Наталія Андріївна Бабіч (народилася 15 вересня 1938, Москва) — радянський та український хормейстер, педагог, музично-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України.
Бабіч Наталія Андріївна | |
---|---|
Н. А. Бабіч (2013, фото Г.Ганзбурга) | |
Основна інформація | |
Дата народження | 15 вересня 1938 (85 років) |
Місце народження | Москва, СРСР |
Громадянство | СРСР і Україна |
Професії | хормейстерка, музична педагогиня |
Освіта | Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського |
Нагороди |
Біографічні відомості
Народилася в Москві на Арбаті. З 1941 по 1950 з родиною перебувала після евакуації у Середній Азії — містах Ош, Ленінабад, Сулюкта, Кизил-Кія, в 1951 переїхала до Краснодону.
У 1955 закінчила Краснодонську СШ № 1 ім. М. Горького та вступила до педагогічного інституту в м. Лієпая Латвійської РСР на фізико-математичний факультет, після 2-го курсу перевелася до Луганського педагогічного інституту. Будучи студенткою, гастролювала по Латвії з оркестром Лієпайського морехідного училища як солістка-співачка.
У 1957 навчалася в Краснодонської музичній школі № 1, з 1958 по 1961 — у Луганському музичному училищі на диригентсько-хормейстерському відділі, клас Еммануїла Білявського.
У 1966 закінчила Харківський інститут мистецтв ім. І. П. Котляревського по класу хорового диригування З. Д. Заграничного.
Працювала вчителем співу в школах 116, 106, і з різними самодіяльними хоровими колективами.
В 1970—1973 — директор ДМХШ № 3. Після реорганізації її в ДМШ № 13 Н. А. Бабіч була звільнена за невідповідністю посаді через відсутність членства в лавах Комуністичної партії. Завучем та директором школи, створеною нею, були призначені комуністи.
З 1980 по 2013 — директор Харківської дитячої музичної школи № 12 ім. Клавдії Шульженко, з 1991 по 2013 — керівник дитячого хору «Надія», що виступав з концертними програмами на численних концертних майданчиках, у Харківській обласній та Київській національній філармонії з Національною Заслуженою академічною капелою «Думка» під керівництвом Євгена Савчука. Хор гастролював у Києві, Москві, Івано-Франківську, Нюрнберзі та інших містах.
У 2009—2018 — голова Харківської організації Національної всеукраїнської музичної спілки.
У 2007 почала роботу з упорядкування архіву родини. Пошук людей з численного роду Мамонтових (по лінії матері Ніни Гаврилівни), родичів батька Петра Енгельфельда та прадіда [da] відкрив невідомі раніше сторінки історії родини. У 2008 здійснила поїздку на Соловецькі острови, де в 1920-х роках батько відбував у концтаборі термін ув'язнення. Восени 2008 року почала роботу з 11 архівами (в тому числі РГІА, РГВІА, ФСБ—Луб'янка 2) з метою документального підтвердження свого походження, а також по збору відомостей про батька Петра Енгельфельда та прадіда данця Г. Е. Ганзена.
Літературна діяльність
Автор статей в газетах «Українська музична газета», «Время», «Слобідський край».
Автор книги «Мой адрес — Советский Союз» (Харків)
Підготувала до друку мемуарну книгу своєї матері: Мамонтова Н. Г. Копенгаген—Владивосток / Под ред. Н. А. Бабич-Энгельфельд. — Харьков, 2009. — 128 с.
Звання та нагороди
- Заслужений діяч мистецтв України (1998).
- Знак пошани харківської облради «Слобожанська слава» (2013).
- Почесна грамота Харківської міської ради.
- Лауреат міжнародної премії «Золота фортуна».
- Дипломант літературної премії ім. О. Масельського (2012).
- Лауреат муніципальної премії
- Президентська стипендія (з 2015).
Сім'я
- Прадід — данець (дан. Peter Emanuel Hansen) відомий перекладач, письменник, громадський діяч. Ганзен Пітер Емануїл Готфрід (в Росії — Петро Готфрідович) — автор методики викладання азбуки Морзе й один з піонерів викладання телеграфної справи в Олександра III Російської імперії.
- Батько — Петро Енгельфельд, репресований, в 1925—1930 рр. відбував у концтаборі термін за контрреволюційну діяльність.
- Чоловік — Дубовик Євген Степанович (1934 р./н.). Працював 23 роки головним інженером — заступником керуючого Харківським обласним відділенням Промбудбанку.
- Син — Кирило Дубовик (1966 р./н.) — бізнесмен.
- Дочка — Дубовик Катерина Євгенівна (1971 р./н.) — кандидат наук, доцент кафедри права, національної безпеки та європейської інтеграції Інституту державного управління Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, засновник і голова громадської організації «Союз багатодітних сімей».
- 5 онуків: Анастасія Дубовик (2001 р./н.), випусниця ХНУМ ім. І. Котляревського, Софія Дубовик (2001 р./н.), Євген Дубовик (2002 р./н.), Леонід Дубовик (2007 р./н.), Олександр Дубовик (2009 р./н.), праонука Ганна Аксентьєва (2018 р./н.).
Література
- Українська музична енциклопедія. — Т. 1. — Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України, 2009.
- «Рідний край» — Академія педагогічних наук України, Харківський Державний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 1994.
Посилання
Н. Бабіч на сайті ДМШ № 12 [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки
- Нагороджений Указом Президента України від 2 липня 1998 року № 721. оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 17 листопада 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Babich Nataliya Andriyivna Babich narodilasya 15 veresnya 1938 19380915 Moskva radyanskij ta ukrayinskij hormejster pedagog muzichno gromadskij diyach Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Babich Nataliya AndriyivnaN A Babich 2013 foto G Ganzburga Osnovna informaciyaData narodzhennya15 veresnya 1938 1938 09 15 85 rokiv Misce narodzhennyaMoskva SRSRGromadyanstvoSRSR i UkrayinaProfesiyihormejsterka muzichna pedagoginyaOsvitaHarkivskij nacionalnij universitet mistectv imeni Ivana KotlyarevskogoNagorodiBiografichni vidomostiNarodilasya v Moskvi na Arbati Z 1941 po 1950 z rodinoyu perebuvala pislya evakuaciyi u Serednij Aziyi mistah Osh Leninabad Sulyukta Kizil Kiya v 1951 pereyihala do Krasnodonu U 1955 zakinchila Krasnodonsku SSh 1 im M Gorkogo ta vstupila do pedagogichnogo institutu v m Liyepaya Latvijskoyi RSR na fiziko matematichnij fakultet pislya 2 go kursu perevelasya do Luganskogo pedagogichnogo institutu Buduchi studentkoyu gastrolyuvala po Latviyi z orkestrom Liyepajskogo morehidnogo uchilisha yak solistka spivachka U 1957 navchalasya v Krasnodonskoyi muzichnij shkoli 1 z 1958 po 1961 u Luganskomu muzichnomu uchilishi na dirigentsko hormejsterskomu viddili klas Emmanuyila Bilyavskogo U 1966 zakinchila Harkivskij institut mistectv im I P Kotlyarevskogo po klasu horovogo diriguvannya Z D Zagranichnogo Pracyuvala vchitelem spivu v shkolah 116 106 i z riznimi samodiyalnimi horovimi kolektivami V 1970 1973 direktor DMHSh 3 Pislya reorganizaciyi yiyi v DMSh 13 N A Babich bula zvilnena za nevidpovidnistyu posadi cherez vidsutnist chlenstva v lavah Komunistichnoyi partiyi Zavuchem ta direktorom shkoli stvorenoyu neyu buli priznacheni komunisti Z 1980 po 2013 direktor Harkivskoyi dityachoyi muzichnoyi shkoli 12 im Klavdiyi Shulzhenko z 1991 po 2013 kerivnik dityachogo horu Nadiya sho vistupav z koncertnimi programami na chislennih koncertnih majdanchikah u Harkivskij oblasnij ta Kiyivskij nacionalnij filarmoniyi z Nacionalnoyu Zasluzhenoyu akademichnoyu kapeloyu Dumka pid kerivnictvom Yevgena Savchuka Hor gastrolyuvav u Kiyevi Moskvi Ivano Frankivsku Nyurnberzi ta inshih mistah U 2009 2018 golova Harkivskoyi organizaciyi Nacionalnoyi vseukrayinskoyi muzichnoyi spilki U 2007 pochala robotu z uporyadkuvannya arhivu rodini Poshuk lyudej z chislennogo rodu Mamontovih po liniyi materi Nini Gavrilivni rodichiv batka Petra Engelfelda ta pradida da vidkriv nevidomi ranishe storinki istoriyi rodini U 2008 zdijsnila poyizdku na Solovecki ostrovi de v 1920 h rokah batko vidbuvav u konctabori termin uv yaznennya Voseni 2008 roku pochala robotu z 11 arhivami v tomu chisli RGIA RGVIA FSB Lub yanka 2 z metoyu dokumentalnogo pidtverdzhennya svogo pohodzhennya a takozh po zboru vidomostej pro batka Petra Engelfelda ta pradida dancya G E Ganzena Literaturna diyalnistAvtor statej v gazetah Ukrayinska muzichna gazeta Vremya Slobidskij kraj Avtor knigi Moj adres Sovetskij Soyuz Harkiv Pidgotuvala do druku memuarnu knigu svoyeyi materi Mamontova N G Kopengagen Vladivostok Pod red N A Babich Engelfeld Harkov 2009 128 s Zvannya ta nagorodiZasluzhenij diyach mistectv Ukrayini 1998 Znak poshani harkivskoyi oblradi Slobozhanska slava 2013 Pochesna gramota Harkivskoyi miskoyi radi Laureat mizhnarodnoyi premiyi Zolota fortuna Diplomant literaturnoyi premiyi im O Maselskogo 2012 Laureat municipalnoyi premiyi Prezidentska stipendiya z 2015 Sim yaPradid danec dan Peter Emanuel Hansen vidomij perekladach pismennik gromadskij diyach Ganzen Piter Emanuyil Gotfrid v Rosiyi Petro Gotfridovich avtor metodiki vikladannya azbuki Morze j odin z pioneriv vikladannya telegrafnoyi spravi v Oleksandra III Rosijskoyi imperiyi Batko Petro Engelfeld represovanij v 1925 1930 rr vidbuvav u konctabori termin za kontrrevolyucijnu diyalnist Cholovik Dubovik Yevgen Stepanovich 1934 r n Pracyuvav 23 roki golovnim inzhenerom zastupnikom keruyuchogo Harkivskim oblasnim viddilennyam Prombudbanku Sin Kirilo Dubovik 1966 r n biznesmen Dochka Dubovik Katerina Yevgenivna 1971 r n kandidat nauk docent kafedri prava nacionalnoyi bezpeki ta yevropejskoyi integraciyi Institutu derzhavnogo upravlinnya Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina zasnovnik i golova gromadskoyi organizaciyi Soyuz bagatoditnih simej 5 onukiv Anastasiya Dubovik 2001 r n vipusnicya HNUM im I Kotlyarevskogo Sofiya Dubovik 2001 r n Yevgen Dubovik 2002 r n Leonid Dubovik 2007 r n Oleksandr Dubovik 2009 r n praonuka Ganna Aksentyeva 2018 r n LiteraturaUkrayinska muzichna enciklopediya T 1 Kiyiv IMFE im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2009 Ridnij kraj Akademiya pedagogichnih nauk Ukrayini Harkivskij Derzhavnij pedagogichnij universitet imeni G S Skovorodi 1994 PosilannyaN Babich na sajti DMSh 12 3 veresnya 2014 u Wayback Machine PrimitkiNagorodzhenij Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 2 lipnya 1998 roku 721 originalu za 31 zhovtnya 2018 Procitovano 17 listopada 2015