Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ашхарбек Калантар (вірм. Աշխարհբեկ Լոռիս-Մելիք Քալանթար; 11 лютого 1884, , Вірменія — червень 1942) — вірменський археолог та історик, відіграв важливу роль у заснуванні археології у Вірменії.
| Ашхарбек Калантар | |
|---|---|
| вірм. Աշխարհբեկ Լոռիս-Մելիք Քալանթար | |
 | |
| Народився | 11 лютого 1884[1] d, d, Російська імперія[1] |
| Помер | 2 липня 1942[1] (58 років) |
| Країна |  Російська імперія Демократична Республіка Вірменія СРСР |
| Діяльність | вірменознавець, археолог, історик, викладач університету |
| Галузь | історія, вірменознавство, археологія, етнографія і мистецтвознавство |
| Alma mater | Нерсісянська школа (1905)[1], Q111293609? (1907)[1] і Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d] (1911)[1] |
| Вчене звання | професор[d][1] |
| Науковий керівник | Марр Микола Якович |
| Знання мов | вірменська |
| Заклад | Єреванський державний університет[1] і d |
| Членство | d |
| |
Життєпис
Народився у вірменських дворянських родинах Лоріс-Мелікових і Аргутинських (по материнській лінії), у 1911 році закінчив Петербурзький університет під керівництвом Миколи Марра. Він був призначений членом Археологічного інституту, Імператорського Російського археологічного товариства і хранителем Азійського музею в Санкт-Петербурзі. Був одним із засновників Єреванського державного університету. Ашхарбек Калантар є автором понад 80 наукових статей.
У сім'ї Калантара декілька відомих науковців:
- Син — Гурзадян Григор Арамович (вірм. Գրիգոր Գուրզադյան; 15 жовтня 1922, Багдад, Королівство Ірак — 22 лютого 2014, Єреван, Вірменія) — радянський і вірменський астрофізик.
- Онук — Ваагн Гурзадян (вірм. Վահագն Գուրզադյան;(вірм. Վահագն Գուրզադյան; нар. 21 листопада 1955) — вірменський математичний фізик і професор.
Заснування Єреванського університету та Комітету охорони старожитностей Вірменії
У 1919 р. Калантар стає одним із семи засновників Єреванського університету, де у 1922 р. він створює кафедру Археології та Сходознавства. До цього — у 1918—1919 роках. Калантар викладає у в Тифлісі, був зі складу створеного в Тифлісі Комітету з організації вірменського університету. У 1922 р. він публікує перший підручник з археології вірменською мовою.
У 1929 р. Калантару надано професорське звання.
У 1919 р. Калантар, разом з Олександром Таманяном і Мартіросом Сар'яном, організує Комітет Охорони старожитностей Вірменії, на посаді вченого секретаря координує археологічні роботи. У 1920-ті роки публікує дослідження з урарстких клинописних текстів, виявлених у Вірменії.
У 1919—1937 р. Калантар організує близько 30 розкопок, експедицій у різних районах Вірменії, веде інтенсивну педагогічну діяльність, готує кілька поколінь археологів.
У 1931—1933 pp. Калантар разом з Таманяном веде боротьбу проти руйнування двох церков у Єревані — Погоса-Петроса і Катогіці, а потім, коли в результаті церкви руйнуються, вивчає верстви, що відкрилися, і пише важливу статтю (опубліковану в 2007 р.).
У 1935 р. Калантар — член Вченої Ради Вірменської Філії Академії Наук СРСР (АрмФАН).
Окремі праці
- Отчет о командировке в Имирзек летом 1912 г. Изв. Импер. Акад. Наук, 127, 1913
- Отчет о командировке в Лори летом 1913 г., Изв. Импер. Акад. Наук, 725, 1913
- Зорская базилика и развалины древнего Карван-сарая, Христ. Восток, т. III, вып.1, 101, 1914
- Каменный век в Армении. Эривань, 1925
- Сообщение о находке ископаемого человека в Армении // Труды II съезда зоологов, анатомов и гистологов СССР. М., 1925. С. 256
- Новооткрытая халдская клинообразная надпись из селения Джанфида. Ереван, 1930 (на арм. яз.)
- Комитет охраны древностей Армении. Ереван, 1931
- Открытие дохалдского поселения близ Ленинакана // ПИДО. 1934. № 9/10. С. 166—168
- Арагац в истории: Ист. обзор и памятники мат. культуры. Ереван, 1935
- Раскопки древнего Вагаршапата. Ереван, 1935 (на арм. яз.; резюме на рус. яз.)
- Inscriptions d'Armenie en caracteres inconnus // Revue archeologique. 1929. Р. 43-45
- Древнейшая оросительная система в Советской Армении // Вестник Института истории и литературы АН АрмССР. 1937. Кн. 2. С. 171—194
- Ashkharbek Kalantar, Armenia: From the Stone Age to the Middle Ages, Civilisations du Proshe-Orient։ Serie 1, Vol. 2, Recherches et Publications, Neuchatel, Paris, 1994;
- Ashkharbek Kalantar, The Mediaeval Inscriptions of Vanstan, Armenia, Civilisations du Proshe-Orient։ Series 2 — Philologie, Vol.2, Recherches et Publications, Neuchatel, Paris, 1999;
- Ashkharbek Kalantar, Materials on Armenian and Urartian History (with a contribution by Mirjo Salvini), Civilisations du Proche-Orient։ Series 4 — Hors Serie, Neuchatel, Paris, 2004։
- Ա.Քալանթար, «Քարե դարից միջնադար», Գիտությունների Ազգային Ակադեմիայի հրատարակություն, Երևան, 2007
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ashharbek Kalantar virm Աշխարհբեկ Լոռիս Մելիք Քալանթար 11 lyutogo 1884 Ardvi Virmeniya cherven 1942 virmenskij arheolog ta istorik vidigrav vazhlivu rol u zasnuvanni arheologiyi u Virmeniyi Ashharbek Kalantarvirm Աշխարհբեկ Լոռիս Մելիք ՔալանթարNarodivsya11 lyutogo 1884 1884 02 11 1 Ardvid Borchalinskij povitd Rosijska imperiya 1 Pomer2 lipnya 1942 1942 07 02 1 58 rokiv Krayina Rosijska imperiya Demokratichna Respublika Virmeniya SRSRDiyalnistvirmenoznavec arheolog istorik vikladach universitetuGaluzistoriya virmenoznavstvo arheologiya etnografiya i mistectvoznavstvoAlma materNersisyanska shkola 1905 1 Q111293609 1907 1 i Imperatorskij Sankt Peterburzkij universitet d 1911 1 Vchene zvannyaprofesor d 1 Naukovij kerivnikMarr Mikola YakovichZnannya movvirmenskaZakladYerevanskij derzhavnij universitet 1 i Institut shidnih rukopisiv RANdChlenstvoImperatorske rosijske arheologichne tovaristvod Mediafajli u VikishovishiZmist 1 Zhittyepis 2 Zasnuvannya Yerevanskogo universitetu ta Komitetu ohoroni starozhitnostej Virmeniyi 3 Okremi praci 4 PrimitkiZhittyepisred Narodivsya u virmenskih dvoryanskih rodinah Loris Melikovih i Argutinskih po materinskij liniyi u 1911 roci zakinchiv Peterburzkij universitet pid kerivnictvom Mikoli Marra Vin buv priznachenij chlenom Arheologichnogo institutu Imperatorskogo Rosijskogo arheologichnogo tovaristva i hranitelem Azijskogo muzeyu v Sankt Peterburzi Buv odnim iz zasnovnikiv Yerevanskogo derzhavnogo universitetu Ashharbek Kalantar ye avtorom ponad 80 naukovih statej U sim yi Kalantara dekilka vidomih naukovciv Sin Gurzadyan Grigor Aramovich virm Գրիգոր Գուրզադյան 15 zhovtnya 1922 Bagdad Korolivstvo Irak 22 lyutogo 2014 Yerevan Virmeniya radyanskij i virmenskij astrofizik Onuk Vaagn Gurzadyan virm Վահագն Գուրզադյան virm Վահագն Գուրզադյան nar 21 listopada 1955 virmenskij matematichnij fizik i profesor Zasnuvannya Yerevanskogo universitetu ta Komitetu ohoroni starozhitnostej Virmeniyired U 1919 r Kalantar staye odnim iz semi zasnovnikiv Yerevanskogo universitetu de u 1922 r vin stvoryuye kafedru Arheologiyi ta Shodoznavstva Do cogo u 1918 1919 rokah Kalantar vikladaye u Zakavkazkomu universiteti v Tiflisi buv zi skladu stvorenogo v Tiflisi Komitetu z organizaciyi virmenskogo universitetu U 1922 r vin publikuye pershij pidruchnik z arheologiyi virmenskoyu movoyu U 1929 r Kalantaru nadano profesorske zvannya U 1919 r Kalantar razom z Oleksandrom Tamanyanom i Martirosom Sar yanom organizuye Komitet Ohoroni starozhitnostej Virmeniyi na posadi vchenogo sekretarya koordinuye arheologichni roboti U 1920 ti roki publikuye doslidzhennya z urarstkih klinopisnih tekstiv viyavlenih u Virmeniyi U 1919 1937 r Kalantar organizuye blizko 30 rozkopok ekspedicij u riznih rajonah Virmeniyi vede intensivnu pedagogichnu diyalnist gotuye kilka pokolin arheologiv U 1931 1933 pp Kalantar razom z Tamanyanom vede borotbu proti rujnuvannya dvoh cerkov u Yerevani Pogosa Petrosa i Katogici a potim koli v rezultati cerkvi rujnuyutsya vivchaye verstvi sho vidkrilisya i pishe vazhlivu stattyu opublikovanu v 2007 r U 1935 r Kalantar chlen Vchenoyi Radi Virmenskoyi Filiyi Akademiyi Nauk SRSR ArmFAN Okremi pracired Otchet o komandirovke v Imirzek letom 1912 g Izv Imper Akad Nauk 127 1913 Otchet o komandirovke v Lori letom 1913 g Izv Imper Akad Nauk 725 1913 Zorskaya bazilika i razvaliny drevnego Karvan saraya Hrist Vostok t III vyp 1 101 1914 Kamennyj vek v Armenii Erivan 1925 Soobshenie o nahodke iskopaemogo cheloveka v Armenii Trudy II sezda zoologov anatomov i gistologov SSSR M 1925 S 256 Novootkrytaya haldskaya klinoobraznaya nadpis iz seleniya Dzhanfida Erevan 1930 na arm yaz Komitet ohrany drevnostej Armenii Erevan 1931 Otkrytie dohaldskogo poseleniya bliz Leninakana PIDO 1934 9 10 S 166 168 Aragac v istorii Ist obzor i pamyatniki mat kultury Erevan 1935 Raskopki drevnego Vagarshapata Erevan 1935 na arm yaz rezyume na rus yaz Inscriptions d Armenie en caracteres inconnus Revue archeologique 1929 R 43 45 Drevnejshaya orositelnaya sistema v Sovetskoj Armenii Vestnik Instituta istorii i literatury AN ArmSSR 1937 Kn 2 S 171 194 Ashkharbek Kalantar Armenia From the Stone Age to the Middle Ages Civilisations du Proshe Orient Serie 1 Vol 2 Recherches et Publications Neuchatel Paris 1994 ISBN 978 2 940032 01 3 Ashkharbek Kalantar The Mediaeval Inscriptions of Vanstan Armenia Civilisations du Proshe Orient Series 2 Philologie Vol 2 Recherches et Publications Neuchatel Paris 1999 ISBN 978 2 940032 11 2 Ashkharbek Kalantar Materials on Armenian and Urartian History with a contribution by Mirjo Salvini Civilisations du Proche Orient Series 4 Hors Serie Neuchatel Paris 2004 ISBN 978 2 940032 14 3 Ա Քալանթար Քարե դարից միջնադար Գիտությունների Ազգային Ակադեմիայի հրատարակություն Երևան 2007Primitkired a b v g d e zh i k Virmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ashharbek Kalantar amp oldid 42236231