Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іри́на Костянти́нівна Архи́пова (2 січня 1925, Москва, СРСР — 11 лютого 2010, Москва) — радянська і російська оперна співачка (мецо-сопрано), солістка Большого театру (1956—1988), народна артистка СРСР (1966), кавалер ордена Леніна (1971, 1976, 1985), лауреат Ленінської премії (1978), Герой Соціалістичної Праці (1984), лауреат Державної премії Росії (1996).
| Ірина Костянтинівна Архипова | |
|---|---|
| рос. Ирина Константиновна Архипова | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Ирина Константиновна Архипова |
| Дата народження | 2 січня 1925 |
| Місце народження | Москва,  СРСР |
| Дата смерті | 11 лютого 2010 (85 років) |
| Місце смерті | Москва,  Росія |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство | СРСР і Росія |
| Професії | оперна співачка, музична педагогиня, політична діячка, публіцистка |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського і Московський архітектурний інститут |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | фортепіано і вокал[d] |
| Жанри | опера |
| Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Лейбли | Мелодія |
| Нагороди |                      |
| arhipova.org/ru/arkhipova/ | |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Навчалася в Московському архітектурному інституті паралельно займаючись у вокальному гуртку у Н. М. Малишевої, потім вступила до Московської консерваторії в клас співу Л. П. Савранського. У 1953 закінчила консерваторію. У 1954-56 солістка Свердловського театру опери і балету.
У 1956—1988 — солістка Большого театру.
Виконання партії Кармен в однойменній опері Жоржа Бізе отримало світове визнання. Їй було властиве глибоке внутрішнє розкриття образу і продуманість інтерпретації. Вона володіла даром сценічного перевтілення.
З 1955 гастролює за кордоном (Австрія, Польща, НДР, Фінляндія, Італія, Угорщина, Румунія, Чехословаччина, Болгарія, США, Японія, Франція, Канада).
У 1967 і в 1971 співала в театрі Ла Скала (партія Марфи і партія Марини Мнішек).
З 1975 викладає в Московській консерваторії, з 1984 — професор.
У 1980-і виступила з циклом концертів «Антологія російського романсу».
У 1966 запрошена в журі Конкурсу імені П. І. Чайковського, а з 1967 є незмінним головою журі Конкурсу імені М. І. Глінки. З того часу входила до складу журі багатьох престижних конкурсів світу, в тому числі: «Вердіївські голоси» та імені Маріо дель Монако в Італії, конкурс Королеви Єлизавети в Бельгії, імені Марії Каллас у Греції, імені Франсіско Він'яса в Іспанії, вокального конкурсу в Парижі, вокального конкурсу в Мюнхені. З 1974 (за винятком 1994) була беззмінним головою журі Конкурсу імені П. І. Чайковського в розділі «сольний спів». У 1997 році на запрошення Президента Азербайджану Гейдара Алієва та міністра культури Азербайджану Ірина Архипова очолила журі Конкурсу імені Бюль-Бюля, організованого до 100-річчя від дня його народження.
З 1986 І. К. Архипова — голова Всесоюзного музичного товариства, наприкінці 1990 перетвореного в Міжнародний Союз музичних діячів. З 1983 — голова Фонду Ірини Архипової.
Почесний доктор Національної академії музики імені Музіческу Республіки Молдова (1998), президент Товариства дружби «Росія — Узбекистан».
Була депутатом Верховної Ради СРСР 6-го скликання. Народний депутат СРСР (1989—1991).
Автор книг: «Музи мої» (1992), «Музика життя» (1997), «Бренд на ім'я» Я "" (2005).
Чоловік співачки — народний артист СРСР . Син — Андрій. Правнучка — Ірина.
Творчість
- «Царська наречена» Миколи Андрійовича Римського-Корсакова — Любаша [2]
- «Садко» Миколи Андрійовича Римського-Корсакова — Любава [2]
- «Пікова дама» П. І. Чайковського — Поліна
- «Мазепа» П. І. Чайковського — Любов
- «Хованщина» М. П. Мусоргського — Марфа
- «Борис Годунов» М. П. Мусоргського — Марина Мнішек
- «Дон Карлос» Джузеппе Верді — Еболі
- «Трубадур» Джузеппе Верді — Азучена
- «Аїда» Джузеппе Верді — Амнеріс
- «Вертер» Ж. Массне — Шарлотта
Большой театр
- «Кармен» Жоржа Бізе — Кармен
- 1957 — «Мати» Т. Хреннікова — Нилівна
- 1958 — «Її падчерка» Яначека — Дячиха
- 1959 — «Війна і мир» — Елен
- 1960 — «Повість про справжню людину» Прокоф'єва — Клавдія
- 1961 — «Не тільки любов» Щедріна — Варвара
- 1967 — «Оптимістична трагедія» Холмінова — комісар
Відзнаки і нагороди
- Герой Соціалістичної Праці (1984)
- Кавалер Ордена Святого Андрія Первозванного (2005)
- Кавалер Ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (1999)
- Кавалер ордена Леніна (1971, 1976, 1985) [1], ордена Трудового Червоного Прапора (1971)
- Народна артистка СРСР (1966)
- Лауреат Ленінської премії (1978)
- Лауреат Державної премії Росії (1996)
- Лауреат російської оперної премії «Casta diva (премія) Casta diva» (1999)
- Нагороджена орденом Російської Православної Церкви Святої рівноапостольної княгині Ольги II ступеня (2000)
- Лауреат Премії Москви (2000)
- Медаль Пушкіна (1999) в ознаменування 200-річчя з дня народження О.Пушкіна, за заслуги в області культури, освіти, літератури і мистецтва
- орден Республіки (Молдова, 2000),
- орденськими знаками «Хрест Святого Михаїла Тверського» (2000), «За милосердя й добродійність» (2000), «За заслуги перед культурою Польщі», Святого Луки за підтримку культури Ярославської області.
- присвоєно звання Народної артистки Республіки Киргизстан, Народної артистки Республіки Башкортостан (1994), Заслуженої артистки Удмуртії.
На її честь також названо астероїд 4424 Архипова.
Виноски
- Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 2. Анкилоз — Банка. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2005. — 766 с.: ил.: карт.
- Музыкальная энциклопедия. Гл. ред. Ю. В. Келдыш. Том 1. А — Гонг. 1072 стб. с илл. М.: Советская энциклопедия, 1973 год
- Новая Российская энциклопедия: в 12 т. / Редкол.: А. Д. Некипелов, В. И. Данилов-Данильян, В. М. Карев и др. — М.: ООО «Издательство „Энциклопедия“» Т. 2 А — Баяр, 2005. — 960 с.: ил.
- Указ Президента РФ от 4 июня 1999 г № 700
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література
- Історія вокального мистецтва / О. Д. Шуляр: [монографія]: Ч.ІІ. — Івано-Франківськ, «Плай» 2012. — С.117-118
Посилання
- Офіційний сайт [ 25 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- Ирина Константиновна Архипова [ 15 лютого 2010 у Wayback Machine.] на peoples.ru
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Arhipova Iri na Kostyanti nivna Arhi pova 2 sichnya 1925 Moskva SRSR 11 lyutogo 2010 Moskva radyanska i rosijska operna spivachka meco soprano solistka Bolshogo teatru 1956 1988 narodna artistka SRSR 1966 kavaler ordena Lenina 1971 1976 1985 laureat Leninskoyi premiyi 1978 Geroj Socialistichnoyi Praci 1984 laureat Derzhavnoyi premiyi Rosiyi 1996 Irina Kostyantinivna Arhipovaros Irina Konstantinovna ArhipovaZobrazhennyaOsnovna informaciyaPovne im ya Irina Konstantinovna ArhipovaData narodzhennya 2 sichnya 1925 1925 01 02 Misce narodzhennya Moskva SRSRData smerti 11 lyutogo 2010 2010 02 11 85 rokiv Misce smerti Moskva RosiyaPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo SRSR i RosiyaProfesiyi operna spivachka muzichna pedagoginya politichna diyachka publicistkaOsvita Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra Chajkovskogo i Moskovskij arhitekturnij institutSpivackij golos meco sopranoInstrumenti fortepiano i vokal d Zhanri operaZaklad Moskovska derzhavna konservatoriya imeni Petra ChajkovskogoLejbli MelodiyaNagorodiarhipova org ru arkhipova Fajli u VikishovishiZhittyepisOpera Zh Bize Karmen Karmen Irina Arhipova Hose Vladislav P yavko Bolshoj teatr 6 bereznya 1972 roku Navchalasya v Moskovskomu arhitekturnomu instituti paralelno zajmayuchis u vokalnomu gurtku u N M Malishevoyi potim vstupila do Moskovskoyi konservatoriyi v klas spivu L P Savranskogo U 1953 zakinchila konservatoriyu U 1954 56 solistka Sverdlovskogo teatru operi i baletu U 1956 1988 solistka Bolshogo teatru Vikonannya partiyi Karmen v odnojmennij operi Zhorzha Bize otrimalo svitove viznannya Yij bulo vlastive gliboke vnutrishnye rozkrittya obrazu i produmanist interpretaciyi Vona volodila darom scenichnogo perevtilennya Z 1955 gastrolyuye za kordonom Avstriya Polsha NDR Finlyandiya Italiya Ugorshina Rumuniya Chehoslovachchina Bolgariya SShA Yaponiya Franciya Kanada U 1967 i v 1971 spivala v teatri La Skala partiya Marfi i partiya Marini Mnishek Z 1975 vikladaye v Moskovskij konservatoriyi z 1984 profesor U 1980 i vistupila z ciklom koncertiv Antologiya rosijskogo romansu U 1966 zaproshena v zhuri Konkursu imeni P I Chajkovskogo a z 1967 ye nezminnim golovoyu zhuri Konkursu imeni M I Glinki Z togo chasu vhodila do skladu zhuri bagatoh prestizhnih konkursiv svitu v tomu chisli Verdiyivski golosi ta imeni Mario del Monako v Italiyi konkurs Korolevi Yelizaveti v Belgiyi imeni Mariyi Kallas u Greciyi imeni Fransisko Vin yasa v Ispaniyi vokalnogo konkursu v Parizhi vokalnogo konkursu v Myunheni Z 1974 za vinyatkom 1994 bula bezzminnim golovoyu zhuri Konkursu imeni P I Chajkovskogo v rozdili solnij spiv U 1997 roci na zaproshennya Prezidenta Azerbajdzhanu Gejdara Aliyeva ta ministra kulturi Azerbajdzhanu Irina Arhipova ocholila zhuri Konkursu imeni Byul Byulya organizovanogo do 100 richchya vid dnya jogo narodzhennya Z 1986 I K Arhipova golova Vsesoyuznogo muzichnogo tovaristva naprikinci 1990 peretvorenogo v Mizhnarodnij Soyuz muzichnih diyachiv Z 1983 golova Fondu Irini Arhipovoyi Pochesnij doktor Nacionalnoyi akademiyi muziki imeni Muzichesku Respubliki Moldova 1998 prezident Tovaristva druzhbi Rosiya Uzbekistan Bula deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 6 go sklikannya Narodnij deputat SRSR 1989 1991 Avtor knig Muzi moyi 1992 Muzika zhittya 1997 Brend na im ya Ya 2005 Cholovik spivachki narodnij artist SRSR Sin Andrij Pravnuchka Irina Tvorchist Carska narechena Mikoli Andrijovicha Rimskogo Korsakova Lyubasha 2 Sadko Mikoli Andrijovicha Rimskogo Korsakova Lyubava 2 Pikova dama P I Chajkovskogo Polina Mazepa P I Chajkovskogo Lyubov Hovanshina M P Musorgskogo Marfa Boris Godunov M P Musorgskogo Marina Mnishek Don Karlos Dzhuzeppe Verdi Eboli Trubadur Dzhuzeppe Verdi Azuchena Ayida Dzhuzeppe Verdi Amneris Verter Zh Massne Sharlotta Bolshoj teatr Karmen Zhorzha Bize Karmen 1957 Mati T Hrennikova Nilivna 1958 Yiyi padcherka Yanacheka Dyachiha 1959 Vijna i mir Elen 1960 Povist pro spravzhnyu lyudinu Prokof yeva Klavdiya 1961 Ne tilki lyubov Shedrina Varvara 1967 Optimistichna tragediya Holminova komisarVidznaki i nagorodiGeroj Socialistichnoyi Praci 1984 Kavaler Ordena Svyatogo Andriya Pervozvannogo 2005 Kavaler Ordena Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya 1999 Kavaler ordena Lenina 1971 1976 1985 1 ordena Trudovogo Chervonogo Prapora 1971 Narodna artistka SRSR 1966 Laureat Leninskoyi premiyi 1978 Laureat Derzhavnoyi premiyi Rosiyi 1996 Laureat rosijskoyi opernoyi premiyi Casta diva premiya Casta diva 1999 Nagorodzhena ordenom Rosijskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Svyatoyi rivnoapostolnoyi knyagini Olgi II stupenya 2000 Laureat Premiyi Moskvi 2000 Medal Pushkina 1999 v oznamenuvannya 200 richchya z dnya narodzhennya O Pushkina za zaslugi v oblasti kulturi osviti literaturi i mistectva orden Respubliki Moldova 2000 ordenskimi znakami Hrest Svyatogo Mihayila Tverskogo 2000 Za miloserdya j dobrodijnist 2000 Za zaslugi pered kulturoyu Polshi Svyatogo Luki za pidtrimku kulturi Yaroslavskoyi oblasti prisvoyeno zvannya Narodnoyi artistki Respubliki Kirgizstan Narodnoyi artistki Respubliki Bashkortostan 1994 Zasluzhenoyi artistki Udmurtiyi Na yiyi chest takozh nazvano asteroyid 4424 Arhipova VinoskiBolshaya Rossijskaya enciklopediya V 30 t Predsedatel nauch red soveta Yu S Osipov Otv red S L Kravec T 2 Ankiloz Banka M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2005 766 s il kart Muzykalnaya enciklopediya Gl red Yu V Keldysh Tom 1 A Gong 1072 stb s ill M Sovetskaya enciklopediya 1973 god Novaya Rossijskaya enciklopediya v 12 t Redkol A D Nekipelov V I Danilov Danilyan V M Karev i dr M OOO Izdatelstvo Enciklopediya T 2 A Bayar 2005 960 s il Ukaz Prezidenta RF ot 4 iyunya 1999 g 700 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaIstoriya vokalnogo mistectva O D Shulyar monografiya Ch II Ivano Frankivsk Plaj 2012 S 117 118PosilannyaOficijnij sajt 25 lyutogo 2010 u Wayback Machine Irina Konstantinovna Arhipova 15 lyutogo 2010 u Wayback Machine na peoples ru