Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бабецький район (азерб. Babək rayonu) — адміністративна одиниця у складі Нахічеванської Автономної Республіки Азербайджану. Адміністративний центр — місто .
| Бабецький район | |||
|---|---|---|---|
| Babək rayonu | |||
| | |||
| Районний центр | |||
| Країна | Азербайджан | ||
| Автономна республіка | Нахічеванська Автономна Республіка | ||
| Номерний знак | 67 | ||
| Населення | |||
| - повне | 65 040 | ||
| Площа | |||
| - повна | 901,68 км² | ||
| Висота | |||
| - максимальна | 986 м | ||
| - мінімальна | 986 м | ||
| Дата заснування | 23 жовтня 1978 | ||
| Глава виконавчої влади | d | ||
| Вебсайт | babek-ih.nakhchivan.az | ||
| Код ISO 3166-2 | AZ-BAB | ||
 | |||
| |||
Розташування
Бабецький район межує:
- на півдні — з Ісламською Республікою Іран (по річці Араз);
- на сході — з Джульфінським районом;
- на півночі — з Шахбузьким районом;
- на північному заході — з Вірменією (по гірських хребтах);
- на заході з Кенгерлінським районом.
Історія
Статус району було отримано 23 жовтня 1978 замість Нахічеванського району, коли центр автономної республіки отримав республіканське підпорядкування.
На території Бабецького району, за 28 км у північно-західному напрямку від центру району, поблизу села Пайиз, на правому березі річки Джехрічай, знаходиться , що належить до періоду бронзи. Фортеця, розташована на високій горі Чалхангала, обнесена великими кам'яними стінами. Вважається, що це місце було місцем оборони великого племені, що проживало в цих місцях в II тис. до н. е. Знайдені тут зразки матеріальної культури свідчать про наявність на цій території, в той період, економічних і культурних зв'язків з іншими племенами Близького Сходу.
В результаті карабаського конфлікту, під час нападів вірмен на села Юхари Бузгов і Гармачатаг в 1990–1991 роках, було завдано сильного збитку культурним установам, будівлі їх були зруйновані, бібліотеки спалені.
Через постійне військове напруження між Азербайджаном і Вірменією — на території району постійно перебувають військові частини Збройних сил Азербайджану.
Географія
Бабецький район лежить біля підніжжя гір Малого Кавказу, а саме: на схилах Зангезурського і гірських хребтів. Та друга частина району простяглась на та тому рельєф району, низинно-гірський.
З заходу дві гори: (Duzdağ) 1119 метрів над рівнем моря і (Qarovultəpə Daği) 919 метрів над рівнем моря. А з півночі (Ağqaya Dağı) 1756 метрів, (Anabad-Gədik Dağı) 2081 метрів, (Qaraqüş Dağı) 2600 метр, (Kechaltapa) 2744 метрів, (Asnakar Dağı) 2621 метрів, (Lizbird Çökəkliyi) 2034 метрів, (Tagnya) 1949 метр. Зі сходу — (Misdağ) 1158 метрів, (Sarıdağ) 1725 метрів, (Şahbuztəpə) 1572 метрів, (Curamelik-Dag) 1313 метрів, (Əshabi-Kəhf) 1665 метрів. А з півдня — (Birinci Qirmızı Dağı) 971 метр.
Дві головні водойми району — річки Араз та Нахчиванчай, водами яких живляться більшість земель району. В районі протікає ще кілька малих річок, які підживлюються талими та дощовими водами струмків, що витікають із гір. В районі знаходяться кілька великих водозабірень: , , і водосховища та наявні численні зрошувальні канали.
Клімат в Бабецькому районі сухий, континентальний, з ознаками напівпустельного. Літо буває сухе й спекотне, а зима холодна й суха. Середня температура січня від −10 С до +5 С, липня — від +28 С до +35 С (іноді доходить і вище 40 С). За рік випадає 200–600 мм опадів (дощі, а у високогір'ї — сніг).
Район має багату флору і фауну. Рослинність, переважно, представлена напівпустельними видами. В Бабецькому районі можна зустріти: гірського козла, муфлона, вовка, лисицю, зайця, кабана та численні види польових гризунів, а птахів — куріпки, фазан та інші перелітні птахи.
Населення
Все населення району — азербайджанці. Після конфлікту вірменами, сюди переселилися біженці-азербайджанці з сусідньої країни. Значна частина мешканців району подалася (хто на постійно, а хто по-сезонно) на заробітки до Туреччини чи до Баку. Адмінстративний центр району місто Бабек, в якому знаходяться всі адміністративні установи району.
Станом на 1 січня 2014 року в районі проживало 65 140 жителів.
За даними 2007 року в районі проживало 63 969 мешканців, в 40 населених пунктах:
| # | Населені пункти | Кількість жителів (2007) |
|---|---|---|
| 1 | Нехрам (Nehrəm) | 12140 |
| 2 | Джехрі (Cəhri) | 8283 |
| 3 | Бабек (Babək) | 2965 |
| 4 | Шихмахмуд (Şıxmahmud) | 2795 |
| 5 | Сіраб (Sirab) | 2661 |
| 6 | Зейнеддін (Zeynəddin) | 2377 |
| 7 | Карачук (Qaraçuq) | 2638 |
| 8 | Кагаб (Qahab) | 2612 |
| 9 | Караханбейлі (Qaraxanbəyli) | 2353 |
| 10 | Кюльтепе (Kültəpə) | 1859 |
| 11 | Тумбул (Tumbul) | 1556 |
| 12 | Гюзнют (Güznüt) | 1529 |
| 13 | Керімбейлі (Kərimbəyli) | 1462 |
| 14 | Ярімджа (Yarımca) | 1336 |
| 15 | Вайхір (Vayxır) | 1290 |
| 16 | Дідівар (Didivar) | 1288 |
| 17 | Кошадізе (Qoşadizə) | 1283 |
| 18 | Булкан (Bulqan) | 1127 |
| 19 | Паїз (Payız) | 1051 |
| 20 | Назерабад (Nəzərabad) | 1036 |
| 21 | Ашаги Бузков (Aşağı Buzqov) | 979 |
| 22 | Шекерабад (Şəkərabad) | 937 |
| 23 | Чешмебазар (Çeşməbasar) | 896 |
| 24 | Мезре (Məzrə) | 825 |
| 25 | Хадживар (Hacıvar) | 704 |
| 26 | Халіллі (Xəlilli) | 615 |
| 27 | Каракала (Qaraqala) | 555 |
| 28 | Халхал (Xalxal) | 552 |
| 29 | Юхарі Узуноба (Yuxarı Uzunoba) | 541 |
| 30 | Нахішнергіз (Naxışnərgiz) | 502 |
| 31 | Гермечатак (Gərməçataq) | 498 |
| 32 | Калбаорудж Дізе (Kalbaoruc Dizə) | 494 |
| 33 | Гюльшенабад (Gülşənabad) | 492 |
| 34 | Маммедрза Дізе(Məmmədrza Dizə) | 487 |
| 35 | Ашаги Узуноба (Aşağı Uzunoba) | 435 |
| 36 | Бадашхан (Bədəşxan) | 274 |
| 37 | Араз (Araz) | 243 |
| 38 | Юхарі Бузков (Yuxarı Buzqov) | 154 |
| 39 | Наджефелідізе (Nəcəfəlidizə) | 145 |
| 40 | Разом | 63969 |
Економіка
Основу економіки району становить сільське господарство, а саме: рослинництво, скотарство, виноградарство, баштанництво, овочівництво.
На території району є родовища кам'яної солі і будівельних матеріалів, залежні залізної руди. Район багатий мінеральними водами: Сірабські і Вайхірські джерела мінеральних вод відомі у світі.
В районі працює: 38 загальноосвітніх шкіл, 6 позашкільних та 1 дошкільний виховний заклад, 41 бібліотека, 32 клубних заклади, 2 музеї, 5 дитячих музичних шкіл, центральна лікарня, пологовий будинок, 2 дільничних лікарні, 16 лікарських амбулаторій, 14 фельдшерсько-акушерських пунктів, 4 фельдшерські пункти, гігієно-епідеміологічний центр та інші організації.
Через район проходить автомагістраль яка з'єднує Азербайджан, Іран із Туреччиною. А також територією району прокладена залізнична колія, яка сполучала Нахічевань із Єреваном (після війни — вона мало діюча, і зрідка використовується для військових потреб).
Історичні пам'ятники
На території району є чимало археологічних пам'яток, адже природне та географічне розташування району здавна приваблювало сюди землеробські і скотарські племена. Відомі світу пам'ятки Гюльтепе 1 і Кюльтепе 2 розташовані на цій території. Тут збереглися такі архітектурні споруди: вежі Чалхангала, Вайхір, Азнабюрт, Абасабад.
В 4 км на південний захід від центру Бабецького району, на березі річки Араз, знаходиться військова , побудована в 1809–1810 роках у формі п'ятикутника за проєктами французьких військових фахівців. Фортеця обнесена водним каналом, не раз вона перетворювалася на поле битв. В період будівництва частина залишків фортеці були затоплені.
Примітки
- http://muselman.az/tarix/azerbaijan/1487-babek-rayon-haqqinda-tarixi-melumat.html [ 22 липня 2014 у Wayback Machine.] Babək (rayon) haqqında tarixi məlumat…
- http://www.nakhchivan.az/portal-1/map-babek-m.htm [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Статистика про Бабецький район
- http://www.stat.gov.az/map/indexen.php#Sadarak [ 3 квітня 2015 у Wayback Machine.] Державний комітет по статистиці Азербайджанської Республіки (населення району Садарак)
- http://www.nakhchivan.az/portal-ru/seh-ray.htm [ 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] Офіційна статистична інформація про Бабецький район
- http://www.tourism.az/?menu=9&submenu=88&lang=aze [ 2 липня 2014 у Wayback Machine.] Rayonun ərazisində məlum arxeoloji abidələr: GÜLTƏPƏ və GÜLTƏPƏ-2
Посилання
- Інформація про Нахічеванську автономну республіку [ 9 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Інформація про Бабецький район [ 11 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Фільм про Бабека, національного героя, в честь якого названо про Бабецький район Азербайджану [ 27 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Babeckij rajon azerb Babek rayonu administrativna odinicya u skladi Nahichevanskoyi Avtonomnoyi Respubliki Azerbajdzhanu Administrativnij centr misto Babeckij rajonBabek rayonuRajonnij centrKrayina AzerbajdzhanAvtonomna respublika Nahichevanska Avtonomna RespublikaNomernij znak 67Naselennya povne 65 040Plosha povna 901 68 km Visota maksimalna 986 m minimalna 986 mData zasnuvannya 23 zhovtnya 1978Glava vikonavchoyi vladi dVebsajt babek ih nakhchivan azKod ISO 3166 2 AZ BABVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Babeckij rajonRoztashuvannyaBabeckij rajon mezhuye na pivdni z Islamskoyu Respublikoyu Iran po richci Araz na shodi z Dzhulfinskim rajonom na pivnochi z Shahbuzkim rajonom na pivnichnomu zahodi z Virmeniyeyu po girskih hrebtah na zahodi z Kengerlinskim rajonom IstoriyaStatus rajonu bulo otrimano 23 zhovtnya 1978 zamist Nahichevanskogo rajonu koli centr avtonomnoyi respubliki otrimav respublikanske pidporyadkuvannya Na teritoriyi Babeckogo rajonu za 28 km u pivnichno zahidnomu napryamku vid centru rajonu poblizu sela Pajiz na pravomu berezi richki Dzhehrichaj znahoditsya sho nalezhit do periodu bronzi Fortecya roztashovana na visokij gori Chalhangala obnesena velikimi kam yanimi stinami Vvazhayetsya sho ce misce bulo miscem oboroni velikogo plemeni sho prozhivalo v cih miscyah v II tis do n e Znajdeni tut zrazki materialnoyi kulturi svidchat pro nayavnist na cij teritoriyi v toj period ekonomichnih i kulturnih zv yazkiv z inshimi plemenami Blizkogo Shodu V rezultati karabaskogo konfliktu pid chas napadiv virmen na sela Yuhari Buzgov i Garmachatag v 1990 1991 rokah bulo zavdano silnogo zbitku kulturnim ustanovam budivli yih buli zrujnovani biblioteki spaleni Cherez postijne vijskove napruzhennya mizh Azerbajdzhanom i Virmeniyeyu na teritoriyi rajonu postijno perebuvayut vijskovi chastini Zbrojnih sil Azerbajdzhanu GeografiyaBabeckij rajon lezhit bilya pidnizhzhya gir Malogo Kavkazu a same na shilah Zangezurskogo i girskih hrebtiv Ta druga chastina rajonu prostyaglas na ta tomu relyef rajonu nizinno girskij Z zahodu dvi gori Duzdag 1119 metriv nad rivnem morya i Qarovultepe Dagi 919 metriv nad rivnem morya A z pivnochi Agqaya Dagi 1756 metriv Anabad Gedik Dagi 2081 metriv Qaraqus Dagi 2600 metr Kechaltapa 2744 metriv Asnakar Dagi 2621 metriv Lizbird Cokekliyi 2034 metriv Tagnya 1949 metr Zi shodu Misdag 1158 metriv Saridag 1725 metriv Sahbuztepe 1572 metriv Curamelik Dag 1313 metriv Eshabi Kehf 1665 metriv A z pivdnya Birinci Qirmizi Dagi 971 metr Dvi golovni vodojmi rajonu richki Araz ta Nahchivanchaj vodami yakih zhivlyatsya bilshist zemel rajonu V rajoni protikaye she kilka malih richok yaki pidzhivlyuyutsya talimi ta doshovimi vodami strumkiv sho vitikayut iz gir V rajoni znahodyatsya kilka velikih vodozabiren i vodoshovisha ta nayavni chislenni zroshuvalni kanali Klimat v Babeckomu rajoni suhij kontinentalnij z oznakami napivpustelnogo Lito buvaye suhe j spekotne a zima holodna j suha Serednya temperatura sichnya vid 10 S do 5 S lipnya vid 28 S do 35 S inodi dohodit i vishe 40 S Za rik vipadaye 200 600 mm opadiv doshi a u visokogir yi snig Rajon maye bagatu floru i faunu Roslinnist perevazhno predstavlena napivpustelnimi vidami V Babeckomu rajoni mozhna zustriti girskogo kozla muflona vovka lisicyu zajcya kabana ta chislenni vidi polovih grizuniv a ptahiv kuripki fazan ta inshi perelitni ptahi NaselennyaVse naselennya rajonu azerbajdzhanci Pislya konfliktu virmenami syudi pereselilisya bizhenci azerbajdzhanci z susidnoyi krayini Znachna chastina meshkanciv rajonu podalasya hto na postijno a hto po sezonno na zarobitki do Turechchini chi do Baku Adminstrativnij centr rajonu misto Babek v yakomu znahodyatsya vsi administrativni ustanovi rajonu Stanom na 1 sichnya 2014 roku v rajoni prozhivalo 65 140 zhiteliv Za danimi 2007 roku v rajoni prozhivalo 63 969 meshkanciv v 40 naselenih punktah Naseleni punkti Kilkist zhiteliv 2007 1 Nehram Nehrem 121402 Dzhehri Cehri 82833 Babek Babek 29654 Shihmahmud Sixmahmud 27955 Sirab Sirab 26616 Zejneddin Zeyneddin 23777 Karachuk Qaracuq 26388 Kagab Qahab 26129 Karahanbejli Qaraxanbeyli 235310 Kyultepe Kultepe 185911 Tumbul Tumbul 155612 Gyuznyut Guznut 152913 Kerimbejli Kerimbeyli 146214 Yarimdzha Yarimca 133615 Vajhir Vayxir 129016 Didivar Didivar 128817 Koshadize Qosadize 128318 Bulkan Bulqan 112719 Payiz Payiz 105120 Nazerabad Nezerabad 103621 Ashagi Buzkov Asagi Buzqov 97922 Shekerabad Sekerabad 93723 Cheshmebazar Cesmebasar 89624 Mezre Mezre 82525 Hadzhivar Hacivar 70426 Halilli Xelilli 61527 Karakala Qaraqala 55528 Halhal Xalxal 55229 Yuhari Uzunoba Yuxari Uzunoba 54130 Nahishnergiz Naxisnergiz 50231 Germechatak Germecataq 49832 Kalbaorudzh Dize Kalbaoruc Dize 49433 Gyulshenabad Gulsenabad 49234 Mammedrza Dize Memmedrza Dize 48735 Ashagi Uzunoba Asagi Uzunoba 43536 Badashhan Bedesxan 27437 Araz Araz 24338 Yuhari Buzkov Yuxari Buzqov 15439 Nadzhefelidize Necefelidize 14540 Razom 63969EkonomikaOsnovu ekonomiki rajonu stanovit silske gospodarstvo a same roslinnictvo skotarstvo vinogradarstvo bashtannictvo ovochivnictvo Na teritoriyi rajonu ye rodovisha kam yanoyi soli i budivelnih materialiv zalezhni zaliznoyi rudi Rajon bagatij mineralnimi vodami Sirabski i Vajhirski dzherela mineralnih vod vidomi u sviti V rajoni pracyuye 38 zagalnoosvitnih shkil 6 pozashkilnih ta 1 doshkilnij vihovnij zaklad 41 biblioteka 32 klubnih zakladi 2 muzeyi 5 dityachih muzichnih shkil centralna likarnya pologovij budinok 2 dilnichnih likarni 16 likarskih ambulatorij 14 feldshersko akusherskih punktiv 4 feldsherski punkti gigiyeno epidemiologichnij centr ta inshi organizaciyi Cherez rajon prohodit avtomagistral yaka z yednuye Azerbajdzhan Iran iz Turechchinoyu A takozh teritoriyeyu rajonu prokladena zaliznichna koliya yaka spoluchala Nahichevan iz Yerevanom pislya vijni vona malo diyucha i zridka vikoristovuyetsya dlya vijskovih potreb Istorichni pam yatnikiNa teritoriyi rajonu ye chimalo arheologichnih pam yatok adzhe prirodne ta geografichne roztashuvannya rajonu zdavna privablyuvalo syudi zemlerobski i skotarski plemena Vidomi svitu pam yatki Gyultepe 1 i Kyultepe 2 roztashovani na cij teritoriyi Tut zbereglisya taki arhitekturni sporudi vezhi Chalhangala Vajhir Aznabyurt Abasabad V 4 km na pivdennij zahid vid centru Babeckogo rajonu na berezi richki Araz znahoditsya vijskova pobudovana v 1809 1810 rokah u formi p yatikutnika za proyektami francuzkih vijskovih fahivciv Fortecya obnesena vodnim kanalom ne raz vona peretvoryuvalasya na pole bitv V period budivnictva chastina zalishkiv forteci buli zatopleni Primitkihttp muselman az tarix azerbaijan 1487 babek rayon haqqinda tarixi melumat html 22 lipnya 2014 u Wayback Machine Babek rayon haqqinda tarixi melumat http www nakhchivan az portal 1 map babek m htm 13 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Statistika pro Babeckij rajon http www stat gov az map indexen php Sadarak 3 kvitnya 2015 u Wayback Machine Derzhavnij komitet po statistici Azerbajdzhanskoyi Respubliki naselennya rajonu Sadarak http www nakhchivan az portal ru seh ray htm 9 kvitnya 2015 u Wayback Machine Oficijna statistichna informaciya pro Babeckij rajon http www tourism az menu 9 amp submenu 88 amp lang aze 2 lipnya 2014 u Wayback Machine Rayonun erazisinde melum arxeoloji abideler GULTEPE ve GULTEPE 2PosilannyaInformaciya pro Nahichevansku avtonomnu respubliku 9 kvitnya 2015 u Wayback Machine Informaciya pro Babeckij rajon 11 kvitnya 2015 u Wayback Machine Film pro Babeka nacionalnogo geroya v chest yakogo nazvano pro Babeckij rajon Azerbajdzhanu 27 bereznya 2016 u Wayback Machine