Апу-Ольянтай (Apu Ullantay) — інкська історична драма у жанрі уанка, що є єдиним свідченням театрального мистецтва в державі інків Тауантінсую. Охоплює події в часи володарювання Інки Пачакутека та його сина Тупак Юпанкі.
Рукопис
У XVIII ст. в архіві домініканського монастиря в Куско священик Антоніо Вальдес серед зберігаються в архіві письмових джерел виявив рукопис кечуанскої драми, написаної латиною, яку її анонімний автор назвав «Апу-Ольянтай». Визначити напевно час виникнення цієї драми до тепер не вдалося. На думку вчених її текст створено в часи імперії інків, а з часом, в роки колоніального гноблення індіанців, було перенесено на письмо, з часом підправлявся і актуалізувався невідомими авторами. На користь цього припущення говорить, зокрема, те, як в цій п'єсі зображується «король», який є головним джерелом та уособленням «зла», тоді як інки почитали своїх імператорів.
Оскільки текст написано латиною, дослідники прийшли до висновку про вплив на традиційний інкський текст класичного іспанського театру XVI–XVII ст., про що свідчить лексика, деякі сцени.
У 1837 році перуанський журнал «Мусео ерудитів» надрукував короткий виклад переказу про Ольянтай. У 1853 році вчений Йоганн Якоб фон Чуді отримав від німецького художника Ругендаса на руки копію з рукопису цієї драми з монастиря Санто-Домінго і опублікував її у Відні на кечуа без перекладу.
Драма написана у віршах. Основна частина тексту — чотиристопним трохеєм, у піснях, включених у текст п'єси, застосований анапест, в «арау» невідомого співака автор драми використовує дактиль.
Сюжет
Дія п'єси відбувається в часи правління Інки Пачакутека і його спадкоємця Тупака Юпанкі. Головним героєм є людина, іменем якого і названо п'єса, — Апу-Ольянтай — значний військовик, якому Інка довірив управління однієї з чотирьох частин світу, що входили до складу Тауантінсуйу (саме тому до його імені приєднано слово «апу»). Ольянтай походив із простої родини, був одним з небагатьох пурех (вихідців з простого народу), які завдяки своїм видатним військовим заслугам зуміли піднятися на вищий щабель соціальної драбини. Ставши апу, тобто «головою» однією з чотирьох частин світу Антисую, Ольянтай потрапив у коло високопоставленої знаті імперії.
Одного дня, перебуваючи в Куско, Ольянтай познайомився при дворі Інки з його дочкою по імені Кусі Койлюр («Зірка, що сміється»). Ольянтай та принцеса закохалися один в одного. Їх відносини деякий час зберігалися в таємниці. Згодом Ольянтай намагався просити право одружитися у батька коханої Інки Пачакутека, але той відмовив, позбавивши своєї прихильності. Кусі Койлюр було відправлено до будинку «наречених Сонця» в Куско. Тут Кусі народила дівчину від Ольянтай. Дівчинку Іма Сумак також запроторили до будинку «наречених Сонця». Обидві — і мати і дочка — провели в стінах будинку «наречених Сонця» в Куско 10 років.
Ольянтаю вдалося уникнути розправи. Він знайшов собі притулок у фортеці Ольянтайтамбо, розташованої в горах біля річки Урубамби. Ця фортеця була названа на честь цього відважного полководця. Звідси Ольянтай починає повстання проти Сапа Інки. Місцеві племена оголосили Ольянтая обранцем народу і новим володарем Тауантінсую.
У цій ситуації, коли верховному Інці загрожував заколот в горах, Пачакутеку запропонував свою допомогу інший полководець — Руміньяуі («Кам'яне око»). Він попросив імператора, щоб його відшмагали, а потім нібито принижений, відправився до Ольянтая в його гірську фортецю. Там йому був наданий привітний прийом, Ольянтай повірив Руміньяуі. Увійшовши в довіру до проводиря повсталих, Руміньяуі почав чекати зручного моменту, щоб захопити Ольянтая.
Тим часом Інка Пачакутек вмирає в Куско. На його трон сідає Тупак Юпанкі, який наказує підступному Руміньяуі захопити заколотника і доставити його в столицю імперії, де він повинен понести заслужену кару. Це зрештою і відбувається. Коли новий Сапа Інка дізнається, що його рідна сестра через любов до Ольянтай більше 10 років нудиться в домі «наречених Сонця», і бачить перед собою маленьку Іму Сумак, Тупак Юпанкі абсолютно несподівано змінює своє ставлення до заколотника. Він знімає з нього обвинувачення, через якого його попередник переслідував Ольянтая. Тупак Юпанкі повертає полководцю минулі титули і навіть підвищує його в «посаді»: призначає своїм особистим заступником.
Дійові особи
Крім головних героїв — Ольянтая та принцеси Кусі Койлюр, у п'єсі також виведені їхня дочка Іма Сумак, її подруга Піту Салья, обидви Інки — Пачакутек і Тупак Юпанкі, койя (дружина) Пачакутека — Анауаркі, військовик Руміньяуі, Уільяк Уму (Верховний жрець імперії), неприємна наставниця дому «наречених Сонця» на ім'я Скела, вірний друг Ольянтая і соратник по імені Орко Уаранка, а також слуга заколотника головного героя Піки Чакі.
Характери і поведінку персонажів окреслені чітко. Головного героя наділено рисами епічної цілісності: він не знає протиріччя між особистими почуттями і обов'язком. Піднімаючи повстання проти володаря інків, влада якого тримається на жорсткому деспотизмі, він одночасно стає на захист своєї ображеної гідності. Цілісний, послідовний Ольянтай у своїй любові — він не прислухався до порад верховного жерця забути про Кусі Койлюр, відкрито оголосив про свою любов до неї Пачакутеку і до кінця зберіг вірність коханої. Ольянтай природний у всіх своїх вчинках, він шляхетний, хоробрий і не вважає за потрібне приховувати свою силу.
Сапа Інка Пачакутека зображено як звичайного смертного, що володіє серйозними вадами, якими може бути наділена пересічна людина. Інка проявляє явне нерозуміння. У припадку гніву Пачакуті ображає Ольянтая, що призводить до розколу держави і відпадання від імперії величезною області Антісую. Діючи з поспішністю, він висилає проти повсталого Ольянтая війська, не підкріпивши їх додатковими силами, в результаті чого тисячі вояків гинуть в засідках, підготовлених Ольянтаєм. Пачакутек — мстивий, жорстокий і лицемірний. Бачачи печаль Ольянтою, Великий Інка, щоб утішити великого воєначальника, пропонує йому трон і корону. Але, дізнавшись таємницю Ольянтая, Сапа Інка мстить не тільки йому, але і своєї доньці. На відміну від Ольянтая, Пачакутек внутрішньо суперечливий і майже весь час зображений у чорних тонах.
Значення драми
Полягає в тому, що звичаї та система правління інків відтворені в п'єсі з безсумнівною історичною об'єктивністю. Це своєрідна енциклопедія життя імперії інків, що містить безліч відомостей про соціальну структуру, інкську ієрархію, правові норми і звичаї, релігійні вірування й ритуали.
Струнка і ясна композиція, сюжетна цілістність, органічне поєднання особистих і суспільних мотивів, міцне зчеплення в ній історичної й особистої драми затвердження високогуманних ідей, детально розроблені, повні природних людських якостей і недоліків характери, яскрава образність, багата рима свідчать про жанрову зрілості цього твору.
Джерела
- Eisleb, Dieter Altperuanische Kulturen Berlin, 1975.
Посилання
- «Ольянтай», або «Ольянта», «Апу-Ольянта» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 152.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Apu Olyantaj Apu Ullantay inkska istorichna drama u zhanri uanka sho ye yedinim svidchennyam teatralnogo mistectva v derzhavi inkiv Tauantinsuyu Ohoplyuye podiyi v chasi volodaryuvannya Inki Pachakuteka ta jogo sina Tupak Yupanki RukopisU XVIII st v arhivi dominikanskogo monastirya v Kusko svyashenik Antonio Valdes sered zberigayutsya v arhivi pismovih dzherel viyaviv rukopis kechuanskoyi drami napisanoyi latinoyu yaku yiyi anonimnij avtor nazvav Apu Olyantaj Viznachiti napevno chas viniknennya ciyeyi drami do teper ne vdalosya Na dumku vchenih yiyi tekst stvoreno v chasi imperiyi inkiv a z chasom v roki kolonialnogo gnoblennya indianciv bulo pereneseno na pismo z chasom pidpravlyavsya i aktualizuvavsya nevidomimi avtorami Na korist cogo pripushennya govorit zokrema te yak v cij p yesi zobrazhuyetsya korol yakij ye golovnim dzherelom ta uosoblennyam zla todi yak inki pochitali svoyih imperatoriv Oskilki tekst napisano latinoyu doslidniki prijshli do visnovku pro vpliv na tradicijnij inkskij tekst klasichnogo ispanskogo teatru XVI XVII st pro sho svidchit leksika deyaki sceni U 1837 roci peruanskij zhurnal Museo eruditiv nadrukuvav korotkij viklad perekazu pro Olyantaj U 1853 roci vchenij Jogann Yakob fon Chudi otrimav vid nimeckogo hudozhnika Rugendasa na ruki kopiyu z rukopisu ciyeyi drami z monastirya Santo Domingo i opublikuvav yiyi u Vidni na kechua bez perekladu Drama napisana u virshah Osnovna chastina tekstu chotiristopnim troheyem u pisnyah vklyuchenih u tekst p yesi zastosovanij anapest v arau nevidomogo spivaka avtor drami vikoristovuye daktil SyuzhetDiya p yesi vidbuvayetsya v chasi pravlinnya Inki Pachakuteka i jogo spadkoyemcya Tupaka Yupanki Golovnim geroyem ye lyudina imenem yakogo i nazvano p yesa Apu Olyantaj znachnij vijskovik yakomu Inka doviriv upravlinnya odniyeyi z chotiroh chastin svitu sho vhodili do skladu Tauantinsuju same tomu do jogo imeni priyednano slovo apu Olyantaj pohodiv iz prostoyi rodini buv odnim z nebagatoh pureh vihidciv z prostogo narodu yaki zavdyaki svoyim vidatnim vijskovim zaslugam zumili pidnyatisya na vishij shabel socialnoyi drabini Stavshi apu tobto golovoyu odniyeyu z chotiroh chastin svitu Antisuyu Olyantaj potrapiv u kolo visokopostavlenoyi znati imperiyi Odnogo dnya perebuvayuchi v Kusko Olyantaj poznajomivsya pri dvori Inki z jogo dochkoyu po imeni Kusi Kojlyur Zirka sho smiyetsya Olyantaj ta princesa zakohalisya odin v odnogo Yih vidnosini deyakij chas zberigalisya v tayemnici Zgodom Olyantaj namagavsya prositi pravo odruzhitisya u batka kohanoyi Inki Pachakuteka ale toj vidmoviv pozbavivshi svoyeyi prihilnosti Kusi Kojlyur bulo vidpravleno do budinku narechenih Soncya v Kusko Tut Kusi narodila divchinu vid Olyantaj Divchinku Ima Sumak takozh zaprotorili do budinku narechenih Soncya Obidvi i mati i dochka proveli v stinah budinku narechenih Soncya v Kusko 10 rokiv Olyantayu vdalosya uniknuti rozpravi Vin znajshov sobi pritulok u forteci Olyantajtambo roztashovanoyi v gorah bilya richki Urubambi Cya fortecya bula nazvana na chest cogo vidvazhnogo polkovodcya Zvidsi Olyantaj pochinaye povstannya proti Sapa Inki Miscevi plemena ogolosili Olyantaya obrancem narodu i novim volodarem Tauantinsuyu U cij situaciyi koli verhovnomu Inci zagrozhuvav zakolot v gorah Pachakuteku zaproponuvav svoyu dopomogu inshij polkovodec Ruminyaui Kam yane oko Vin poprosiv imperatora shob jogo vidshmagali a potim nibito prinizhenij vidpravivsya do Olyantaya v jogo girsku fortecyu Tam jomu buv nadanij privitnij prijom Olyantaj poviriv Ruminyaui Uvijshovshi v doviru do provodirya povstalih Ruminyaui pochav chekati zruchnogo momentu shob zahopiti Olyantaya Tim chasom Inka Pachakutek vmiraye v Kusko Na jogo tron sidaye Tupak Yupanki yakij nakazuye pidstupnomu Ruminyaui zahopiti zakolotnika i dostaviti jogo v stolicyu imperiyi de vin povinen ponesti zasluzhenu karu Ce zreshtoyu i vidbuvayetsya Koli novij Sapa Inka diznayetsya sho jogo ridna sestra cherez lyubov do Olyantaj bilshe 10 rokiv nuditsya v domi narechenih Soncya i bachit pered soboyu malenku Imu Sumak Tupak Yupanki absolyutno nespodivano zminyuye svoye stavlennya do zakolotnika Vin znimaye z nogo obvinuvachennya cherez yakogo jogo poperednik peresliduvav Olyantaya Tupak Yupanki povertaye polkovodcyu minuli tituli i navit pidvishuye jogo v posadi priznachaye svoyim osobistim zastupnikom Dijovi osobiKrim golovnih geroyiv Olyantaya ta princesi Kusi Kojlyur u p yesi takozh vivedeni yihnya dochka Ima Sumak yiyi podruga Pitu Salya obidvi Inki Pachakutek i Tupak Yupanki kojya druzhina Pachakuteka Anauarki vijskovik Ruminyaui Uilyak Umu Verhovnij zhrec imperiyi nepriyemna nastavnicya domu narechenih Soncya na im ya Skela virnij drug Olyantaya i soratnik po imeni Orko Uaranka a takozh sluga zakolotnika golovnogo geroya Piki Chaki Harakteri i povedinku personazhiv okresleni chitko Golovnogo geroya nadileno risami epichnoyi cilisnosti vin ne znaye protirichchya mizh osobistimi pochuttyami i obov yazkom Pidnimayuchi povstannya proti volodarya inkiv vlada yakogo trimayetsya na zhorstkomu despotizmi vin odnochasno staye na zahist svoyeyi obrazhenoyi gidnosti Cilisnij poslidovnij Olyantaj u svoyij lyubovi vin ne prisluhavsya do porad verhovnogo zhercya zabuti pro Kusi Kojlyur vidkrito ogolosiv pro svoyu lyubov do neyi Pachakuteku i do kincya zberig virnist kohanoyi Olyantaj prirodnij u vsih svoyih vchinkah vin shlyahetnij horobrij i ne vvazhaye za potribne prihovuvati svoyu silu Sapa Inka Pachakuteka zobrazheno yak zvichajnogo smertnogo sho volodiye serjoznimi vadami yakimi mozhe buti nadilena peresichna lyudina Inka proyavlyaye yavne nerozuminnya U pripadku gnivu Pachakuti obrazhaye Olyantaya sho prizvodit do rozkolu derzhavi i vidpadannya vid imperiyi velicheznoyu oblasti Antisuyu Diyuchi z pospishnistyu vin visilaye proti povstalogo Olyantaya vijska ne pidkripivshi yih dodatkovimi silami v rezultati chogo tisyachi voyakiv ginut v zasidkah pidgotovlenih Olyantayem Pachakutek mstivij zhorstokij i licemirnij Bachachi pechal Olyantoyu Velikij Inka shob utishiti velikogo voyenachalnika proponuye jomu tron i koronu Ale diznavshis tayemnicyu Olyantaya Sapa Inka mstit ne tilki jomu ale i svoyeyi donci Na vidminu vid Olyantaya Pachakutek vnutrishno superechlivij i majzhe ves chas zobrazhenij u chornih tonah Znachennya dramiPolyagaye v tomu sho zvichayi ta sistema pravlinnya inkiv vidtvoreni v p yesi z bezsumnivnoyu istorichnoyu ob yektivnistyu Ce svoyeridna enciklopediya zhittya imperiyi inkiv sho mistit bezlich vidomostej pro socialnu strukturu inksku iyerarhiyu pravovi normi i zvichayi religijni viruvannya j rituali Strunka i yasna kompoziciya syuzhetna cilistnist organichne poyednannya osobistih i suspilnih motiviv micne zcheplennya v nij istorichnoyi j osobistoyi drami zatverdzhennya visokogumannih idej detalno rozrobleni povni prirodnih lyudskih yakostej i nedolikiv harakteri yaskrava obraznist bagata rima svidchat pro zhanrovu zrilosti cogo tvoru DzherelaEisleb Dieter Altperuanische Kulturen Berlin 1975 Posilannya Olyantaj abo Olyanta Apu Olyanta Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 152