Архієпархія Руана (лат. Archidioecesis Rothomagensis) — архієпархія Римо-католицької церкви з центром у місті Руан, Франція. Архієпархія Руана поширює свою юрисдикцію на округ Руан та округ Дьєпп. Кафедральним собором архієпархії Руана є церква Пресвятої Діви Марії.
Архієпархія Руана | |
---|---|
Archidioecesis Rothomagensis | |
Церква | католицька церква |
Обряд | Латинський |
Країна | Франція |
Головне місто | Руан |
Дата заснування | III століття |
Площа | 4 228 км² |
Населення | 851 000 осіб |
Катедральний собор | Руанський собор |
Ієрарх | d |
rouen.catholique.fr | |
Архієпархія Руана у Вікісховищі |
Історія
Руанська єпархія була створена у III столітті. В Руанському соборі зберігаються списки єпископів Руана Liber Eburneus (початок X століття) й Liber Niger (1079). Відповідно до Liber Eburneus першим єпископом Руана був святий Меллоній. Liber Niger та більш пізні списки називають першим єпископом Руана Ніказія. У IV столітті єпископом Руана був друг святих Мартіна Турського та святий , який написав трактат про шанування мощей De Laude Sanctorum й вирушив проповідувати християнство до Англії.
У V–VI століттях єпархія Руана була зведена в ранг архієпархії. У VI столітті єпископом Руана був святий , який 557 року був вигнаний з Руана франкським королем Хільперіком I. 584 року Претестат повернувся в Руан та згодом, 24 лютого 586 року, був зарізаний біля вівтаря за наказом королеви Фредегонди.
744 року єпископ Грімон отримав від Папи Римського Захарія паллій. У VIII столітті святий Ремігій першим у Франції запровадив у своїй архієпархії латинський обряд, замість , що вживався раніше.
В XI столітті архієпископ Маурилій боровся з ученням , що поширилось в Руані. 1160 року в Руані почалось будівництво кафедрального собору, який у подальшому пережив численні пожежі. У 1330–1338 роках архієпископом Руана був П'єр Рожер — майбутній папа Климент VI. 1371 року Святий Престол звільнив настоятеля Руанського собору від світської й духовної влади руанського архієпископа.
16 квітня 1562 року під час релігійних війн гугеноти захопили Руан та спустошили багато міських церков. 26 жовтня того ж року Руан було звільнено від протестантів.
Після початку Великої французької революції руанський архієпископ кардинал Домінік де ла Рошфуко залишив Францію. 29 листопада 1801 року, після конкордату з Францією, папа Пій VII видав буллу , відповідно до якої передав частину території руанської архієпархії єпархіям , та . 6 липня 1714 року архієпархія Руана передала частину своєї території .
Нині архієпископи Руана мають титул примаса Нормандії, який було підтверджено після суперечок з Ліоном папою Калікстом III у 1457 та 1468 роках.
Ординарії архієпархії
|
|
Примітки
Джерела
- Annuario Pontificio, Libreria Editrice Vaticana, Città del Vaticano, 2003,
- Pius Bonifacius Gams, Series episcoporum Ecclesiae Catholicae [ 26 червня 2015 у Wayback Machine.], Leipzig 1931, стор. 613–615 (лат.)
- Konrad Eubel, Hierarchia Catholica Medii Aevi, vol. 1 [ 9 липня 2019 у Wayback Machine.], стор. 425–426; vol. 2 [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.], стор. 225; vol. 3 [ 21 березня 2019 у Wayback Machine.], стор. 287; vol. 4 [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.], стор. 298; vol. 5, стор. 336; vol. 6, стор. 359 (лат.)
- (фр.)
- Інофрмація [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Інформація [ 19 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhiyeparhiya Ruana lat Archidioecesis Rothomagensis arhiyeparhiya Rimo katolickoyi cerkvi z centrom u misti Ruan Franciya Arhiyeparhiya Ruana poshiryuye svoyu yurisdikciyu na okrug Ruan ta okrug Dyepp Kafedralnim soborom arhiyeparhiyi Ruana ye cerkva Presvyatoyi Divi Mariyi Arhiyeparhiya RuanaArchidioecesis RothomagensisSobor Presvyatoyi Divi Mariyi Ruan FranciyaSobor Presvyatoyi Divi Mariyi Ruan FranciyaCerkvakatolicka cerkvaObryadLatinskijKrayinaFranciyaGolovne mistoRuanData zasnuvannyaIII stolittyaPlosha4 228 km Naselennya851 000 osibKatedralnij soborRuanskij soborIyerarhdrouen catholique fr Arhiyeparhiya Ruana u VikishovishiKarta antichnoyi arhiyeparhiyi RuanaVid ruanskogo soboruIstoriyaRuanska yeparhiya bula stvorena u III stolitti V Ruanskomu sobori zberigayutsya spiski yepiskopiv Ruana Liber Eburneus pochatok X stolittya j Liber Niger 1079 Vidpovidno do Liber Eburneus pershim yepiskopom Ruana buv svyatij Mellonij Liber Niger ta bilsh pizni spiski nazivayut pershim yepiskopom Ruana Nikaziya U IV stolitti yepiskopom Ruana buv drug svyatih Martina Turskogo ta svyatij yakij napisav traktat pro shanuvannya moshej De Laude Sanctorum j virushiv propoviduvati hristiyanstvo do Angliyi U V VI stolittyah yeparhiya Ruana bula zvedena v rang arhiyeparhiyi U VI stolitti yepiskopom Ruana buv svyatij yakij 557 roku buv vignanij z Ruana frankskim korolem Hilperikom I 584 roku Pretestat povernuvsya v Ruan ta zgodom 24 lyutogo 586 roku buv zarizanij bilya vivtarya za nakazom korolevi Fredegondi 744 roku yepiskop Grimon otrimav vid Papi Rimskogo Zahariya pallij U VIII stolitti svyatij Remigij pershim u Franciyi zaprovadiv u svoyij arhiyeparhiyi latinskij obryad zamist sho vzhivavsya ranishe V XI stolitti arhiyepiskop Maurilij borovsya z uchennyam sho poshirilos v Ruani 1160 roku v Ruani pochalos budivnictvo kafedralnogo soboru yakij u podalshomu perezhiv chislenni pozhezhi U 1330 1338 rokah arhiyepiskopom Ruana buv P yer Rozher majbutnij papa Kliment VI 1371 roku Svyatij Prestol zvilniv nastoyatelya Ruanskogo soboru vid svitskoyi j duhovnoyi vladi ruanskogo arhiyepiskopa 16 kvitnya 1562 roku pid chas religijnih vijn gugenoti zahopili Ruan ta spustoshili bagato miskih cerkov 26 zhovtnya togo zh roku Ruan bulo zvilneno vid protestantiv Pislya pochatku Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi ruanskij arhiyepiskop kardinal Dominik de la Roshfuko zalishiv Franciyu 29 listopada 1801 roku pislya konkordatu z Franciyeyu papa Pij VII vidav bullu vidpovidno do yakoyi peredav chastinu teritoriyi ruanskoyi arhiyeparhiyi yeparhiyam ta 6 lipnya 1714 roku arhiyeparhiya Ruana peredala chastinu svoyeyi teritoriyi Nini arhiyepiskopi Ruana mayut titul primasa Normandiyi yakij bulo pidtverdzheno pislya superechok z Lionom papoyu Kalikstom III u 1457 ta 1468 rokah Ordinariyi arhiyeparhiyisvyatij Nikazij 250 260 svyatij 260 22 12 311 svyatij Avicianij 314 2 12 325 svyatij Severij 341 Yevsevij 344 346 Marcellinij 366 385 Petro 385 393 svyatij 393 417 Innokentij 418 426 svyatij 426 Silvestr 433 Majson 450 svyatij German 461 Kreshencij 480 svyatij Godard 490 525 svyatij Flavij 533 541 svyatij Evodij II 542 8 10 550 svyatij Pretestat Ruanskij 550 24 02 586 Melancij 589 601 Idulf 602 626 svyatij Roman 631 23 10 639 svyatij Odon 641 24 08 684 svyatij Ansbert 684 9 02 695 Griffon 696 713 Roland 713 720 svyatij Ugo I 722 9 04 730 Ratbert 730 734 Grimon 744 745 Ranfred 745 753 svyatij Remigij 753 772 Majnard 772 799 Gilbert 800 828 Ragnoard 828 837 Gombald 838 5 01 849 Pavlo 850 855 Guanilon 855 18 09 869 Adalard 871 872 Rikulf 872 875 Ioann 876 888 svyatij Leon z Bajonni 889 priznachenij Gutton 889 910 Frankon 912 919 Gontard 919 942 Ugo II OSB 942 989 990 1037 1037 1055 svyatij Mavrilij 1055 9 08 1067 Zhan de Avransh serpen 1069 9 09 1079 Giljom Bonn Am 1079 9 02 1110 Zhoffrej le Breton 1111 28 11 1128 Gu de Bov ye 1129 11 11 1164 Rotru 1165 26 11 1183 Gotye de Kutansh 17 12 1184 16 11 1207 Rober Pulan 23 08 1208 4 05 1222 yepiskop Tibo d Am yen 4 09 1222 25 09 1229 Moris 20 07 1231 10 01 1235 kardinal P yer de Komyu 4 04 1236 28 05 1244 priznachenij yepiskopom Albano Ed Klement 30 03 1245 5 05 1247 Ed Rigo berezen 1248 2 07 1275 Giljom de Flavakur 1276 6 04 1306 Bernar de Fargis 4 06 1306 5 05 1311 priznachenij Zhil Oselin de Montagyu 5 05 1311 24 06 1318 Giljom de Dyufor sichen 1319 24 11 1330 kardinal P yer Rozhe de Bofor Tyurenn 14 12 1330 18 12 1338 obranij papoyu rimskim pid imenem Klimenta VI Ejmeri Guno 15 02 1339 17 01 1343 Nikolya Rozhe 31 01 1343 3 04 1347 Zhan de Marinyi 14 05 1347 27 12 1351 kardinal P yer de la For 8 02 1352 23 12 1356 Giljom de Flavakur 18 01 1357 1 05 1359 kardinal Filip d Alenson 3 07 1359 27 08 1375 priznachenij patriarhom Yerusalima ta kardinal P yer de la Montre 27 08 1375 20 12 1375 Giljom de Lestranzh 22 12 1375 berezen 1389 Giljom de V yenn 29 03 1389 18 02 1407 Zhan d Armanyak 26 02 1407 22 09 1408 Luyi d Arkur 29 07 1409 19 11 1422 kardinal Zhan de la Roshtali 26 07 1423 1431 apostolskij administrator Gu des Orzh 26 01 1431 19 08 1436 kardinal Luyi de Lyuksemburg 24 10 1436 18 09 1443 Raul Russel 31 01 1444 31 12 1452 kardinal Giljom d Estutvil 20 04 1453 22 01 1483 Rober de Kruamare 14 03 1483 18 07 1493 kardinal 21 04 1494 25 05 1510 kardinal Zhorzh II d Ambuaz 8 08 1511 25 08 1550 kardinal 3 10 1550 9 05 1590 kardinal Karl II de Burbon Vandom 9 05 1590 50 07 1594 Sede vacante 1594 1597 kardinal Karl III de Burbon 26 03 1597 1 12 1604 kardinal 1 12 1604 23 08 1615 Fransua de Gerlej de Shampvallon 23 08 1615 maj 1651 Fransua II de Gerlej de Shampvallon 23 05 1651 2 01 1671 priznachenij Fransua de Ruel de Medavi 24 08 1671 29 01 1691 Zhak Nikolya de Kolber 29 01 1691 10 12 1707 Klod Mare d Obin 27 02 1708 22 04 1719 Arman Bazen de Beson 18 09 1719 8 10 1721 Luyi de la Vern de Tressan 14 02 1724 18 04 1733 kardinal Nikolya Sharl de Sol Tavann 18 12 1733 10 03 1759 kardinal Dominik de la Roshfuko 2 06 1759 22 09 1800 Sede vacante 1800 1802 kardinal Etyen Yuber de Kambasere 9 04 1802 24 10 1818 Fransua de P yer de Berni 30 07 1819 4 02 1823 kardinal Gustav Maksimilyen Zhust de Kroj Solre 4 07 1823 1 01 1844 Luyi Mari Edmon Blanshar de Bajlyu 17 06 1844 27 01 1858 kardinal Anri Mari Gaston Bojsnorman de Bonesho 20 02 1858 28 10 1883 kardinal Leon Benua Sharl Tomas 10 11 1883 9 03 1894 kardinal Giljom Mari Roman Surr ye 15 05 1894 16 06 1899 Edmon Frederik Fuze 7 12 1899 20 12 1915 kardinal 13 03 1916 13 09 1920 priznachenij arhiyepiskopom Parizha P yer Floran Andre dyu Bua de la Villerabl 16 12 1920 28 06 1936 kardinal 7 08 1936 10 12 1947 kardinal 11 10 1948 6 05 1968 Andre Palye 6 05 1968 6 05 1981 Zhozef Mari Luyi Dyuval 6 05 1981 16 10 2003 Zhan Sharl Mari Deskub 25 03 2004 doteper PrimitkiDzherelaAnnuario Pontificio Libreria Editrice Vaticana Citta del Vaticano 2003 ISBN 88 209 7422 3 Pius Bonifacius Gams Series episcoporum Ecclesiae Catholicae 26 chervnya 2015 u Wayback Machine Leipzig 1931 stor 613 615 lat Konrad Eubel Hierarchia Catholica Medii Aevi vol 1 9 lipnya 2019 u Wayback Machine stor 425 426 vol 2 4 zhovtnya 2018 u Wayback Machine stor 225 vol 3 21 bereznya 2019 u Wayback Machine stor 287 vol 4 4 zhovtnya 2018 u Wayback Machine stor 298 vol 5 stor 336 vol 6 stor 359 lat fr Inofrmaciya 1 grudnya 2020 u Wayback Machine angl Informaciya 19 sichnya 2013 u Wayback Machine angl