Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Аптека музей Апте ка музе й Під чорним орлом діюча аптека музей най

Аптека-музей у Львові

Аптека-музей у Львові
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Аптека-музей.

Апте́ка-музе́й «Під чорним орлом» — діюча аптека-музей, найдавніша з існуючих у Львові аптек, розташована у наріжному будинку, яким починаються вулиці Друкарська та Ставропігійська. В унікальному аптечному музейному комплексі демонструються більш ніж трьох тисяч рідкісних експонатів, яких зібрано науковцями, фармацевтами та колекціонерами-ентузіастами.

Аптека-музей у Львові
image
49°50′33″ пн. ш. 24°01′56″ сх. д. / 49.8426710000277779° пн. ш. 24.03234500002777807° сх. д. / 49.8426710000277779; 24.03234500002777807Координати: 49°50′33″ пн. ш. 24°01′56″ сх. д. / 49.8426710000277779° пн. ш. 24.03234500002777807° сх. д. / 49.8426710000277779; 24.03234500002777807ТипмузейСтатус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення УкраїниКраїнаimage УкраїнаРозташуванняЛьвівАдресавул. Друкарська, 2 (на розі з вулицею Вулиця Ставропігійською)Засновано1966Фондпонад 3 000ДиректорЛюбов РоздобудькоСайтlvivpharmacy.org.ua
image
image
Під чорним орлом (Україна)
image Під чорним орлом у Вікісховищі

Історія

10 жовтня 1774 року військовий фармацевт Франц Вільгельм Наторп купує кам'яницю у Анни Гуменецької за 22 тисячі злотих. Його співвласником був Карл Шерф. У цьому ж році Карл Шефр замовляє проєкт для будівництва нової кам'яниці у архітектора Петра Полейовського. Двоповерховий будинок з аптекою було зведено у 1775 році. Аптека у цей час називається військовою.

27 квітня 1795 Наторп відпродав аптеку магістру Антону Петцу і його дружині Анні; управляючим аптеки був магістр Кароль Шерф. Починаючи з 1807 року аптеку винаймає Антон Саломон.

Вже 19 січня 1808 року Антон Петц продає будинок графині Констанції Стажинській, а у 1819 Софія (із Стажинських) з чоловіком Адамом Озаркевичем продають аптеку Францисці, вдові Антона Саломона, та його синові Францискові.

У 1857 році аптеку придбав Антон Склепінський. Склепінський відремонтував аптеку та оздобив Торговий Зал. У 1875 році надбудовано третій поверх та відновлено фасад будівничим Войцехом Гааром. При родині Скепінських аптека отримала назву «Під чорним орлом» і була окружною.

З 1927 по 1944 рік власником аптеки був українець Михайло Терлецький.

Після приходу комуністів зберегла інтер'єр аптеки помічниця Михайла Терлецького, завідувачка аптеки в 1944—1971 роках професор Софія Гургула та її чоловік Олександр Павенцький.

У 1985 році за проєктами Андрія і Ганни Новаківських та Любарта Лищинського було проведено реставрацію. Роботи виконувала Львівська реставраційна виробнича майстерня. Було відреставровано дворовий флігель, пивниці під головним будинком. Під час цієї реставрації відновили дерев'яну галерею. На стіні галереї розміщено шість барельєфів із погруддями видатних медиків роботи Ярослава Скакуна. А також встановлено фонтан у подвір'ї будинку авторства Романа Петрука.

image
Залізне вино

У кожної аптеки був свій символ, який, згідно з тодішньою практикою, вивішувався перед входом аптеки; від назви символу брала назву й аптека, як-от: «Під чорним орлом», аптека «Під Фемідою», «Під золотим оленем», «Під Святим Духом» тощо Основною діяльністю аптеки був відпуск ліків і оскільки фармацевтичної промисловості, як такої, ще не існувало, аптекарі виключно для потреб клієнтів готували екстракти, настоянки, еліксири, мазі, косметичні засоби та лікувальні вина, — у тому числі і знамените «Залізне вино».

Експозиція

У 1966 році на базі старовинної аптеки створено музей історії фармації. Ідея створення музею виникла ще у XIX столітті. У 1868 році було створено , якому вдалося зібрати невелику колекцію експонатів, та в умовах Австро-Угорської імперії створити музей було неможливо. Після ремонтно-реставраційних робіт експозиція музею значно розширилась і нараховувала 16 експозиційних залів загальною площею 700 м².

  • Торговий зал. Огляд музейної експозиції розпочинається з Торгового Залу. Стеля Торгового Залу прикрашена поліхромними розписами, виконаними на початку 19 століття віденським майстром Штаалем. Це овальні медальйони, що символізують чотири праелементи Всесвіту та за вченням Емпедокла становлять основу всього сущого. Це «Aqua» («Вода»), «Ignis» («Вогонь»), «Terra» («Земля»), «Aer» («Повітря»). Найцікавішими експонатами Торгового Залу є унікальні . Особливо цікавими є одні з них, що кріпляться на бронзових фігурах, висотою біля одного метрa, Асклепія — давньогрецького бога медицини та його доньки , богині здоров'я. У Торговому Залі можна придбати лікарські препарати та знамените «Залізне вино».
  • Матеріальна кімната. У другому залі колись була матеріальна кімната, де зберігались запаси медикаментів. Тепер тут виставлено колекції посуду для зберігання медикаментів, частину аптечного обладнання різних епох, старі патентовані ліки тощо.
  • Лабораторія. Інтер'єр третього залу відтворює вигляд старовинної аптечної лабораторії. Розміщені тут експонати знайомлять з різними етапами переробки рослинної сировини і виготовлення з неї ліків. У маленькій і тісній кімнатці знаходилась аптечна кухня (кокторій), де методом теплової обробки виготовлялись ліки.
  • Кімната історії фармації. У одній з наступних кімнат на художньо оформлених стендах популярно викладається історія фармації від найдавніших часів до наших днів, розповідається про основні етапи розвитку її в Єгипті, Стародавній Греції та Римі, державах Близького Сходу та Західної Європи.
  • Флігель. Далі йде дерев'яна галерея у чотириповерховий флігель, збудований на зламі XV — XVI століть. Перша реставрація будинку проведена у 1757 році. У флігелі розмістились алхімічна лабораторія, бібліотека, яка налічує понад 3 тисячі книг. Цікавість викликає алхімічна лабораторія, яку відтворено за старовинними картинами і гравюрами.
  • Аптечні підвали. Вниз по сходах, розміщені старі аптечні підвали, де відновлено інтер'єри початку 18 століття. Тут експонуються великі дерев'яні бочки та бутлі для зберігання лікувальних медичних вин.
  • Внутрішній дворик. З аптечних підвалів дубовими сходами знаходиться внутрішній дворик — єдиний об'єкт у Львові, де вдалося реставраційними засобами відтворити вигляд жилого будинку заможного міщанина XVI — XVI століть.

Цікаві факти

На металевій кованій вивісці аптеки бачимо рік її заснування — 1735, проте ця дата не відповідає історичній правді, що блискуче довів львівський історик архітектури Володимир Вуйцик. Засновник аптеки військовий провізор Франц Вільгельм Наторп прибув до Львова одночасно зі входженням Галичини до Австрії у 1772 році, а сам будинок з аптекою збудували 1775 року. До того ж жоден із львівських податкових реєстрів XVIII століття не вказує на існування тут аптеки. Тобто під час визначення року заснування аптеки вийшла елементарна механічна помилка: ліву частину стертої вісімки прочитали як трійку, тому замість 1785 року вийшов 1735 рік.

Світлини

  • image
    Будинок в якому знаходиться аптека
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
  • image
    Аптечна пивниця
  • image
  • image

Примітки

  1.
  2. Перші аптеки Львова - lviv-future.com.ua (укр.). Процитовано 22 грудня 2021.
  3. Вуйцик В. С. Вулиця Друкарська, 2 // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2004. — № 14. — С. 137—140.
  4. . novazorya.if.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
  5. . novazorya.if.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2007. Процитовано 12 вересня 2010.
  6. Ілько Лемко (8 грудня 2006). Друкарська вул. Житловий будинок № 2. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 17 липня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Джерела

Аптека «Під чорним орлом» Друкарська, 2
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Аптека «Під чорним орлом» Друкарська, 2 у Вікісховищі?

Посилання

  • Аптека-музей «Під чорним орлом»
  • Історія аптечної справи у Львові

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Apteka muzej Apte ka muze j Pid chornim orlom diyucha apteka muzej najdavnisha z isnuyuchih u Lvovi aptek roztashovana u narizhnomu budinku yakim pochinayutsya vulici Drukarska ta Stavropigijska V unikalnomu aptechnomu muzejnomu kompleksi demonstruyutsya bilsh nizh troh tisyach ridkisnih eksponativ yakih zibrano naukovcyami farmacevtami ta kolekcionerami entuziastami Apteka muzej u Lvovi49 50 33 pn sh 24 01 56 sh d 49 8426710000277779 pn sh 24 03234500002777807 sh d 49 8426710000277779 24 03234500002777807 Koordinati 49 50 33 pn sh 24 01 56 sh d 49 8426710000277779 pn sh 24 03234500002777807 sh d 49 8426710000277779 24 03234500002777807TipmuzejStatus spadshinipam yatka arhitekturi miscevogo znachennya UkrayiniKrayina UkrayinaRoztashuvannyaLvivAdresavul Drukarska 2 na rozi z vuliceyu Vulicya Stavropigijskoyu Zasnovano1966Fondponad 3 000DirektorLyubov RozdobudkoSajtlvivpharmacy org uaPid chornim orlom Ukrayina Pid chornim orlom u VikishovishiIstoriya10 zhovtnya 1774 roku vijskovij farmacevt Franc Vilgelm Natorp kupuye kam yanicyu u Anni Gumeneckoyi za 22 tisyachi zlotih Jogo spivvlasnikom buv Karl Sherf U comu zh roci Karl Shefr zamovlyaye proyekt dlya budivnictva novoyi kam yanici u arhitektora Petra Polejovskogo Dvopoverhovij budinok z aptekoyu bulo zvedeno u 1775 roci Apteka u cej chas nazivayetsya vijskovoyu 27 kvitnya 1795 Natorp vidprodav apteku magistru Antonu Petcu i jogo druzhini Anni upravlyayuchim apteki buv magistr Karol Sherf Pochinayuchi z 1807 roku apteku vinajmaye Anton Salomon Vzhe 19 sichnya 1808 roku Anton Petc prodaye budinok grafini Konstanciyi Stazhinskij a u 1819 Sofiya iz Stazhinskih z cholovikom Adamom Ozarkevichem prodayut apteku Francisci vdovi Antona Salomona ta jogo sinovi Franciskovi U 1857 roci apteku pridbav Anton Sklepinskij Sklepinskij vidremontuvav apteku ta ozdobiv Torgovij Zal U 1875 roci nadbudovano tretij poverh ta vidnovleno fasad budivnichim Vojcehom Gaarom Pri rodini Skepinskih apteka otrimala nazvu Pid chornim orlom i bula okruzhnoyu Z 1927 po 1944 rik vlasnikom apteki buv ukrayinec Mihajlo Terleckij Pislya prihodu komunistiv zberegla inter yer apteki pomichnicya Mihajla Terleckogo zaviduvachka apteki v 1944 1971 rokah profesor Sofiya Gurgula ta yiyi cholovik Oleksandr Pavenckij U 1985 roci za proyektami Andriya i Ganni Novakivskih ta Lyubarta Lishinskogo bulo provedeno restavraciyu Roboti vikonuvala Lvivska restavracijna virobnicha majsternya Bulo vidrestavrovano dvorovij fligel pivnici pid golovnim budinkom Pid chas ciyeyi restavraciyi vidnovili derev yanu galereyu Na stini galereyi rozmisheno shist barelyefiv iz pogruddyami vidatnih medikiv roboti Yaroslava Skakuna A takozh vstanovleno fontan u podvir yi budinku avtorstva Romana Petruka Zalizne vino U kozhnoyi apteki buv svij simvol yakij zgidno z todishnoyu praktikoyu vivishuvavsya pered vhodom apteki vid nazvi simvolu brala nazvu j apteka yak ot Pid chornim orlom apteka Pid Femidoyu Pid zolotim olenem Pid Svyatim Duhom tosho Osnovnoyu diyalnistyu apteki buv vidpusk likiv i oskilki farmacevtichnoyi promislovosti yak takoyi she ne isnuvalo aptekari viklyuchno dlya potreb kliyentiv gotuvali ekstrakti nastoyanki eliksiri mazi kosmetichni zasobi ta likuvalni vina u tomu chisli i znamenite Zalizne vino EkspoziciyaU 1966 roci na bazi starovinnoyi apteki stvoreno muzej istoriyi farmaciyi Ideya stvorennya muzeyu vinikla she u XIX stolitti U 1868 roci bulo stvoreno yakomu vdalosya zibrati neveliku kolekciyu eksponativ ta v umovah Avstro Ugorskoyi imperiyi stvoriti muzej bulo nemozhlivo Pislya remontno restavracijnih robit ekspoziciya muzeyu znachno rozshirilas i narahovuvala 16 ekspozicijnih zaliv zagalnoyu plosheyu 700 m Torgovij zal Oglyad muzejnoyi ekspoziciyi rozpochinayetsya z Torgovogo Zalu Stelya Torgovogo Zalu prikrashena polihromnimi rozpisami vikonanimi na pochatku 19 stolittya videnskim majstrom Shtaalem Ce ovalni medaljoni sho simvolizuyut chotiri praelementi Vsesvitu ta za vchennyam Empedokla stanovlyat osnovu vsogo sushogo Ce Aqua Voda Ignis Vogon Terra Zemlya Aer Povitrya Najcikavishimi eksponatami Torgovogo Zalu ye unikalni Osoblivo cikavimi ye odni z nih sho kriplyatsya na bronzovih figurah visotoyu bilya odnogo metra Asklepiya davnogreckogo boga medicini ta jogo donki bogini zdorov ya U Torgovomu Zali mozhna pridbati likarski preparati ta znamenite Zalizne vino Materialna kimnata U drugomu zali kolis bula materialna kimnata de zberigalis zapasi medikamentiv Teper tut vistavleno kolekciyi posudu dlya zberigannya medikamentiv chastinu aptechnogo obladnannya riznih epoh stari patentovani liki tosho Laboratoriya Inter yer tretogo zalu vidtvoryuye viglyad starovinnoyi aptechnoyi laboratoriyi Rozmisheni tut eksponati znajomlyat z riznimi etapami pererobki roslinnoyi sirovini i vigotovlennya z neyi likiv U malenkij i tisnij kimnatci znahodilas aptechna kuhnya koktorij de metodom teplovoyi obrobki vigotovlyalis liki Kimnata istoriyi farmaciyi U odnij z nastupnih kimnat na hudozhno oformlenih stendah populyarno vikladayetsya istoriya farmaciyi vid najdavnishih chasiv do nashih dniv rozpovidayetsya pro osnovni etapi rozvitku yiyi v Yegipti Starodavnij Greciyi ta Rimi derzhavah Blizkogo Shodu ta Zahidnoyi Yevropi Fligel Dali jde derev yana galereya u chotiripoverhovij fligel zbudovanij na zlami XV XVI stolit Persha restavraciya budinku provedena u 1757 roci U fligeli rozmistilis alhimichna laboratoriya biblioteka yaka nalichuye ponad 3 tisyachi knig Cikavist viklikaye alhimichna laboratoriya yaku vidtvoreno za starovinnimi kartinami i gravyurami Aptechni pidvali Vniz po shodah rozmisheni stari aptechni pidvali de vidnovleno inter yeri pochatku 18 stolittya Tut eksponuyutsya veliki derev yani bochki ta butli dlya zberigannya likuvalnih medichnih vin Vnutrishnij dvorik Z aptechnih pidvaliv dubovimi shodami znahoditsya vnutrishnij dvorik yedinij ob yekt u Lvovi de vdalosya restavracijnimi zasobami vidtvoriti viglyad zhilogo budinku zamozhnogo mishanina XVI XVI stolit Cikavi faktiNa metalevij kovanij vivisci apteki bachimo rik yiyi zasnuvannya 1735 prote cya data ne vidpovidaye istorichnij pravdi sho bliskuche doviv lvivskij istorik arhitekturi Volodimir Vujcik Zasnovnik apteki vijskovij provizor Franc Vilgelm Natorp pribuv do Lvova odnochasno zi vhodzhennyam Galichini do Avstriyi u 1772 roci a sam budinok z aptekoyu zbuduvali 1775 roku Do togo zh zhoden iz lvivskih podatkovih reyestriv XVIII stolittya ne vkazuye na isnuvannya tut apteki Tobto pid chas viznachennya roku zasnuvannya apteki vijshla elementarna mehanichna pomilka livu chastinu stertoyi visimki prochitali yak trijku tomu zamist 1785 roku vijshov 1735 rik SvitliniBudinok v yakomu znahoditsya apteka Aptechna pivnicyaPrimitkiPershi apteki Lvova lviv future com ua ukr Procitovano 22 grudnya 2021 Vujcik V S Vulicya Drukarska 2 Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 137 140 novazorya if ua Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2016 novazorya if ua Arhiv originalu za 17 grudnya 2007 Procitovano 12 veresnya 2010 Ilko Lemko 8 grudnya 2006 Drukarska vul Zhitlovij budinok 2 pslava info Pradidivska slava Procitovano 17 lipnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya DzherelaApteka Pid chornim orlom Drukarska 2 u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Apteka Pid chornim orlom Drukarska 2 u Vikishovishi Vujcik V S Vulicya Drukarska 2 Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya 2004 14 S 137 140 Isayevich Ya D Apteka muzej u Lvovi Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 114 ISBN 966 00 0734 5 L M Rozdobudko Apteka muzej u Lvovi Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Hodosevich L T Apteka muzej u Lvovi Apteka muzej vo Lvove Pharmacy museum in Lvov putivnik L T Hodosevich Z M Pankiv Lviv Kamenyar 1989 32 c PosilannyaApteka muzej Pid chornim orlom Istoriya aptechnoyi spravi u Lvovi

Дата публікації:
Топ