Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аргаяшський район (рос. Аргаяшский район, башк. Арғаяш районы) - муніципальне утворення в Челябінській області Росії.
| Аргаяшський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Муніципальне утворення: муніципальний район | |||||
| Село | Аргаяш | ||||
| Країна |  Росія | ||||
| Область | Челябінська область | ||||
| Номерний знак | 74, 174 | ||||
| Офіційна мова | російська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 40 735 (2015) | ||||
| - густота | 14,6 | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 2791 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 284 м | ||||
| - мінімальна | 284 м | ||||
| Часовий пояс | MSK+2 () | ||||
| Дата заснування | 20 серпня 1930 | ||||
| Голова районної адміністрації | Валішин Ісрафіль Макинович | ||||
| Вебсайт | офіційний сайт адміністрації (рос.) | ||||
 | |||||
| |||||
Адміністративний центр - село Аргаяш.
Географія
Район розташований у північній частині Челябінської області. Район займає площу 2 791 км², з них 26% - ліси, 11% - водойми (це 50 озер і 9 річок). Площа сільськогосподарських угідь 140,8 тис. га. Загальна протяжність кордонів - 250 км.
Історія
Башкирське самоврядування у регіоні було організоване восени 1917 року М.-Г. Курбангалієвим; був утворений Башкурдистану. З 1919 року по 1930 рік кантон перебував у складі Башкирської АРСР, і представляв собою анклав всередині величезної Уральської області. Район утворений в 1930 році в складі Башкирської АРСР шляхом поділу кантону на 2 райони (Аргаяшского та Кунашацького). При поділі Уральської області в 1934 році, Аргаяшський район увійшов до складу Челябінської області, при цьому в 1934 році входив до складу Аргаяшського національного округу Челябінської області .
Населення
Населення - 40 735 чол.
- Національний склад
У районі розташовані переважно башкирські населені пункти. Росіяни переважають в селах Кузнецьке, Увільди та Губернське, селі Марксист, селищах Міаській та Каракульмяк, а також у райцентрі Аргаяш. Татари проживають серед башкир в селі Кулуево, селищі Ішаліно та в райцентрі Аргаяш, татарських населених пунктів в районі немає.
Муніципальне-територіальний устрій
У Аргаяшского районі 85 населених пунктів у складі 12 сільських поселень:
Економіка
Сільськогосподарські угіддя - 140,8 тис. га. У районі вирощують зернові та зернобобові культури, картоплю, овочі. Розводять велику рогату худобу, коней, овець, кроликів, птицю.
Є родовища золотих руд, кольорового мармуру. Район багатий сапропелем та торфом.
Кліматичний і бальнеологічний курорт .
Пам'ятки
Архітектурні пам'ятники: в селі Кулуево старовинна Мечеть, в селі Губернське - Дмитрієвський собор (1899), в селі Кузнецьке - церква Різдва Богородиці (1805). Неолітичні стоянки Ново-Соболево та Старо-Соболево в Норкінській сільраді.
Див. також
Примітки
- Території Челябінської області / Аргаяшского район [ 30 березня 2015 у Wayback Machine.], Сайт виборчої комісії Челябінської області.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Argayashskij rajon ros Argayashskij rajon bashk Argayash rajony municipalne utvorennya v Chelyabinskij oblasti Rosiyi Argayashskij rajon ros Argayashskij rajon bashk Argayash rajony Gerb Prapor Municipalne utvorennya municipalnij rajon Selo Argayash Krayina Rosiya Oblast Chelyabinska oblast Nomernij znak 74 174 Oficijna mova rosijska Naselennya povne 40 735 2015 gustota 14 6 Plosha povna 2791 km Visota maksimalna 284 m minimalna 284 m Chasovij poyas MSK 2 UTC 5 Data zasnuvannya 20 serpnya 1930 Golova rajonnoyi administraciyi Valishin Israfil Makinovich Vebsajt oficijnij sajt administraciyi ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Argayashskij rajon Administrativnij centr selo Argayash GeografiyaRajon roztashovanij u pivnichnij chastini Chelyabinskoyi oblasti Rajon zajmaye ploshu 2 791 km z nih 26 lisi 11 vodojmi ce 50 ozer i 9 richok Plosha silskogospodarskih ugid 140 8 tis ga Zagalna protyazhnist kordoniv 250 km IstoriyaBashkirske samovryaduvannya u regioni bulo organizovane voseni 1917 roku M G Kurbangaliyevim buv utvorenij Bashkurdistanu Z 1919 roku po 1930 rik kanton perebuvav u skladi Bashkirskoyi ARSR i predstavlyav soboyu anklav vseredini velicheznoyi Uralskoyi oblasti Rajon utvorenij v 1930 roci v skladi Bashkirskoyi ARSR shlyahom podilu kantonu na 2 rajoni Argayashskogo ta Kunashackogo Pri podili Uralskoyi oblasti v 1934 roci Argayashskij rajon uvijshov do skladu Chelyabinskoyi oblasti pri comu v 1934 roci vhodiv do skladu Argayashskogo nacionalnogo okrugu Chelyabinskoyi oblasti NaselennyaNaselennya 40 735 chol Nacionalnij sklad U rajoni roztashovani perevazhno bashkirski naseleni punkti Rosiyani perevazhayut v selah Kuznecke Uvildi ta Gubernske seli Marksist selishah Miaskij ta Karakulmyak a takozh u rajcentri Argayash Tatari prozhivayut sered bashkir v seli Kuluevo selishi Ishalino ta v rajcentri Argayash tatarskih naselenih punktiv v rajoni nemaye Municipalne teritorialnij ustrijU Argayashskogo rajoni 85 naselenih punktiv u skladi 12 silskih poselen EkonomikaGerb 1999 roku Silskogospodarski ugiddya 140 8 tis ga U rajoni viroshuyut zernovi ta zernobobovi kulturi kartoplyu ovochi Rozvodyat veliku rogatu hudobu konej ovec krolikiv pticyu Ye rodovisha zolotih rud kolorovogo marmuru Rajon bagatij sapropelem ta torfom Klimatichnij i balneologichnij kurort Pam yatkiDmitriyevskij sobor Arhitekturni pam yatniki v seli Kuluevo starovinna Mechet v seli Gubernske Dmitriyevskij sobor 1899 v seli Kuznecke cerkva Rizdva Bogorodici 1805 Neolitichni stoyanki Novo Sobolevo ta Staro Sobolevo v Norkinskij silradi Div takozhArgayashskij nacionalnij okrugPrimitkiTeritoriyi Chelyabinskoyi oblasti Argayashskogo rajon 30 bereznya 2015 u Wayback Machine Sajt viborchoyi komisiyi Chelyabinskoyi oblasti