Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Астроля́бія (лат. astrolabium від грец. ἄστρον) — кутовимірювальний прилад, яким до XVIII століття користувались для визначення широти і довготи в астрономії та навігації.
В певному сенсі астролябія є дуже давнім астрономічним комп'ютером, створеним для вирішення задач, пов'язаних з розрахунком часу і позиції Сонця та зірок на небосхилі. Існувало декілька типів астролябій. І досі користуються найпопулярнішим видом — планісферною астролябією, на якій небесна сфера проектується на площину екватора.
Історія
Античність
Астролябія вперше з'явилася у стародавній Греції в елліністичний період в 150 році до н. е.. Її винайдення часто приписують Гіппарху. Фактично астролябія є поєднанням планісфери і діоптра і була досить ефективним інструментом для розрахунків. Вона стала тогочасним своєрідним аналогом калькулятора, який дозволяв вирішувати багато задач сферичної астрономії. Теон з Александрії написав детальний трактат про астролябію. Деякі дослідники вважають, що Птолемей лише використав астролябію для своїх астрономічних досліджень, описаних в «Тетрабіблос» («Чотири книги»).
Астролябія використовувалася греками до візантійського періоду. Приблизно в 550 році н. е. християнський філософ написав трактат про астролябію грецькою мовою, що є найдавнішим збереженим трактатом про цей інструмент. В середині VII століття Северус Себокхт (Severus Sebokht), єпископ, який жив у Месопотамії, також написав трактат про астролябію сирійською мовою. Северус Себокхт у своїй вступній частині трактату пише про латунну астролябію, вказуючи на те, що металеві астролябії були відомі на християнському Сході задовго до того, як були розроблені в ісламському світі або на Заході.
Середньовіччя
Пізніше астролябії розвивалися в середньовічному ісламському світі, де мусульманські астрономи запропонували розробили кутову шкалу, додавши кути, які ідентифікували азимут на горизонті. Це було поширене мусульманським світом для помочі у навігації і як спосіб віднайти напрям до Мекки. Мухамед аль-Фазарі вважається автором першої астролябії в ісламському світі.
Математична основа була викладена мусульманським астрономом Альбатеном в його викладі Кітаб аз-Ціж, який перекладений на латину Платоном Тибуртінійським (De Motu Stellarum)
В ісламському світі астролябії використовувалися, щоб визначати час заходу і сходу сонця, адже це допомагало спланувати ранкові молитви (Салят). В 10-му столітті, аль-Суфі перший описав близько 1000 різних використань астролябії, в таких різних сферах, як астрономія, астрологія, навігація, час, Салят і т.д
Сферична астролябія була варіацією астролябії і армілярної сфери (глобусу), винайденої в Середні віки астрономами і винахідниками Ісламського світу. Перший опис сферичної астролябії приписується Аль-Найрізі (892—902 рр.). В XII ст. Шафар аль-Дін аль-Тусі винайшов лінійну астролябію.
Перша залізна астролябія в Західній Європі є астролябією Дестомба. Вона була зробленна з латуні в 10ст. в Іспанії. Вони були важчі, ніж дерев'яні і ними було важко орієнтуватися. Але вони були точніші..
Найдавніша астролябія, виявлена у наші часи
У жовтні 2017-го експедиція компанії Blue Water Recoveries, що досліджує затонулі кораблі, виявила прилад, виготовлення якого датується між 1495 і 1500 роками. Цю астролябію знайшли на кораблі «Есмеральда» у складі флотилії Васко да Гами, уламки якого виявили біля узбережжя Оману. Корабель затонув в 1503 році під час шторму.
Діаметр виявленої астролябії складає 17,5 см, а товщина — менше двох міліметрів.
Експедицію компанії Blue Water Recoveries очолював [en] — дослідник і автор книги «Мисливець за корабельними аваріями»:
«Це велика честь — знайти щось таке ж рідкісне та важливе з точки зору історії. Щось, що археологи вивчатимуть, аби заповнити прогалини».
«Вона була не схожа ні на що з того, що ми знаходили раніше, і я відразу зрозумів, що це якийсь дуже важливий прилад, бо на ньому було видно дві емблеми».
"Одну з них я упізнав одразу, це був герб Португалії [того часу]… Друга, як з'ясувалося пізніше, була персональною емблемою Мануела I, який тоді був королем Португалії, " — каже пан Мернс.
Дослідники відразу припустили, що знайдений ними артефакт — астролябія, але не могли знайти на ній ніяких позначок, які використовували для визначення місцезнаходження судна. Відмітки знайшли пізніше, під час більш ретельного вивчення.
Лазерне сканування, яке провели вчені з Уорікського університету, показало, що на краю диска було градуювання із розподілами, що відступали один від одного на п'ять градусів.
Астролябії — досить рідкісна знахідка, яку можна виявити у затонулих кораблях. Прилад, що знайшла експедиція пана Мернса стала 108-ю в історії досліджень.
Складові частини астролябії
Таріль і пластини
Основна частина інструменту зазвичай мала латунний диск завтовшки приблизно 6 мм і 15 см в діаметрі, що мав отвір в центрі і міг вмістити набір з декількох тонких латунних пластин. На кільце довколу диску (лімб) наносилися відмітки для визначення часу, які розділяли коло на 24 години, з півднем на верхній частині і північчю на нижній частині. В середину порожнистої області диску (який ще називався матір, матер латинською) вкладалися пластинки, які називалися клімати або тимпани, з вигравіюваними колами висоти та азимуту для місцевої широти. Старі інструменти мали в складі декілька пластин, гравіюваних з обох боків так, що інструмент можна було використовувати в різних широтах. З готовим інструментом можна було використовувати пластини, розроблені спеціально для конкретної місцевості, просто вкладаючи в нього нову пластинку.
Сітка
Над пластинами встановлювався диск, який через свою схожість до павутини називалася «павук». Він мав ажурні візерунки, так щоб можна було бачити тарілку під ним. На ньому відмічалися найяскравіші і найвідоміші з нерухомих зірок з зазначенням їх назв. Також на ньому містилося коло, яке показує проєкцію річного руху Сонця на небі (екліптика). Екліптичне коло поділялося на секції в 30 градусів, на яких позначалися символи зодіаку. Решітка оберталася довкола у відповідності із денним обертанням зірок на небі. Поверх сітки «павука» кріпилася спеціальна лінійка, подібна до стрілок годинника, заточена на кінцях, яка мала довжину, рівну діаметру тарілки. Всі ці деталі закріплювалися за допомогою спеціального цвяшка так, щоб вони не розпадалися. В центрі кожної тарілки і деталі містилися для цього отвори однакового діаметра. Цвяшок закріплювався клином, виконаним у вигляді голови коня (гвинти ще не були винайдені). Центр астролябії, де закріплювався цвяшок, збігався з точкою проєкції північного полюсу, тобто полюсом світу.
Підвіска
Інструмент був закріплений на шнурі, прикріпленому за кільце, розташованому у верхній частині астролябії для виконання вимірювань положення Сонця або зірок. Цей механізм підвіски в європейських інструментах називався арміла.
Зворотня сторона
На зворотному боці інструменту наносили гравіювання з різноманітними видами шкали, які відрізнялися в залежності від того, де була виготовлена астролябія. Всі астролябії мали шкалу для вимірювання кутів і шкалу для визначення положення Сонця для будь-якої дати. Майже всі астролябії, виготовлені в Європі, а також арабські, мали шкалу для розв'язання простих тригонометричних задач, яка називалася квадрат тіней (див. Гномон). Для визначення часу молитов в ісламських астролябіях користувалися ще й шкалою котангенсів. Ісламські астролябії також мали шкалу для визначення напряму до Мекки (Кібла), математичну шкалу синусів косинусів чи астрологічну інформацію. Європейські інструменти часто мали шкалу для перерахунку між нерівними (планетарними) годинами і рівними годинами. На зворотній стороні кожної астролябії була алідада, для вимірювання висоти небесних тіл.
Застосування астролябії
За допомогою астролябії можна:
- Перераховувати небесні (сферичні) координати зірок і Сонця в горизонтальні (тобто визначати їх висоти і азимути);
- Орієнтуватися на місцевості і знаходити напрями на різні міста
- Визначати годину доби і зоряний час;
- Визначати час сходження і захід небесних світил, зокрема початок і закінчення дня.
- Спостерігаючи за зорями і Сонцем через спеціальний візир, визначати географічну широту місцевості, вимірюючи висоту Сонця опівдні.
- Обчислювати тригонометричні функції (синуси, косинуси, тангенси і котангенси);
- Здійснювати перетворення між трьома системами координат небесних тіл: екваторіальними (пряме сходження і нахил), екліптичними (широта і довгота) і горизонтальними (азимут і висота).
Див. також
- Морська астролябія
- Призмова астролябія
- Квадрант
- Кутомір
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Астролябія
Примітки
- Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України.
- . astrolabes.org. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 27 червня 2014.
- Krebs, Robert E.; Krebs, Carolyn A. (2003), Groundbreaking Scientific Experiments, Inventions, and Discoveries of the Ancient World, Greenwood Press.
- Modern editions of John Philoponus' treatise on the astrolabe are De usu astrolabii eiusque constructione libellus, ed. Heinrich Hase, Bonn: E. Weber, 1839 OCLC 165707441
- O'Leary, De Lacy (1948). . Routledge and Kegan Paul. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 26 червня 2014.
- Sebokht, Severus. . Tertullian.org. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 26 червня 2014.
Джерела
- Severus Sebokht, Description of the Astrolabe [ 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.], in R.T.Gunther, Astrolabes of the World, Oxford (1932) pp.82-103.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
- Synesius of Cyrene. On an Astrolabe. [ 12 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- John Philoponus. Concerning the using and arrangement of the astrolabe and the things engraved upon it. [ 20 липня 2010 у Wayback Machine.] In: Gunther R. T. Astrolabes of the World. Oxford, 1932, pp.61-81.
- Severus Sebokht. Description of the Astrolabe. [ 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] In: Gunther R. T. Astrolabes of the World. Oxford, 1932, pp.82-103.
- Geoffrey Chaucer. A Treatise on the Astrolabe. [ 3 квітня 2021 у Wayback Machine.] The Works of Geoffrey Chaucer. Boston, 1957.
- Як працювати з астролябією. Відео [ 23 березня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Astrolyabiya znachennya Astrolya biya lat astrolabium vid grec ἄstron kutovimiryuvalnij prilad yakim do XVIII stolittya koristuvalis dlya viznachennya shiroti i dovgoti v astronomiyi ta navigaciyi Astrolyabiya XVI stolittya V pevnomu sensi astrolyabiya ye duzhe davnim astronomichnim komp yuterom stvorenim dlya virishennya zadach pov yazanih z rozrahunkom chasu i poziciyi Soncya ta zirok na neboshili Isnuvalo dekilka tipiv astrolyabij I dosi koristuyutsya najpopulyarnishim vidom planisfernoyu astrolyabiyeyu na yakij nebesna sfera proektuyetsya na ploshinu ekvatora IstoriyaAntichnist Astrolyabiya vpershe z yavilasya u starodavnij Greciyi v ellinistichnij period v 150 roci do n e Yiyi vinajdennya chasto pripisuyut Gipparhu Faktichno astrolyabiya ye poyednannyam planisferi i dioptra i bula dosit efektivnim instrumentom dlya rozrahunkiv Vona stala togochasnim svoyeridnim analogom kalkulyatora yakij dozvolyav virishuvati bagato zadach sferichnoyi astronomiyi Teon z Aleksandriyi napisav detalnij traktat pro astrolyabiyu Deyaki doslidniki vvazhayut sho Ptolemej lishe vikoristav astrolyabiyu dlya svoyih astronomichnih doslidzhen opisanih v Tetrabiblos Chotiri knigi Astrolyabiya vikoristovuvalasya grekami do vizantijskogo periodu Priblizno v 550 roci n e hristiyanskij filosof napisav traktat pro astrolyabiyu greckoyu movoyu sho ye najdavnishim zberezhenim traktatom pro cej instrument V seredini VII stolittya Severus Sebokht Severus Sebokht yepiskop yakij zhiv u Mesopotamiyi takozh napisav traktat pro astrolyabiyu sirijskoyu movoyu Severus Sebokht u svoyij vstupnij chastini traktatu pishe pro latunnu astrolyabiyu vkazuyuchi na te sho metalevi astrolyabiyi buli vidomi na hristiyanskomu Shodi zadovgo do togo yak buli rozrobleni v islamskomu sviti abo na Zahodi Serednovichchya Piznishe astrolyabiyi rozvivalisya v serednovichnomu islamskomu sviti de musulmanski astronomi zaproponuvali rozrobili kutovu shkalu dodavshi kuti yaki identifikuvali azimut na gorizonti Ce bulo poshirene musulmanskim svitom dlya pomochi u navigaciyi i yak sposib vidnajti napryam do Mekki Muhamed al Fazari vvazhayetsya avtorom pershoyi astrolyabiyi v islamskomu sviti Matematichna osnova bula vikladena musulmanskim astronomom Albatenom v jogo vikladi Kitab az Cizh yakij perekladenij na latinu Platonom Tiburtinijskim De Motu Stellarum V islamskomu sviti astrolyabiyi vikoristovuvalisya shob viznachati chas zahodu i shodu soncya adzhe ce dopomagalo splanuvati rankovi molitvi Salyat V 10 mu stolitti al Sufi pershij opisav blizko 1000 riznih vikoristan astrolyabiyi v takih riznih sferah yak astronomiya astrologiya navigaciya chas Salyat i t d Sferichna astrolyabiya bula variaciyeyu astrolyabiyi i armilyarnoyi sferi globusu vinajdenoyi v Seredni viki astronomami i vinahidnikami Islamskogo svitu Pershij opis sferichnoyi astrolyabiyi pripisuyetsya Al Najrizi 892 902 rr V XII st Shafar al Din al Tusi vinajshov linijnu astrolyabiyu Persha zalizna astrolyabiya v Zahidnij Yevropi ye astrolyabiyeyu Destomba Vona bula zroblenna z latuni v 10st v Ispaniyi Voni buli vazhchi nizh derev yani i nimi bulo vazhko oriyentuvatisya Ale voni buli tochnishi Najdavnisha astrolyabiya viyavlena u nashi chasiCyu astrolyabiyu znajshli na bortu korablya sho zatonuv v Indijskomu okeani u 1503 mu roci U zhovtni 2017 go ekspediciya kompaniyi Blue Water Recoveries sho doslidzhuye zatonuli korabli viyavila prilad vigotovlennya yakogo datuyetsya mizh 1495 i 1500 rokami Cyu astrolyabiyu znajshli na korabli Esmeralda u skladi flotiliyi Vasko da Gami ulamki yakogo viyavili bilya uzberezhzhya Omanu Korabel zatonuv v 1503 roci pid chas shtormu Diametr viyavlenoyi astrolyabiyi skladaye 17 5 sm a tovshina menshe dvoh milimetriv Ekspediciyu kompaniyi Blue Water Recoveries ocholyuvav en doslidnik i avtor knigi Mislivec za korabelnimi avariyami Ce velika chest znajti shos take zh ridkisne ta vazhlive z tochki zoru istoriyi Shos sho arheologi vivchatimut abi zapovniti progalini Vona bula ne shozha ni na sho z togo sho mi znahodili ranishe i ya vidrazu zrozumiv sho ce yakijs duzhe vazhlivij prilad bo na nomu bulo vidno dvi emblemi Odnu z nih ya upiznav odrazu ce buv gerb Portugaliyi togo chasu Druga yak z yasuvalosya piznishe bula personalnoyu emblemoyu Manuela I yakij todi buv korolem Portugaliyi kazhe pan Merns Doslidniki vidrazu pripustili sho znajdenij nimi artefakt astrolyabiya ale ne mogli znajti na nij niyakih poznachok yaki vikoristovuvali dlya viznachennya misceznahodzhennya sudna Vidmitki znajshli piznishe pid chas bilsh retelnogo vivchennya Lazerne skanuvannya yake proveli vcheni z Uorikskogo universitetu pokazalo sho na krayu diska bulo graduyuvannya iz rozpodilami sho vidstupali odin vid odnogo na p yat gradusiv Astrolyabiyi dosit ridkisna znahidka yaku mozhna viyaviti u zatonulih korablyah Prilad sho znajshla ekspediciya pana Mernsa stala 108 yu v istoriyi doslidzhen Ci podilki dozvolyali moryakam vstanovlyuvati visotu soncya nad gorizontom opivdni i viznachati u takij sposib de yihnij korabel Skladovi chastini astrolyabiyiRozibrana astrolyabiya vigotovlena v XVIII stolitti Astrolyabiya masha Allah Shkala na zvorotnij storoni astrolyabiyi Taril i plastini Osnovna chastina instrumentu zazvichaj mala latunnij disk zavtovshki priblizno 6 mm i 15 sm v diametri sho mav otvir v centri i mig vmistiti nabir z dekilkoh tonkih latunnih plastin Na kilce dovkolu disku limb nanosilisya vidmitki dlya viznachennya chasu yaki rozdilyali kolo na 24 godini z pivdnem na verhnij chastini i pivnichchyu na nizhnij chastini V seredinu porozhnistoyi oblasti disku yakij she nazivavsya matir mater latinskoyu vkladalisya plastinki yaki nazivalisya klimati abo timpani z vigraviyuvanimi kolami visoti ta azimutu dlya miscevoyi shiroti Stari instrumenti mali v skladi dekilka plastin graviyuvanih z oboh bokiv tak sho instrument mozhna bulo vikoristovuvati v riznih shirotah Z gotovim instrumentom mozhna bulo vikoristovuvati plastini rozrobleni specialno dlya konkretnoyi miscevosti prosto vkladayuchi v nogo novu plastinku Sitka Nad plastinami vstanovlyuvavsya disk yakij cherez svoyu shozhist do pavutini nazivalasya pavuk Vin mav azhurni vizerunki tak shob mozhna bulo bachiti tarilku pid nim Na nomu vidmichalisya najyaskravishi i najvidomishi z neruhomih zirok z zaznachennyam yih nazv Takozh na nomu mistilosya kolo yake pokazuye proyekciyu richnogo ruhu Soncya na nebi ekliptika Ekliptichne kolo podilyalosya na sekciyi v 30 gradusiv na yakih poznachalisya simvoli zodiaku Reshitka obertalasya dovkola u vidpovidnosti iz dennim obertannyam zirok na nebi Poverh sitki pavuka kripilasya specialna linijka podibna do strilok godinnika zatochena na kincyah yaka mala dovzhinu rivnu diametru tarilki Vsi ci detali zakriplyuvalisya za dopomogoyu specialnogo cvyashka tak shob voni ne rozpadalisya V centri kozhnoyi tarilki i detali mistilisya dlya cogo otvori odnakovogo diametra Cvyashok zakriplyuvavsya klinom vikonanim u viglyadi golovi konya gvinti she ne buli vinajdeni Centr astrolyabiyi de zakriplyuvavsya cvyashok zbigavsya z tochkoyu proyekciyi pivnichnogo polyusu tobto polyusom svitu Pidviska Instrument buv zakriplenij na shnuri prikriplenomu za kilce roztashovanomu u verhnij chastini astrolyabiyi dlya vikonannya vimiryuvan polozhennya Soncya abo zirok Cej mehanizm pidviski v yevropejskih instrumentah nazivavsya armila Zvorotnya storona Na zvorotnomu boci instrumentu nanosili graviyuvannya z riznomanitnimi vidami shkali yaki vidriznyalisya v zalezhnosti vid togo de bula vigotovlena astrolyabiya Vsi astrolyabiyi mali shkalu dlya vimiryuvannya kutiv i shkalu dlya viznachennya polozhennya Soncya dlya bud yakoyi dati Majzhe vsi astrolyabiyi vigotovleni v Yevropi a takozh arabski mali shkalu dlya rozv yazannya prostih trigonometrichnih zadach yaka nazivalasya kvadrat tinej div Gnomon Dlya viznachennya chasu molitov v islamskih astrolyabiyah koristuvalisya she j shkaloyu kotangensiv Islamski astrolyabiyi takozh mali shkalu dlya viznachennya napryamu do Mekki Kibla matematichnu shkalu sinusiv kosinusiv chi astrologichnu informaciyu Yevropejski instrumenti chasto mali shkalu dlya pererahunku mizh nerivnimi planetarnimi godinami i rivnimi godinami Na zvorotnij storoni kozhnoyi astrolyabiyi bula alidada dlya vimiryuvannya visoti nebesnih til Zastosuvannya astrolyabiyiZa dopomogoyu astrolyabiyi mozhna Pererahovuvati nebesni sferichni koordinati zirok i Soncya v gorizontalni tobto viznachati yih visoti i azimuti Oriyentuvatisya na miscevosti i znahoditi napryami na rizni mista Viznachati godinu dobi i zoryanij chas Viznachati chas shodzhennya i zahid nebesnih svitil zokrema pochatok i zakinchennya dnya Sposterigayuchi za zoryami i Soncem cherez specialnij vizir viznachati geografichnu shirotu miscevosti vimiryuyuchi visotu Soncya opivdni Obchislyuvati trigonometrichni funkciyi sinusi kosinusi tangensi i kotangensi Zdijsnyuvati peretvorennya mizh troma sistemami koordinat nebesnih til ekvatorialnimi pryame shodzhennya i nahil ekliptichnimi shirota i dovgota i gorizontalnimi azimut i visota Div takozhMorska astrolyabiya Prizmova astrolyabiya Kvadrant Kutomir Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu AstrolyabiyaPrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi Institutu movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini astrolabes org Arhiv originalu za 8 travnya 2017 Procitovano 27 chervnya 2014 Krebs Robert E Krebs Carolyn A 2003 Groundbreaking Scientific Experiments Inventions and Discoveries of the Ancient World Greenwood Press Modern editions of John Philoponus treatise on the astrolabe are De usu astrolabii eiusque constructione libellus ed Heinrich Hase Bonn E Weber 1839 OCLC 165707441 O Leary De Lacy 1948 Routledge and Kegan Paul Arhiv originalu za 12 listopada 2020 Procitovano 26 chervnya 2014 Sebokht Severus Tertullian org Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2018 Procitovano 26 chervnya 2014 DzherelaSeverus Sebokht Description of the Astrolabe 21 zhovtnya 2018 u Wayback Machine in R T Gunther Astrolabes of the World Oxford 1932 pp 82 103 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Synesius of Cyrene On an Astrolabe 12 lyutogo 2013 u Wayback Machine John Philoponus Concerning the using and arrangement of the astrolabe and the things engraved upon it 20 lipnya 2010 u Wayback Machine In Gunther R T Astrolabes of the World Oxford 1932 pp 61 81 Severus Sebokht Description of the Astrolabe 21 zhovtnya 2018 u Wayback Machine In Gunther R T Astrolabes of the World Oxford 1932 pp 82 103 Geoffrey Chaucer A Treatise on the Astrolabe 3 kvitnya 2021 u Wayback Machine The Works of Geoffrey Chaucer Boston 1957 Yak pracyuvati z astrolyabiyeyu Video 23 bereznya 2012 u Wayback Machine