Гру па Аполло на або аполлонці найчисельніша група навколоземних астероїдів що отримала назву від першого відкритого її

Гру́па Аполло́на (або аполлонці) — найчисельніша група навколоземних астероїдів, що отримала назву від першого відкритого її представника — астероїда 1862 Аполлон. Разом із групами Амура та Атона належить до родини навколоземних астероїдів. Станом на 25 травня 2014 р. відомо 5965 аполлонців, що становить 54,3 % від усіх навколоземних астероїдів.

Зеленим кольором помічені орбіти астероїдів групи Аполлона, на фоні орбіт внутрішніх планет Сонячної системи.

Загальний опис

До групи належать астероїди, велика піввісь орбіти (a) яких більша за 1 а. о., а відстань у перигелії (q) менша 1,017 а. о. Практично всі вони перетинають орбіту Землі. Деякі з них можуть наближатися настільки близько, що можливе зіткнення із нашою планетою.

Такі небесні тіла становлять потенційну небезпеку. Наприклад, наприкінці 1960-х років порівняно близько від Землі пролітав астероїд 1566 Ікар. Після усвідомлення небезпеки вчені почали активніше шукати відповідні астероїди. Було розроблено методику оцінки небезпеки зіткнень із навколоземними об'єктами — шкала Торіно та шкала Палермо.

1998 року спільними зусиллями ВПС США, НАСА та Массачусетського технологічного інституту було започатковано програму LINEAR (англ. Lincoln Near-Earth Asteroid Research) для систематичного пошуку, вивчення та відстеження орбіт та характеристик навколоземних астероїдів. Майже всі вони належать до групи Аполлона. Найвідомішим серед них є астероїд 99942 Апофіс, що 13 квітня 2029 року має пролетіти на відстані менше 40 000 км від Землі.

У 2012 р. було виявлено астероїд 367943 Дуенде (тимчасове позначення — 2012 DA₁₄) з групи Аполлона. Опівночі з 15 на 16 лютого 2013 року цей астероїд пролетів на мінімальній відстані від Землі — 27 000 км. Тобто, ближче поясу геостаціонарних супутників. 16 серпня 2020 року о 04:09 UTC астероїд 2020 QG пролетів повз Землю на відстані 2950 км.

Цікавинки

Невеликий астероїд (419624) 2010 SO₁₆ має оригінальну орбіту. Орбіта астероїда являє собою вирішення задачі трьох тіл з міграцією навколо точок Лагранжа. З погляду земного спостерігача орбіта виглядає, як підкова, а сам астероїд із періодом 350 років спочатку наздоганяє Землю ззаду, обганяє її, опиняється попереду, а потім починає відставати доки знову не опиняється позаду.
Астероїд (29075) 1950 DA, діаметром понад кілометр був 4 березня 2011 року сфотографований методом радіолокації. За наявними даними (до 2032 року уточнення маловірогідне) цей астероїд має значний ризик зіткнутися з Землею у році.

Див. також

Посилання

List Of Apollo Minor Planets (by designation) [Архівовано 10 травня 2008 у Wayback Machine.] (англ.) Перевірено 2010-07-13
MIT Lincoln Laboratory: LINEAR (англ.) Перевірено 2010-07-13

Джерела

Аполлона група // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 25. — .

Сторінка присвячена навколоземним астероїдам на сайті [[NASA]]. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 24 травня 2014.
Юлия Рудый (7 квітня 2011). Найден астероид со стабильной орбитой-подковой ((рос.)) . на сайті membrana.ru. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 9 липня 2011.
Asteroid 1950 DA. JPL ((англ.)) . NASA. 24 травня 2014. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 24 травня 2014. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |8= ()

Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[NASA_NEO-1] Сторінка присвячена навколоземним астероїдам на сайті [[NASA]]. Архів оригіналу за 14 липня 2013. Процитовано 24 травня 2014.

[2] Юлия Рудый (7 квітня 2011). Найден астероид со стабильной орбитой-подковой ((рос.)) . на сайті membrana.ru. Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 9 липня 2011.

[3] Asteroid 1950 DA. JPL ((англ.)) . NASA. 24 травня 2014. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 24 травня 2014. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |8= ()