Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Археогра фія грец άρχαϊος стародавній і γράφω пишу спеціальна галузь історичної науки що вивчає історію публікації істор

Археограф

Археограф

Археогра́фія (грец. άρχαϊος — стародавній і γράφω — пишу) — спеціальна галузь історичної науки, що вивчає історію публікації історичних документів та розробляє теорію та методику їх видання.

Підрозділи

Теоретична археографія розробляє сукупність питань інформаційної репрезентації досліджуваних нею джерел. Практична археографія складається із напрямів: збирання (польова археографія, що займається виявленням та обліком історичних джерел), пошуку в документальних системах (евристична археографія), наукового опису (камеральна археографія) та наукової публікації (едиційна археографія). Розрізняють дві методологічні форми наукової археографічної репрезентації документів та документальних масивів: науковий опис документів та наукова публікація документів й інформації про них. Вони реалізуються через систему методик опису, засобів залучення документів до наукового обігу, різноманітні види та типи археографічних довідників і публікацій документів.

Існує думка (В. Німчук) про домінуюче значення джерелознавчих підходів в археографії, пропонується від археографії відокремити споріднену дисципліну «кайнографію», або «новографію», яка має вивчати архівні документи на сучасних носіях інформації. Але більшість дослідників схиляються до розширення складу об'єкта археографії на всю сукупність сучасних документів, що зафіксовані на будь-яких матеріальних носіях та мають форму документа. Серед них:

  • текстові джерела — включають текстову інформацію, що надрукована друкарським способом чи відтворена іншими способами, та інформацію, що може сприйматися як текстова (музичні та графічні джерела, окремі види джерел мистецтва, передані за допомогою запису на матеріальних носіях тощо);
  • аудіовізуальні джерела: кіно-, фото-, фонодокументи;
  • образотворчі та графічні джерела: картографічні документи, гравюри, графіки, креслення, малюнки, плакати, листівки;
  • джерела на нетрадиційних носіях: комп'ютерні файли, бази даних та комп'ютерні системи, тримірна графіка тощо.

З камеральною археографією змикається кодикографія — система опису рукописних книг як історичних комплексних книжно-рукописних джерел (Л. Дубровіна, О. Гальченко, О. Іванова).

Основні типи видань історичних документів:

  • наукові, насамперед, для подальшого використання в історичних дослідженнях;
  • науково-популярні (для ширшого за професійне кола читачів);
  • навчальні (для засвоєння навчальних програм).

Основні види видань історичних документів:

  • пофондові (документи одного фонду або колекції);
  • тематичні (незалежно від фондоутворювача з певної тематики);
  • документи одного різновиду (наприклад, листи, мемуари тощо);
  • документи однієї особи.

Археографія в дореволюційній Росії

Першим російськім археографом був В. М. Татищев, який в кн. 5 «Історії Росії» вмістив цінні документи 16—17 ст. Визначним археографічним виданням 2-ї пол. 18 ст. була «Древня Російська Вівліофіка» (1773—75; 1788—91), видана М. І. Новиковим. У розвитку археографії 19 — поч. 20 ст. значну роль відіграли: при Московському університеті 1804, Археографічна комісія 1834, Російське історичне товариство 1866, губернські архівні комісії та інші.

У тісному взаємозв'язку з російською археографією і під її впливом розвивалася українська археографія. В Україні в 19 ст. виникають установи і товариства, які видають наукові праці і публікують документи з історії України, — Товариство історії і древностей в Одесі 1839, Тимчасова комісія для розбору древніх актів у Києві 1843, Історичне товариство Нестора-літописця в Києві 1873, Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка у Львові 1873, Подільське церковне історико-археологічне товариство 1865, Історична комісія при Галицькому крайовому відділі 1865, Харківське історико-філологічне товариство 1877, історичний журнал «Киевская старина» 1882, архівні губернські комісії (Таврійська, 1887; Чернігівська, 1896; Катеринославська, 1903; Полтавська, 1903), Українське наукове товариство в Києві та інші.

Радянська археографія

Перша радянська археографічна публікація зв'язана з ім'ям більшовика, матроса Балтійського флоту М. Г. Маркіна, який за завданням Радянського уряду в грудні 1917—січні 1918 видав у 7 випусках «Збірник таємних документів із архівів колишнього міністерства закордонних справ». Ці матеріали викрили антинародну імперіалістичну політику царизму, Тимчасового уряду і західних капіталістичних держав.

За роки Радянської влади створилася широка мережа установ, видавнича діяльність яких відіграла велику роль у розвитку археографії. 25 вересня 1920 РНК РСФРР ухвалила постанову про організацію комісії для вивчення історії РКП(б) і Великої Жовтневої соціалістичної революції (Істпарт). Одночасно виникають місцеві істпарти. У 1920 відкривається Інститут Маркса—Енгельса, 1923 — Інститут Леніна. В 1931 вони об'єдналися в Інститут Маркса — Енгельса—Леніна при ЦК ВКП(б) (Інститут марксизму-ленінізму при ЦК КПРС). Поряд з виданням творів класиків марксизму-ленінізму ними опубліковано багато документів з історії партії і Жовтневого перевороту. Публікацією документів займалися істомоли (з історії комсомолу), істпрофи (з історії професійного руху), ювілейні комісії, організовані з нагоди річниць революції 1905—1907, Великої Жовтневої соціалістичної революції та інших видатних історичних подій. В системі АН СРСР археографічну роботу вела історико-археографічна комісія, згодом перетворена в історико-археографічний інститут, який 1936 видавничі функції передав Інституту історії АН СРСР.

Археографія УРСР

В УРСР в 1921—29 документи з історії КП України видавав Істпарт. З 1929 цю роботу веде Інститут історії партії ЦК КП України — філіал Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Публікацією документів з історії УРСР займалася Археографічна комісія АН УРСР (1919—1936), потім Інститут історії АН УРСР та інші установи.

Величезну кількість публікацій видали державні архіви СРСР. За своє існування вони підготували близько 700 томів документів, збірників; державні архіви УРСР — близько 100 томів, з них близько 60 томів видано після 1945.

Нагромаджуючи досвід, радянська археографія узагальнювала його і виробляла наукові принципи публікації документів. Ще в січні 1918 за підписом В. І. Леніна був виданий декрет РНК РСФРР, який вимагав уважної перевірки державних актів, що публікуються, «з боку їх оригінальності і точності тексту». В 1919 були прийняті «Правила видання документів», 1936 — «Правила видання документів XVI—XVII вв.», 1945 — «Основні правила публікації документів державного архівного фонду Союзу РСР». Вони сприяли підвищенню наукового рівня документальних видань. В 1955 вийшли в світ «Правила видання історичних документів», підготовлені Інститутом історії АН СРСР, Головним архівним управлінням СРСР і Московським історико-архівним інститутом.

Археографія в інших країнах

Першими археографічними публікаціями були збірники літописів, історичних хронік, королівських грамот, капітуляріїв та інших документів, виданих для обґрунтування прав і привілеїв світських і духовних феодалів. Археографія використовувалась як засіб боротьби феодалів, католицької церкви і королівської влади проти прогресивних антифеодальних і антиклерикальних рухів. У 18 ст. з'являються збірники дипломатичних трактатів і актів, тенденційно підібраних з метою виправдати зовнішню політику, спрямовану на загарбання чужих земель. В Англії, Німеччині, Франції, Італії та інших країнах у 19 ст. виникають наукові установи і товариства, які розгортають широке видання історичних джерел.

Див. також

Джерела та література

Посилання

  • Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України
  • Папакін Георгій. Археографія // Спеціальні історичні дисципліни. Довідник: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Редкол.: В. А. Смолій (гол. ред.); І. Н. Войцехівська (кер. авт. кол.), В. В. Томазов, М. Ф. Дмитрієнко та ін. – К.: Либідь, 2008. – C. 22–29. – 520 с. .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Arheogra fiya grec arxaios starodavnij i grafw pishu specialna galuz istorichnoyi nauki sho vivchaye istoriyu publikaciyi istorichnih dokumentiv ta rozroblyaye teoriyu ta metodiku yih vidannya PidrozdiliTeoretichna arheografiya rozroblyaye sukupnist pitan informacijnoyi reprezentaciyi doslidzhuvanih neyu dzherel Praktichna arheografiya skladayetsya iz napryamiv zbirannya polova arheografiya sho zajmayetsya viyavlennyam ta oblikom istorichnih dzherel poshuku v dokumentalnih sistemah evristichna arheografiya naukovogo opisu kameralna arheografiya ta naukovoyi publikaciyi edicijna arheografiya Rozriznyayut dvi metodologichni formi naukovoyi arheografichnoyi reprezentaciyi dokumentiv ta dokumentalnih masiviv naukovij opis dokumentiv ta naukova publikaciya dokumentiv j informaciyi pro nih Voni realizuyutsya cherez sistemu metodik opisu zasobiv zaluchennya dokumentiv do naukovogo obigu riznomanitni vidi ta tipi arheografichnih dovidnikiv i publikacij dokumentiv Isnuye dumka V Nimchuk pro dominuyuche znachennya dzhereloznavchih pidhodiv v arheografiyi proponuyetsya vid arheografiyi vidokremiti sporidnenu disciplinu kajnografiyu abo novografiyu yaka maye vivchati arhivni dokumenti na suchasnih nosiyah informaciyi Ale bilshist doslidnikiv shilyayutsya do rozshirennya skladu ob yekta arheografiyi na vsyu sukupnist suchasnih dokumentiv sho zafiksovani na bud yakih materialnih nosiyah ta mayut formu dokumenta Sered nih tekstovi dzherela vklyuchayut tekstovu informaciyu sho nadrukovana drukarskim sposobom chi vidtvorena inshimi sposobami ta informaciyu sho mozhe sprijmatisya yak tekstova muzichni ta grafichni dzherela okremi vidi dzherel mistectva peredani za dopomogoyu zapisu na materialnih nosiyah tosho audiovizualni dzherela kino foto fonodokumenti obrazotvorchi ta grafichni dzherela kartografichni dokumenti gravyuri grafiki kreslennya malyunki plakati listivki dzherela na netradicijnih nosiyah komp yuterni fajli bazi danih ta komp yuterni sistemi trimirna grafika tosho Z kameralnoyu arheografiyeyu zmikayetsya kodikografiya sistema opisu rukopisnih knig yak istorichnih kompleksnih knizhno rukopisnih dzherel L Dubrovina O Galchenko O Ivanova Osnovni tipi vidan istorichnih dokumentiv naukovi nasampered dlya podalshogo vikoristannya v istorichnih doslidzhennyah naukovo populyarni dlya shirshogo za profesijne kola chitachiv navchalni dlya zasvoyennya navchalnih program Osnovni vidi vidan istorichnih dokumentiv pofondovi dokumenti odnogo fondu abo kolekciyi tematichni nezalezhno vid fondoutvoryuvacha z pevnoyi tematiki dokumenti odnogo riznovidu napriklad listi memuari tosho dokumenti odniyeyi osobi Arheografiya v dorevolyucijnij RosiyiPershim rosijskim arheografom buv V M Tatishev yakij v kn 5 Istoriyi Rosiyi vmistiv cinni dokumenti 16 17 st Viznachnim arheografichnim vidannyam 2 yi pol 18 st bula Drevnya Rosijska Vivliofika 1773 75 1788 91 vidana M I Novikovim U rozvitku arheografiyi 19 poch 20 st znachnu rol vidigrali pri Moskovskomu universiteti 1804 Arheografichna komisiya 1834 Rosijske istorichne tovaristvo 1866 gubernski arhivni komisiyi ta inshi U tisnomu vzayemozv yazku z rosijskoyu arheografiyeyu i pid yiyi vplivom rozvivalasya ukrayinska arheografiya V Ukrayini v 19 st vinikayut ustanovi i tovaristva yaki vidayut naukovi praci i publikuyut dokumenti z istoriyi Ukrayini Tovaristvo istoriyi i drevnostej v Odesi 1839 Timchasova komisiya dlya rozboru drevnih aktiv u Kiyevi 1843 Istorichne tovaristvo Nestora litopiscya v Kiyevi 1873 Naukove tovaristvo im T G Shevchenka u Lvovi 1873 Podilske cerkovne istoriko arheologichne tovaristvo 1865 Istorichna komisiya pri Galickomu krajovomu viddili 1865 Harkivske istoriko filologichne tovaristvo 1877 istorichnij zhurnal Kievskaya starina 1882 arhivni gubernski komisiyi Tavrijska 1887 Chernigivska 1896 Katerinoslavska 1903 Poltavska 1903 Ukrayinske naukove tovaristvo v Kiyevi ta inshi Radyanska arheografiyaPersha radyanska arheografichna publikaciya zv yazana z im yam bilshovika matrosa Baltijskogo flotu M G Markina yakij za zavdannyam Radyanskogo uryadu v grudni 1917 sichni 1918 vidav u 7 vipuskah Zbirnik tayemnih dokumentiv iz arhiviv kolishnogo ministerstva zakordonnih sprav Ci materiali vikrili antinarodnu imperialistichnu politiku carizmu Timchasovogo uryadu i zahidnih kapitalistichnih derzhav Za roki Radyanskoyi vladi stvorilasya shiroka merezha ustanov vidavnicha diyalnist yakih vidigrala veliku rol u rozvitku arheografiyi 25 veresnya 1920 RNK RSFRR uhvalila postanovu pro organizaciyu komisiyi dlya vivchennya istoriyi RKP b i Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi Istpart Odnochasno vinikayut miscevi istparti U 1920 vidkrivayetsya Institut Marksa Engelsa 1923 Institut Lenina V 1931 voni ob yednalisya v Institut Marksa Engelsa Lenina pri CK VKP b Institut marksizmu leninizmu pri CK KPRS Poryad z vidannyam tvoriv klasikiv marksizmu leninizmu nimi opublikovano bagato dokumentiv z istoriyi partiyi i Zhovtnevogo perevorotu Publikaciyeyu dokumentiv zajmalisya istomoli z istoriyi komsomolu istprofi z istoriyi profesijnogo ruhu yuvilejni komisiyi organizovani z nagodi richnic revolyuciyi 1905 1907 Velikoyi Zhovtnevoyi socialistichnoyi revolyuciyi ta inshih vidatnih istorichnih podij V sistemi AN SRSR arheografichnu robotu vela istoriko arheografichna komisiya zgodom peretvorena v istoriko arheografichnij institut yakij 1936 vidavnichi funkciyi peredav Institutu istoriyi AN SRSR Arheografiya URSRV URSR v 1921 29 dokumenti z istoriyi KP Ukrayini vidavav Istpart Z 1929 cyu robotu vede Institut istoriyi partiyi CK KP Ukrayini filial Institutu marksizmu leninizmu pri CK KPRS Publikaciyeyu dokumentiv z istoriyi URSR zajmalasya Arheografichna komisiya AN URSR 1919 1936 potim Institut istoriyi AN URSR ta inshi ustanovi Velicheznu kilkist publikacij vidali derzhavni arhivi SRSR Za svoye isnuvannya voni pidgotuvali blizko 700 tomiv dokumentiv zbirnikiv derzhavni arhivi URSR blizko 100 tomiv z nih blizko 60 tomiv vidano pislya 1945 Nagromadzhuyuchi dosvid radyanska arheografiya uzagalnyuvala jogo i viroblyala naukovi principi publikaciyi dokumentiv She v sichni 1918 za pidpisom V I Lenina buv vidanij dekret RNK RSFRR yakij vimagav uvazhnoyi perevirki derzhavnih aktiv sho publikuyutsya z boku yih originalnosti i tochnosti tekstu V 1919 buli prijnyati Pravila vidannya dokumentiv 1936 Pravila vidannya dokumentiv XVI XVII vv 1945 Osnovni pravila publikaciyi dokumentiv derzhavnogo arhivnogo fondu Soyuzu RSR Voni spriyali pidvishennyu naukovogo rivnya dokumentalnih vidan V 1955 vijshli v svit Pravila vidannya istorichnih dokumentiv pidgotovleni Institutom istoriyi AN SRSR Golovnim arhivnim upravlinnyam SRSR i Moskovskim istoriko arhivnim institutom Arheografiya v inshih krayinahPershimi arheografichnimi publikaciyami buli zbirniki litopisiv istorichnih hronik korolivskih gramot kapitulyariyiv ta inshih dokumentiv vidanih dlya obgruntuvannya prav i privileyiv svitskih i duhovnih feodaliv Arheografiya vikoristovuvalas yak zasib borotbi feodaliv katolickoyi cerkvi i korolivskoyi vladi proti progresivnih antifeodalnih i antiklerikalnih ruhiv U 18 st z yavlyayutsya zbirniki diplomatichnih traktativ i aktiv tendencijno pidibranih z metoyu vipravdati zovnishnyu politiku spryamovanu na zagarbannya chuzhih zemel V Angliyi Nimechchini Franciyi Italiyi ta inshih krayinah u 19 st vinikayut naukovi ustanovi i tovaristva yaki rozgortayut shiroke vidannya istorichnih dzherel Div takozhArhivni ustanovi Ukrayini Pravila publikaciyi arhivnih dokumentivDzherela ta literaturaBoryak G V Dubrovina L A Arheografiya 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 131 ISBN 966 00 0734 5 G V Boryak L A Dubrovina Arheografiya 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Lenin V I Tvori Vid 4 t 19 s 489 495 Osnovnye pravila publikacii dokumentov gosudarstvennogo fonda Soyuza SSR M 1945 Shilov A A Runovodstvo po publikacii dokumentov XIX i nachala XX v M 1939 Valk S N Sovetskaya arheografiya M L 1948 Arheografiya paleografiya kodikologiya Elektronna biblioteka Ukrayinika 27 bereznya 2019 u Wayback Machine PosilannyaStattya na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Papakin Georgij Arheografiya Specialni istorichni disciplini Dovidnik Navchalnij posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Redkol V A Smolij gol red I N Vojcehivska ker avt kol V V Tomazov M F Dmitriyenko ta in K Libid 2008 C 22 29 520 s ISBN 978 966 06 0538 1

Дата публікації:
Топ