Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Архіпелаг Кракатау (індонез. Kepulauan Krakatau, англ. Krakatoa archipelago) — невеликий незаселений архіпелаг вулканічних островів, утворений стратовулканом Кракатау у Зондській протоці, який розташований між значно більшими островами Ява та Суматра.
| Архіпелаг Кракатау індонез. Kepulauan Krakatau | ||||
 Архіпелагю Кракатау з космосу | ||||
| 6°06′07″ пд. ш. 105°25′22″ сх. д. / 6.102000° пд. ш. 105.423000° сх. д.Координати: 6°06′07″ пд. ш. 105°25′22″ сх. д. / 6.102000° пд. ш. 105.423000° сх. д. | ||||
| Архіпелаг | Великі Зондські острови | |||
| Акваторія | Зондська протока | |||
| Кількість островів | 4 | |||
| Найбільший острів | ||||
| Країна | Індонезія | |||
| Регіон | Лампунг | |||
 Архіпелаг Кракатау у Вікісховищі | ||||
Загальні відомості
Станом на 2018 рік архіпелаг складається з чотирьох основних островів: (він же Сертунґ), (він же Кракатау Кесіл, або Панджанґ), (він же Великий Кракатау) та вулканічно активного Анак Кракатау («дитя Кракатау»). Разом острови є частиною системи індонезійської острівної дуги — Зондські острови, створеної внаслідок субдукції Індо-Австралійської плити на північний схід. Як частина динамічної вулканічної системи, острови постійно змінювали форму протягом усієї зареєстрованої історії, особливо під час виверження Кракатау в 1883 році.
В адміністративному плані архіпелаг Кракатау повністю лежить в межах індонезійської провінції Лампунг. З 1980 року архіпелаг є частиною національного парку Уджунг Кулон, який в 1992 році був визнаний ЮНЕСКО об'єктом всесвітньої спадщини.
Геологія
Кракатау — активний стратовулкан, розташований в Індонезії і лежить на крайньому західному краю Тихоокеанського вогняного кільця. Кракатау — надзвичайно потужний вулкан, виверження 1883 року є одним з наймасштабніших, найнебезпечніших та найбільш руйнівних вулканічних подій за всю історію, яка була зафіксована.
Географія
Сучасні острови
- (він же Сертунг) — досить низький острів із пагорбом посередині. За винятком незначного обвалення на південному сході (найближчого до головного острова Кракатау), Верлатен зазнав незначних руйнувань в результаті виверження 1883 року. Натомість він зріс майже в 3 рази за площею через викиди та осідання пемзи, хоча більша частина приросту швидко була розмита хвилями. Після виверження 1883 року на острові була утворена низька коса землі на північному сході із солонуватим озером ближче до кінця. Це озеро стало притулком для водоплавних птахів, але з тих же пір, через водну ерозію, воно було прорвано хвилями.
- (він же Кракатау Кесіл, або Панджанґ) — Ланґ, навпаки, досить горбистий. Він лише незначно постраждав від виверження 1883 року; площа його значно виросла від масового випадання пемзи, хоча більша частина додаткової площі змилася морем протягом декількох років.
- (він же Великий Кракатау) — з найбільшою висотою 813 метрів, це був найбільший і найпівденніший з трьох колишніх вулканічних конусів, що утворили нині «Великий Кракатау» (іншими були Данан і Пербоєватан) і єдиний, який не був повністю знищений під час виверження 1883 року. Однак в результаті виверження Раката втратив свою північну половину, залишивши тільки південну частину. Оголений обрив дуже вражає візуально, частково він має вигляд великої відкритої дамбу, що закінчувалася великим лінзоподібним виступом в середині майже вертикального обриву, що є нічим іншим, як залишками колишньої стіни кратера Кракатау. Цей об'єкт отримав назву «Око Кракатау».
- Анак Кракатау («Дитя Кракатау») — після виверження 1883 року лавовий купол Кракатау був цілком під поверхнею океану. Однак у грудні 1927 року виверження призвело до утворення нового острова, що піднявся над поверхнею води. Спочатку виверження відбувалися з викидом пемзи і попелу, і тому цей острів і два інших острівці були швидко розмиті хвилями моря. Але врешті-решт в серпні 1930 року кратер вулкана пробивши поверхню води, створював потоки лави швидше, ніж хвилі моря могли їх розмити. Новоутворений острів одержав ім'я Анак Кракатау (що означає «Дитя Кракатау» на малайській та індонезійській мовах).
| Назва острова | Координати | Максимальнависота, м | Площа,км² |
|---|---|---|---|
| (Сертунг) | 06°05′43″ пд. ш. 105°22′40″ сх. д. / 6.09528° пд. ш. 105.37778° сх. д. | 182 | 7,7 |
| (Кракатау Кесіл або Панджанґ) | 06°05′44″ пд. ш. 105°27′13″ сх. д. / 6.09556° пд. ш. 105.45361° сх. д. | 132 | 2,6 |
| (Великий Кракатау) | 06°09′14″ пд. ш. 105°25′39″ сх. д. / 6.15389° пд. ш. 105.42750° сх. д. | 813 | 10,2 |
| Анак Кракатау («Дитя Кракатау») | 06°06′07″ пд. ш. 105°25′24″ сх. д. / 6.10194° пд. ш. 105.42333° сх. д. | 288 | 3,5 |
Колишні острови
- Пулше-Гоед (нід. польський капелюх) — колишній невеликий скелястий острівець між островом Великий Кракатау та островом Ланґ, який був зруйнований у результаті виверження 1883 року. Назва, очевидно, походить від його зовнішнього вигляду з моря: гостро кутова точка, подібна до старовинних шапок, які носили поляки.
- Кальмаєр (іноді пишеться Кальмеджер) — колишній острів, створений з вулканічних продуктів внаслідок виверження Кракатау в 1883 році в протоці Себесі між островами Кракатау та [en], яка була досить мілкою (близько 20 метрів до виверження). Кальмаєр був дещо вищим, ніж ще один колишній острів — Стерс, приблизно на 6,5 метрів у найвищому місці. Ці два острови досить швидко були знищені морськими штормами. На час візиту Рогієра Вербека в жовтні 1883 року Кальмаєр розпався на приблизно півдюжини менших острівців і зник протягом двох років. Мілини, що носять цю назву, все ще залишаються.
- Стерс (острів) — колишній острів, створений із вулканічних продуктів після виверження Кракатау 1883 року в протоці Себесі між островами Кракатау та Себесі. Стерс був трохи більшй за острів Кальмаєр, але його максимальна висота ніколи не перевищувала 3 метрів над рівнем моря. Він досить швидко був розмитий штормами і зник протягом двох років. Мілини, що носять цю назву, все ще залишаються.
Галерея
| Карти та фотографії архіпелагу Кракатау | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Див. також
- [en]
Примітки
- UNESCO World Heritage Centre. (англ.). Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 10-11-2020.
- B-48-XXII.
- Rakata, Indonesia. [d], (англ.).
- Anak Krakatau, Indonesia. [d], (англ.).
Посилання
- Simkin, Tom and Richard S. Fiske (1983). Krakatau, 1883—the volcanic eruption and its effects. Smithsonian Institution Press. ISBN .
- Rupert Furneaux (1964). Krakatoa. Prentice-Hall. ISBN .
- Quammen, David (1996). The Song of the Dodo: Island Biogeography in an Age of Extinctions. New York: Simon & Schuster. с. 141–151. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhipelag Krakatau indonez Kepulauan Krakatau angl Krakatoa archipelago nevelikij nezaselenij arhipelag vulkanichnih ostroviv utvorenij stratovulkanom Krakatau u Zondskij protoci yakij roztashovanij mizh znachno bilshimi ostrovami Yava ta Sumatra Arhipelag Krakatau indonez Kepulauan Krakatau Arhipelagyu Krakatau z kosmosu 6 06 07 pd sh 105 25 22 sh d 6 102000 pd sh 105 423000 sh d 6 102000 105 423000 Koordinati 6 06 07 pd sh 105 25 22 sh d 6 102000 pd sh 105 423000 sh d 6 102000 105 423000 ArhipelagVeliki Zondski ostrovi AkvatoriyaZondska protoka Kilkist ostroviv4 Najbilshij ostriv KrayinaIndoneziya RegionLampung Arhipelag Krakatau Arhipelag Krakatau Arhipelag Krakatau u VikishovishiZagalni vidomostiStanom na 2018 rik arhipelag skladayetsya z chotiroh osnovnih ostroviv vin zhe Sertung vin zhe Krakatau Kesil abo Pandzhang vin zhe Velikij Krakatau ta vulkanichno aktivnogo Anak Krakatau ditya Krakatau Razom ostrovi ye chastinoyu sistemi indonezijskoyi ostrivnoyi dugi Zondski ostrovi stvorenoyi vnaslidok subdukciyi Indo Avstralijskoyi pliti na pivnichnij shid Yak chastina dinamichnoyi vulkanichnoyi sistemi ostrovi postijno zminyuvali formu protyagom usiyeyi zareyestrovanoyi istoriyi osoblivo pid chas viverzhennya Krakatau v 1883 roci V administrativnomu plani arhipelag Krakatau povnistyu lezhit v mezhah indonezijskoyi provinciyi Lampung Z 1980 roku arhipelag ye chastinoyu nacionalnogo parku Udzhung Kulon yakij v 1992 roci buv viznanij YuNESKO ob yektom vsesvitnoyi spadshini GeologiyaZmina relyefu i rozmiriv pislya viverzhennya 1883 roku Dokladnishe Krakatau Krakatau aktivnij stratovulkan roztashovanij v Indoneziyi i lezhit na krajnomu zahidnomu krayu Tihookeanskogo vognyanogo kilcya Krakatau nadzvichajno potuzhnij vulkan viverzhennya 1883 roku ye odnim z najmasshtabnishih najnebezpechnishih ta najbilsh rujnivnih vulkanichnih podij za vsyu istoriyu yaka bula zafiksovana GeografiyaSuchasni ostrovi Ostriv Rakata arhipelag Krakatau Vulkan Anak Krakatau vin zhe Sertung dosit nizkij ostriv iz pagorbom poseredini Za vinyatkom neznachnogo obvalennya na pivdennomu shodi najblizhchogo do golovnogo ostrova Krakatau Verlaten zaznav neznachnih rujnuvan v rezultati viverzhennya 1883 roku Natomist vin zris majzhe v 3 razi za plosheyu cherez vikidi ta osidannya pemzi hocha bilsha chastina prirostu shvidko bula rozmita hvilyami Pislya viverzhennya 1883 roku na ostrovi bula utvorena nizka kosa zemli na pivnichnomu shodi iz solonuvatim ozerom blizhche do kincya Ce ozero stalo pritulkom dlya vodoplavnih ptahiv ale z tih zhe pir cherez vodnu eroziyu vono bulo prorvano hvilyami vin zhe Krakatau Kesil abo Pandzhang Lang navpaki dosit gorbistij Vin lishe neznachno postrazhdav vid viverzhennya 1883 roku plosha jogo znachno virosla vid masovogo vipadannya pemzi hocha bilsha chastina dodatkovoyi ploshi zmilasya morem protyagom dekilkoh rokiv vin zhe Velikij Krakatau z najbilshoyu visotoyu 813 metriv ce buv najbilshij i najpivdennishij z troh kolishnih vulkanichnih konusiv sho utvorili nini Velikij Krakatau inshimi buli Danan i Perboyevatan i yedinij yakij ne buv povnistyu znishenij pid chas viverzhennya 1883 roku Odnak v rezultati viverzhennya Rakata vtrativ svoyu pivnichnu polovinu zalishivshi tilki pivdennu chastinu Ogolenij obriv duzhe vrazhaye vizualno chastkovo vin maye viglyad velikoyi vidkritoyi dambu sho zakinchuvalasya velikim linzopodibnim vistupom v seredini majzhe vertikalnogo obrivu sho ye nichim inshim yak zalishkami kolishnoyi stini kratera Krakatau Cej ob yekt otrimav nazvu Oko Krakatau Anak Krakatau Ditya Krakatau pislya viverzhennya 1883 roku lavovij kupol Krakatau buv cilkom pid poverhneyu okeanu Odnak u grudni 1927 roku viverzhennya prizvelo do utvorennya novogo ostrova sho pidnyavsya nad poverhneyu vodi Spochatku viverzhennya vidbuvalisya z vikidom pemzi i popelu i tomu cej ostriv i dva inshih ostrivci buli shvidko rozmiti hvilyami morya Ale vreshti resht v serpni 1930 roku krater vulkana probivshi poverhnyu vodi stvoryuvav potoki lavi shvidshe nizh hvili morya mogli yih rozmiti Novoutvorenij ostriv oderzhav im ya Anak Krakatau sho oznachaye Ditya Krakatau na malajskij ta indonezijskij movah Nazva ostrova Koordinati Maksimalnavisota m Plosha km Sertung 06 05 43 pd sh 105 22 40 sh d 6 09528 pd sh 105 37778 sh d 6 09528 105 37778 182 7 7 Krakatau Kesil abo Pandzhang 06 05 44 pd sh 105 27 13 sh d 6 09556 pd sh 105 45361 sh d 6 09556 105 45361 132 2 6 Velikij Krakatau 06 09 14 pd sh 105 25 39 sh d 6 15389 pd sh 105 42750 sh d 6 15389 105 42750 813 10 2 Anak Krakatau Ditya Krakatau 06 06 07 pd sh 105 25 24 sh d 6 10194 pd sh 105 42333 sh d 6 10194 105 42333 288 3 5 Kolishni ostrovi Pulshe Goed nid polskij kapelyuh kolishnij nevelikij skelyastij ostrivec mizh ostrovom Velikij Krakatau ta ostrovom Lang yakij buv zrujnovanij u rezultati viverzhennya 1883 roku Nazva ochevidno pohodit vid jogo zovnishnogo viglyadu z morya gostro kutova tochka podibna do starovinnih shapok yaki nosili polyaki Kalmayer inodi pishetsya Kalmedzher kolishnij ostriv stvorenij z vulkanichnih produktiv vnaslidok viverzhennya Krakatau v 1883 roci v protoci Sebesi mizh ostrovami Krakatau ta en yaka bula dosit milkoyu blizko 20 metriv do viverzhennya Kalmayer buv desho vishim nizh she odin kolishnij ostriv Sters priblizno na 6 5 metriv u najvishomu misci Ci dva ostrovi dosit shvidko buli znisheni morskimi shtormami Na chas vizitu Rogiyera Verbeka v zhovtni 1883 roku Kalmayer rozpavsya na priblizno pivdyuzhini menshih ostrivciv i znik protyagom dvoh rokiv Milini sho nosyat cyu nazvu vse she zalishayutsya Sters ostriv kolishnij ostriv stvorenij iz vulkanichnih produktiv pislya viverzhennya Krakatau 1883 roku v protoci Sebesi mizh ostrovami Krakatau ta Sebesi Sters buv trohi bilshj za ostriv Kalmayer ale jogo maksimalna visota nikoli ne perevishuvala 3 metriv nad rivnem morya Vin dosit shvidko buv rozmitij shtormami i znik protyagom dvoh rokiv Milini sho nosyat cyu nazvu vse she zalishayutsya GalereyaKarti ta fotografiyi arhipelagu KrakatauKarta Zondskoyi protoki IndoneziyaKarta Zondskoyi protoki Indoneziya Zmina arhipelagu Krakatau mizh 1880 i 2005Zmina arhipelagu Krakatau mizh 1880 i 2005 Narodzhennya Anak Krakatau blizko 1928Narodzhennya Anak Krakatau blizko 1928 Biogeografichna karta roslinnogo pokrivu arhipelagu 1992 Biogeografichna karta roslinnogo pokrivu arhipelagu 1992 Div takozh en PrimitkiUNESCO World Heritage Centre angl Arhiv originalu za 5 lipnya 2017 Procitovano 10 11 2020 Arkush karti B 48 XXII Rakata Indonesia d angl Anak Krakatau Indonesia d angl PosilannyaSimkin Tom and Richard S Fiske 1983 Krakatau 1883 the volcanic eruption and its effects Smithsonian Institution Press ISBN 0 87474 841 0 Rupert Furneaux 1964 Krakatoa Prentice Hall ISBN 1111751633 Quammen David 1996 The Song of the Dodo Island Biogeography in an Age of Extinctions New York Simon amp Schuster s 141 151 ISBN 0 684 82712 3