Фема Антіохія | ||
| ||
Прапор | ||
| ||
Фема-дукат Антіохія (грец. θέμα Ἀντιόχεια) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась в Сирії та на півдні Малої Азії (сучасні Туреччина, Сирія, Ліван). Назва походить від міста Антіохія. Утворено 969 року. Припинила існування 1084 року внаслідок захоплення сельджуками.
Історія
Після відвоювання Антіохії в арабів 969 року отримала статус феми. Мала вкарй важливе стратегічне значення для захисту південних областей Малої Азії від вторгнення мусульман. Водночас стала опорою для наступу візантійців на північну Сирію та Палестину. Основними ворогами були еміри Алеппо і Триполі.
З 990-х років дуки Антіохії вели тривалі війни з Фатімідським халіфатом та Хамданідами. Лише на початку XI ст. вдалося стабілізувати ситуацію, відбивши усі наступи. При цьому було створено передумови для розширення володінь імперії. разом з тим Антіохія ставала центром заколотів проти імператорської влади, зокрема 989 року під орудою Фоки, 1034 року — на чолі із Елпідієм.
У 1030 році Антіохія стала зосередженням військ, які готувалися захопити Алеппо, проте візантійці зазнали поразки. Втім, згодом до 1040 року дії дук Антіохії були в цілому вдалими, що дало змогу розширити володіння в горах Лівану й на сході, зайнявши Едесу, де було створено самостійну фему.
З кінця 1050-х років в межі феми починають вдиратися сельджуки. Боротьба з ними тривала з перемінним успіхом. Але в цілому ворог зумів задати низки поразок та значної шкоди господарству. Після 1071 року, коли візантійське військо зазнало важкої поразки у битві при Манцикерті, дуки Антіохії в цілому зуміли зберегти контроль над ввіреними територіями. Але боротьба із нападами сельджуків погіршувалося діями Філарета Варажнуні, який став створювати фактично незалежну державу. У 1078 році за підтримки місцевого населення Варажнуні зайняв Антіохію та решту феми. Втім вже у 1086 році султан Сулейман ібн Кутулмиш захопив Антіохію. З цього часу фема офіційно припинила існування.
Номінально титул дуки Антіохії у 1108 році отримав Боемунд Антіохійський відпорвідно до Девольської угоди 1108 року.
Адміністрація
Охоплювала старовинні території Кілікії та Фінікії, частково Сирії. Тут розташовувалися численні міста-порти (найзначущими були Тарс і Лаодікея), що відігравали велику роль як військові бази, так й торгівельні центри, через які йшла посередницька торгівля зі Сходом.
На чолі стояв дука, тому часто цю провінцію розглядають як дукат, що давала більш значущий статус. До складу входили напівсамостійні стратегіди Артах, Телух, Зоуме, Мавроурос, Луло, Ларисса Сирійська, Баграс, Ворсет. Більшість з них були укріпленими пунктами або фортецями, очільники яких задля більш вправної оборони були наділені ширшими правами, ніж турмархи.
Відомі стратеги
- Євстафій Малейн (969—970)
- (970—976)
- (978)
- Барда Фока (978—979)
- Лев Фока (979—990)
- Роман Склір (990—991)
- Даміан Далассен (995—998)
- Никифор Уран (999—1007)
- Костянтин Далассен (1024—1025)
- (1026—1029)
- Поф Аргир (1029)
- Феофілакт Далассен (1032—1034)
- Елпідій (1034)
- Никита Пафлагон (1034)
- (1037—1041)
- Стефан Калафат (1041—1042)
- (1050—1053)
- Роман Склір (1054—1055), вперше
- (1055—1056)
- Роман Склір (1057—1058), вдруге
- Адріан Далассен (1058—1059)
- Никифор Вотаніат (1059—1062)
- (1072—1074)
- (1074)
- Ісаак Комнін (1074—1078)
- (1078—1086)
Джерела
- Whittow, Mark (1996). The Making of Byzantium, 600—1025. Berkeley e Los Angeles: University of California Press.
- Magdalino, Paul (2003). Byzantium in the Year 1000. Leida: Brill.
- Скабаланович Н. А. Византийское государство и церковь в XI веке. — Издательство Олега Абышко, 2004. — Т. I. — С. 326—328. — 448 с. — .
- Canduci, Alexander (2010). Triumph & Tragedy: The Rise and Fall of Rome's Immortal Emperors. Sidnei: Murdoch Books.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fema AntiohiyaPrapor Fema dukat Antiohiya grec 8ema Ἀntioxeia vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas v Siriyi ta na pivdni Maloyi Aziyi suchasni Turechchina Siriya Livan Nazva pohodit vid mista Antiohiya Utvoreno 969 roku Pripinila isnuvannya 1084 roku vnaslidok zahoplennya seldzhukami IstoriyaPislya vidvoyuvannya Antiohiyi v arabiv 969 roku otrimala status femi Mala vkarj vazhlive strategichne znachennya dlya zahistu pivdennih oblastej Maloyi Aziyi vid vtorgnennya musulman Vodnochas stala oporoyu dlya nastupu vizantijciv na pivnichnu Siriyu ta Palestinu Osnovnimi vorogami buli emiri Aleppo i Tripoli Z 990 h rokiv duki Antiohiyi veli trivali vijni z Fatimidskim halifatom ta Hamdanidami Lishe na pochatku XI st vdalosya stabilizuvati situaciyu vidbivshi usi nastupi Pri comu bulo stvoreno peredumovi dlya rozshirennya volodin imperiyi razom z tim Antiohiya stavala centrom zakolotiv proti imperatorskoyi vladi zokrema 989 roku pid orudoyu Foki 1034 roku na choli iz Elpidiyem U 1030 roci Antiohiya stala zoseredzhennyam vijsk yaki gotuvalisya zahopiti Aleppo prote vizantijci zaznali porazki Vtim zgodom do 1040 roku diyi duk Antiohiyi buli v cilomu vdalimi sho dalo zmogu rozshiriti volodinnya v gorah Livanu j na shodi zajnyavshi Edesu de bulo stvoreno samostijnu femu Z kincya 1050 h rokiv v mezhi femi pochinayut vdiratisya seldzhuki Borotba z nimi trivala z pereminnim uspihom Ale v cilomu vorog zumiv zadati nizki porazok ta znachnoyi shkodi gospodarstvu Pislya 1071 roku koli vizantijske vijsko zaznalo vazhkoyi porazki u bitvi pri Mancikerti duki Antiohiyi v cilomu zumili zberegti kontrol nad vvirenimi teritoriyami Ale borotba iz napadami seldzhukiv pogirshuvalosya diyami Filareta Varazhnuni yakij stav stvoryuvati faktichno nezalezhnu derzhavu U 1078 roci za pidtrimki miscevogo naselennya Varazhnuni zajnyav Antiohiyu ta reshtu femi Vtim vzhe u 1086 roci sultan Sulejman ibn Kutulmish zahopiv Antiohiyu Z cogo chasu fema oficijno pripinila isnuvannya Nominalno titul duki Antiohiyi u 1108 roci otrimav Boemund Antiohijskij vidporvidno do Devolskoyi ugodi 1108 roku AdministraciyaOhoplyuvala starovinni teritoriyi Kilikiyi ta Finikiyi chastkovo Siriyi Tut roztashovuvalisya chislenni mista porti najznachushimi buli Tars i Laodikeya sho vidigravali veliku rol yak vijskovi bazi tak j torgivelni centri cherez yaki jshla poserednicka torgivlya zi Shodom Na choli stoyav duka tomu chasto cyu provinciyu rozglyadayut yak dukat sho davala bilsh znachushij status Do skladu vhodili napivsamostijni strategidi Artah Teluh Zoume Mavrouros Lulo Larissa Sirijska Bagras Vorset Bilshist z nih buli ukriplenimi punktami abo fortecyami ochilniki yakih zadlya bilsh vpravnoyi oboroni buli nadileni shirshimi pravami nizh turmarhi Vidomi strategiYevstafij Malejn 969 970 970 976 978 Barda Foka 978 979 Lev Foka 979 990 Roman Sklir 990 991 Damian Dalassen 995 998 Nikifor Uran 999 1007 Kostyantin Dalassen 1024 1025 1026 1029 Pof Argir 1029 Feofilakt Dalassen 1032 1034 Elpidij 1034 Nikita Paflagon 1034 1037 1041 Stefan Kalafat 1041 1042 1050 1053 Roman Sklir 1054 1055 vpershe 1055 1056 Roman Sklir 1057 1058 vdruge Adrian Dalassen 1058 1059 Nikifor Votaniat 1059 1062 1072 1074 1074 Isaak Komnin 1074 1078 1078 1086 DzherelaWhittow Mark 1996 The Making of Byzantium 600 1025 Berkeley e Los Angeles University of California Press ISBN 0 520 20496 4 Magdalino Paul 2003 Byzantium in the Year 1000 Leida Brill ISBN 90 04 12097 1 Skabalanovich N A Vizantijskoe gosudarstvo i cerkov v XI veke Izdatelstvo Olega Abyshko 2004 T I S 326 328 448 s ISBN 5 89740 107 4 Canduci Alexander 2010 Triumph amp Tragedy The Rise and Fall of Rome s Immortal Emperors Sidnei Murdoch Books ISBN 978 1 74196 598 8