Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Байма цький райо н рос Байма цкий район башк Баймаҡ районы муніципальне утворення у складі Республіки Башкортостан Росій

Баймацький район

Баймацький район

Байма́цький райо́н (рос. Байма́цкий район; башк. Баймаҡ районы) — муніципальне утворення у складі Республіки Башкортостан Російської Федерації.

Баймацький район
рос. Баймацкий район
башк. Баймаҡ районы
image image
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: image Республіка Башкортостан
Код ЗКАТУ: 80 206 000 000
Утворений: 1930 року
Населення: 55770 осіб (2019)
Площа: 5630,55 км²
Густота населення: 9,91 осіб/км²
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: місто Баймак
Кількість міських поселень: 1
Кількість сільських поселень: 22
Кількість міст: 1
Кількість сіл та присілків: 92
image
Влада
Вебсторінка: http://baimak.ru

Адміністративний центр — місто Баймак, відстань від якого до Уфи по повітряній прямій 275 км, по автомобільній дорозі 489 км.

Географічне положення

Район розташований в південно-східній частині Башкортостану. На сході межує з міським округом Сібай і з Челябінською областю. Площа території муніципального району — 5432 км².

У геологічному відношенні територію району охоплюють тектонічні структури Тагіло-Магнітогорського прогинання і Уралтауського підняття. Розвідані родовища колчеданових руд (Сібайське, Бакиртауське, Таштауське, Балта-Тауське, Камаганське і ін.), рудного золота (Східно-Семеновське, Каїнтубанське, Юлалінське і ін.), розсипного золота (Карасазьке, Худолазьке, Шуралінське і ін.), цеоліту (Сібайське), виробничих каменів (близько 20 родовищ), вапняку, цегляної сировини і ін.

Північно-західну частину району займає хребет Уралтау з найбільш пониженим і вирівняним, але достатньо зволоженим відрізком, покритим лісом з сосни, берези і осики. Пониження між хребтами Уралтау і Ірендик має мелкосопочний рельєф, покрито ковильно-різнотравним степом на огрядних чорноземах, значно розорано, характеризується посушливістю. Хребет Ірендик, що перетинає територію району в меридіональному напрямі, має ширину 10-20 км, середня висота 700–800 м на півночі і 400–500 м — на півдні; острівні березові ліси, місцями з домішкою модрини; малопотужні і еродовані ґрунти з виходом на поверхню щільних корінних порід. Східна вузька смуга території району є відрізком Зауральської грядово-мелкосопочної рівнини з ковильно-різнотравним степом на південних чорноземах.

Баймацький район, знаходячись за Уральськими горами, випробовує дію континентального повітря азійського материка. Клімат посушливий, з малосніжною зимою. Мережа гідрографії представлена річками Сакмара, Таналик, (з невеликими притоками) і озер Талкас, . Великі площі остепнени. Лісами зайнято 126,4 тис. га (24,4% загальній площі району) із запасами деревини 18,8 млн м³ (з них 3,4 млн м³ хвойних порід).

Населення

Населення району становить 55770 осіб (2019, 58572 у 2010, 62822 у 2002).

Переважають башкири (82,7%) і росіяни;

Історія

Баймацький район був утворений 20 серпня 1930 року.

У 30-х роках XIX століття тут стали розроблятися золотоносні родовища у верхів'ях річки Худолаз. Здобич золота розширювалася за рахунок освоєння нових родовищ розсипного і рудного золота, витягання золота з мідноколчеданих руд. Частка здобутого Таналик-Баймацьким гірським округом золота досягла в 1923 році 40% від загальноуральської.

Економіка

Розробкою мідноколчеданих руд займається Башкирський мідно-сірчаний комбінат, золота — Тубінська копальня, старательські артілі «Зауральська» і «Туба», державні виробничі підприємства «Башзолото». На Худолазькому родовищі здобувається вапняк, йде для випалення на вапно, вивозиться в інші регіони.

Інші галузі промисловості району представлені лісозаготівлею (Темясовський і Баймацький ліспромгоспи), виробництвом будівельних матеріалів (Темясовський міжгосподарський цегляний завод), металообробкою (Тубінський завод замочно-залізних виробів) і легкою промисловістю (Тубінська швейна фабрика, Центр народних промислів Баймак).

Баймацький район — крупний виробник сільськогосподарської продукції. Площа сільськогосподарських угідь становить 331,3 тис. га (1-е місце в Башкирії), зокрема рілля — 164, 1 тис. га, сінокосів — 44,0 тис. га (2-е місце після Бєлорєцького району), пасовищ — 123,0 тис. га (1-е місце). Є 19 сільськогосподарських підприємств, зокрема 10 колгоспів, 4 радгоспи, 3 АКГ і 63 фермерських господарства, Баймацьке дослідно-виробниче господарство Башкирського науково-дослідного інституту землеробства і селекції польових культур. Спеціалізація району скотарсько-зернова з розвиненим вівчарством.

Адміністративно-територіальний поділ

На території району утворено міське та 22 сільських поселень, які називаються сільськими радами:

Поселення Площа,
км² 		Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010) 		Населення,
осіб (2019) 		Центр Населені
пункти
Баймацьке міське поселення 138,78 17223 17710 17254 Баймак 1
Абдулкарімовська сільська рада 107,10 927 817 764 Абдулкарімово 3
Акмурунська сільська рада 409,81 3207 3000 2893 Акмурун 5
Бекешевська сільська рада 129,17 1769 1644 1394 Бекешево 2
Біляловська сільська рада 227,52 1972 1852 1675 Білялово 5
Зілаїрська сільська рада 486,14 4836 3833 3216 Ургаза 7
Іткуловська 1-а сільська рада 318,69 1653 1416 1299 1-е Іткулово 3
Ішбердинська сільська рада 324,36 1279 1153 1046 Ішберда 4
Ішмурзинська сільська рада 185,53 1250 1060 1014 Ішмурзино 2
Ішмухаметовська сільська рада 358,01 1308 1166 1095 Ішмухаметово 4
Кульчуровська сільська рада 96,40 1834 1681 1670 Кульчурово 4
Кусеєвська сільська рада 210,97 1055 934 853 Кусеєво 4
Мерясовська сільська рада 98,62 833 739 722 Мерясово 2
Мукасовська сільська рада 413,51 2631 2452 2214 1-е Туркменево 8
Нігаматовська сільська рада 228,73 3217 2867 2958 Нігаматово 6
Семеновська сільська рада 84,45 459 359 342 Семеновське 2
Сібайська сільська рада 335,54 2588 3159 3232 Старий Сібай 3
Тавликаєвська сільська рада 116,04 1960 1838 1774 Верхньотавликаєво 4
Татлибаєвська сільська рада 313,35 1418 1429 1338 Татлибаєво 7
Тем'ясовська сільська рада 687,31 5797 5690 5454 Тем'ясово 9
Тубінська сільська рада 95,41 1385 1228 1169 Тубінський 1
Юмашевська сільська рада 181,44 1688 1480 1369 Юмашево 3
Яратовська сільська рада 83,67 1148 1065 1025 Яратово 3

Найбільші населені пункти

№ Населений пункт Населення,
осіб (2002) 		Населення,
осіб (2010)
1 Баймак 17 223 17 710
2 Тем'ясово 3 517 3 529
3 Старий Сібай 2 209 2 746
4 Ургаза 2 902 2 257
5 Акмурун 1 549 1 430
6 Тубінський 1 385 1 228
7 1-е Туркменево 1 190 1 043
8 Юмашево 1 136 1 006
9 Куянтаєво 994 933
10 1-е Іткулово 1 071 926

Транспорт

Територію району перетинають автомобільні дороги —Зілаїр—Сібай—Магнітогорськ і Ак'яр—Сібай—Аскарово—Серменево. Важливу роль в зовнішніх зв'язках району грають залізнична станція і довколишній аеропорт в Сібаї. Для місцевого сполучення велике значення мають автодороги Баймак—Кананікольське, Баймак—, Баймак—Абдулкарімово.

Освіта, культура і соціальна сфера

У районі є 75 загальноосвітніх шкіл, зокрема 40 середніх і 2 ліцеї; сільськогосподарський технікум на базі Зілаїрського радгоспу, 41 масова бібліотека, 75 клубних установ, історичний-краєзнавчі музеї в Баймакі і селі , «Музей цілини» в Зілаїрському радгоспі (село Яковлевка), центральна районна і 8 дільничних лікарень, санаторій «Талкас» на однойменному озері, турбаза «Графське озеро». Видаються дві районні газети: «Баймакский вестник» російською і «Һaҡмар» башкирською мовами.

Примітки

  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Численность населения по населенным пунктам Республики Башкортостан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  3. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]

Посилання

  • (рос.)
  • На сайті Республіки Башкортостан [ 31 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)


image Це незавершена стаття про Башкортостан.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bajma ckij rajo n ros Bajma ckij rajon bashk Bajmaҡ rajony municipalne utvorennya u skladi Respubliki Bashkortostan Rosijskoyi Federaciyi Bajmackij rajonros Bajmackij rajon bashk Bajmaҡ rajonyOsnovni daniSub yekt Rosijskoyi Federaciyi Respublika BashkortostanKod ZKATU 80 206 000 000Utvorenij 1930 rokuNaselennya 55770 osib 2019 Plosha 5630 55 km Gustota naselennya 9 91 osib km Naseleni punkti ta poselennyaAdministrativnij centr misto BajmakKilkist miskih poselen 1Kilkist silskih poselen 22Kilkist mist 1Kilkist sil ta prisilkiv 92VladaVebstorinka http baimak ru Administrativnij centr misto Bajmak vidstan vid yakogo do Ufi po povitryanij pryamij 275 km po avtomobilnij dorozi 489 km Geografichne polozhennyaRajon roztashovanij v pivdenno shidnij chastini Bashkortostanu Na shodi mezhuye z miskim okrugom Sibaj i z Chelyabinskoyu oblastyu Plosha teritoriyi municipalnogo rajonu 5432 km U geologichnomu vidnoshenni teritoriyu rajonu ohoplyuyut tektonichni strukturi Tagilo Magnitogorskogo proginannya i Uraltauskogo pidnyattya Rozvidani rodovisha kolchedanovih rud Sibajske Bakirtauske Tashtauske Balta Tauske Kamaganske i in rudnogo zolota Shidno Semenovske Kayintubanske Yulalinske i in rozsipnogo zolota Karasazke Hudolazke Shuralinske i in ceolitu Sibajske virobnichih kameniv blizko 20 rodovish vapnyaku ceglyanoyi sirovini i in Pivnichno zahidnu chastinu rajonu zajmaye hrebet Uraltau z najbilsh ponizhenim i virivnyanim ale dostatno zvolozhenim vidrizkom pokritim lisom z sosni berezi i osiki Ponizhennya mizh hrebtami Uraltau i Irendik maye melkosopochnij relyef pokrito kovilno riznotravnim stepom na ogryadnih chornozemah znachno rozorano harakterizuyetsya posushlivistyu Hrebet Irendik sho peretinaye teritoriyu rajonu v meridionalnomu napryami maye shirinu 10 20 km serednya visota 700 800 m na pivnochi i 400 500 m na pivdni ostrivni berezovi lisi miscyami z domishkoyu modrini malopotuzhni i erodovani grunti z vihodom na poverhnyu shilnih korinnih porid Shidna vuzka smuga teritoriyi rajonu ye vidrizkom Zauralskoyi gryadovo melkosopochnoyi rivnini z kovilno riznotravnim stepom na pivdennih chornozemah Bajmackij rajon znahodyachis za Uralskimi gorami viprobovuye diyu kontinentalnogo povitrya azijskogo materika Klimat posushlivij z malosnizhnoyu zimoyu Merezha gidrografiyi predstavlena richkami Sakmara Tanalik z nevelikimi pritokami i ozer Talkas Veliki ploshi ostepneni Lisami zajnyato 126 4 tis ga 24 4 zagalnij ploshi rajonu iz zapasami derevini 18 8 mln m z nih 3 4 mln m hvojnih porid NaselennyaNaselennya rajonu stanovit 55770 osib 2019 58572 u 2010 62822 u 2002 Perevazhayut bashkiri 82 7 i rosiyani IstoriyaBajmackij rajon buv utvorenij 20 serpnya 1930 roku U 30 h rokah XIX stolittya tut stali rozroblyatisya zolotonosni rodovisha u verhiv yah richki Hudolaz Zdobich zolota rozshiryuvalasya za rahunok osvoyennya novih rodovish rozsipnogo i rudnogo zolota vityagannya zolota z midnokolchedanih rud Chastka zdobutogo Tanalik Bajmackim girskim okrugom zolota dosyagla v 1923 roci 40 vid zagalnouralskoyi EkonomikaRozrobkoyu midnokolchedanih rud zajmayetsya Bashkirskij midno sirchanij kombinat zolota Tubinska kopalnya staratelski artili Zauralska i Tuba derzhavni virobnichi pidpriyemstva Bashzoloto Na Hudolazkomu rodovishi zdobuvayetsya vapnyak jde dlya vipalennya na vapno vivozitsya v inshi regioni Inshi galuzi promislovosti rajonu predstavleni lisozagotivleyu Temyasovskij i Bajmackij lispromgospi virobnictvom budivelnih materialiv Temyasovskij mizhgospodarskij ceglyanij zavod metaloobrobkoyu Tubinskij zavod zamochno zaliznih virobiv i legkoyu promislovistyu Tubinska shvejna fabrika Centr narodnih promisliv Bajmak Bajmackij rajon krupnij virobnik silskogospodarskoyi produkciyi Plosha silskogospodarskih ugid stanovit 331 3 tis ga 1 e misce v Bashkiriyi zokrema rillya 164 1 tis ga sinokosiv 44 0 tis ga 2 e misce pislya Byeloryeckogo rajonu pasovish 123 0 tis ga 1 e misce Ye 19 silskogospodarskih pidpriyemstv zokrema 10 kolgospiv 4 radgospi 3 AKG i 63 fermerskih gospodarstva Bajmacke doslidno virobniche gospodarstvo Bashkirskogo naukovo doslidnogo institutu zemlerobstva i selekciyi polovih kultur Specializaciya rajonu skotarsko zernova z rozvinenim vivcharstvom Administrativno teritorialnij podilNa teritoriyi rajonu utvoreno miske ta 22 silskih poselen yaki nazivayutsya silskimi radami Poselennya Plosha km Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 Naselennya osib 2019 Centr Naseleni punktiBajmacke miske poselennya 138 78 17223 17710 17254 Bajmak 1Abdulkarimovska silska rada 107 10 927 817 764 Abdulkarimovo 3Akmurunska silska rada 409 81 3207 3000 2893 Akmurun 5Bekeshevska silska rada 129 17 1769 1644 1394 Bekeshevo 2Bilyalovska silska rada 227 52 1972 1852 1675 Bilyalovo 5Zilayirska silska rada 486 14 4836 3833 3216 Urgaza 7Itkulovska 1 a silska rada 318 69 1653 1416 1299 1 e Itkulovo 3Ishberdinska silska rada 324 36 1279 1153 1046 Ishberda 4Ishmurzinska silska rada 185 53 1250 1060 1014 Ishmurzino 2Ishmuhametovska silska rada 358 01 1308 1166 1095 Ishmuhametovo 4Kulchurovska silska rada 96 40 1834 1681 1670 Kulchurovo 4Kuseyevska silska rada 210 97 1055 934 853 Kuseyevo 4Meryasovska silska rada 98 62 833 739 722 Meryasovo 2Mukasovska silska rada 413 51 2631 2452 2214 1 e Turkmenevo 8Nigamatovska silska rada 228 73 3217 2867 2958 Nigamatovo 6Semenovska silska rada 84 45 459 359 342 Semenovske 2Sibajska silska rada 335 54 2588 3159 3232 Starij Sibaj 3Tavlikayevska silska rada 116 04 1960 1838 1774 Verhnotavlikayevo 4Tatlibayevska silska rada 313 35 1418 1429 1338 Tatlibayevo 7Tem yasovska silska rada 687 31 5797 5690 5454 Tem yasovo 9Tubinska silska rada 95 41 1385 1228 1169 Tubinskij 1Yumashevska silska rada 181 44 1688 1480 1369 Yumashevo 3Yaratovska silska rada 83 67 1148 1065 1025 Yaratovo 3Najbilshi naseleni punkti Naselenij punkt Naselennya osib 2002 Naselennya osib 2010 1 Bajmak 17 223 17 7102 Tem yasovo 3 517 3 5293 Starij Sibaj 2 209 2 7464 Urgaza 2 902 2 2575 Akmurun 1 549 1 4306 Tubinskij 1 385 1 2287 1 e Turkmenevo 1 190 1 0438 Yumashevo 1 136 1 0069 Kuyantayevo 994 93310 1 e Itkulovo 1 071 926TransportTeritoriyu rajonu peretinayut avtomobilni dorogi Zilayir Sibaj Magnitogorsk i Ak yar Sibaj Askarovo Sermenevo Vazhlivu rol v zovnishnih zv yazkah rajonu grayut zaliznichna stanciya i dovkolishnij aeroport v Sibayi Dlya miscevogo spoluchennya velike znachennya mayut avtodorogi Bajmak Kananikolske Bajmak Bajmak Abdulkarimovo Osvita kultura i socialna sferaU rajoni ye 75 zagalnoosvitnih shkil zokrema 40 serednih i 2 liceyi silskogospodarskij tehnikum na bazi Zilayirskogo radgospu 41 masova biblioteka 75 klubnih ustanov istorichnij krayeznavchi muzeyi v Bajmaki i seli Muzej cilini v Zilayirskomu radgospi selo Yakovlevka centralna rajonna i 8 dilnichnih likaren sanatorij Talkas na odnojmennomu ozeri turbaza Grafske ozero Vidayutsya dvi rajonni gazeti Bajmakskij vestnik rosijskoyu i Һaҡmar bashkirskoyu movami PrimitkiChislennost naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2019 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya po naselennym punktam Respubliki Bashkortostan Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki RF ros Chislennost naseleniya Rossii subekov Rossijskoj Federacii v sostave federalnyh okrugov rajonov gorodskih poselenij selskih naselyonnyh punktov rajonnyh centrov i selskih naselyonnyh punktov s naseleniem 3 tysyachi i bolee chelovek Vserosijskij perepis naselennya 2002 roku ros Arhivovano z pershodzherela 3 lyutogo 2012 Posilannya ros Na sajti Respubliki Bashkortostan 31 lipnya 2010 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro Bashkortostan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ