Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ара́кі Сада́о (яп. 荒木貞夫, あらきさだお; 26 травня 1877 — 2 листопада 1966) — японський політичний діяч, військовик, генерал Імперської армії Японії. 23-й міністр армії (1931—1934), 53-й міністр культури (1938–1939).
| Аракі Садао | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| яп. 荒木貞夫 | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Народився | 26 травня 1877[1][2][3] Комае, Японія | |||||||||||||||||
| Помер | 2 листопада 1966 (89 років) Токіо-сіті[d], Токіо, Японія ·інфаркт міокарда | |||||||||||||||||
| Поховання | Тама[d] | |||||||||||||||||
| Країна |  Японія | |||||||||||||||||
| Діяльність | офіцер, політик | |||||||||||||||||
| Знання мов | японська | |||||||||||||||||
| Заклад | Університет Хосей | |||||||||||||||||
| Учасник | Російсько-японська війна, Іноземна військова інтервенція в Росії, Японсько-китайська війна, Друга світова війна і d | |||||||||||||||||
| Роки активності | з 1898 | |||||||||||||||||
| Титул | барон | |||||||||||||||||
| Посада | міністр армії (1931—1934) міністр культури (1938—1939) | |||||||||||||||||
| Військове звання | генерал | |||||||||||||||||
| Партія | Кодоха | |||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Короткі відомості
Народився 26 травня 1877 року в місті Комае, Токіо, в родині самурайського походження.
1897 року закінчив Військову академію і наступного року отримав звання молодшого лейтенанта. 1901 року поступив до Вищої військову академію Імперської армії Японії, проте зі спалахом російсько-японської війни в 1904 році вирушив на фронт. В серпні того ж року отримав звання капітана, а з 1905 року був приписаний до 1 піхотного гвардійського полку.
1907 року закінчив навчання у Вищій академії та поступив на службу до Генерального штабу армії. Протягом 1909—1912 років перебував в Росії, працював воєнним аташе японського посольства. З 1915 року, в ході Першої світової війни, знову перебував в Росії до 1918 року. Брав участь у японської армії.
1924 року був призначений командиром військової поліції. Чотирма роками пізніше став директором Вищої академії армії. В проміжку між цим, 1927 року, отримав звання генерал-лейтенанта. 1931 року здобув посаду начальника армії, а з 31 грудня того ж року займав крісло міністра армії в та .
Належав до правих ідеалістичних кіл японської політичної еліти, обстоював необхідність дотримання цілісності японської системи управління кокутай та збереження японського духу. Був центральною фігурою націоналістичної армійської , яка протистояла консервативній армійській фракції Контролю.
1933 року підвищений до звання генерала. Трьома роками пізніше нагороджений титулом віконт і прирівняний до титулованої шляхти. Після провалу націоналістичного путчу 26 лютого вийшов у відставку.
З 26 травня 1938 по 30 серпня 1939 року працював міністром культури в уряді та . З 1940 року став радником кабінету міністрів.
Після поразки Японії у Другій світовій війні був звинувачений окупаційною владою у «воєнних злочинах високої тяжкості ступеня А» і засуджений до довічного ув'язнення. 1955 був випущений на свободу через хворобу. Після одужання займався дослідженням новітньої історії Японії.
Помер 2 листопада 1966 року.
Нагороди
Японська імперія
- Орден Вранішнього Сонця
- 5-го класу (1 квітня 1906)
- 4-го класу (10 листопада 1915)
- 3-го класу (1 листопада 1920)
- 1-го класу (29 квітня 1934)
- Орден Золотого шуліки
- 5-го класу (1 квітня 1906)
- 4-го класу (1 листопада 1920)
- Медаль «Російсько-японська війна 1904-1905» (1 квітня 1906)
- Пам'ятна медаль «Анексія Кореї» (1 серпня 1912)
- Орден Священного скарбу
- 4-го класу (6 травня 1914)
- 3-го класу (26 вересня 1918)
- 2-го класу (1927)
- 1-го класу (15 січня 1932)
- Воєнна медаль 1914-1920 (10 листопада 1915)
- (15 серпня 1940)
Російська імперія
- Медаль «У пам'ять 300-річчя царювання дому Романових» (26 липня 1914)
- Орден Святого Володимира 4-го ступеня з мечами (15 листопада 1916)
- Орден Святої Анни 2-го ступеня з мечами (7 листопада 1917)
Див. також
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- TracesOfWar
Література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. —
Посилання
- Аракі Садао. Японські новітні портрети // Національна парламентська бібліотека Японії [ 6 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (яп.)
- Нагороди Аракі. [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zagolovok ciyeyi statti yaponske im ya Vono skladayetsya z prizvisha ta osobovogo imeni yake jde pislya nogo imenem ciyeyi osobi ye Sadao a prizvishem Araki Ara ki Sada o yap 荒木貞夫 あらきさだお 26 travnya 1877 2 listopada 1966 yaponskij politichnij diyach vijskovik general Imperskoyi armiyi Yaponiyi 23 j ministr armiyi 1931 1934 53 j ministr kulturi 1938 1939 Araki Sadaoyap 荒木貞夫Narodivsya26 travnya 1877 1877 05 26 1 2 3 Komae YaponiyaPomer2 listopada 1966 1966 11 02 89 rokiv Tokio siti d Tokio Yaponiya infarkt miokardaPohovannyaTama d Krayina YaponiyaDiyalnistoficer politikZnannya movyaponskaZakladUniversitet HosejUchasnikRosijsko yaponska vijna Inozemna vijskova intervenciya v Rosiyi Yaponsko kitajska vijna Druga svitova vijna i dRoki aktivnostiz 1898TitulbaronPosadaministr armiyi 1931 1934 ministr kulturi 1938 1939 Vijskove zvannyageneralPartiyaKodohaNagorodiPam yatna medal 2600 rokiv Yaponiyi Medal U pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih Orden Svyatogo Volodimira IV stupenya z mechami Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya z mechami Mediafajli u VikishovishiKorotki vidomostiNarodivsya 26 travnya 1877 roku v misti Komae Tokio v rodini samurajskogo pohodzhennya 1897 roku zakinchiv Vijskovu akademiyu i nastupnogo roku otrimav zvannya molodshogo lejtenanta 1901 roku postupiv do Vishoyi vijskovu akademiyu Imperskoyi armiyi Yaponiyi prote zi spalahom rosijsko yaponskoyi vijni v 1904 roci virushiv na front V serpni togo zh roku otrimav zvannya kapitana a z 1905 roku buv pripisanij do 1 pihotnogo gvardijskogo polku 1907 roku zakinchiv navchannya u Vishij akademiyi ta postupiv na sluzhbu do Generalnogo shtabu armiyi Protyagom 1909 1912 rokiv perebuvav v Rosiyi pracyuvav voyennim atashe yaponskogo posolstva Z 1915 roku v hodi Pershoyi svitovoyi vijni znovu perebuvav v Rosiyi do 1918 roku Brav uchast u yaponskoyi armiyi 1924 roku buv priznachenij komandirom vijskovoyi policiyi Chotirma rokami piznishe stav direktorom Vishoyi akademiyi armiyi V promizhku mizh cim 1927 roku otrimav zvannya general lejtenanta 1931 roku zdobuv posadu nachalnika armiyi a z 31 grudnya togo zh roku zajmav krislo ministra armiyi v ta Nalezhav do pravih idealistichnih kil yaponskoyi politichnoyi eliti obstoyuvav neobhidnist dotrimannya cilisnosti yaponskoyi sistemi upravlinnya kokutaj ta zberezhennya yaponskogo duhu Buv centralnoyu figuroyu nacionalistichnoyi armijskoyi yaka protistoyala konservativnij armijskij frakciyi Kontrolyu 1933 roku pidvishenij do zvannya generala Troma rokami piznishe nagorodzhenij titulom vikont i pririvnyanij do titulovanoyi shlyahti Pislya provalu nacionalistichnogo putchu 26 lyutogo vijshov u vidstavku Z 26 travnya 1938 po 30 serpnya 1939 roku pracyuvav ministrom kulturi v uryadi ta Z 1940 roku stav radnikom kabinetu ministriv Pislya porazki Yaponiyi u Drugij svitovij vijni buv zvinuvachenij okupacijnoyu vladoyu u voyennih zlochinah visokoyi tyazhkosti stupenya A i zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya 1955 buv vipushenij na svobodu cherez hvorobu Pislya oduzhannya zajmavsya doslidzhennyam novitnoyi istoriyi Yaponiyi Pomer 2 listopada 1966 roku NagorodiYaponska imperiya Orden Vranishnogo Soncya 5 go klasu 1 kvitnya 1906 4 go klasu 10 listopada 1915 3 go klasu 1 listopada 1920 1 go klasu 29 kvitnya 1934 Orden Zolotogo shuliki 5 go klasu 1 kvitnya 1906 4 go klasu 1 listopada 1920 Medal Rosijsko yaponska vijna 1904 1905 1 kvitnya 1906 Pam yatna medal Aneksiya Koreyi 1 serpnya 1912 Orden Svyashennogo skarbu 4 go klasu 6 travnya 1914 3 go klasu 26 veresnya 1918 2 go klasu 1927 1 go klasu 15 sichnya 1932 Voyenna medal 1914 1920 10 listopada 1915 15 serpnya 1940 Rosijska imperiya Medal U pam yat 300 richchya caryuvannya domu Romanovih 26 lipnya 1914 Orden Svyatogo Volodimira 4 go stupenya z mechami 15 listopada 1916 Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya z mechami 7 listopada 1917 Div takozhYaponska imperiya Yaponskij nacionalizm Ekspansionizm Yaponskoyi imperiyi 1920 1945 rokiv Yaponski voyenni zlochini Tosejha Kodoha Gunbacu Incident u vijskovij akademiyi Incident z AjdzavoyuPrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 TracesOfWar d Track Q98839586LiteraturaRubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 Rubel V A Nova istoriya Aziyi ta Afriki Postserednovichnij Shid XVIII druga polovina XIX st K Libid 2007 560 s ISBN 966 06 0459 9PosilannyaAraki Sadao Yaponski novitni portreti Nacionalna parlamentska biblioteka Yaponiyi 6 zhovtnya 2008 u Wayback Machine yap Nagorodi Araki 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine