Ар рай араб الرأي погляд думка судження власна незалежна думка або судження факіга на підставі якого він виносить фетву

Ар-рай (араб. الرأي‎- погляд, думка, судження) — власна незалежна думка або судження факіга, на підставі якого він виносить фетву.

Виникнення

Виникнення поняття ар-рай пов'язується з халіфом Умаром ібн аль-Хаттабом, котрий надіслав Абдуллу ібн Масуда в Ірак як каді. Халіф Умар при цьому пояснив, що під ар-раєм мається на увазі судження по аналогії і суспільна користь. У протиставлення «прибічникам переказу» (ахль аль-хадіс), послідовники Абдулли ібн Масуда почали називатися «прибічниками незалежної думки» (асхаб ар-рай).

Категорії

З кінця VII — початку VIII з поняття ар-рай почали виділятися різні категорії, які визначали методи рішення правових питань і методи раціоналістичного дослідження. Так Хаммад ібн Абу Сулайман і його учень Абу Ханіфа розробили метод «судження по аналогії» і «бажаного рішення», засновник малакітського мазхабу Малік ібн Анас розробив категорії «незалежного судження задля користі» (істислах) і «судження про дозвіл і заборону» (зараї), а учень імама Маліка Мухаммад аш-Шафії розробив категорію «дедуктивного висновку» (істідлал). Всі перераховані богослови у більшій або меншій мірі застосовували категорію «презумпції незмінності стану» (істісхаб).

Всі ці категорії не містили в собі прецедентного правового матеріалу і дозволяли успішно вирішувати труднощі, що виникають при буквальному тлумаченні текстів Корану і Сунни. Застосування одних категорій ар-раю і заперечення інших є одним з визначальних ознак відмінності ( іхтілаф ) між мазхабами .

Після складання мазгабів поняття ар-рай вийшло з ужитку, будучи поглинутим поняттям іджтигад або асоціюючись з «судженням по аналогії» (кіяс).

Примітки

Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 315 с. : ил. — .

Література

Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 315 с. : ил. — .
МА. Абу Захра. Та’рих ал-мазахиб ал-исламийа. 1—2. Каир, [би. г.], 1, 12—21

Bravmann M. M. The Spiritual Background of Early Islam. Leiden, 1972, 177—188
Uṣūl al-Fiḳh / Calder, N. // Encyclopaedia of Islam. 2 ed. — Leiden : E. J. Brill, 1960—2005.

[ИЭС1991-1] Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 315 с. : ил. — .