Ахмед Тевфік Окдай (11 лютого 1845 — 8 жовтня 1936) — видатний державний діяч, дипломат часів Османської імперії, останній великий візир (садразам).
Ахмед Тевфік Окдай осман. احمد توفیق پاشا | ||
| ||
---|---|---|
Народження: | 11 лютого 1845 Стамбул | |
Смерть: | 8 жовтня 1936 Стамбул, Турецька республіка | |
Поховання: | d | |
Країна: | Османська імперія | |
Партія: | d | |
Батько: | Ферік Ізмаїл Хакки-паша | |
Мати: | Гюльшинас-бану | |
Діти: | Ізмаїл Хаккі Окдай Алі Нурі Окдай | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Син командуючого османськими військами у Південній Болгарії генерала кавалерії, нащадка кримського шляхетного роду, Ісмаіла Хакки-паши і доньки Ахмєт Ґерай хана Гюльшиназ-бану. Народився 11 лютого 1845 року в Янболі (зараз Ямбол). Здобув гарну освіту. Спочатку обрав собі кар'єру військового. У 1865 році став лейтенантом, служив перекладачем у Високій Порті.
З 1868 року працював 2-м секретарем посольств у Римі, Відні та Берліні. У 1875 році став 1-м секретарем посольства в Афінах. У 1872 році він також був послом у Берліні, Санкт-Петербурзі, Афінах. Під час роботи в Греції познайомився й одружився з гувернанткою іншого дипломата Елизаветою Цумі зі Швейцарії.
У 1885—1895 роках був тимчасовим повіреним у справах і послом у Німецькій імперії. 1899 року призначено міністром закордонних справ. Після молодотурецької революції 1908 року Ахмед Тевфік став депутатом Хейєт- і-Аяну (Сенату) Османської імперії.
1909 року султан Абдул-Гамід II призначив Ахмеда Тевфіка великим візиром під впливом виступу абсолютистів. Сформував уряд, що складався переважно з безпартійних та нейтральних членів, вжив заходів для обмеження зростання насильства, яке розпочалося у Стамбулі та Адані. Невдовзі після ліквідації заколоту «абсолютистів» і повалення султана Ахмед Тевфік втратив посаду. Його було відправлено послом до Великої Британії. Згодом пішов у відставку. Втім між 1911 і 1914 роками час від часу працював у посольстві в Лондоні.
З початком Першої світової війни повернувся до імперії, де 1914 року очолив Хейєт- і-Аян. 11 листопада 1918 року після укладання Мудроського перемир'я призначений вдруге великим візиром. Втім зарадити ситуації, в якій опинилася імперія, не міг. Невдовзі війська Антанти зайняли Стамбул. 21 грудня того ж року було розпущено парламент і уряд Ахмеда Тевфіка. 12 січня 1919 року спробував сформувати новий уряд, але під тиском англійців 3 березня знову розпустив його і подав у відставку.
Слідом за цим очолив Хейєт- і-Аяну. Після остаточної поразки Османської імперії в Першій світовій війні Ахмед Тевфік очолив делегації на Паризькій мирній конференції 1919 року. Відмовлявся від прийняття умов, які нав'язували союзники Антанти. Тому був замінений на , який підписав Севрський договір.
21 жовтня 1920 року втретє став великим візиром. Ахмет Тевфік-паша запропонував уряду Мустафи Кемаля в Анкарі приєднатися до його уряду, щоб сформувати один орган на Лондонській конференції в 1921 році, проте Мустафа Кемаль відмовився. У 1921 році на Лондонській конференції відмовився від прав представляти країну на користь посланця уряду в Анкарі — Бекіра-Самі. Після скасування султанату 1 листопада 1922 року, Ахмед Тевфік 4 листопада подав у відставку.
Коли в 1934 році в рамках реформ Ататюрка турки отримували прізвища, Ахмед Тевфік взяв собі прізвище «Окдай». Помер 8 жовтня 1936 року в Стамбулі.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2013. Процитовано 18 серпня 2013.
Джерела
- Şefik Okday: Der letzte Grosswesir und seine preußischen Söhne. Muster-Schmidt Verlag, Göttingen und Zürich 1991,
- Kalyoncu, Cemal A. «Son Sadrazamın Torunu.» Aksiyon 20 Nov 1999: n. pag. Son Sadrazamın Torunu. Aksiyon.com.tr, 20 Nov 1999. Web. 1 Sep 2013
- Хараламби Баев "Ямболец на три пъти става пръв след султана". http://www.dailypress-bg.com/ямболец-на-три-пъти-става-пръв-след-сул/
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ахмед Тевфік Окдай |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahmed Tevfik Okdaj 11 lyutogo 1845 8 zhovtnya 1936 vidatnij derzhavnij diyach diplomat chasiv Osmanskoyi imperiyi ostannij velikij vizir sadrazam Ahmed Tevfik Okdaj osman احمد توفیق پاشا Ahmed Tevfik Okdaj Velikij vizir Narodzhennya 11 lyutogo 1845 18450211 StambulSmert 8 zhovtnya 1936 Stambul Turecka respublikaPohovannya dKrayina Osmanska imperiyaPartiya dBatko Ferik Izmayil Hakki pashaMati Gyulshinas banuDiti Izmayil Hakki Okdaj Ali Nuri Okdaj Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisSin komanduyuchogo osmanskimi vijskami u Pivdennij Bolgariyi generala kavaleriyi nashadka krimskogo shlyahetnogo rodu Ismaila Hakki pashi i donki Ahmyet Geraj hana Gyulshinaz banu Narodivsya 11 lyutogo 1845 roku v Yanboli zaraz Yambol Zdobuv garnu osvitu Spochatku obrav sobi kar yeru vijskovogo U 1865 roci stav lejtenantom sluzhiv perekladachem u Visokij Porti Z 1868 roku pracyuvav 2 m sekretarem posolstv u Rimi Vidni ta Berlini U 1875 roci stav 1 m sekretarem posolstva v Afinah U 1872 roci vin takozh buv poslom u Berlini Sankt Peterburzi Afinah Pid chas roboti v Greciyi poznajomivsya j odruzhivsya z guvernantkoyu inshogo diplomata Elizavetoyu Cumi zi Shvejcariyi U 1885 1895 rokah buv timchasovim povirenim u spravah i poslom u Nimeckij imperiyi 1899 roku priznacheno ministrom zakordonnih sprav Pislya molodotureckoyi revolyuciyi 1908 roku Ahmed Tevfik stav deputatom Hejyet i Ayanu Senatu Osmanskoyi imperiyi 1909 roku sultan Abdul Gamid II priznachiv Ahmeda Tevfika velikim vizirom pid vplivom vistupu absolyutistiv Sformuvav uryad sho skladavsya perevazhno z bezpartijnih ta nejtralnih chleniv vzhiv zahodiv dlya obmezhennya zrostannya nasilstva yake rozpochalosya u Stambuli ta Adani Nevdovzi pislya likvidaciyi zakolotu absolyutistiv i povalennya sultana Ahmed Tevfik vtrativ posadu Jogo bulo vidpravleno poslom do Velikoyi Britaniyi Zgodom pishov u vidstavku Vtim mizh 1911 i 1914 rokami chas vid chasu pracyuvav u posolstvi v Londoni Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni povernuvsya do imperiyi de 1914 roku ocholiv Hejyet i Ayan 11 listopada 1918 roku pislya ukladannya Mudroskogo peremir ya priznachenij vdruge velikim vizirom Vtim zaraditi situaciyi v yakij opinilasya imperiya ne mig Nevdovzi vijska Antanti zajnyali Stambul 21 grudnya togo zh roku bulo rozpusheno parlament i uryad Ahmeda Tevfika 12 sichnya 1919 roku sprobuvav sformuvati novij uryad ale pid tiskom anglijciv 3 bereznya znovu rozpustiv jogo i podav u vidstavku Slidom za cim ocholiv Hejyet i Ayanu Pislya ostatochnoyi porazki Osmanskoyi imperiyi v Pershij svitovij vijni Ahmed Tevfik ocholiv delegaciyi na Parizkij mirnij konferenciyi 1919 roku Vidmovlyavsya vid prijnyattya umov yaki nav yazuvali soyuzniki Antanti Tomu buv zaminenij na yakij pidpisav Sevrskij dogovir 21 zhovtnya 1920 roku vtretye stav velikim vizirom Ahmet Tevfik pasha zaproponuvav uryadu Mustafi Kemalya v Ankari priyednatisya do jogo uryadu shob sformuvati odin organ na Londonskij konferenciyi v 1921 roci prote Mustafa Kemal vidmovivsya U 1921 roci na Londonskij konferenciyi vidmovivsya vid prav predstavlyati krayinu na korist poslancya uryadu v Ankari Bekira Sami Pislya skasuvannya sultanatu 1 listopada 1922 roku Ahmed Tevfik 4 listopada podav u vidstavku Koli v 1934 roci v ramkah reform Atatyurka turki otrimuvali prizvisha Ahmed Tevfik vzyav sobi prizvishe Okdaj Pomer 8 zhovtnya 1936 roku v Stambuli Primitki Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2013 Procitovano 18 serpnya 2013 DzherelaSefik Okday Der letzte Grosswesir und seine preussischen Sohne Muster Schmidt Verlag Gottingen und Zurich 1991 ISBN 3 7881 1533 5 Kalyoncu Cemal A Son Sadrazamin Torunu Aksiyon 20 Nov 1999 n pag Son Sadrazamin Torunu Aksiyon com tr 20 Nov 1999 Web 1 Sep 2013 Haralambi Baev Yambolec na tri pti stava prv sled sultana http www dailypress bg com yambolec na tri pti stava prv sled sul Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ahmed Tevfik Okdaj