Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ауд держава що існувала у 1732 1858 роках на Півночі Індії Утворилася з початком занепаду імперії Великих Моголів Згодом

Ауд (держава)

Ауд (держава)

Ауд — держава, що існувала у 1732—1858 роках на Півночі Індії. Утворилася з початком занепаду імперії Великих Моголів. Згодом перетворилася на провідну політичну силу в середній течії річки Ганг. Її володарі намагалися чинити спротив поширенню впливу Британської Ост-Індійської компанії, проте зазнали поразки. У 1819 році остаточно встановлено британській протекторат. У 1858 році захоплено Великою Британією.

اودھ ریاست
Ауд
image image
 1732 – 1858 image image
image
Ауд: історичні кордони на карті
Ауд у 1857 році
Столиця Файзабад (до 1775)
Лакхнау
Релігії Іслам
індуїзм
Форма правління Монархія
набоб (наваб)
падишах		 Саадат Алі-хан I
Історія
 - Заснування 1732
 - Ліквідація 1858
Площа 62,072 км² км2
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ауд (держава)

Історія

Утворилося в старовинному регіоні Ауд, від чого дістала свою назву сама держава. Після смерті могольського падишаха Аурангзеба починається поступовий занепад Імперії Великих Моголів. що відбилося у посиленні влади місцевих субадахів (намісників)). Протягом 1720-х набуває ваги намісник в субі (провінції) Ауд Саадат-хан, який у 1732 році утворює напівнезалежну державу з титулом набоб. При цьому продовжує визнавати зверхність могольського падишаха.

image
Прапор Ауду

Протягом 1730-1740-х років вплив набобів Ауд стрімко зростає, при цьому послаблюється влада падишаха. Нетривалий час Ауд контролював значну частину Північної Індії, з Кашміром включно. Втім у 1753 році частина могольської знаті домоглася послаблення Ауду, який скоротився за своїх регіональних розмірів. При цьому економічна та військова потуга Ауду не зменшилася.

image
Герб набобів Ауду

Період 1750-1760-х років стає часом піднесення держави: зростає економіка, налагоджуються фінанси, ведуться численні будівельні роботи, скарбниця набоба постійно наповнюється. Ауд знову стає потужною силою у Північній Індії, особливо після нищівних поразок Великих Моголів від Персії та Дурранійської держави. Втім спроба розширити свій вплив на Бенгалію та намагання припинити розширення влади Британської Ост-Індійської компанії призвели до нищівної поразки об'єднаних сил Ауду, Бенгалії, падишаха Великих Моголів у битві при Буксарі у 1764 році. За умовами Аллахабадської угоди Ауд втратив важливі округа Аллахабад і Кора. місто Вранасі, повинен був сплатити 5 млн срібних рупій компенсації британцям. В Ауд вводилися британські війська, утримання яких повинен був взяти на себе набоб Ауду.

В результаті Ауд опинився в скрутному фінансовому, політичному та військовому стані. З цього моменту основні зусилля набобів були спрямовані на відновлення власної скарбниці, яка у 1760-х роках практично спорожніла. Все це негативно відбилося на розвитку міст. У 1775 році столицю перенесено у зФайзабаду та Лакхнау. Лише з середини 1780-х років починається часткове відновлення фінансового стану Ауду.

Складна фінансова та політична ситуація у середині 1790-х років сприяла активному втручанню британців у справи Ауда. На цей час залежність останнього від військ і адміністрації Британської Ост-Індійської компанії значно посилилася. У 1797 році компанія втрутилася у справи спадковості трону, поставивши власного претендента. З початку 1800-х років політику Ауду фактично визначали британські генерал-губернатори. У 1816 році Ауд фактично перебував під протекторатом Великої Британії. У 1819 році під впливом британців набоб Ауду прийняв титул падишаха й оголосив незалежність від Великих Моголів.

У 1820—1830-х роках продовжується послаблення Ауду, набоби фактично відсторонилися від державних справ. Усю політику визначали британців та сановники, що отримали свої посади завдяки колоніальній адміністрації. Все це відбилося на значному погіршенні економічного стану. Водночас продовжив культурний розвиток в державі. У 1840-х роках падишахи Ауду здійснити спроби щодо поліпшення фінансового стану держави. У 1856 році британці повалили падишаха Ваджіда Алі-шаха. Проте з цим не змирилися його родичі та спадкоємець Бірджіс Кадра, який очолив повстання проти британського засилля. Незабаром Ауд став одним з центрів Сипайського повстання. Лише у 1858 році Ауд остаточно було анексовано.

Державний устрій

Уся політична, військова влада належала набобу. Він мав право призначати вибраних осіб на будь-які посади. Ним регулювалася фінансова та митна політика. Зазвичай очолював війська під час походів. До 1762 році з деякою перервою носив титул субадар-набоб, у 1748—1753, 1762—1818 роках прийнято титул набоб вазір-аль-мамалік, з 1818 року — падишах і шах-е-заман.

Після встановлення британського протекторату влада істотно була обмежена. Фактично на момент ліквідації держави володарі, незважаючи на титул падишах не мав політичної та військової влади, митниця також контролювалася британськими резидентами, яких призначав генерал-губернатор.

Площа Ауду становила 62,072 км². що поділялася на 46 талукдарі (провінцій), які керувалися талукдарами (намісниками). Існувало 15 міст з населення понад 10 тис. осіб, 3 міста з населенням 25—30 тис. осіб. Основними містами були Лакхнау (понад 260 тис.) та Файзабад (понад 75 тис.). В останніх призначалися спеціальні намісники набоба.

Привілейованою частиною населення були мусульманська знать та духівництва. Значний вплив мали шиїти, незважаючи на 9 % від загальної кількості мусульман, оскільки панівною династією були шиїти. Втім серед селянства та містян корінного населення зберегли вплив брахмани.

Економіка

Основними галузями були землеробство та ремісництво. Гарні кліматичні умови, наявність численних приток Гангу, добрий ґрунт сприяли розвитку сільського господарства, оскільки для обробки землі не вимагалося надскладних зусиль. Політична стабільність та захищеність від зовнішніх ворогів протягом 1720—1770-х років сприяло піднесенню міст, різних видів ремесел, продукцією яких торгували північною Індією. Завдяки набобам у Файзабаді та Лакхнау налагодилося виробництво парфумів («ітра»), що стали одними з найкращих в Індії. Торгівля ними приносила значний прибуток набобам.

Значні зміни відбули у 1790-х роках, коли держава стала нездатною задовольняти підвищені вимоги субсидій і грошей на утримання британської армії. Чиновники Британської Ост-Індійської компанії і купці приступили до перебудови економіки Ауду, яку було з цього моменту спрямовано на вироблення бавовни і індиго на експорт. У 1790-1840-х роках Ауд стає одним з провідних центрів з виготовлення бавовни, що приносило основний зиск британцям. Натомість останні забезпечили себе монопольне право на продаж в Ауді виробів з бавовни, що виготовлялися у Великій Британії. Все це сприяло розоренню місцевих майстерень з виготовлення тканин та посиленню соціальної напруги. Водночас у 1820-х роках Британська Ост-Індійська компанія у 2 рази збільшила податок на землю.

Культура

Правителі Ауду підтримували насамперед розвиток ісламської культури, оскільки належали до мусульман. Тому за рахунок державної скарбниці зводилися численні мечеті та мавзолеї, особливо в Лакхнау та Файзабаді. Відомим архітектурними комплексами є Баба Імамбара, Румі Дарваза. Водночас не чинилися перепони зведенню індуїстських храмів, які споруджувалися за кошт приватних осіб.

Основними мовами були урду, авадхі, гінді.

Після походу перського володаря Надир Шаха до Індії, пограбування Делі значна частина художників, поетів, письменників перебирається до Лакхнау, яке у 1750—1770-х роках стає однією з культурних столиць Індостану. Незабаром тут формується літературна школа, де складаються вірші мовою урду, піднесення якої тривало до 1835 року (існувала до повалення Ауду). Відомими її представниками були Мірза Раджаб Алібег Сурур, Мір Такі Мір, Ходжа Мір Дард, Нізам уд-дін Сехалві, Мір Бабар Алі Аніс, Мірза Салаамат Алі Дабір, Машафі, Каландар Бакш Джурат, Саїд Іншалла-хан Інша, Ходжа Гайдар-Алі Аатіш. Одних з останніх володарів Ауду Ваджід Алі-шах також був поетом. Останній також сприяв новому культурному піднесенню Ауду. Також до плюндрування міста у 1857 році під час повстання сипаїв Лакхнау був центром куртуазного кохання, де численними були індустські куртизанки (таваїф).

З середини 1770-х років столиця держави Лакхнау стає важливим центром ісламської юриспруденції — у школі Фарангі Махал навчались студенти з Індії, Китаю та Середньої Азії. Водночас в Лакхнау розвивається мистецтво та музика. завдяки усьому цьому місто отримало прізвисько Шираз-і-Хіндаз («Індійській Шираз»).

Володарі

Джерела

  • Michael Edwardes, Battles of the Indian Mutiny, Pan, 1963,
  • Davies, Philip, Splendours of the Raj: British Architecture in India, 1660—1947. New York: Penguin Books, 1987
  • Ben Cahoon. List of rulers of Oudh. Worldstatesmen.org. Retrieved 2014-08-08.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ауд (держава)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Aud derzhava sho isnuvala u 1732 1858 rokah na Pivnochi Indiyi Utvorilasya z pochatkom zanepadu imperiyi Velikih Mogoliv Zgodom peretvorilasya na providnu politichnu silu v serednij techiyi richki Gang Yiyi volodari namagalisya chiniti sprotiv poshirennyu vplivu Britanskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi prote zaznali porazki U 1819 roci ostatochno vstanovleno britanskij protektorat U 1858 roci zahopleno Velikoyu Britaniyeyu اودھ ریاست Aud1732 1858Aud istorichni kordoni na kartiAud u 1857 rociStolicya Fajzabad do 1775 LakhnauReligiyi Islam induyizmForma pravlinnya Monarhiyanabob navab padishah Saadat Ali han IIstoriya Zasnuvannya 1732 Likvidaciya 1858Plosha 62 072 km km2Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aud derzhava IstoriyaUtvorilosya v starovinnomu regioni Aud vid chogo distala svoyu nazvu sama derzhava Pislya smerti mogolskogo padishaha Aurangzeba pochinayetsya postupovij zanepad Imperiyi Velikih Mogoliv sho vidbilosya u posilenni vladi miscevih subadahiv namisnikiv Protyagom 1720 h nabuvaye vagi namisnik v subi provinciyi Aud Saadat han yakij u 1732 roci utvoryuye napivnezalezhnu derzhavu z titulom nabob Pri comu prodovzhuye viznavati zverhnist mogolskogo padishaha Prapor Audu Protyagom 1730 1740 h rokiv vpliv nabobiv Aud strimko zrostaye pri comu poslablyuyetsya vlada padishaha Netrivalij chas Aud kontrolyuvav znachnu chastinu Pivnichnoyi Indiyi z Kashmirom vklyuchno Vtim u 1753 roci chastina mogolskoyi znati domoglasya poslablennya Audu yakij skorotivsya za svoyih regionalnih rozmiriv Pri comu ekonomichna ta vijskova potuga Audu ne zmenshilasya Gerb nabobiv Audu Period 1750 1760 h rokiv staye chasom pidnesennya derzhavi zrostaye ekonomika nalagodzhuyutsya finansi vedutsya chislenni budivelni roboti skarbnicya naboba postijno napovnyuyetsya Aud znovu staye potuzhnoyu siloyu u Pivnichnij Indiyi osoblivo pislya nishivnih porazok Velikih Mogoliv vid Persiyi ta Durranijskoyi derzhavi Vtim sproba rozshiriti svij vpliv na Bengaliyu ta namagannya pripiniti rozshirennya vladi Britanskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi prizveli do nishivnoyi porazki ob yednanih sil Audu Bengaliyi padishaha Velikih Mogoliv u bitvi pri Buksari u 1764 roci Za umovami Allahabadskoyi ugodi Aud vtrativ vazhlivi okruga Allahabad i Kora misto Vranasi povinen buv splatiti 5 mln sribnih rupij kompensaciyi britancyam V Aud vvodilisya britanski vijska utrimannya yakih povinen buv vzyati na sebe nabob Audu V rezultati Aud opinivsya v skrutnomu finansovomu politichnomu ta vijskovomu stani Z cogo momentu osnovni zusillya nabobiv buli spryamovani na vidnovlennya vlasnoyi skarbnici yaka u 1760 h rokah praktichno sporozhnila Vse ce negativno vidbilosya na rozvitku mist U 1775 roci stolicyu pereneseno u zFajzabadu ta Lakhnau Lishe z seredini 1780 h rokiv pochinayetsya chastkove vidnovlennya finansovogo stanu Audu Skladna finansova ta politichna situaciya u seredini 1790 h rokiv spriyala aktivnomu vtruchannyu britanciv u spravi Auda Na cej chas zalezhnist ostannogo vid vijsk i administraciyi Britanskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi znachno posililasya U 1797 roci kompaniya vtrutilasya u spravi spadkovosti tronu postavivshi vlasnogo pretendenta Z pochatku 1800 h rokiv politiku Audu faktichno viznachali britanski general gubernatori U 1816 roci Aud faktichno perebuvav pid protektoratom Velikoyi Britaniyi U 1819 roci pid vplivom britanciv nabob Audu prijnyav titul padishaha j ogolosiv nezalezhnist vid Velikih Mogoliv U 1820 1830 h rokah prodovzhuyetsya poslablennya Audu nabobi faktichno vidstoronilisya vid derzhavnih sprav Usyu politiku viznachali britanciv ta sanovniki sho otrimali svoyi posadi zavdyaki kolonialnij administraciyi Vse ce vidbilosya na znachnomu pogirshenni ekonomichnogo stanu Vodnochas prodovzhiv kulturnij rozvitok v derzhavi U 1840 h rokah padishahi Audu zdijsniti sprobi shodo polipshennya finansovogo stanu derzhavi U 1856 roci britanci povalili padishaha Vadzhida Ali shaha Prote z cim ne zmirilisya jogo rodichi ta spadkoyemec Birdzhis Kadra yakij ocholiv povstannya proti britanskogo zasillya Nezabarom Aud stav odnim z centriv Sipajskogo povstannya Lishe u 1858 roci Aud ostatochno bulo aneksovano Derzhavnij ustrijUsya politichna vijskova vlada nalezhala nabobu Vin mav pravo priznachati vibranih osib na bud yaki posadi Nim regulyuvalasya finansova ta mitna politika Zazvichaj ocholyuvav vijska pid chas pohodiv Do 1762 roci z deyakoyu perervoyu nosiv titul subadar nabob u 1748 1753 1762 1818 rokah prijnyato titul nabob vazir al mamalik z 1818 roku padishah i shah e zaman Pislya vstanovlennya britanskogo protektoratu vlada istotno bula obmezhena Faktichno na moment likvidaciyi derzhavi volodari nezvazhayuchi na titul padishah ne mav politichnoyi ta vijskovoyi vladi mitnicya takozh kontrolyuvalasya britanskimi rezidentami yakih priznachav general gubernator Plosha Audu stanovila 62 072 km sho podilyalasya na 46 talukdari provincij yaki keruvalisya talukdarami namisnikami Isnuvalo 15 mist z naselennya ponad 10 tis osib 3 mista z naselennyam 25 30 tis osib Osnovnimi mistami buli Lakhnau ponad 260 tis ta Fajzabad ponad 75 tis V ostannih priznachalisya specialni namisniki naboba Privilejovanoyu chastinoyu naselennya buli musulmanska znat ta duhivnictva Znachnij vpliv mali shiyiti nezvazhayuchi na 9 vid zagalnoyi kilkosti musulman oskilki panivnoyu dinastiyeyu buli shiyiti Vtim sered selyanstva ta mistyan korinnogo naselennya zberegli vpliv brahmani EkonomikaOsnovnimi galuzyami buli zemlerobstvo ta remisnictvo Garni klimatichni umovi nayavnist chislennih pritok Gangu dobrij grunt spriyali rozvitku silskogo gospodarstva oskilki dlya obrobki zemli ne vimagalosya nadskladnih zusil Politichna stabilnist ta zahishenist vid zovnishnih vorogiv protyagom 1720 1770 h rokiv spriyalo pidnesennyu mist riznih vidiv remesel produkciyeyu yakih torguvali pivnichnoyu Indiyeyu Zavdyaki nabobam u Fajzabadi ta Lakhnau nalagodilosya virobnictvo parfumiv itra sho stali odnimi z najkrashih v Indiyi Torgivlya nimi prinosila znachnij pributok nabobam Znachni zmini vidbuli u 1790 h rokah koli derzhava stala nezdatnoyu zadovolnyati pidvisheni vimogi subsidij i groshej na utrimannya britanskoyi armiyi Chinovniki Britanskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi i kupci pristupili do perebudovi ekonomiki Audu yaku bulo z cogo momentu spryamovano na viroblennya bavovni i indigo na eksport U 1790 1840 h rokah Aud staye odnim z providnih centriv z vigotovlennya bavovni sho prinosilo osnovnij zisk britancyam Natomist ostanni zabezpechili sebe monopolne pravo na prodazh v Audi virobiv z bavovni sho vigotovlyalisya u Velikij Britaniyi Vse ce spriyalo rozorennyu miscevih majsteren z vigotovlennya tkanin ta posilennyu socialnoyi naprugi Vodnochas u 1820 h rokah Britanska Ost Indijska kompaniya u 2 razi zbilshila podatok na zemlyu KulturaPraviteli Audu pidtrimuvali nasampered rozvitok islamskoyi kulturi oskilki nalezhali do musulman Tomu za rahunok derzhavnoyi skarbnici zvodilisya chislenni mecheti ta mavzoleyi osoblivo v Lakhnau ta Fajzabadi Vidomim arhitekturnimi kompleksami ye Baba Imambara Rumi Darvaza Vodnochas ne chinilisya pereponi zvedennyu induyistskih hramiv yaki sporudzhuvalisya za kosht privatnih osib Osnovnimi movami buli urdu avadhi gindi Pislya pohodu perskogo volodarya Nadir Shaha do Indiyi pograbuvannya Deli znachna chastina hudozhnikiv poetiv pismennikiv perebirayetsya do Lakhnau yake u 1750 1770 h rokah staye odniyeyu z kulturnih stolic Indostanu Nezabarom tut formuyetsya literaturna shkola de skladayutsya virshi movoyu urdu pidnesennya yakoyi trivalo do 1835 roku isnuvala do povalennya Audu Vidomimi yiyi predstavnikami buli Mirza Radzhab Alibeg Surur Mir Taki Mir Hodzha Mir Dard Nizam ud din Sehalvi Mir Babar Ali Anis Mirza Salaamat Ali Dabir Mashafi Kalandar Baksh Dzhurat Sayid Inshalla han Insha Hodzha Gajdar Ali Aatish Odnih z ostannih volodariv Audu Vadzhid Ali shah takozh buv poetom Ostannij takozh spriyav novomu kulturnomu pidnesennyu Audu Takozh do plyundruvannya mista u 1857 roci pid chas povstannya sipayiv Lakhnau buv centrom kurtuaznogo kohannya de chislennimi buli industski kurtizanki tavayif Z seredini 1770 h rokiv stolicya derzhavi Lakhnau staye vazhlivim centrom islamskoyi yurisprudenciyi u shkoli Farangi Mahal navchalis studenti z Indiyi Kitayu ta Serednoyi Aziyi Vodnochas v Lakhnau rozvivayetsya mistectvo ta muzika zavdyaki usomu comu misto otrimalo prizvisko Shiraz i Hindaz Indijskij Shiraz VolodariSaadat Ali han I 1719 1737 Safdardzhung 1737 1753 Shudzha ad Daula 1753 1775 Asaf ad Daula 1775 1797 Vazir Ali han 1797 1798 Saadat Ali han II 1798 1814 Gazi ad din Gajdar shah 1814 1827 pershij padishah Nasir ad din Gajdar shah 1827 1837 Muhammad Ali shah 1837 1842 Amdzhad Ali shah 1842 1847 Vadzhid Ali shah 1847 1856 Birdzhis Kadra 1856 1858 DzherelaMichael Edwardes Battles of the Indian Mutiny Pan 1963 ISBN 0 330 02524 4 Davies Philip Splendours of the Raj British Architecture in India 1660 1947 New York Penguin Books 1987 Ben Cahoon List of rulers of Oudh Worldstatesmen org Retrieved 2014 08 08 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aud derzhava

Дата публікації:
Топ