Ашхабадський землетрус (туркм. Aşgabat ýertitremesi) — катастрофічний землетрус, що стався проти ночі 6 жовтня 1948 року в столиці Туркменістану місті Ашхабаді. Став одним з найбільш руйнівних та трагічних стихійних лих XX століття на території колишнього СРСР.
Епіцентр Ашхабадського землетрусу на мапі регіону | |
Дата | 6 жовтня 1948 |
---|---|
Місцевий час | 20:12:09 |
Магнітуда | 7.3 Ms |
Глибини | 15.0 |
Епіцентр | 37°57′ пн. ш. 58°19′ сх. д. / 37.95° пн. ш. 58.32° сх. д.Координати: 37°57′ пн. ш. 58°19′ сх. д. / 37.95° пн. ш. 58.32° сх. д. |
Постраждалі країни (території) | Туркменістан |
Жертви | 10 000–110 000 |
Опис
Землетрус стався на невеликій глибині (10-12 км). Дев'ятибальна зона та ізосейсти в цілому були видовжені у вигляді вузької смуги вздовж підніжжя Копетдагу, що у поєднанні з іншими чинниками вказувало на лінійну витягнутість епіцентру з південного сходу на північний захід (завдовжки близько 40 км).
Головний землетрус складався з 2 поштовхів, що відбулися у проміжках у 5-8 секунд. Перший, потужністю близько 8 балів у місті, був охарактеризований як вертикальний з рухом з півдня на північ (приблизно на 2 м), другий (основний руйнівний) потужністю понад 9 балів пов'язаний із горизонтальним просуванням (на величину до 3 м) і був спрямований з південного сходу на північний захід.
Ближче до ранку (біля 6-ї години) відбувся ще один потужний поштовх у 7-8 балів. Підземні поштовхи із затухаючою амплітудою тривали ще впродовж понад 4 діб.
Наслідки, відновлення та пам'ять
Площа 9-тибальних потрясінь землетрусу склала близько 1000 км². У Ашхабаді та поселеннях, розташованих навколо міста, були пошкоджені всі житлові будинки та громадські споруди (понад 90 % з них зазнали повної руйнації). Існує низка свідчень про сходження товарних потягів, скинутих із залізничного полотна. Вщент зруйнованими виявилися понад 30 поселень із похованими під румовищами тисячами людей.
Від дії землетрусу постраждала і територія Ірану, що межує з Туркменістаном.
Загальне число загиблих тоді, згідно з сучасними уточненими розрахунками, склало щонайменше 40 тисяч осіб.
У 1948 році в офіційній радянській пресі повідомлення про Ашхабадський землетрус та його наслідки були дозованими. Задля боротьби з наслідками стихійного лиха, проведення пошуково-рятувальних робіт і поховань жертв до Ашхабаду оперативно було переведено 4 військові дивізії.
У 1950-1960-і роки в Ашхабаді розгорнулося масштабне будівництво і відновлення міської інфраструктури.
Вже у незалежному Туркменістані від 1995 року 6 жовтня офіційно відзначається як День скорботи і пам'яті жертв Ашгабатського землетрусу.
Виноски
- Расцветаев Л. М. О геологических условиях и тектодинамической обстановке возникновения Ашхабадского землетрясения [ 14 квітня 2009 у Wayback Machine.]
- Никонов А. А. Хроніка Ашхабадської катастрофи на www.scgis.ru [ 28 березня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела та посилання
- Нурмагамбетов Алкуат (сейсмолог, доктор геолого-мінералогічних наук) Руйнівливі землетруси ХХ століття[недоступне посилання з лютого 2019] (PDF) на ТОВ ЕКО-ГЕО (м. Алмати) [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Никонов А. А. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ashhabadskij zemletrus turkm Asgabat yertitremesi katastrofichnij zemletrus sho stavsya proti nochi 6 zhovtnya 1948 roku v stolici Turkmenistanu misti Ashhabadi Stav odnim z najbilsh rujnivnih ta tragichnih stihijnih lih XX stolittya na teritoriyi kolishnogo SRSR Ashhabadskij zemletrusEpicentr Ashhabadskogo zemletrusu na mapi regionuData 6 zhovtnya 1948Miscevij chas 20 12 09Magnituda 7 3 MsGlibini 15 0Epicentr 37 57 pn sh 58 19 sh d 37 95 pn sh 58 32 sh d 37 95 58 32 Koordinati 37 57 pn sh 58 19 sh d 37 95 pn sh 58 32 sh d 37 95 58 32Postrazhdali krayini teritoriyi TurkmenistanZhertvi 10 000 110 000OpisZemletrus stavsya na nevelikij glibini 10 12 km Dev yatibalna zona ta izosejsti v cilomu buli vidovzheni u viglyadi vuzkoyi smugi vzdovzh pidnizhzhya Kopetdagu sho u poyednanni z inshimi chinnikami vkazuvalo na linijnu vityagnutist epicentru z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid zavdovzhki blizko 40 km Golovnij zemletrus skladavsya z 2 poshtovhiv sho vidbulisya u promizhkah u 5 8 sekund Pershij potuzhnistyu blizko 8 baliv u misti buv oharakterizovanij yak vertikalnij z ruhom z pivdnya na pivnich priblizno na 2 m drugij osnovnij rujnivnij potuzhnistyu ponad 9 baliv pov yazanij iz gorizontalnim prosuvannyam na velichinu do 3 m i buv spryamovanij z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid Blizhche do ranku bilya 6 yi godini vidbuvsya she odin potuzhnij poshtovh u 7 8 baliv Pidzemni poshtovhi iz zatuhayuchoyu amplitudoyu trivali she vprodovzh ponad 4 dib Naslidki vidnovlennya ta pam yatPlosha 9 tibalnih potryasin zemletrusu sklala blizko 1000 km U Ashhabadi ta poselennyah roztashovanih navkolo mista buli poshkodzheni vsi zhitlovi budinki ta gromadski sporudi ponad 90 z nih zaznali povnoyi rujnaciyi Isnuye nizka svidchen pro shodzhennya tovarnih potyagiv skinutih iz zaliznichnogo polotna Vshent zrujnovanimi viyavilisya ponad 30 poselen iz pohovanimi pid rumovishami tisyachami lyudej Vid diyi zemletrusu postrazhdala i teritoriya Iranu sho mezhuye z Turkmenistanom Zagalne chislo zagiblih todi zgidno z suchasnimi utochnenimi rozrahunkami sklalo shonajmenshe 40 tisyach osib U 1948 roci v oficijnij radyanskij presi povidomlennya pro Ashhabadskij zemletrus ta jogo naslidki buli dozovanimi Zadlya borotbi z naslidkami stihijnogo liha provedennya poshukovo ryatuvalnih robit i pohovan zhertv do Ashhabadu operativno bulo perevedeno 4 vijskovi diviziyi U 1950 1960 i roki v Ashhabadi rozgornulosya masshtabne budivnictvo i vidnovlennya miskoyi infrastrukturi Vzhe u nezalezhnomu Turkmenistani vid 1995 roku 6 zhovtnya oficijno vidznachayetsya yak Den skorboti i pam yati zhertv Ashgabatskogo zemletrusu VinoskiRascvetaev L M O geologicheskih usloviyah i tektodinamicheskoj obstanovke vozniknoveniya Ashhabadskogo zemletryaseniya 14 kvitnya 2009 u Wayback Machine Nikonov A A Hronika Ashhabadskoyi katastrofi na www scgis ru 28 bereznya 2010 u Wayback Machine ros Dzherela ta posilannyaNurmagambetov Alkuat sejsmolog doktor geologo mineralogichnih nauk Rujnivlivi zemletrusi HH stolittya nedostupne posilannya z lyutogo 2019 PDF na TOV EKO GEO m Almati 11 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Nikonov A A ros