Базиліка Сан-Марино

Бази́ліка Сан-Мари́но (італ. Basilica minore di San Marino diacono) — головний храм міста Сан-Марино. Присвячений покровителеві міста і держави святому Марину. Базиліка виконана в стилі неокласицизму, з портиком з восьми коринфських колон. На фронтоні, над колонами, написано «лат. DIVO MARINO PATRONO ET LIBERTATIS AUCTORI SEN. PQ» — «Святому Марину, покровителю, принісшому свободу. Сенат і народ». У 2008 р. разом з історичним центром Сан-Марино включене до списку Всесвітньої спадщини. Базиліка зображена на десятицентовій монеті карбування Сан-Марино.

Базиліка Сан-Марино
43°56′13″ пн. ш. 12°26′48″ сх. д. / 43.93694° пн. ш. 12.44667° сх. д. / 43.93694; 12.44667Координати: 43°56′13″ пн. ш. 12°26′48″ сх. д. / 43.93694° пн. ш. 12.44667° сх. д. / 43.93694; 12.44667
Статус	Католицький храм
Статус спадщини	частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО^[d]
Країна	Сан-Марино : ISO3166-1 alpha-3:SMR; ISO3166-1 цифровий:674;
Розташування	місто Сан-Марино
Конфесія	Католицтво
Єпархія	Сан-Марино-Монтефельтро
Тип будівлі	Базиліка
Архітектурний стиль	неокласицизм
Автор проєкту	Акілле Серра
Засновано	1855
Будівництво	1826 — 1838
Реліквії	мощі святого Марина
Базиліка Сан-Марино (Сан-Марино)
Базиліка Сан-Марино у Вікісховищі

Інтер'єр базиліки складається з трьох нефів, утворених шістнадцятьма колонами, що стоять півколом в апсиді. На головному вівтарі стоїть статуя святого Марина роботи учня Канови, Адамо Тадоліні. Під вівтарем зберігається частина мощів святого Марина, виявлених в 1586 р.. Інша частина в 1595 р. була передана в Далмацію, на острів Раб, місце його народження. У соборі також знаходиться «Трон регента», зроблений в 1600-х рр..

Історія

• На місці, де зараз знаходиться базиліка, з IV століття стояла церква з баптистерієм (П'єве), присвячена святому Марину. Перша згадка про неї відноситься до 530 року.
• З 1113 р. вона згадується як «церква святого Марина».
• До 1800-х років церква настільки занепала, що в 1807 р. довелося її знести і почати будівництво базиліки, для чого в Сан-Марино був запрошений болонський архітектор Акілле Серра. 24 липня 1825 р. Генеральна рада Сан-Марино ухвалила рішення про будівництво нової церкви на місці старої.
• Будівництво розпочалося 28 липня 1826 р. і тривало до 1838 р..
• 5 лютого 1838 р. церква була освячена єпископом Монтефельтро Кріспіном Агостінуччі в присутності двох капітанів-регентів Сан-Марино.
• 21 липня 1926 р. Папа Римський Пій XI надав їй статус малої базиліки.
• 29 серпня 1982 р. цю базиліку відвідав Папа Римський Іван-Павло II, вклонитися мощам святого Марина.

Галерея

• Базиліка Сан-Марино
• Всередині собору

Див. також

• Святий Марин

Джерела

• AA.VV. San Marino — antica terra delle libertà, Fiorentino, Edizioni International Souvenir S.A., 1997. (італ.)

Посилання

• (італ.)