Антоній Каліна (пол. Antoni Kalina; нар. 23 травня 1846, Кремпа, Австро-Угорщина — пом. 3 травня 1906, Львів, Австро-Угорщина) — польський славіст, етнограф, перший професор слов'янської філології та ректор Львівського університету. Член Польської академії знань.
Антоній Каліна | |
---|---|
пол. Antoni Kalina | |
Народився | 23 травня 1846 Кремпа, Австро-Угорщина |
Помер | 3 травня 1906 (59 років) Львів, Австро-Угорщина |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Громадянство | Австро-Угорщина |
Національність | поляк |
Діяльність | славіст, етнограф |
Галузь | слов'янознавство[1], етнологія[1] і етнографія[1] |
Alma mater | Вроцлавський університет Гумбольдтський університет Берліна |
Знання мов | польська[1] |
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
Членство | d |
Посада | ректор Львівського університету |
Батько | Шимон Каліна |
Мати | Марія Каліна |
У шлюбі з | Марія Півковська (1849—1944) |
Діти | Леон (1893—1942) Сесілія (1900—1989) |
|
Життєпис
Антоній Каліна народився 23 травня 1846 року в Кремпа, нині район міста Острув-Велькопольський у селянській родині Марії та Шимона Каліни. Навчався у початковій школі в Кремпа, потім Королівській католицькій середній школі міста Острув (1857—1863) та Сьремській середній школі (1865—1867). Спеціальну освіту здобув у Вроцлавському університеті, де вивчав класичну філологію, історію, польську літературу на факультеті філології. Закінчив Гумбольдтський університет Берліна. У 1872 році, захистив дисертацію.
До Львова Антоній Каліна приїхав у 1877 році з Петербурга, де в тамтешньому університеті слухав лекції мовознавців Ізмаїла Срезневського та Володимира Ламанського.
У 1877 році зайняв кафедру слов'янської філології в Львівському університеті. У 1893—1894 роках Антоній Калина декан філософського факультету.
У 1904 році Антоній Каліна стаєректором Львівського університету, але через слабке здоров'я пішов у відставку через кілька тижнів після призначення.
Очолював польське Народознавче товариство у 1895—1905 роках та був засновником та головного редактора часопису «Lud».
Його твори особливо важливі багатством зібраного в них матеріалу.
Антоній Каліна є автором першої наукової історії болгарської мови, яку видано у 1891 року.
Помер 3 травня 1906 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
Особисте життя
Антоній Каліна одружився у 1892 році з Марією Півковською. У них було троє дітей — син Леон (1893—1942), дочка Сесілія (1900—1989) та ще один син, який помер у дитинстві.
Доробок
- «О liczebnikach w języku staropolskim» 1878
- «Rozbiór krytyczny pieśni Bogarodzica» 1880
- «La langue des Tziganes slowaques» 1882
- «Historia języka polskiego» 1883
- «Mowa kaszubska, jako narzecze języka polskiego» 1893
- «Historia języka bułgarskiego» 1891
Література
- Album pisarzy polskich (współczesnych), zebrał i objaśnił S. Demby, Warszawa 1901.
- Chmielowski P., Zarys najnowszej literatury polskiej (1864—1894), Kraków 1895.
- Dzieje folklorystyki polskiej 1864—1918, pod red. H. Kapeluś i J. Krzyżanowskiego, Warszawa 1982.
- Gawełek F., Bibliografia ludoznawstwa polskiego (reprint), Warszawa 1977.
- Kołodziejczyk E., Bibliografia słowianoznawstwa polskiego (reprint), Warszawa 1981.
- Orłowicz M., Ilustrowany przewodnik po Lwowie (reprint), Rzeszów 2013.
- Rocznik Naukowo-Literacko-Artystyczny (encyklopedyczny) na rok 1905 (reprint), Warszawa 1983.
- Starnawski J., Sylwetki lwowskich historyków literatury, Łódź 1997.
- Szmyd K., Twórcy nauk o wychowaniu w środowisku akademickim Lwowa (1860—1939), Rzeszów 2003.
- Taszycki W., Kalina Antoni, PSB, t. XI, Wrocław 1964—1965.
- Toczek A., Lwowskie środowisko historyczne i jego wkład w kulturę książki i prasy (1860—1918), Kraków 2013.
Примітки
- Czech National Authority Database
- . Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 12 листопада 2017.
- Валентина Головатюк Роль польського народознавчого товариства в українсько-польських культурних взаєминах (кінець XIX — перша третина XX ст.)[недоступне посилання з серпня 2019]
- Piwkowska Maria [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.](пол.)
Посилання
- Іван Горак. Свідчення поваги
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antonij Kalina pol Antoni Kalina nar 23 travnya 1846 Krempa Avstro Ugorshina pom 3 travnya 1906 Lviv Avstro Ugorshina polskij slavist etnograf pershij profesor slov yanskoyi filo logiyi ta rektor Lvivskogo universitetu Chlen Polskoyi akademiyi znan Antonij Kalinapol Antoni KalinaNarodivsya23 travnya 1846 1846 05 23 Krempa Avstro UgorshinaPomer3 travnya 1906 1906 05 03 59 rokiv Lviv Avstro UgorshinaPohovannyaLichakivskij cvintarGromadyanstvo Avstro UgorshinaNacionalnistpolyakDiyalnistslavist etnografGaluzslov yanoznavstvo 1 etnologiya 1 i etnografiya 1 Alma materVroclavskij universitet Gumboldtskij universitet BerlinaZnannya movpolska 1 ZakladLNU im I FrankaChlenstvodPosadarektor Lvivskogo universitetuBatkoShimon KalinaMatiMariya KalinaU shlyubi zMariya Pivkovska 1849 1944 DitiLeon 1893 1942 Sesiliya 1900 1989 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisAntoni Kalina u 1898 roci Antonij Kalina narodivsya 23 travnya 1846 roku v Krempa nini rajon mista Ostruv Velkopolskij u selyanskij rodini Mariyi ta Shimona Kalini Navchavsya u pochatkovij shkoli v Krempa potim Korolivskij katolickij serednij shkoli mista Ostruv 1857 1863 ta Sremskij serednij shkoli 1865 1867 Specialnu osvitu zdobuv u Vroclavskomu universiteti de vivchav klasichnu filologiyu istoriyu polsku literaturu na fakulteti filologiyi Zakinchiv Gumboldtskij universitet Berlina U 1872 roci zahistiv disertaciyu Do Lvova Antonij Kalina priyihav u 1877 roci z Peterburga de v tamteshnomu universiteti sluhav lekciyi movoznavciv Izmayila Sreznevskogo ta Volodimira Lamanskogo U 1877 roci zajnyav kafedru slov yanskoyi filologiyi v Lvivskomu universiteti U 1893 1894 rokah Antonij Kalina dekan filosofskogo fakultetu U 1904 roci Antonij Kalina stayerektorom Lvivskogo universitetu ale cherez slabke zdorov ya pishov u vidstavku cherez kilka tizhniv pislya priznachennya Ocholyuvav polske Narodoznavche tovaristvo u 1895 1905 rokah ta buv zasnovnikom ta golovnogo redaktora chasopisu Lud Jogo tvori osoblivo vazhlivi bagatstvom zibranogo v nih materialu Antonij Kalina ye avtorom pershoyi naukovoyi istoriyi bolgarskoyi movi yaku vidano u 1891 roku Pomer 3 travnya 1906 roku u Lvovi Pohovanij na Lichakivskomu cvintari Osobiste zhittya Antonij Kalina odruzhivsya u 1892 roci z Mariyeyu Pivkovskoyu U nih bulo troye ditej sin Leon 1893 1942 dochka Sesiliya 1900 1989 ta she odin sin yakij pomer u ditinstvi Dorobok O liczebnikach w jezyku staropolskim 1878 Rozbior krytyczny piesni Bogarodzica 1880 La langue des Tziganes slowaques 1882 Historia jezyka polskiego 1883 Mowa kaszubska jako narzecze jezyka polskiego 1893 Historia jezyka bulgarskiego 1891LiteraturaAlbum pisarzy polskich wspolczesnych zebral i objasnil S Demby Warszawa 1901 Chmielowski P Zarys najnowszej literatury polskiej 1864 1894 Krakow 1895 Dzieje folklorystyki polskiej 1864 1918 pod red H Kapelus i J Krzyzanowskiego Warszawa 1982 Gawelek F Bibliografia ludoznawstwa polskiego reprint Warszawa 1977 Kolodziejczyk E Bibliografia slowianoznawstwa polskiego reprint Warszawa 1981 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie reprint Rzeszow 2013 Rocznik Naukowo Literacko Artystyczny encyklopedyczny na rok 1905 reprint Warszawa 1983 Starnawski J Sylwetki lwowskich historykow lite ratury Lodz 1997 Szmyd K Tworcy nauk o wychowaniu w srodowisku akademickim Lwowa 1860 1939 Rzeszow 2003 Taszycki W Kalina Antoni PSB t XI Wroclaw 1964 1965 Toczek A Lwowskie srodowisko historyczne i jego wklad w kulture ksiazki i prasy 1860 1918 Krakow 2013 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Arhiv originalu za 30 chervnya 2016 Procitovano 12 listopada 2017 Valentina Golovatyuk Rol polskogo narodoznavchogo tovaristva v ukrayinsko polskih kulturnih vzayeminah kinec XIX persha tretina XX st nedostupne posilannya z serpnya 2019 Piwkowska Maria 1 lipnya 2016 u Wayback Machine pol PosilannyaIvan Gorak Svidchennya povagi