А-20 (танк)

А-20 — радянський легкий колісно-гусеничний танк. Єдиний дослідний зразок показали у вересні 1939 року разом з А-32 на керівництву НКО і членам уряду. Після чого перевага була віддана А-32, який був потім доопрацьований до варіанту, який пішов в серійне виробництво під назвою Т-34.

А-20
Дослідний зразок
Тип	легкий танк Схема: класична
Історія використання
Оператори	СРСР
Історія виробництва
Виробник	СРСР
Виготовлення	1939
Виготовлена кількість	1
Характеристики
Вага	18,0
Довжина	5660
Довжина ствола	46
Ширина	2550
Висота	2411
Обслуга	4
Калібр	45-мм (20К)
Приціл	телескопічний ТОП, панорамний ТП-1
Броня	сталева катана поверхнево загартована Лоб: 25 / 57° Борт: 25 / 0° Корма: верх: 16 / 47°, низ: 16 / 45° Дах: 10 Днище: 10 Башта: борт: 25 / 25°
Головне озброєння	боєкомплект: 152
Другорядне озброєння	2 × 7,62-мм ДТ-29
Двигун	V-подібний 12-циліндровий дизельний рідинного охолодження з безпосереднім уприскуванням В-2 500
Підвіска	типу Крісті 8×6 тиск на ґрунт: 0,6—0,61
Дорожній просвіт	428
Швидкість	шосе: 80
Прохідність	підйом: 39° брід: 1,5
А-20 (танк) у Вікісховищі

Довоєнні танки виробництва заводу № 183. Ліворуч направо: А-8 (БТ-7М), А-20, Т-34 зр. 1940 з гарматою (Л-11) і Т-34 зр. 1941 з гарматою

Історія створення

У 1937 р. розробками танку займалися дві конкуруючі інженерні групи ХПЗ, які очолювали А. Дік та М. Кошкін, відповідно. 1937 року Дік був заарештований.

У вересні 1938 року за підсумками розгляду макета танка БТ-20 комісією АБТУ РСЧА під головуванням Я. Л. Сквирської було ухвалено рішення про виготовлення трьох танків (один колісно-гусеничний і два гусеничних) та одного бронекорпуса для випробувань обстрілом (згодом А-32). Таким чином, подальша робота в КБ-24 над проєктом гусенично-колісного танка БТ-20 була припинена, а всі зусилля конструкторів були направлені на розробку двох нових танків — А-20 і А-32.

Після введення буквених індексів для машинобудівних виробництв у 30-х рр.. урядом СРСР, ці індекси стали використовуватися в найменуванні виробів виготовлених на цих виробництвах. Індекс «А» було присвоєно Харківському паровозобудівному заводу. «А-20» — виріб розроблений та виготовлений ХПЗ.

Провідний інженер — О. О. Морозов, головний конструктор — М. І. Кошкін.

До початку 1939 року виконало робочі креслення по А-20 і початок проєктування А-20Г (Г — гусеничний), якому згодом було присвоєно позначення — танк А-32. У лютому на черговому засіданні Комітету Оборони було ухвалено рішення про виготовлення дослідних зразків обох танків та виділення на це коштів.

При цьому за однією з версій військові, які бажали отримати «кавалерійський» танк, наполягали на споруді лише колісно-гусеничного А-20, і лише наполегливість керівника КБ-24 М. І. Кошкіна переконала комісію в необхідності та можливості споруди обох танків. За іншою версією, вимога про будівництво лише А-20 ґрунтувалося на тому, що в жорсткі терміни, конструктори можуть не впоратися з будівництвом двох машин, а кошти і час будуть витрачені марно.

Проте, в травні 1939 року обидва танки були виготовлені та почалися їх ходові випробування. За результатами випробувань А-20 показав трохи кращу рухливість при русі на колесах, але поступився А-32 в прохідності, крім того можливості ходової частини А-20 і не дозволяли посилити бронезахист та озброєння, тоді як на А-32 вже стояла 76-мм гармата , а товщина броні була більше на 5 — 10 мм і було можливо її подальше збільшення.

У вересні 1939 року після показу А-20 і А-32 на полігоні в Кубинці керівництву НКО і членам уряду було ухвалено рішення про збільшення товщини броні А-32 до 45 мм, після чого почалися ходові випробування танка А-32, довантаженим баластом (при цьому на танку була встановлена ​​башта від А-20 з 45-мм гарматою). 19 грудня на засіданні комітету оборони, за результатами випробувань А-32, було ухвалено постанову № 443, яка наказувала:

КОМІТЕТ ОБОРОНИ при РНК Союзу РСР
ПОСТАНОВЛЯЄ:

Прийняти на озброєння РСЧА:

…

Танк Т-32  — гусеничний, з дизель-мотором В-2, виготовлений заводом № 183 Наркомсреднемашпрома, з наступними змінами:

а) збільшити товщину основних бронелистів до 45 мм;

б) поліпшити оглядовість з танка;

в) встановити на танк Т-32 наступне озброєння:

1) гармату Ф-32 калібру 76 мм, спарену з кулеметом калібру 7,62 мм;

2) окремий кулемет в радиста — калібру 7,62 мм;

3) окремий кулемет калібру 7,62 мм;

4) зенітний кулемет калібру 7,62 мм.

Присвоїти вказаному танку назву Т-34.

До березня 1940 ХПЗ мав збудувати два танки та закінчити їх заводські випробування, загальний план випуску на 1940 рік встановлювався в 200 машин, з 1942 року СТЗ та ХПЗ повинні були повністю перейти на випуск Т-34 з планом 2000 танків на рік.

Опис конструкції

Броньовий захист А-20 була протикулевий та захищав екіпаж від 12,7-мм куль великокаліберного кулемета. Конструкція корпусу розроблена М. І. Таршіновим.

Примітка

1. . Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
2. А. В. Исаев «Антисуворов» М., «Яуза»-«Эксмо», 2006 р., с. 144

Література

• Л. Н. Васильева, И. Желтов, Г. Ф. Чикова. Правда про танк Т-34. — Москва : Атлантида — XXI век, 2005. — 480 с. — 5 000 прим. — .

Див. також

• А-32
• Т-34

Посилання

• Сайт BATTLEFIELD.RU [ 3 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Сайт Василя Чобітка «Бронесайт». [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Зображення танка. [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• А-20 на сайті «Сталева лавина». [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Сайт tankinfo.ru [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]