Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Аспідові | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Кобра єгипетська (Naja haje) | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Аспі́дові (Elapidae) — родина (або підродина) отруйних змій. Нараховує близько 30 родів і 180 видів, поширені переважно в тропічних та субтропічних країнах. Широко поширені кобри, мамби. Найбільше видів аспідових в Австралії, зовсім їх нема в Європі та на Мадагаскарі. У викопному стані аспідові відомі починаючи з міоцену (Франція). Укус великих Аспідових дуже небезпечний. Єгипетська кобра була обрана єгипетською царицею Клеопатрою для самогубства.
Опис
Загальна довжина коливається в середньому від 70 см до 3 м. Голова вкрита великими щитками, відсутній виличний щиток, спереду закруглена, без шийного перехоплення, що переходить у тулуб. Очі з круглими зіницями. Лише у окремих видів має трикутну форму й відмежована різким шийним перехопленням. Тулуб здебільшого стрункий та тонкий. У скелеті немає рудиментів таза й задніх кінцівок. Ліва легеня відсутня. Спинна луска гладенька, нижня сторона тулуба вкрита сильно розширеними черевними щитками. За струнку статуру, гладеньку луску та великі щитки голови багато аспідів зовні дуже схожі з вужевими зміями. Тому нерідко їх називають також отрутними вужами. Однак така назва вносить неабияку плутанину, тому що серед самих вужевих теж є чимало отруйних видів.
Парні отруйні зуби містяться на передньому кінці помітно укороченої верхньощелепної кістки, вони значно більші, ніж інші зуби, загнуті назад й наділені каналом, по якому перетікає отрута. Будова цього каналу в найтиповішому варіанті наочно демонструє походження його від борозенки на передній поверхні зуба: передня стінка каналу утворена мовби зімкнувшись краями борозенки й на поверхні зуба помітний «шов», під яким розташовано канал. Отруйні зуби аспидів ще примітивні, оскільки вони розташовуються нерухомо у порожнині рота. У найпримітивніших австралійськи видів ще по 8—15 дрібних зубів розташовано на верхній щелепі, у більшості аспидів кількість цих зубів зменшено до 3—5, а в африканських мамб й американських аспідів на верхній щелепі вже немає ніяких зубів, окрім парних загнутих назад іклів з отрутою. Зазвичай на кожній верхньощелепної кістці є по 2 таких ікла, що розташовані поруч, але лише один з них функціонує в даний час, а інший є «заступником», що вступає в дію при втраті першого. Змії періодично втрачають свої отруйні зуби, тому їм на зміну виростають зуби—заступники, так що вони надійно забезпечені ними. Крім верхньощелепної кістки, піднебінна, птерігоїдна й зубні кістки також забезпечені дрібними зубами.
Забарвлення досить різноманітне, але найтиповіші два варіанти. Великі наземні й деревні форми (кобри, мамби тощо) мають однорідну або з неясним малюнком сіре, піщане, буре або зелене забарвлення тулуба. Дрібніші риючі форми (коралові аспіди) мають яскравий, контрасний малюнок тулуба, який складається з червоних, жовтих, чорних кілець, розташованих почергово.
Спосіб життя
Раціон різноманітний — змії, ссавці, рептилії та земноводні, рідші птахи та безхребетні.
Отрута складається з багатьох компонентів, різної дії та неоднаковий за складом в різних видів. У цілому в отруті переважають нейротоксини, який викликають при укусі характерну клінічну картину. Прояви в області укусу майже не розвиваються (немає ні набрякання, ні почервоніння), смерть швидко настає внаслідок пригнічення нервової системи, в першу чергу паралічу дихального центру.
Переважають яйцекладні аспіди, але чимало й яйцеживородних видів. Живородіння властиво головним чином риючим формам, а також більшості австралійських аспідів. У деяких яйцекладніх видів (наприклад, у королівської кобри) кладка яєць охороняється самкою.
Розповсюдження
Поширені у тропічних та субтропічних областях усіх материків (окрім Європи).
Таксономічні нотатки
Типовим родом родини Elapidae був рід Elaps. Згодом рід Elaps був переміщений у іншу родину (зараз він знаходиться в родині Atractaspididae). Пізніше рід Elaps був перейменований на Homoroselaps. Назву родини Elapidae перейменовувати не стали, отже маємо тепер родину без типового роду.
Підродини та роди
- Підродина Elapinae Boie, 1827
- Рід Acanthophis Daudin, 1803
- Рід Aspidelaps Fitzinger, 1843
- Рід Aspidomorphus Fitzinger, 1843
- Рід Austrelaps Worrell, 1963
- Рід Günther, 1863
- Рід Bungarus Daudin, 1803
- Рід Cacophis Günther, 1863
- Рід Calliophis Gray, 1835
- Рід Cryptophis Worrell, 1961
- Рід Demansia Gray, 1842
- Рід Dendroaspis Schlegel, 1848
- Рід Krefft, 1869
- Рід Worrell, 1961
- Рід Echiopsis Fitzinger, 1843
- Рід Boulenger, 1896
- Рід Elapsoidea Bocage, 1866
- Рід Furina Dumeril, 1853
- Рід Hemachatus Fleming, 1822
- Рід Fitzinger, 1861
- Рід Hemibungarus Peters, 1862
- Рід Wagler, 1830
- Рід McDowell, 1970
- Рід Boulenger, 1896
- Рід Micruroides Schmidt, 1928
- Рід Micrurus Wagler, 1824
- Рід Naja Laurenti, 1768
- Рід Neelaps Günther, 1863
- Рід Notechis Boulenger, 1896
- Рід Ogmodon Peters, 1864
- Рід Ophiophagus Günther, 1864
- Рід Oxyuranus Kinghorn, 1923
- Рід Parapistocalamus Roux, 1934
- Рід Worrell, 1961
- Рід Keogh, Scott & Scanlon, 2000
- Рід Pseudechis Wagler, 1830
- Рід Günther, 1858
- Рід Pseudonaja Günther, 1858
- Рід Muller, 1885
- Рід Salomonelaps McDowell, 1970
- Рід Simoselaps Jan, 1859
- Рід Sinomicrurus Slowinski, Boundy & Lawson 2001
- Рід Worrell, 1961
- Рід Boulenger, 1896
- Рід Günther, 1863
- Рід Vermicella Gray, 1858
- Рід Walterinnesia Lataste, 1887
- Підродина Hydrophiinae Fitzinger, 1843
- Рід Aipysurus Lacépède, 1804
- Рід Emydocephalus Krefft, 1869
- Рід Ephalophis Smith, 1931
- Рід Hydrelaps Boulenger, 1896
- Рід Hydrophis Latreille, 1801
- Рід Smith, 1926
- Рід Burger & Natsuno, 1974
- Рід Thalassophis Schmidt, 1852
- Підродина Laticaudinae Cope, 1879
- Рід Laticauda Laurenti, 1768
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
AspidoviKobra yegipetska Naja haje Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Nadklas Shelepni Gnathostomata Zauropsidi Sauropsida Diapsidi Diapsida abo Sauria ArchosauriaNadryad LepidosauriaRyad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Aspidovi Elapidae Boie 1827 PosilannyaVikishovishe ElapidaeEOL 1716ITIS 174348NCBI 8602Fossilworks 38153Zapit Aspidi perenapravlyaye syudi div takozh Aspid Aspi dovi Elapidae rodina abo pidrodina otrujnih zmij Narahovuye blizko 30 rodiv i 180 vidiv poshireni perevazhno v tropichnih ta subtropichnih krayinah Shiroko poshireni kobri mambi Najbilshe vidiv aspidovih v Avstraliyi zovsim yih nema v Yevropi ta na Madagaskari U vikopnomu stani aspidovi vidomi pochinayuchi z miocenu Franciya Ukus velikih Aspidovih duzhe nebezpechnij Yegipetska kobra bula obrana yegipetskoyu cariceyu Kleopatroyu dlya samogubstva Opis Zagalna dovzhina kolivayetsya v serednomu vid 70 sm do 3 m Golova vkrita velikimi shitkami vidsutnij vilichnij shitok speredu zakruglena bez shijnogo perehoplennya sho perehodit u tulub Ochi z kruglimi zinicyami Lishe u okremih vidiv maye trikutnu formu j vidmezhovana rizkim shijnim perehoplennyam Tulub zdebilshogo strunkij ta tonkij U skeleti nemaye rudimentiv taza j zadnih kincivok Liva legenya vidsutnya Spinna luska gladenka nizhnya storona tuluba vkrita silno rozshirenimi cherevnimi shitkami Za strunku staturu gladenku lusku ta veliki shitki golovi bagato aspidiv zovni duzhe shozhi z vuzhevimi zmiyami Tomu neridko yih nazivayut takozh otrutnimi vuzhami Odnak taka nazva vnosit neabiyaku plutaninu tomu sho sered samih vuzhevih tezh ye chimalo otrujnih vidiv Parni otrujni zubi mistyatsya na perednomu kinci pomitno ukorochenoyi verhnoshelepnoyi kistki voni znachno bilshi nizh inshi zubi zagnuti nazad j nadileni kanalom po yakomu peretikaye otruta Budova cogo kanalu v najtipovishomu varianti naochno demonstruye pohodzhennya jogo vid borozenki na perednij poverhni zuba perednya stinka kanalu utvorena movbi zimknuvshis krayami borozenki j na poverhni zuba pomitnij shov pid yakim roztashovano kanal Otrujni zubi aspidiv she primitivni oskilki voni roztashovuyutsya neruhomo u porozhnini rota U najprimitivnishih avstralijski vidiv she po 8 15 dribnih zubiv roztashovano na verhnij shelepi u bilshosti aspidiv kilkist cih zubiv zmensheno do 3 5 a v afrikanskih mamb j amerikanskih aspidiv na verhnij shelepi vzhe nemaye niyakih zubiv okrim parnih zagnutih nazad ikliv z otrutoyu Zazvichaj na kozhnij verhnoshelepnoyi kistci ye po 2 takih ikla sho roztashovani poruch ale lishe odin z nih funkcionuye v danij chas a inshij ye zastupnikom sho vstupaye v diyu pri vtrati pershogo Zmiyi periodichno vtrachayut svoyi otrujni zubi tomu yim na zminu virostayut zubi zastupniki tak sho voni nadijno zabezpecheni nimi Krim verhnoshelepnoyi kistki pidnebinna pterigoyidna j zubni kistki takozh zabezpecheni dribnimi zubami Zabarvlennya dosit riznomanitne ale najtipovishi dva varianti Veliki nazemni j derevni formi kobri mambi tosho mayut odnoridnu abo z neyasnim malyunkom sire pishane bure abo zelene zabarvlennya tuluba Dribnishi riyuchi formi koralovi aspidi mayut yaskravij kontrasnij malyunok tuluba yakij skladayetsya z chervonih zhovtih chornih kilec roztashovanih pochergovo Sposib zhittya Racion riznomanitnij zmiyi ssavci reptiliyi ta zemnovodni ridshi ptahi ta bezhrebetni Otruta skladayetsya z bagatoh komponentiv riznoyi diyi ta neodnakovij za skladom v riznih vidiv U cilomu v otruti perevazhayut nejrotoksini yakij viklikayut pri ukusi harakternu klinichnu kartinu Proyavi v oblasti ukusu majzhe ne rozvivayutsya nemaye ni nabryakannya ni pochervoninnya smert shvidko nastaye vnaslidok prignichennya nervovoyi sistemi v pershu chergu paralichu dihalnogo centru Perevazhayut yajcekladni aspidi ale chimalo j yajcezhivorodnih vidiv Zhivorodinnya vlastivo golovnim chinom riyuchim formam a takozh bilshosti avstralijskih aspidiv U deyakih yajcekladnih vidiv napriklad u korolivskoyi kobri kladka yayec ohoronyayetsya samkoyu Rozpovsyudzhennya Poshireni u tropichnih ta subtropichnih oblastyah usih materikiv okrim Yevropi Taksonomichni notatki Tipovim rodom rodini Elapidae buv rid Elaps Zgodom rid Elaps buv peremishenij u inshu rodinu zaraz vin znahoditsya v rodini Atractaspididae Piznishe rid Elaps buv perejmenovanij na Homoroselaps Nazvu rodini Elapidae perejmenovuvati ne stali otzhe mayemo teper rodinu bez tipovogo rodu Pidrodini ta rodiPidrodina Elapinae Boie 1827 Rid Acanthophis Daudin 1803 Rid Aspidelaps Fitzinger 1843 Rid Aspidomorphus Fitzinger 1843 Rid Austrelaps Worrell 1963 Rid Gunther 1863 Rid Bungarus Daudin 1803 Rid Cacophis Gunther 1863 Rid Calliophis Gray 1835 Rid Cryptophis Worrell 1961 Rid Demansia Gray 1842 Rid Dendroaspis Schlegel 1848 Rid Krefft 1869 Rid Worrell 1961 Rid Echiopsis Fitzinger 1843 Rid Boulenger 1896 Rid Elapsoidea Bocage 1866 Rid Furina Dumeril 1853 Rid Hemachatus Fleming 1822 Rid Fitzinger 1861 Rid Hemibungarus Peters 1862 Rid Wagler 1830 Rid McDowell 1970 Rid Boulenger 1896 Rid Micruroides Schmidt 1928 Rid Micrurus Wagler 1824 Rid Naja Laurenti 1768 Rid Neelaps Gunther 1863 Rid Notechis Boulenger 1896 Rid Ogmodon Peters 1864 Rid Ophiophagus Gunther 1864 Rid Oxyuranus Kinghorn 1923 Rid Parapistocalamus Roux 1934 Rid Worrell 1961 Rid Keogh Scott amp Scanlon 2000 Rid Pseudechis Wagler 1830 Rid Gunther 1858 Rid Pseudonaja Gunther 1858 Rid Muller 1885 Rid Salomonelaps McDowell 1970 Rid Simoselaps Jan 1859 Rid Sinomicrurus Slowinski Boundy amp Lawson 2001 Rid Worrell 1961 Rid Boulenger 1896 Rid Gunther 1863 Rid Vermicella Gray 1858 Rid Walterinnesia Lataste 1887 Pidrodina Hydrophiinae Fitzinger 1843 Rid Aipysurus Lacepede 1804 Rid Emydocephalus Krefft 1869 Rid Ephalophis Smith 1931 Rid Hydrelaps Boulenger 1896 Rid Hydrophis Latreille 1801 Rid Smith 1926 Rid Burger amp Natsuno 1974 Rid Thalassophis Schmidt 1852 Pidrodina Laticaudinae Cope 1879 Rid Laticauda Laurenti 1768LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985