У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Артюхівка А ртюхівка село в Україні у Зміївській міській громаді Чу

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Артюхівка.

А́ртюхівка — село в Україні, у Зміївській міській громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 711 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Чемужівська сільська рада.

село Артюхівка
Село Артюхівка. Класичні сільські будинки (ліворуч) та нові котеджи (праворуч) Село Артюхівка. Класичні сільські будинки (ліворуч) та нові котеджи (праворуч)
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Чугуївський район
Громада	Зміївська міська громада
Облікова картка	Артюхівка
Основні дані
Засноване	1680
Населення	711
Площа	1,14 км²
Густота населення	623,68 осіб/км²
Поштовий індекс	63430
Телефонний код	+380 5747
Географічні дані
Географічні координати	49°42′45″ пн. ш. 36°15′46″ сх. д. / 49.71250° пн. ш. 36.26278° сх. д. / 49.71250; 36.26278Координати: 49°42′45″ пн. ш. 36°15′46″ сх. д. / 49.71250° пн. ш. 36.26278° сх. д. / 49.71250; 36.26278
Середня висота над рівнем моря	88 м
Водойми	р. Мжа
Найближча залізнична станція	Соколове, Платформа 23 км
Відстань до залізничної станції	2 км


Місцева влада
Адреса ради	63404, Харківська обл., Чугуївський р-н, м. Зміїв, вул. Адміністративна, 16
Карта
Артюхівка
Артюхівка
Мапа

Артюхівка у Вікісховищі

Артюхівка входить до переліку туристичних маршрутів Харківської області.

Географія

Село Артюхівка знаходиться на лівому березі річки Мжа, у місті приєднання до неї річок Велика Вилівка та Вільшанка. Русло річки звивисте, сильно заболочене, на ньому багато лиманів і озер. Вище за течією по правому березі Мжи за 4 км розташоване село Соколове, а по лівому в глибині лісу знаходиться село Реп'яхівка.

Річка Мжа взимку
Природа в Артюхівці
Котедж в Артюхівці

Нижче за течією, на протилежному березі, за 2 км — розташоване село Пролетарське. Далі по правій стороні річки Мжи в сторону Соколового розташоване село Водяхівка. Поруч із селом Артюхівка проходить залізниця, найближчі станції за 2 км — Соколове і .

До села примикає великий лісовий масив (сосна, березняки, дубові посадки).

Історія

За даними сайту Верховної Ради України село засноване в 1680 році. У 1864 році у казеному селі Замостянської волості Зміївського повіту, мешкало 309 осіб (146 чоловічої статі та 165 — жіночої), налічувалось 75 дворових господарств.

Як випливає з опису архієпископа Філарета Гумілевського, у складі православного приходу Височинівки перебували "черкаські слобідки Артюхівка і Чемужівка " :

Тут були храми. Артюховський Архангельський священик відомий ще за актом 1681 ; як Артюховський , так і Чемужівською священики згадуються в універсалі 1712. Але того й іншого храму не видно у 1732 р.

Водночас, за відомостями Михайла Лютенка, село Артюхівка «є однією з колисок адвентизма на Харківщині». Церква адвентистів сьомого дня була організована в цьому селі після Першої світової війни. У 1961 році в Артюхівці був відкритий молитовний будинок адвентистів, який діяв до травня 1989 року. У цьому ж році громада адвентистів була розпущена і переведена в Зміїв.

У 2012 році підприємець і меценат Саєнко А. І. побудував тут близько 20 сучасних котеджів і село отримало новий розвиток як туристичне місце, де проживає ряд харківських художників на чолі із заслуженим діячем мистецтв України Шеховцовим А. А. Згодом ця частина села отримала назву «Artvillage» .

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Зміївської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зміївського району, село увійшло до складу Чугуївського району Харківської області.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Артюхівка (Чугуївський район)

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 241 особа, з яких 83 чоловіки та 158 жінок.

Економіка

Молочно-товарна ферма.

Об'єкти соціальної сфери

Фельдшерсько-акушерський пункт.
Продуктовий магазин.

Транспорт

Зі Змієвом Артюхівку пов'язує автобусне сполучення, автобус йде з залізничного вокзалу 5 разів на день.

Відомі люди

По свідченням місцевих мешканців в Артюхівці декілька років проживав голова Харківської обласної державної адміністрації Михайло Добкін.

Галерея

Їжак зроблений із дерева в Артюхівці
Інсталяція напроти етнографічного музею
Інсталяція на в’їзді до села
Черепаха
На подвір’ї музею
Інсталяція
На подвір’ї музею

Примітки

. Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2014.
. Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2014.
Сайт Верховної ради України^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1498)(рос. дореф.)
. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2014.
. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 26 травня 2022.
. Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 6 січня 2014.
. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 січня 2014.
. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 6 січня 2014.
Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
. Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 6 січня 2014.
В Харькове горел дом Добкина^{[недоступне посилання з лютого 2019]} (рос.)

Джерела

Погода в селі Артюхівка [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
Зеленін С. М., Бондарович І. М. Туристичними стежками по Харківщині. — Х.: Прапор, 1967.
(рос.)

[1] . Архів оригіналу за 18 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2014.

[2] . Архів оригіналу за 25 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2014.

[3] Сайт Верховної ради України^{[недоступне посилання з лютого 2019]}

[4] Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1498)(рос. дореф.)

[5] . Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 6 січня 2014.

[6] . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 26 травня 2022.

[7] . Архів оригіналу за 22 червня 2012. Процитовано 6 січня 2014.

[8] . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 січня 2014.

[9] . Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 6 січня 2014.

[10] Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.

[11] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[населення_1989-12] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Харківська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[13] . Архів оригіналу за 28 червня 2015. Процитовано 6 січня 2014.

[14] В Харькове горел дом Добкина^{[недоступне посилання з лютого 2019]} (рос.)