професор Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації|Київського інституту зв'язку. Від 2001 року — проректор з гуманітарних питань та виховання Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій.

З 2004 року — академік Української академії наук дійсний член Міжнародної академії інформатизації.

Опубліковано понад 100 його наукових робіт з питань історії України, філософії, політології та культурології.

Нагороди та відзнаки

• орденом Трудового Червоного Прапора (1971)
• 5 медалей
• Почесний зв'язківець України
• Відмінник освіти України
• нагрудний знак «За відмінну роботу в галузі культури» (1970)
• нагрудний знак Міністерства освіти СРСР «За відмінні успіхи в роботі» у галузі освіти (1990)
• почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002).

Джерела

• Байраківський Анатолій Іванович [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Людина й університет [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]