Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антуан Перрено де Гранвела ісп Antonio de Granvela фр Antoine Perrenot de Granvelle 20 серпня 1517 Безансон 21 вересня 1

Антуан Перрено де Гранвела

Антуан Перрено де Гранвела

Антуан Перрено де Гранвела (ісп. Antonio de Granvela, фр. Antoine Perrenot de Granvelle; 20 серпня 1517, Безансон — 21 вересня 1586, Мадрид), відомий також як кардинал Гранвела — фламандський аристократ, кардинал, перший міністр і радник іспанського короля Філіпа II.

Кардинал Гранвелла ( Антуан Перрено де Гранвела )
фр. Antoine Perrenot de Granvelle
image
Худ. Віллем Кей, «кардинал Гранвелла», 1561 р., місто Веймар, музей.
ПсевдоАнтуан Перрено де Гранвелла, по іспанські Антоніо Де Гранвела
Народився20 серпня 1517(1517-08-20)
Безансон,
Помер21 вересня 1586(1586-09-21) (69 років)
Мадрид
Похованняd
ГромадянствоІспанська імперія( підіспанські Південні Нідерланди )
Національністьфламандець
Діяльністькардинал
ГалузьХристиянська церква[1] і політика[1]
Alma materПадуанський університет і Старий Левенський університет[d]
Знання мовфранцузька[2][1] і латина[1]
ЗакладМаргарита Пармська
Посадаd, d, d, d, d, d і єпископ[1]
ПопередникЭсташ де Круа
НаступникФрансуа Рікардо
Конфесіякатолицька церква[3]
Брати, сестриd
Автографimage
image

Життєпис

image
Палац родини Гранвела, Безансон. Внутрішній дворик.

Походив із заможних аристократів Бургундії. Був старшим сином у родині. Батько був відданим васалом іспанського короля і ревно служив імператору Карлу V. Мав розкішну резиденцію в місті Безансон, збережену донині, де тепер створено музей. Пізніше ці землі відвоювала і приєднала до власних володінь Франція.

Освіта

Антуан де Гранвела отримав добру освіту. Навчався спочатку в Падуанському університеті, де вивчав юриспруденцію під керівництвом П'єтро Бембо, а потім в університеті Льовена у Фландрії, де опановував богословські науки.

Адміністративна і церковна кар'єра

Обрав кар'єру священника. В двадцять три (23) роки (у 1540-му) отримав посаду єпископа міста Аррас. 1560 року — отримав посаду єпископа Мехеленського і титул кардинала. Водночас опанував тогочасну політику, брав участь в імператорській нараді в місті Регенсбург (рейхстаг), у Тридентському соборі. Гранвела готував Пассауську та Като-Камбрезійську угоди, домовлявся про династичний шлюб короля Філіпа ІІ та англійської королеви Марії Тюдор.

Ревне служіння іспанській короні спонукало Філіпа ІІ відіслати Гранвелу в Південні Нідерланди першим радником намісниці короля — Маргарити Пармської, тітки короля. В підіспанських Нідерландах набирав міці рух протестантизму і кардинал Гранвела був на боці іспанської політики придушення єретиків. У країні розпочалися репресії і спалення людей. В державній раді проти антинаціональної політики Гранвели виступили графи Егмонд і Горн, принц Вільгельм І Оранський. Невдоволеною була і Маргарита Пармська, що сприяла видаленню рішучого Гранвели з Фландрії у 1564 році. Іспанський король послухав Маргариту і відіслав Гранвелу в Італію, про що пізніше пожалкував. Протистояння іспанських католиків і протестантів Нідерландів переросло у військові дії і Вісімдесятирічну війну.

В Італії

image
Титульна церква Санта Марія ін Трастевере

В Італії кардинал плідно займався перемовами щодо створення «священної ліги» проти турків-османів (пізніше це сприяло військовій перемозі над османами при Лепанто). В 1571—1575 роках кардинал отримав посаду іспанського віце-короля Неаполя. Іспанський король давав цю посаду лише довіреним особам, застережливо міняючи віце-королів, аби ті взагалі не посіли трон в далекому Неаполі і не сприяли відокремленню Неаполя від Іспанії.

У 1575—1579 роках кардинал Гранвела керував Італійською радою. У 1578 році він став кардиналом священником титульної церкви Санта Марія ін Трастевере. В Римі кардинал представляв інтереси іспанського короля при дворі папи римського, хоча перебував в Римі недовго.

Меценат

Ще в часи перебування у Фландрії звернув увагу на місцевого художника Антоніса Мора (1517/1520 — 1577). Наблизив майстра до себе і той супроводжував вельможу, світського і церковного князя у його дипломатичних подорожах у Іспанію, Португалію, Британію.

Кардинал придбав і вивіз у Іспанію картини Пітера Брейгеля старшого, збагативши таким чином іспанські королівські збірки.

В часи перебування в Римі кардинал придбав декілька коштовних картин Тиціана й медальйонів роботи Леоне Леоні, був меценатом для скульптора Джованні да Болонья, дав посаду секретаря у власному палаці лояльному гуманісту Юсту Ліпсію.

Закінчив кар'єру державним секретарем в Іспанії. Помер у Мадриді в 1586 році. Тіло поховано в місті Безансон.

Іконографія

Збереглося декілька портретів кардинала Гранвели, як олійними фарбами, так і в медальєрному мистецтві. Серед тих, хто портретував Гранвелу -

  • image
    Гранвела пензля Антоніса Мора, Музей історії мистецтв, Відень
  • image
    Гранвела пензля Тиціана. Музей, Безансон, Франція.
  • image
    Медаль Йоахима Дешлера, 1548 р
  • image
    Медаль роботи Жака Йонгелінка, 1561 р.

Оцінки діяльності

Ревне служіння іспанській короні особи фламанського походження виявляє у ньому відданого васала, позбавленого фламандського патріотизму. Гранвела однаково увійшов як у бельгійську, так і іспанську політичну історію. Не розглядав кардинал і картини Пітера Брейгеля національним надбанням, а лише власним майном, гідним бути дарунком своєму іспанському сюзерену. Його «неіспанськість» добре відчувала Маргарита Пармська, що не довіряла кардиналу і сприяла видаленню останнього з Фландрії. Не став «своїм» кардинал і для національних державних діячів на кшталт графів Егмонда і Горна, принца Вільгельма І Оранського.

Вони опинились по різні боки тодішніх барикад і тодішніх ворогуючих таборів.

Див. також

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772

Джерела

  • Claudia Banz: Höfisches Mäzenatentum in Brüssel. Kardinal Antoine Perrenot de Granvelle (1517—1586) und die Erzherzöge Albrecht (1559—1621) und Isabella (1566—1633). Mann, Berlin 2000, (Berliner Schriften zur Kunst 12).
  • Luc Courchetet d'Esnans: Histoire du cardinal de Granvelle, archevesque de Besançon, viceroi de Naples, ministre de l'empereur Charles-Quint, et de Philippe Second, roi d'Espagne. Duchesne, Paris 1761.
  • Hélène Richard, Germaine Mathieu: La bibliothèque de Granvelle. Fédération française de coopération entre bibliothèques, Paris 1992, (Re-découvertes 2), (Ausstellungskatalog: Besançon, Bibliothèque d'étude et de conservation, 2 octobre — 12 décembre 1992).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Antuan Perreno de Granvela isp Antonio de Granvela fr Antoine Perrenot de Granvelle 20 serpnya 1517 Bezanson 21 veresnya 1586 Madrid vidomij takozh yak kardinal Granvela flamandskij aristokrat kardinal pershij ministr i radnik ispanskogo korolya Filipa II Kardinal Granvella Antuan Perreno de Granvela fr Antoine Perrenot de GranvelleHud Villem Kej kardinal Granvella 1561 r misto Vejmar muzej PsevdoAntuan Perreno de Granvella po ispanski Antonio De GranvelaNarodivsya20 serpnya 1517 1517 08 20 Bezanson Pomer21 veresnya 1586 1586 09 21 69 rokiv MadridPohovannyadGromadyanstvoIspanska imperiya pidispanski Pivdenni Niderlandi NacionalnistflamandecDiyalnistkardinalGaluzHristiyanska cerkva 1 i politika 1 Alma materPaduanskij universitet i Starij Levenskij universitet d Znannya movfrancuzka 2 1 i latina 1 ZakladMargarita ParmskaPosadad d d d d d i yepiskop 1 PoperednikEstash de KruaNastupnikFransua RikardoKonfesiyakatolicka cerkva 3 Brati sestridAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPalac rodini Granvela Bezanson Vnutrishnij dvorik Pohodiv iz zamozhnih aristokrativ Burgundiyi Buv starshim sinom u rodini Batko buv viddanim vasalom ispanskogo korolya i revno sluzhiv imperatoru Karlu V Mav rozkishnu rezidenciyu v misti Bezanson zberezhenu donini de teper stvoreno muzej Piznishe ci zemli vidvoyuvala i priyednala do vlasnih volodin Franciya OsvitaAntuan de Granvela otrimav dobru osvitu Navchavsya spochatku v Paduanskomu universiteti de vivchav yurisprudenciyu pid kerivnictvom P yetro Bembo a potim v universiteti Lovena u Flandriyi de opanovuvav bogoslovski nauki Administrativna i cerkovna kar yeraObrav kar yeru svyashennika V dvadcyat tri 23 roki u 1540 mu otrimav posadu yepiskopa mista Arras 1560 roku otrimav posadu yepiskopa Mehelenskogo i titul kardinala Vodnochas opanuvav togochasnu politiku brav uchast v imperatorskij naradi v misti Regensburg rejhstag u Tridentskomu sobori Granvela gotuvav Passausku ta Kato Kambrezijsku ugodi domovlyavsya pro dinastichnij shlyub korolya Filipa II ta anglijskoyi korolevi Mariyi Tyudor Revne sluzhinnya ispanskij koroni sponukalo Filipa II vidislati Granvelu v Pivdenni Niderlandi pershim radnikom namisnici korolya Margariti Parmskoyi titki korolya V pidispanskih Niderlandah nabirav mici ruh protestantizmu i kardinal Granvela buv na boci ispanskoyi politiki pridushennya yeretikiv U krayini rozpochalisya represiyi i spalennya lyudej V derzhavnij radi proti antinacionalnoyi politiki Granveli vistupili grafi Egmond i Gorn princ Vilgelm I Oranskij Nevdovolenoyu bula i Margarita Parmska sho spriyala vidalennyu rishuchogo Granveli z Flandriyi u 1564 roci Ispanskij korol posluhav Margaritu i vidislav Granvelu v Italiyu pro sho piznishe pozhalkuvav Protistoyannya ispanskih katolikiv i protestantiv Niderlandiv pereroslo u vijskovi diyi i Visimdesyatirichnu vijnu V ItaliyiTitulna cerkva Santa Mariya in Trastevere V Italiyi kardinal plidno zajmavsya peremovami shodo stvorennya svyashennoyi ligi proti turkiv osmaniv piznishe ce spriyalo vijskovij peremozi nad osmanami pri Lepanto V 1571 1575 rokah kardinal otrimav posadu ispanskogo vice korolya Neapolya Ispanskij korol davav cyu posadu lishe dovirenim osobam zasterezhlivo minyayuchi vice koroliv abi ti vzagali ne posili tron v dalekomu Neapoli i ne spriyali vidokremlennyu Neapolya vid Ispaniyi U 1575 1579 rokah kardinal Granvela keruvav Italijskoyu radoyu U 1578 roci vin stav kardinalom svyashennikom titulnoyi cerkvi Santa Mariya in Trastevere V Rimi kardinal predstavlyav interesi ispanskogo korolya pri dvori papi rimskogo hocha perebuvav v Rimi nedovgo MecenatShe v chasi perebuvannya u Flandriyi zvernuv uvagu na miscevogo hudozhnika Antonisa Mora 1517 1520 1577 Nabliziv majstra do sebe i toj suprovodzhuvav velmozhu svitskogo i cerkovnogo knyazya u jogo diplomatichnih podorozhah u Ispaniyu Portugaliyu Britaniyu Kardinal pridbav i viviz u Ispaniyu kartini Pitera Brejgelya starshogo zbagativshi takim chinom ispanski korolivski zbirki V chasi perebuvannya v Rimi kardinal pridbav dekilka koshtovnih kartin Ticiana j medaljoniv roboti Leone Leoni buv mecenatom dlya skulptora Dzhovanni da Bolonya dav posadu sekretarya u vlasnomu palaci loyalnomu gumanistu Yustu Lipsiyu Zakinchiv kar yeru derzhavnim sekretarem v Ispaniyi Pomer u Madridi v 1586 roci Tilo pohovano v misti Bezanson IkonografiyaZbereglosya dekilka portretiv kardinala Granveli yak olijnimi farbami tak i v medalyernomu mistectvi Sered tih hto portretuvav Granvelu Antonis Mor Tician Joahim Deshler nimeckij medalyer Zhak Jongelink medalyer Granvela penzlya Antonisa Mora Muzej istoriyi mistectv Viden Granvela penzlya Ticiana Muzej Bezanson Franciya Medal Joahima Deshlera 1548 r Medal roboti Zhaka Jongelinka 1561 r Ocinki diyalnostiRevne sluzhinnya ispanskij koroni osobi flamanskogo pohodzhennya viyavlyaye u nomu viddanogo vasala pozbavlenogo flamandskogo patriotizmu Granvela odnakovo uvijshov yak u belgijsku tak i ispansku politichnu istoriyu Ne rozglyadav kardinal i kartini Pitera Brejgelya nacionalnim nadbannyam a lishe vlasnim majnom gidnim buti darunkom svoyemu ispanskomu syuzerenu Jogo neispanskist dobre vidchuvala Margarita Parmska sho ne doviryala kardinalu i spriyala vidalennyu ostannogo z Flandriyi Ne stav svoyim kardinal i dlya nacionalnih derzhavnih diyachiv na kshtalt grafiv Egmonda i Gorna princa Vilgelma I Oranskogo Voni opinilis po rizni boki todishnih barikad i todishnih voroguyuchih taboriv Div takozhKontrreformaciya Tridentskij sobor Mehelen Piter Brejgel starshij MecenatPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaClaudia Banz Hofisches Mazenatentum in Brussel Kardinal Antoine Perrenot de Granvelle 1517 1586 und die Erzherzoge Albrecht 1559 1621 und Isabella 1566 1633 Mann Berlin 2000 ISBN 3 7861 2309 8 Berliner Schriften zur Kunst 12 Luc Courchetet d Esnans Histoire du cardinal de Granvelle archevesque de Besancon viceroi de Naples ministre de l empereur Charles Quint et de Philippe Second roi d Espagne Duchesne Paris 1761 Helene Richard Germaine Mathieu La bibliotheque de Granvelle Federation francaise de cooperation entre bibliotheques Paris 1992 ISBN 2 907420 04 6 Re decouvertes 2 Ausstellungskatalog Besancon Bibliotheque d etude et de conservation 2 octobre 12 decembre 1992

Дата публікації:
Топ