Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аргені да лат Argenis алегоричний роман шотландського поета Джона Берклі написаний латиною Робота над текстом йшла з 161

Аргеніда

Аргеніда

«Аргені́да» (лат. Argenis) — алегоричний роман шотландського поета Джона Берклі, написаний латиною. Робота над текстом йшла з 1617 року в Римі, перше видання побачило світ незабаром після смерті автора в 1621 році. Твір відноситься до популярного в епоху бароко жанру «роману з ключем», породив численні продовження і наслідування і сильно вплинув на розвиток французької преціозної літератури (включаючи романи мадам де Скюдері і «Пригоди Телемака» Фенелона). Аллегорико-політичні романи латиною публікувалися після цього до середини XVIII століття. В історіографії ведуться суперечки про приналежність роману до англійської або французької літературної і культурної традиції, в роботах дослідників кінця XX—XXI століть все частіше лунають заклики вважати Джона Берклі представником інтернаціональної «Республіки вчених».

Аргеніда
лат. Argenis
image
Формароман
Авторd
Мовалатина
Опубліковано1621
image Цей твір у Вікісховищі

Джон Берклі (латиною Ioannes Barclaius) народився у Франції, і його матір'ю була француженка, але поет вважав себе шотландцем і успадкував від батька — Вільяма Берклі — прихильність до абсолютної монархії. Замисливши викласти її апологію, він написав алегоричний роман, який своїми ідеями і легкістю латинського стилю і досконалістю віршів завоював величезну популярність. Історія створення роману досить добре документована листами самого Берклі. Роман був присвячений французькому королю Людовику XIII. Публікація була здійснена завдяки «князю Республіки вчених» — абату Фабрі де Пейреску, з яким Берклі листувався з 1606 року. У латинському оригіналі роман витримав понад 50 видань і регулярно перевидавався аж до кінця XVIII століття, був переведений практично на всі європейські мови, включаючи польську (Вацлав Потоцький, 1697) і російську (Василь Тредіаковський, 1751). Роман цінували Гуго Гроцій, кардинал Рішельє, Готфрід Лейбніц, Йоганн Гете і Семюел Кольрідж. Потім «Аргеніда» була на довгий час забута, науковий інтерес до тексту проявився в кінці XIX століття, на рубежі XX—XXI століть було випущено кілька факсимільних видань. Наукове видання латинського тексту з паралельним англійським перекладом під редакцією Марка Райлі і Дороті Прітчард Хьюбер було зроблено в 2004 році.

Бароковий роман мав складний сюжет, основна фабула якого, хоча і поміщена в Античність, була заснована на подіях реальної історії Франції XVI століття — боротьбу короля, гугенотів і Ліги. Роман був збудований за авантюрною схемою з багатьма вставними епізодами, що ускладнюють дію. Схема сюжету зводиться до наступного: сицилійський цар Мелеандр після важкої боротьби переміг могутнього бунтівного вельможу Лікогена, до партії якого приєдналися гіперефаняни (тобто кальвіністи); придворний науковець Нікопомп (alter ego автора) безперервно дає поради Мелеандру і проповідує йому правоту монархічного принципу. Лікогену вдалося віддалити від двору вірного цареві вельможу Поліарха; після поразки Лікогена Поліарх, який давно закоханий в Аргеніду, доньку Мелеандра, отримує її руку, і роман закінчується тріумфом вірного кохання, з яким зливається тріумф царя над бунтівними феодалами.

Зміст

image
Джон Берклі на гравюрі Клода Меллау. Підпис під зображенням Гуго Гроція: лат. Gente Caledonius, Gallus natalibus hic est, Romam Romano qui docet ore loqui («Шотландського походження, народжений у Франції, він той, хто вчить римлян говорити як римляни»)

Сюжет

Григорій Гуковский, характеризуючи сюжет, писав:

Зміст «Аргеніди» не піддається короткому переказу, тому що роман написаний за авантюрною схемою, з цілим рядом вставних епізодів, що ускладнюють дію.

Бельгійський фахівець з новолатинської літературі Йозеф Ейсевейн стверджував, що Берклі майстерно вибудував романну структуру, яка гармоніювала як з античними, так і бароковими зразками. Сюжет заснований на безлічі натяків і інтригуючих моментів, які тримають читача в напрузі чи невіданні, пов'язують воєдино вставні новели і епізоди і розкриваються в фіналі роману. Зразком для в'язки епізодів і поступового розкриття сюжетних вузлів служила для автора «Енеїда».

Текст розділений на п'ять книг, зміст яких відповідає класициській драмі: від зав'язки до драматичної кульмінації (в третій книзі), яка є ядром всієї композиції. Далі йде розрядка і щасливий кінець. Авторський латинський текст не був розбитий на глави. Дія відбувається на Сицилії до заснування Риму і охоплює період в шість місяців.

Книга I

У першій книзі вводяться головні позитивні персонажі: цар Мелеандр і його дочка Аргеніда, а також друзі-придворні Поліарх і Архомброт. Вставний сюжет стосується обставин прибуття Архомброта з Африки на Сицилію і початку його дружби з Поліархом. Поліарх таємно закоханий в Аргеніду, і вона відповідає йому взаємністю, але не має права відкрито висловлювати свої почуття. Мелеандр віддається полюванню і розвагам, він закинув державні справи. Вірний воїн Поліарх втрачає прихильність царя і змушений покинути Сицилію. Архомброт займає його місце при дворі Мелеандра. На Поліарха звів наклеп бунтівний васал Мелеандра за іменем Лікоген, який також претендує на руку і серце Аргеніди. Однак засліплений гнівом цар не в змозі відрізнити правду від кривди і побачити, хто є істинним його союзником. В кінці першої книги Мелеандр і Лікоген укладають мир між собою, але всі навколишні розуміють, що він не триватиме довго.

Книга II

Розвиток сюжету. Двір Мелеандра переховується в фортеці Епейркте. У серці Архомброта пробуджується любов до Аргеніди, і він охоплений суперечливими пристрастями: вірністю другу Поліарху і зростаючою любов'ю до принцеси. Тим часом Поліарх відправився з Сицилії до Мавретанії і дізнався від тамтешньої королеви таємницю, сенс якої розкривається тільки в заключній, п'ятій, книзі. Лікоген плете інтриги при сицилійському дворі і починає відкрите повстання проти Мелеандра. На допомогу сіцілійському царю приходить цар Сардинії Радіробан. Введені в дію всі головні герої, політична криза перемежовується з любовними пригодами.

Примітки

  1. Гуковский, 1939, с. 67.
  2. The Cambridge history of English literature, 1910, с. 295—296.
  3. Argenis, 2004, с. 4—5.
  4. Bobek, 1929.
  5. Argenis, 2004, с. 1.
  6. IJsewijn, 1983, с. 16—17.
  7. IJsewijn, 1983, с. 13.
  8. Bouchet, 1992, с. 172.
  9. Cheney, 2005, с. 299.
  10. Argenis, 2004, с. 12.
  11. IJsewijn, 1983, с. 13—14.
  12. IJsewijn, 1983, с. 14.

Література

  • Bobek W. «Argenida» Wacława Potockiego w stosunku do swego oryginału : ( )[пол.]. — Kraków : Skł. gł. w Kasie im. J. Mianowskiego, 1929. — 70 s. — (Prace historyczno-literackie, nr. 32).
  • Bouchet F. L’Argénis néolatine de John Barclay: le premier «roman héroïque» (1621). — XVIIe siècle. — 1992. — Vol. 44, no. 2. — P. 169—188.
  • The Cambridge Companion to Writing of the English Revolution / edited by N. H. Keeble. — Cambridge : Cambridge University Press, 2011. — 290 p. — (Cambridge Companions to Literature). — .
  • The Cambridge history of English literature / Ed. by Sir Adolphus William Ward, Alfred Rayney Waller. — Cambridge; N. Y. : Cambridge University Press; G. P. Putnam's Sons, 1910. — Vol. IV: Prose and Poetry Sir Thomas North to Michael Drayton. — P. 295—298. — 658 p.
  • Carrier C. Trediakovskij und die 'Argenida' : ein Vorbild, das keines wurde : ( )[нім.]. — München : Sagner, 1991. — 330 S. — (Specimina Philologiae Slavicae, bd. 90). — .
  • Cheney D. Reviewed Work(s): Argenis by John Barclay. — Renaissance Quarterly. — 2005. — Vol. 58, no. 2. — P. 697—699.
  • Collignon A. Notes historiques, littéraires et bibliographiques sur «l’Argenis» de Jean Barclay. — Paris, Nancy : Berger-Levrault, 1902. — 182 p.
  • Davis S. J. John Barclay and His «Argenis» in Spain. — Humanistica Lovaniensia. — 1983. — Vol. 32. — P. 28—44.
  • IJsewijn J. John Barclay and His «Argenis». A Scottish Neo-Latin Novelist. — Humanistica Lovaniensia. — 1983. — Vol. 32. — P. 1—27.
  • Invernizzi D. L'Argenis di John Barclay (1582-1621) e la sua influenza sul romanzo italiano del Seicento : ( )[італ.]. — Milano : Università Cattolica del Sacro Cuore, 2016. — 427 p.
  • Iwanowska A. Michał Abraham Troc i bracia Załuscy : ( )[пол.]. — Kwartalnik Historii Nauki i Techniki. — 1989. — Vol. 34, no. 2. — S. 237—260.
  • Jowitt C. Pirates and Politics in John Barclay's Argenis (1621). — The Yearbook of English Studies. — 2011. — Vol. 41, no. 1: Travel and Prose Fiction in Early Modern England. — P. 156—172.
  • Koselleck R. Critique and Crisis: Enlightenment and the Pathogenesis of Modern Society. — Cambridge, Mass. : MIT Press, 1988. — x, 204 p. — (Studies in Contemporary German Social Thought). — .
  • Langford G. John Barclay’s «Argenis»: A Seminal Novel. — Studies in English. — 1947. — No. 26. — P. 59—76.
  • Moore H. Romance: Amadis de Gaule and John Barclay's Argenis // The Oxford Handbook of English Prose 1500-1640 / Ed. by Andrew Hadfield. — Corby, UK : Oxford University Press, 2013. — P. 59—76. — 744 p. — (Oxford Handbooks of Literature). — .
  • Peil D. Die emblematischen Illustrationen zu John Barclays 'Argenis' // Text und Bild. Aspekte des Zusammenwirkens zweier Künste in Mittelalter und früher Neuzeit / Herausgegeben von Christel Meier und Uwe Ruberg. — Wiesbaden : Reichert, 1980. — S. 689—731. — .
  • Schmid K. F. Barclays Argenis, eine literarhistorische Untersuchung. — Rudolstadt : F. Mitzlaff, 1903. — 33 s.
  • Smith D. B. John Barclay. — The Scottish Historical Review. — 1914. — Vol. 12, no. 45. — P. 37—59.
  • Watanabe Akihiko. Reviewed Work: John Barclay: «Argenis» by Mark Riley, Dorothy Pritchard Huber. — The Classical World. — 2006. — Vol. 100, no. 1. — P. 74—76. — DOI:10.2307/25433987.
  • Zurcher A. Seventeenth-century English romance : allegory, ethics, and politics. — N. Y. : , 2007. — 226 p. — .
  • Гуковский Г. А. Русская литература XVIII века. Учебник. — М. : Гос. учеб.-педагог. изд-во, 1939.
  • Дерюгин А. А. В. К. Тредиаковский — переводчик: становление классицистического перевода в России / под ред. . — Саратов : Издательство Саратовского университета, 1985.
  • История польской литературы / Редакционная коллегия: В. В. Витт, И. С. Миллер, Б. Ф. Стахеев, В. А. Хорев. — М. : Наука, 1968. — С. 99—101.
  • Липатов А. В. Польская литература [XVII в.] // История всемирной литературы: в 9 т.. — М. : Наука, 1987. — Т. 4. — С. 290—305.
  • Ранний Тредиаковский (первый перевод «Аргениды» Д. Барклая). — Русская литература. — 1987. — № 2. — С. 93—99.
  • Пресняков Г. А. Аргенида Джона Баркли. К проблеме генезиса философско-политического роман. — Нижний Новгород, 1997.
  • Тредиаковский // История русской литературы. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1941. — Т. III: Литература XVIII века. Ч. 1. — С. 215—263.
  • Пыпин А. Н., Спасович В. Д. История славянских литератур. В двух томах. — Изд. 2-е, вновь перераб. и доп.. — СПб. : Тип. , 1881. — Т. 2. — С. 532—537.
  • Тредиаковский В. К. Лирика, «Тилемахида» и другие сочинения / Сост. Г. Г. Исаев (и др.); предисл. Г. Г. Исаева, Г. Г. Глинина; комм. Т. Ю. Громовой. — Астрахань : Издат. дом «Астраханский ун-т», 2007. — 1000 прим. — .
  • Чижевський Д. К проблемам литературы барокко у славян // Українське літературне бароко: Вибрані праці з давньої літератури. — Київ : Обереги, 2003. — С. 394—445. — (Київська бібліотека давнього українського письменства. Студії; т. 4). — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Argeni da lat Argenis alegorichnij roman shotlandskogo poeta Dzhona Berkli napisanij latinoyu Robota nad tekstom jshla z 1617 roku v Rimi pershe vidannya pobachilo svit nezabarom pislya smerti avtora v 1621 roci Tvir vidnositsya do populyarnogo v epohu baroko zhanru romanu z klyuchem porodiv chislenni prodovzhennya i nasliduvannya i silno vplinuv na rozvitok francuzkoyi precioznoyi literaturi vklyuchayuchi romani madam de Skyuderi i Prigodi Telemaka Fenelona Allegoriko politichni romani latinoyu publikuvalisya pislya cogo do seredini XVIII stolittya V istoriografiyi vedutsya superechki pro prinalezhnist romanu do anglijskoyi abo francuzkoyi literaturnoyi i kulturnoyi tradiciyi v robotah doslidnikiv kincya XX XXI stolit vse chastishe lunayut zakliki vvazhati Dzhona Berkli predstavnikom internacionalnoyi Respubliki vchenih Argenidalat ArgenisFormaromanAvtordMovalatinaOpublikovano1621 Cej tvir u Vikishovishi Dzhon Berkli latinoyu Ioannes Barclaius narodivsya u Franciyi i jogo matir yu bula francuzhenka ale poet vvazhav sebe shotlandcem i uspadkuvav vid batka Vilyama Berkli prihilnist do absolyutnoyi monarhiyi Zamislivshi viklasti yiyi apologiyu vin napisav alegorichnij roman yakij svoyimi ideyami i legkistyu latinskogo stilyu i doskonalistyu virshiv zavoyuvav velicheznu populyarnist Istoriya stvorennya romanu dosit dobre dokumentovana listami samogo Berkli Roman buv prisvyachenij francuzkomu korolyu Lyudoviku XIII Publikaciya bula zdijsnena zavdyaki knyazyu Respubliki vchenih abatu Fabri de Pejresku z yakim Berkli listuvavsya z 1606 roku U latinskomu originali roman vitrimav ponad 50 vidan i regulyarno perevidavavsya azh do kincya XVIII stolittya buv perevedenij praktichno na vsi yevropejski movi vklyuchayuchi polsku Vaclav Potockij 1697 i rosijsku Vasil Trediakovskij 1751 Roman cinuvali Gugo Grocij kardinal Rishelye Gotfrid Lejbnic Jogann Gete i Semyuel Kolridzh Potim Argenida bula na dovgij chas zabuta naukovij interes do tekstu proyavivsya v kinci XIX stolittya na rubezhi XX XXI stolit bulo vipusheno kilka faksimilnih vidan Naukove vidannya latinskogo tekstu z paralelnim anglijskim perekladom pid redakciyeyu Marka Rajli i Doroti Pritchard Hyuber bulo zrobleno v 2004 roci Barokovij roman mav skladnij syuzhet osnovna fabula yakogo hocha i pomishena v Antichnist bula zasnovana na podiyah realnoyi istoriyi Franciyi XVI stolittya borotbu korolya gugenotiv i Ligi Roman buv zbudovanij za avantyurnoyu shemoyu z bagatma vstavnimi epizodami sho uskladnyuyut diyu Shema syuzhetu zvoditsya do nastupnogo sicilijskij car Meleandr pislya vazhkoyi borotbi peremig mogutnogo buntivnogo velmozhu Likogena do partiyi yakogo priyednalisya giperefanyani tobto kalvinisti pridvornij naukovec Nikopomp alter ego avtora bezperervno daye poradi Meleandru i propoviduye jomu pravotu monarhichnogo principu Likogenu vdalosya viddaliti vid dvoru virnogo carevi velmozhu Poliarha pislya porazki Likogena Poliarh yakij davno zakohanij v Argenidu donku Meleandra otrimuye yiyi ruku i roman zakinchuyetsya triumfom virnogo kohannya z yakim zlivayetsya triumf carya nad buntivnimi feodalami ZmistDzhon Berkli na gravyuri Kloda Mellau Pidpis pid zobrazhennyam Gugo Grociya lat Gente Caledonius Gallus natalibus hic est Romam Romano qui docet ore loqui Shotlandskogo pohodzhennya narodzhenij u Franciyi vin toj hto vchit rimlyan govoriti yak rimlyani Syuzhet Grigorij Gukovskij harakterizuyuchi syuzhet pisav Zmist Argenidi ne piddayetsya korotkomu perekazu tomu sho roman napisanij za avantyurnoyu shemoyu z cilim ryadom vstavnih epizodiv sho uskladnyuyut diyu Belgijskij fahivec z novolatinskoyi literaturi Jozef Ejsevejn stverdzhuvav sho Berkli majsterno vibuduvav romannu strukturu yaka garmoniyuvala yak z antichnimi tak i barokovimi zrazkami Syuzhet zasnovanij na bezlichi natyakiv i intriguyuchih momentiv yaki trimayut chitacha v napruzi chi nevidanni pov yazuyut voyedino vstavni noveli i epizodi i rozkrivayutsya v finali romanu Zrazkom dlya v yazki epizodiv i postupovogo rozkrittya syuzhetnih vuzliv sluzhila dlya avtora Eneyida Tekst rozdilenij na p yat knig zmist yakih vidpovidaye klasiciskij drami vid zav yazki do dramatichnoyi kulminaciyi v tretij knizi yaka ye yadrom vsiyeyi kompoziciyi Dali jde rozryadka i shaslivij kinec Avtorskij latinskij tekst ne buv rozbitij na glavi Diya vidbuvayetsya na Siciliyi do zasnuvannya Rimu i ohoplyuye period v shist misyaciv Kniga I U pershij knizi vvodyatsya golovni pozitivni personazhi car Meleandr i jogo dochka Argenida a takozh druzi pridvorni Poliarh i Arhombrot Vstavnij syuzhet stosuyetsya obstavin pributtya Arhombrota z Afriki na Siciliyu i pochatku jogo druzhbi z Poliarhom Poliarh tayemno zakohanij v Argenidu i vona vidpovidaye jomu vzayemnistyu ale ne maye prava vidkrito vislovlyuvati svoyi pochuttya Meleandr viddayetsya polyuvannyu i rozvagam vin zakinuv derzhavni spravi Virnij voyin Poliarh vtrachaye prihilnist carya i zmushenij pokinuti Siciliyu Arhombrot zajmaye jogo misce pri dvori Meleandra Na Poliarha zviv naklep buntivnij vasal Meleandra za imenem Likogen yakij takozh pretenduye na ruku i serce Argenidi Odnak zasliplenij gnivom car ne v zmozi vidrizniti pravdu vid krivdi i pobachiti hto ye istinnim jogo soyuznikom V kinci pershoyi knigi Meleandr i Likogen ukladayut mir mizh soboyu ale vsi navkolishni rozumiyut sho vin ne trivatime dovgo Kniga II Rozvitok syuzhetu Dvir Meleandra perehovuyetsya v forteci Epejrkte U serci Arhombrota probudzhuyetsya lyubov do Argenidi i vin ohoplenij superechlivimi pristrastyami virnistyu drugu Poliarhu i zrostayuchoyu lyubov yu do princesi Tim chasom Poliarh vidpravivsya z Siciliyi do Mavretaniyi i diznavsya vid tamteshnoyi korolevi tayemnicyu sens yakoyi rozkrivayetsya tilki v zaklyuchnij p yatij knizi Likogen plete intrigi pri sicilijskomu dvori i pochinaye vidkrite povstannya proti Meleandra Na dopomogu sicilijskomu caryu prihodit car Sardiniyi Radiroban Vvedeni v diyu vsi golovni geroyi politichna kriza peremezhovuyetsya z lyubovnimi prigodami PrimitkiGukovskij 1939 s 67 The Cambridge history of English literature 1910 s 295 296 Argenis 2004 s 4 5 Bobek 1929 Argenis 2004 s 1 IJsewijn 1983 s 16 17 IJsewijn 1983 s 13 Bouchet 1992 s 172 Cheney 2005 s 299 Argenis 2004 s 12 IJsewijn 1983 s 13 14 IJsewijn 1983 s 14 LiteraturaBobek W Argenida Waclawa Potockiego w stosunku do swego oryginalu pol Krakow Skl gl w Kasie im J Mianowskiego 1929 70 s Prace historyczno literackie nr 32 Bouchet F L Argenis neolatine de John Barclay le premier roman heroique 1621 XVIIe siecle 1992 Vol 44 no 2 P 169 188 The Cambridge Companion to Writing of the English Revolution edited by N H Keeble Cambridge Cambridge University Press 2011 290 p Cambridge Companions to Literature ISBN 0 521 64252 3 The Cambridge history of English literature Ed by Sir Adolphus William Ward Alfred Rayney Waller Cambridge N Y Cambridge University Press G P Putnam s Sons 1910 Vol IV Prose and Poetry Sir Thomas North to Michael Drayton P 295 298 658 p Carrier C Trediakovskij und die Argenida ein Vorbild das keines wurde nim Munchen Sagner 1991 330 S Specimina Philologiae Slavicae bd 90 ISBN 3 87690 438 2 Cheney D Reviewed Work s Argenis by John Barclay Renaissance Quarterly 2005 Vol 58 no 2 P 697 699 Collignon A Notes historiques litteraires et bibliographiques sur l Argenis de Jean Barclay Paris Nancy Berger Levrault 1902 182 p Davis S J John Barclay and His Argenis in Spain Humanistica Lovaniensia 1983 Vol 32 P 28 44 IJsewijn J John Barclay and His Argenis A Scottish Neo Latin Novelist Humanistica Lovaniensia 1983 Vol 32 P 1 27 Invernizzi D L Argenis di John Barclay 1582 1621 e la sua influenza sul romanzo italiano del Seicento ital Milano Universita Cattolica del Sacro Cuore 2016 427 p Iwanowska A Michal Abraham Troc i bracia Zaluscy pol Kwartalnik Historii Nauki i Techniki 1989 Vol 34 no 2 S 237 260 Jowitt C Pirates and Politics in John Barclay s Argenis 1621 The Yearbook of English Studies 2011 Vol 41 no 1 Travel and Prose Fiction in Early Modern England P 156 172 Koselleck R Critique and Crisis Enlightenment and the Pathogenesis of Modern Society Cambridge Mass MIT Press 1988 x 204 p Studies in Contemporary German Social Thought ISBN 0 262 11127 6 Langford G John Barclay s Argenis A Seminal Novel Studies in English 1947 No 26 P 59 76 Moore H Romance Amadis de Gaule and John Barclay s Argenis The Oxford Handbook of English Prose 1500 1640 Ed by Andrew Hadfield Corby UK Oxford University Press 2013 P 59 76 744 p Oxford Handbooks of Literature ISBN 978 0 19 958068 2 Peil D Die emblematischen Illustrationen zu John Barclays Argenis Text und Bild Aspekte des Zusammenwirkens zweier Kunste in Mittelalter und fruher Neuzeit Herausgegeben von Christel Meier und Uwe Ruberg Wiesbaden Reichert 1980 S 689 731 ISBN 3 88226 068 8 Schmid K F Barclays Argenis eine literarhistorische Untersuchung Rudolstadt F Mitzlaff 1903 33 s Smith D B John Barclay The Scottish Historical Review 1914 Vol 12 no 45 P 37 59 Watanabe Akihiko Reviewed Work John Barclay Argenis by Mark Riley Dorothy Pritchard Huber The Classical World 2006 Vol 100 no 1 P 74 76 DOI 10 2307 25433987 Zurcher A Seventeenth century English romance allegory ethics and politics N Y 2007 226 p ISBN 9780230605138 Gukovskij G A Russkaya literatura XVIII veka Uchebnik M Gos ucheb pedagog izd vo 1939 Deryugin A A V K Trediakovskij perevodchik stanovlenie klassicisticheskogo perevoda v Rossii pod red Saratov Izdatelstvo Saratovskogo universiteta 1985 Istoriya polskoj literatury Redakcionnaya kollegiya V V Vitt I S Miller B F Staheev V A Horev M Nauka 1968 S 99 101 Lipatov A V Polskaya literatura XVII v Istoriya vsemirnoj literatury v 9 t M Nauka 1987 T 4 S 290 305 Rannij Trediakovskij pervyj perevod Argenidy D Barklaya Russkaya literatura 1987 2 S 93 99 Presnyakov G A Argenida Dzhona Barkli K probleme genezisa filosofsko politicheskogo roman Nizhnij Novgorod 1997 Trediakovskij Istoriya russkoj literatury M L Izd vo AN SSSR 1941 T III Literatura XVIII veka Ch 1 S 215 263 Pypin A N Spasovich V D Istoriya slavyanskih literatur V dvuh tomah Izd 2 e vnov pererab i dop SPb Tip 1881 T 2 S 532 537 Trediakovskij V K Lirika Tilemahida i drugie sochineniya Sost G G Isaev i dr predisl G G Isaeva G G Glinina komm T Yu Gromovoj Astrahan Izdat dom Astrahanskij un t 2007 1000 prim ISBN 5 88200 974 X Chizhevskij D K problemam literatury barokko u slavyan Ukrayinske literaturne baroko Vibrani praci z davnoyi literaturi Kiyiv Oberegi 2003 S 394 445 Kiyivska biblioteka davnogo ukrayinskogo pismenstva Studiyi t 4 ISBN 966 513 051 X

Дата публікації:
Топ