БМ 13Н модифікація гвардійських реактивних мінометів типу Катюша Має індекс Н нормалізована БМ 13НБМ 13Н на шасі Studeba

БМ-13Н — модифікація гвардійських реактивних мінометів типу «Катюша». Має індекс «Н» — нормалізована.

БМ-13Н
БМ-13Н на шасі Studebaker US6 (з опущеними бронеплитами захисту від вихлопу) в Центральному музеї Великої Вітчизняної війни у Москві
Тип	РСЗВ
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1943
Оператори	СРСР
Війни	Друга світова війна
Історія виробництва
Розробник	розробник — СКБ при московському заводі «Компресор» визначні особи: Костіков, Лангемак, Гвай
Виробник	Воронезький завод Комінтерну
Характеристики
Вага	Вага бойової машини з розрахунком 5 чол. (2 в кабіні, 2 на задніх крилах і на 1 бензоб.) з повною заправкою, інструментом, ланцюгами протиковзання, запасним колесом і снарядами М-13, кг 6770 Вага комплекту напрямних, кг 790 Вага артчастии без снарядів і без автошасі, 2250 кг Вага бойової машини без снарядів, без розрахунку, з повною заправкою бензину, ланцюгами протиковзання, інструменту та запасним колесом, кг 5940 Транспортувалося: М13 і М13-КК 680 (16 снарядів) М20 480 (8 снарядів) Навантаження на осі від ваги бойової машини з розрахунком 5 осіб, повною заправкою з ЗІП"ом і снарядами М-13, кг: на передню 1890 на задню 4880 Тип напрямних прямолінійні Мінімальний кут піднесення, ° +7 Максимальний кут піднесення, ° +45 Кут горизонтального наведення, ° 20
Довжина	6780
Ширина	2270
Висота	2880

БМ-13Н у Вікісховищі

Відмінності БМ-13Н щодо БМ-13

Випускалася з 1943 року. Вважається^[], що від базової БМ-13 відрізнялася тим, що в ролі шасі використані американські вантажівки Студебекер US6, що поставляються в СРСР по Ленд-лізу. Проте це не повне уявлення. Зміна шасі — завершальний етап розвитку цього виду РСЗВ. Сама ж метальна установка була попередньо розібрана на вузли. Кожному вузлу було присвоєно власний індекс. І кожен вузол модернізувався із врахуванням досвіду, отриманого від початку боїв німецько-радянської війни 1941 року.

Початком розробки модернізованої метальної установки з індексом Н вважається технічна нарада СКБ при московському заводі «Компресор» 21 квітня 1942 року. На нараді була прийнята програма глибокої модернізації БМ-13. Результат цієї роботи:

збільшення сектора обстрілу на 20%
зменшення зусиль на рукоятках механізмів наведення в півтора — два рази;
збільшення швидкості вертикального наведення вдвічі;
збільшення бойової живучості установки за рахунок бронювання задньої стінки кабіни; бензобака і бензопроводу;
збільшення стійкості установки в похідному положенні введенням опорного кронштейна для розосередження навантаження на лонжерони автомашини;
збільшення експлуатаційної надійності агрегату (спрощення опорної балки заднього моста і т. д.;
значне скорочення обсягу зварювальних робіт, механічної обробки, виключення згинання стержнів ферми;
зменшення ваги установки на 250 кг, незважаючи на введення броні на задню стінку кабіни і бензобак;
скорочення виробничого часу на виготовлення установки за рахунок складання артилерійської частини окремо від шасі автомашини і монтажу
установки на шасі автомашини за допомогою кріпильних хомутів, що дозволило ліквідувати свердління отворів в лонжеронах;
скорочення в кілька разів часу простоювання шасі автомашин, що надходили на завод під монтаж установки;
скорочення кількості типорозмірів кріплення з 206 до 96, а також кількості найменувань деталей: в поворотній рамі — з 56 до 29, у фермі з 43 до 29, в опорній рамі — з 15 до 4 і т. д. Використання в конструкції установки нормалізованих вузлів і виробів дозволило застосувати для складання і монтажу установки високопродуктивний потоковий метод.

Нормалізована установка М-13Н була прийнята на озброєння Червоної Армії в 1943 році. Установка стала основним зразком, що застосовувався до кінця другої світової війни.

Також застосовувалися й інші типи доопрацьованих шасі вантажних автомобілів іноземних марок (наприклад, Chevrolet).

Характеристики

Технічна характеристика	М-13	БМ-13Н	БМ-13Н	БМ-13НМ	БМ-13НММ
Шасі	ЗІС-6	Studebaker US6	ЗІС-151,	ЗІЛ-157	ЗІЛ-131
Число напрямних	8	16	8 / 16*	8 / 16*	8 / 16*
Кут піднесення, град: мінімальний / максимальний	+7 / +45	+7 / +45	8±1 / +45	8±1 / +45	8±1 / +45
Кут горизонтального обстрілу, град: праворуч / ліворуч від автошасі	10 / 10	10 / 10	10 / 10	10 / 10	10 / 10
Зусилля на рукоятці, кг: підйомного механізму / поворотного механізму	8 / 10	8 / 10	до 13 / до 8	до 13 / до 8	до 13 / до 8
Габарити в похідному положенні, мм: довжина ширина висота	6700 2300 2800	6780 2270 2880	7200 2300 2900	7200 2330 3000	7200 2500 3200
Вага, кг: пакету напрямних артилерійської частини БМ у бойовому положенні БМ у похідному положенні (без розрахунку)	815 2200 6200 -	790 2250 6770 5940	815 2350 7890 7210	815 2350 7770 7090	815 2350 9030 8350
Час переведення з похідного положення в бойове,	2-3 хв	2-3 хв	2-3 хв	2-3 хв	2-3 хв
Час, необхідний для заряджання бойової машини,	5-10 хв	10-15 хв	5-10 хв / 10-15 хв	5-10 хв / 10-15 хв	5-10 хв / 10-15 хв
Час повного залпу,	с 7-10	с 10-14	с 7-10 / с 10-14	с 7-10 / с 10-14	с 7-10 / с 10-14

Цікаво

На кожній машині встановлювався заряд вибухівки для самознищення, щоб при можливості захоплення знищити її і не дати противнику дослідний зразок.

В інших країнах

КНР
Єгипет^[]

У комп'ютерних іграх

Call of Duty: World at War
«В тилу ворога». У грі «В тилу ворога 1» радянська кампанія присвячена угону катюші
Battlefield (серія ігор) (доповнення Armored Kill)
У ^[en]» гравцеві дається спочатку 3, а потім і 6 артилерійських розрахунків. Можна взяти 6 «Катюш», яких там три різні модифікації
«Red Orchestra 2: Heroes of Stalingrad»

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: БМ-13Н

www.bestreferat.ru/referat-178790.html [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]
rbase.new-factoria.ru/missile/wobb/bm13/bm13.shtml [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
На доопрацьованих
За даними англійського каталогу jane's and Armour Artillery 1995–1996, розділ Єгипет, в середині 90-х років XX століття через неможливість отримання, зокрема, снарядів для бойових машин типу М-13 Арабська Організація з Індустріалізації (Arab Organisation for Industrialisation) займалася виробництвом реактивних снарядів калібру 132 мм. Аналіз наведених нижче даних дозволяє зробити висновок, що мова йде про снаряди типу М-13УК. До складу Arab Organisation for Industrialisation входили Єгипет, Катар і Саудівська Аравія з більшістю виробничих потужностей, розташованих на території Єгипту і з основним фінансуванням країнами Перської затоки. Слідом за єгипетсько-ізраїльською угодою в середині 1979 року інші три члени країн Перської затоки вивели з обороту їхні фінансові засоби, призначені для Arab Organisation for Industrialisation, і в той час (дані каталогу jane's and Armour Artillery 1982–1983) Єгипет отримував іншу допомогу в проектах.

[1] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[:0-2] На доопрацьованих

[3] За даними англійського каталогу jane's and Armour Artillery 1995–1996, розділ Єгипет, в середині 90-х років XX століття через неможливість отримання, зокрема, снарядів для бойових машин типу М-13 Арабська Організація з Індустріалізації (Arab Organisation for Industrialisation) займалася виробництвом реактивних снарядів калібру 132 мм. Аналіз наведених нижче даних дозволяє зробити висновок, що мова йде про снаряди типу М-13УК. До складу Arab Organisation for Industrialisation входили Єгипет, Катар і Саудівська Аравія з більшістю виробничих потужностей, розташованих на території Єгипту і з основним фінансуванням країнами Перської затоки. Слідом за єгипетсько-ізраїльською угодою в середині 1979 року інші три члени країн Перської затоки вивели з обороту їхні фінансові засоби, призначені для Arab Organisation for Industrialisation, і в той час (дані каталогу jane's and Armour Artillery 1982–1983) Єгипет отримував іншу допомогу в проектах.