Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (квітень 2021) |
Археологічний музей Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» — музей, що показує матеріальну та духовну культуру племен та народів, що заселяли територію Переяславщини від пізнього палеоліту до давньоруського часу включно. Найбільшим в експозиції є розділ, присвячений давньоруському літописному місту Переяславлю.
Україна
Україна
Археологічний музей у Вікісховищі
Приміщення
Археологічний музей Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» знаходиться в павільйоні, спорудженому в 1955—1957 рр. над залишками унікальної археологічної пам'ятки — церкви XI ст. У вітчизняній музейній практиці це перший досвід збереження на місці розкопок та експонування архітектурно-археологічної пам'ятки. З 1957 р. у павільйоні відкрита археологічна експозиція. Приміщення оформлено кольоровими вітражами за сюжетами переяславської історії, доповнені уривками з літописів.
Археологічні залишки церкви-усипальні (Спаської) були розкопані у 1953 р. експедицією під керівництвом М. К. Каргера. Відкрита пам'ятка являє собою невеликий (15,3 х 8,1 м) одноапсидний двухстовпний храм XI ст. Від нього залишилися фундаменти та нижні частини стін, вцілілі на висоту до 1 м, стовпи, що підтримували склепіння, збережені на 1,5 м. Окремими ділянками збереглася підлога, що складалася з полив'яних керамічних плиток жовтого та зеленого кольорів. На деяких площинах внутрішньої поверхні стін та стовпів присутній настінний фресковий розпис. Стіни церкви складені в характерній для пам'яток XI ст. техніці змішаної кладки («opus mixtum»), за якою ряди цегли-плінфи чергуються з рядами каменю-пісковику на розчині вапна з домішкою товченої цегли — «цем'янки». В апсиді (вівтар) розкритий невеликий престол з плінфи.
Храм знаходився на території посаду («окольного граду») Переяслава, певно, стояв на боярському дворі або на подвір'ї одного з літописних переяславських монастирів, і слугував усипальнею для представників знаті та духовенства. Під стінами, всередині церкви, досліджено 10 поховань, що знаходились в цегляних та шиферних саркофагах. Храм був зруйнований в 1239 році під час монгольської навали.
Експозиція
В основу експозиції покладені матеріали археологічних досліджень на Переяславщині та на території давнього Переяслава, які проводились починаючи з 1950-х років. Представлені матеріали найдавніших пам'яток нашого регіону, зокрема, Добраничівської пізньопалеолітичної стоянки XV-XII тис. до н. е., стоянок мезоліту та неоліту.
До неолітичної епохи відноситься перший керамічний посуд в експозиції музею V-IV тис. до н. е. Епоха енеоліту-бронзи III-ІІ тис. до н. е. репрезентована різноманітними знахідками кераміки та знарядь праці з каменю, кістки та металу, що походять з поселень та курганних поховань щонайменше шести археологічних культур, поширених на Переяславському Лівобережжі. Ефектні матеріали представляють в експозиції переломну в розвитку давніх суспільств добу раннього заліза, або скіфський час, датований VII-IV ст. до н. е. — оригінальний керамічний ліпний посуд, античні амфори, металева зброя та військові обладунки з Трахтемирівського скіфського городища, поселень та курганів Лівобережжя Дніпра.
Кераміка, залізні знаряддя, металеві та скляні прикраси знайомлять відвідувачів з давньослов'янськими племенами зарубинецької та київської культур, в тому числі з епонімної пам'ятки в с. Зарубинці на Переяславщині, відкритої В. В. Хвойкою в 1899 р. Численні та яскраві знахідки належать черняхівській археологічній культурі (III-V ст.). Найповніше в експозиції представлені ґрунтові могильники черняхівців, в різний час досліджені археологами на Переяславщині — Переяславський (1952, 1954 рр.) та Соснівський (1978—1986 рр.) могильники.
Значну частину експозиції наповнюють керамічний посуд, будівельні матеріали, залізні знаряддя та зброя, металеві та скляні прикраси, унікальне церковне начиння (, свічник, акваманіл). Хронологічно експозицію доведено до XIII ст., коли 1239 р. місто було зруйноване монгольською ордою.
У музеї також діє постійна виставка, на якій представлені археологічні знахідки у Переяславі козацького та модерного часу.
Окремі експонати
-
![image]()
Зерновик V ст. до н. е. З трахтемирівського скіфського городища -
![image]()
Хорос XII ст. Бронза -
![image]()
Капітель XI ст. Мармур -
![image]()
Акваманіл (водолій) XIII ст. Бронза -
![image]()
Свічник XII ст. Бронза
Джерела
- Ця стаття містить текст, що поширено за вільною ліцензією (твердження про ліцензію або дозвіл у Вікісховищі): АРХЕОЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ» , Бузян Г.М. . С. 1-2
- Археологічний музей // Культура. Історія. Традиції. — № 2. — 2003. — С. 15-19.
- Колибенко О., Павленко С. Маловідомі сторінки історії музейної справи на Переяславщині: Переяславський археологічний музей // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. — Вип. 26. — Переяслав-Хмельницький, 2011. — С. 177—193.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti kviten 2021 Arheologichnij muzej Nacionalnogo istoriko etnografichnogo zapovidnika Pereyaslav muzej sho pokazuye materialnu ta duhovnu kulturu plemen ta narodiv sho zaselyali teritoriyu Pereyaslavshini vid piznogo paleolitu do davnoruskogo chasu vklyuchno Najbilshim v ekspoziciyi ye rozdil prisvyachenij davnoruskomu litopisnomu mistu Pereyaslavlyu Arheologichnij muzej Nacionalnogo istoriko etnografichnogo zapovidnika Pereyaslav 50 04 20 pn sh 31 27 29 sh d 50 07232725914298754 pn sh 31 45816615297643182 sh d 50 07232725914298754 31 45816615297643182 Koordinati 50 04 20 pn sh 31 27 29 sh d 50 07232725914298754 pn sh 31 45816615297643182 sh d 50 07232725914298754 31 45816615297643182TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannyaPereyaslav UkrayinaAdresa08400 Ukrayina Kiyivska obl m Pereyaslav vul Shevchenka 17Zasnovano1957Rezhim robotiz 9 do 17 godini vihidni dni ponedilok vivtorok KuratorNacionalnij istoriko etnografichnij zapovidnik Pereyaslav NIEZ Pereyaslav Sajtniez com uaArheologichnij muzej Pereyaslav Ukrayina Arheologichnij muzej u VikishovishiZalishki cerkvi HI stPrimishennyaArheologichnij muzej Nacionalnogo istoriko etnografichnogo zapovidnika Pereyaslav znahoditsya v paviljoni sporudzhenomu v 1955 1957 rr nad zalishkami unikalnoyi arheologichnoyi pam yatki cerkvi XI st U vitchiznyanij muzejnij praktici ce pershij dosvid zberezhennya na misci rozkopok ta eksponuvannya arhitekturno arheologichnoyi pam yatki Z 1957 r u paviljoni vidkrita arheologichna ekspoziciya Primishennya oformleno kolorovimi vitrazhami za syuzhetami pereyaslavskoyi istoriyi dopovneni urivkami z litopisiv Arheologichni zalishki cerkvi usipalni Spaskoyi buli rozkopani u 1953 r ekspediciyeyu pid kerivnictvom M K Kargera Vidkrita pam yatka yavlyaye soboyu nevelikij 15 3 h 8 1 m odnoapsidnij dvuhstovpnij hram XI st Vid nogo zalishilisya fundamenti ta nizhni chastini stin vcilili na visotu do 1 m stovpi sho pidtrimuvali sklepinnya zberezheni na 1 5 m Okremimi dilyankami zbereglasya pidloga sho skladalasya z poliv yanih keramichnih plitok zhovtogo ta zelenogo koloriv Na deyakih ploshinah vnutrishnoyi poverhni stin ta stovpiv prisutnij nastinnij freskovij rozpis Stini cerkvi skladeni v harakternij dlya pam yatok XI st tehnici zmishanoyi kladki opus mixtum za yakoyu ryadi cegli plinfi cherguyutsya z ryadami kamenyu piskoviku na rozchini vapna z domishkoyu tovchenoyi cegli cem yanki V apsidi vivtar rozkritij nevelikij prestol z plinfi Hram znahodivsya na teritoriyi posadu okolnogo gradu Pereyaslava pevno stoyav na boyarskomu dvori abo na podvir yi odnogo z litopisnih pereyaslavskih monastiriv i sluguvav usipalneyu dlya predstavnikiv znati ta duhovenstva Pid stinami vseredini cerkvi doslidzheno 10 pohovan sho znahodilis v ceglyanih ta shifernih sarkofagah Hram buv zrujnovanij v 1239 roci pid chas mongolskoyi navali EkspoziciyaV osnovu ekspoziciyi pokladeni materiali arheologichnih doslidzhen na Pereyaslavshini ta na teritoriyi davnogo Pereyaslava yaki provodilis pochinayuchi z 1950 h rokiv Predstavleni materiali najdavnishih pam yatok nashogo regionu zokrema Dobranichivskoyi piznopaleolitichnoyi stoyanki XV XII tis do n e stoyanok mezolitu ta neolitu Do neolitichnoyi epohi vidnositsya pershij keramichnij posud v ekspoziciyi muzeyu V IV tis do n e Epoha eneolitu bronzi III II tis do n e reprezentovana riznomanitnimi znahidkami keramiki ta znaryad praci z kamenyu kistki ta metalu sho pohodyat z poselen ta kurgannih pohovan shonajmenshe shesti arheologichnih kultur poshirenih na Pereyaslavskomu Livoberezhzhi Efektni materiali predstavlyayut v ekspoziciyi perelomnu v rozvitku davnih suspilstv dobu rannogo zaliza abo skifskij chas datovanij VII IV st do n e originalnij keramichnij lipnij posud antichni amfori metaleva zbroya ta vijskovi obladunki z Trahtemirivskogo skifskogo gorodisha poselen ta kurganiv Livoberezhzhya Dnipra Keramika zalizni znaryaddya metalevi ta sklyani prikrasi znajomlyat vidviduvachiv z davnoslov yanskimi plemenami zarubineckoyi ta kiyivskoyi kultur v tomu chisli z eponimnoyi pam yatki v s Zarubinci na Pereyaslavshini vidkritoyi V V Hvojkoyu v 1899 r Chislenni ta yaskravi znahidki nalezhat chernyahivskij arheologichnij kulturi III V st Najpovnishe v ekspoziciyi predstavleni gruntovi mogilniki chernyahivciv v riznij chas doslidzheni arheologami na Pereyaslavshini Pereyaslavskij 1952 1954 rr ta Sosnivskij 1978 1986 rr mogilniki Znachnu chastinu ekspoziciyi napovnyuyut keramichnij posud budivelni materiali zalizni znaryaddya ta zbroya metalevi ta sklyani prikrasi unikalne cerkovne nachinnya svichnik akvamanil Hronologichno ekspoziciyu dovedeno do XIII st koli 1239 r misto bulo zrujnovane mongolskoyu ordoyu U muzeyi takozh diye postijna vistavka na yakij predstavleni arheologichni znahidki u Pereyaslavi kozackogo ta modernogo chasu Okremi eksponatiZernovik V st do n e Z trahtemirivskogo skifskogo gorodisha Horos XII st Bronza Kapitel XI st Marmur Akvamanil vodolij XIII st Bronza Svichnik XII st BronzaDzherela Cya stattya mistit tekst sho poshireno za vilnoyu licenziyeyu tverdzhennya pro licenziyu abo dozvil u Vikishovishi ARHEOLOGIChNIJ MUZEJ NIEZ PEREYaSLAV Buzyan G M S 1 2 Arheologichnij muzej Kultura Istoriya Tradiciyi 2 2003 S 15 19 Kolibenko O Pavlenko S Malovidomi storinki istoriyi muzejnoyi spravi na Pereyaslavshini Pereyaslavskij arheologichnij muzej Naukovi zapiski z ukrayinskoyi istoriyi Zbirnik naukovih statej Vip 26 Pereyaslav Hmelnickij 2011 S 177 193