Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Арту́р Го́ллі Ко́мптон (англ. Arthur Holly Compton; 10 вересня 1892 — 15 березня 1962) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1927 року.
Біографія
Народився в місті Вустер, штат Огайо, США в академічній сім'ї. Його батько був деканом Вустерського коледжу, старші брати стали згодом президентами університетів.
Після здобуття ступеня бакалавра у Вустерському коледжі (1913) Артур Комптон продовжив навчання у Принстонському університеті й став магістром у 1914 році. Через два роки він захистив у Принстоні дисертацію і здобув ступінь доктора філософії.
З 1918 року вивчав рентгенівське випромінювання. У 1922 році виявив і дав теоретичне обґрунтування ефекту зміни довжини хвилі рентгенівського випромінювання унаслідок розсіяння його електронами речовини, чим довів існування фотона. За це відкриття Комптон був нагороджений Нобелівською премією, а відкрите явище отримало назву ефекту Комптона.
У 1926 році отримав премію Румфорда Американської академії мистецтв і наук за дослідження рентгенівського випромінювання.
Артур Комптон — крайній праворуч
У 1941 році, разом з Веннівером Бушем, головою військового Офісу наукових досліджень і розвитку (OSRD), і Ернестом Лоренсом, винахідником циклотрона, Комптон допоміг прийняти у керівництво американську програму розробки атомної бомби. Комптон був головою Уранового комітету S-1, який був відповідальний за дослідження властивостей і виробництва урану. У 1942 році Комптон призначив Роберта Оппенгеймера головним теоретиком комітету. Влітку 1942 року робота комітету була підпорядкована армії та стала Мангеттенським проєктом.
Негайно після нападу Японії на Перл-Гарбор 7 грудня 1941 року Комптон отримав підтримку плану цілеспрямованих досліджень плутонію у Чиказькому університеті з амбіційною метою створити першу атомну бомбу до січня 1945 року. Реалізація проєкту зайняла лише на шість місяців більше запланованого терміну. «Металургійна лабораторія» або «Мет Лаб» — ім'я для прикриття об'єкта Комптона. Його завданнями були перетворення урану на плутоній в уранових збірках, здатних підтримувати ланцюгову реакцію, знаходження шляхів відокремлення плутонію від урану та проєктування бомби. У грудні 1942 року під університетським стадіоном «Поле Стегга» група вчених «Мет Лаб» під керівництвом Енріко Фермі отримала ланцюгову реакцію здатну до самопідтримки в першому у світі ядерному реакторі. Комптон до кінця війни був видатним науковим радником і адміністратором.
З 1946 по 1953 рік Артур Комптон був президентом Вашингтонського університету в Сент-Луїсі, й продовжував працювати в університеті до відставки у 1961 році.
Див. також
Примітки
- Комптон Артур Холли // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Find a Grave — 1996.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- NNDB — 2002.
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kompton Artu r Go lli Ko mpton angl Arthur Holly Compton 10 veresnya 1892 15 bereznya 1962 amerikanskij fizik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziki 1927 roku Artur Komptonangl Arthur Holly ComptonArtur Kompton u 1927 roci Artur Kompton u 1927 rociIm ya pri narodzhenniangl Arthur Holly ComptonNarodivsya10 veresnya 1892 1892 09 10 Vuster Ogajo SShA 1 Pomer15 bereznya 1962 1962 03 15 69 rokiv Berkli Alameda Kaliforniya SShA 1 gemoragichnij insultPohovannyad 2 Misce prozhivannyaSShAKrayina SShADiyalnistfizik vikladach universitetu fizik teoretik fizik yadernikAlma materVusterskij koledzh Prinstonskij universitetGaluzFizikaZakladChikazkij universitet Vashingtonskij universitet v Sent Luyisi Massachusetskij tehnologichnij institutPosadad i dVchiteliOuen Vilans RichardsonVidomi uchniVinston BostikAspiranti doktorantiLuyis Volter Alvares 3 Vinston Bostik d d d dChlenstvoPrusska akademiya nauk Leopoldina Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya dej Linchej Amerikanske filosofske tovaristvo 4 AAAS 4 Amerikanske fizichne tovaristvo 4 Niderlandska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki efekt KomptonaBrati sestriKarl KomptonU shlyubi zdNagorodiGrant Guggengajma 1926 medal G yuza 1940 medal Matteuchchi 1930 premiya Rumforda 1926 d 1957 medal Franklina 1940 Premiya pam yati Rihtmayera 1941 lekciya Gatri d 1935 d d 1934 Avtograf Artur Kompton u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v misti Vuster shtat Ogajo SShA v akademichnij sim yi Jogo batko buv dekanom Vusterskogo koledzhu starshi brati stali zgodom prezidentami universitetiv Pislya zdobuttya stupenya bakalavra u Vusterskomu koledzhi 1913 Artur Kompton prodovzhiv navchannya u Prinstonskomu universiteti j stav magistrom u 1914 roci Cherez dva roki vin zahistiv u Prinstoni disertaciyu i zdobuv stupin doktora filosofiyi Z 1918 roku vivchav rentgenivske viprominyuvannya U 1922 roci viyaviv i dav teoretichne obgruntuvannya efektu zmini dovzhini hvili rentgenivskogo viprominyuvannya unaslidok rozsiyannya jogo elektronami rechovini chim doviv isnuvannya fotona Za ce vidkrittya Kompton buv nagorodzhenij Nobelivskoyu premiyeyu a vidkrite yavishe otrimalo nazvu efektu Komptona U 1926 roci otrimav premiyu Rumforda Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk za doslidzhennya rentgenivskogo viprominyuvannya Uranovij komitet S 1 1942 Artur Kompton krajnij pravoruch U 1941 roci razom z Venniverom Bushem golovoyu vijskovogo Ofisu naukovih doslidzhen i rozvitku OSRD i Ernestom Lorensom vinahidnikom ciklotrona Kompton dopomig prijnyati u kerivnictvo amerikansku programu rozrobki atomnoyi bombi Kompton buv golovoyu Uranovogo komitetu S 1 yakij buv vidpovidalnij za doslidzhennya vlastivostej i virobnictva uranu U 1942 roci Kompton priznachiv Roberta Oppengejmera golovnim teoretikom komitetu Vlitku 1942 roku robota komitetu bula pidporyadkovana armiyi ta stala Mangettenskim proyektom Negajno pislya napadu Yaponiyi na Perl Garbor 7 grudnya 1941 roku Kompton otrimav pidtrimku planu cilespryamovanih doslidzhen plutoniyu u Chikazkomu universiteti z ambicijnoyu metoyu stvoriti pershu atomnu bombu do sichnya 1945 roku Realizaciya proyektu zajnyala lishe na shist misyaciv bilshe zaplanovanogo terminu Metalurgijna laboratoriya abo Met Lab im ya dlya prikrittya ob yekta Komptona Jogo zavdannyami buli peretvorennya uranu na plutonij v uranovih zbirkah zdatnih pidtrimuvati lancyugovu reakciyu znahodzhennya shlyahiv vidokremlennya plutoniyu vid uranu ta proyektuvannya bombi U grudni 1942 roku pid universitetskim stadionom Pole Stegga grupa vchenih Met Lab pid kerivnictvom Enriko Fermi otrimala lancyugovu reakciyu zdatnu do samopidtrimki v pershomu u sviti yadernomu reaktori Kompton do kincya vijni buv vidatnim naukovim radnikom i administratorom Z 1946 po 1953 rik Artur Kompton buv prezidentom Vashingtonskogo universitetu v Sent Luyisi j prodovzhuvav pracyuvati v universiteti do vidstavki u 1961 roci Div takozhManuel Sandoval ValyartaPrimitkiKompton Artur Holli Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 NNDB 2002 d Track Q1373513Posilannya angl