Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антоній (Олександр) Винницький (1600 — 26 листопада 1679) — український православний церковний діяч, Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси (1676—1679), екзарх Константинопольського патріархату.
| Антоній Винницький | ||
| ||
|---|---|---|
| 1676 — 1679 | ||
| Обрання: | 1676 | |
| Церква: | Константинопольська православна церква | |
| Попередник: | Йосип Тукальський-Нелюбович | |
| Наступник: | Гедеон Святополк-Четвертинський | |
| Діяльність: | священник | |
| Смерть: | 26 листопада 1679 | |
| Похований: | Лаврівський монастир | |
| | ||
Життєпис
Народився в с. Уріж Самбірського повіту (тепер Дрогобицького району Львівської області) в родині руських шляхтичів Федора та його дружини Маріанни Винницьких.
24 квітня 1650 року став Перемиським та Самбірським православним єпископом всупереч рішенню сейму Речі Посполитої від 1641 року. До 1664 року — Перемиський єпископ. Хіротонія відбулась в кафедральному соборі Перемишля.
За підтримки гетьмана Павла «Тетері» Мошковського був обраний Митрополитом Київським, Галицьким та всієї Руси.
Після 1666 року керував Львівською, Перемиською та Луцькою єпархією Київської митрополії Константинопольського патріархату.
Після Андрусівського перемир'я 1667 року Львівська, Перемиська та Луцька єпархії опинилися відокремлиними від метрополії.
Коли Антонія ув’язнили у Перемиській вежі за напади на незаконно призначеного королем єпископа, на порятунок вирушило його звільнило звідти військо бідних шяхтичів та міщан. Це не означає, що єпископ був демократом і популістом, але одурені й принижені люди пішли на штурм вежі. Вони знали, що Антоній воював проти турків і татар, і за ці заслуги отримав посаду, і що він захищає православну церкву. Він, до речі, першим в Україні впорядкував метричні книги, розуміючи їхню важливість для майбутніх поколінь.
Винницькі мали осідок в моєму селі Уріж. Якщо боротьба проти унії лише дратувала владу, то справа про святотатство була набагато серйозніша. Антоній викрав ченця-домініканця, що писав на нього доноси, привіз до Урожа і так його затероризував, що той зрікся католицької віри. Правда, потім чернець утік. За це Винницькому світила кара на горло.
Український шляхтич осквернив всемогутній орден. І спокійно сидів собі в Урожі. Йому світила не те що інфамія, а кара на горло. Зі Львова вирушило військо, очолюване львівськими магнатами. Вони собі уявили, що їдуть на лови і що взяти непримітне сільце буде легко. Однак не так сталося, як гадалося. В Урожі їх чекало 11 тисяч дрібних шляхтичів і селян. Це було після Хмельниччини, до речі. Вони й вухом не повели, побачивши пишну делегацію з самого Львова, націливши на неї списи, вила і рогатини, хто що мав. І панове, поспіхом вручивщи обвинувачення, мусили вертати до Львова 60 миль.
У 1668 році вів боротьбу за церкву Святого Юра із Йосифом (Шумлянським). Вояки Й. Шумлянського напали на оборонний монастир, вирубали паркани, брами, сильно побили слуг митрополита. Антоній Винницький спустився по спису до вікна, де його обступили вояки; відкупився своїм золотим ланцюгом. Й. Шумлянський забрав єпископські митри, ризи, одяг, килими, зброю, столове начиння, бочки вина, коней для карети тощо. Справа дійшла до суду, який визнав Й. Шумлянського владикою.
Після смерті Митрополита Йосифа Тукальського-Нелюбовича (1676) заявляв свої претензії на всю Київську митрополію. Вів переговори з послами московського царя, щодо визнання його, як митрополита на теренах України у складі Московського царства. На це йому відповіли, що таке можливо лише після визнання ним зверхності «государя» та московського патріарха.
1676 року висвячений на митрополита, екзарха Константинопольської Патріархії, і керував Київською митрополією до 1679 року. Мав підтвердження свого митрополичого статусу від двох польських королів.
Був останній з митрополитів, що носили титул — Митрополит Київський, Галицький та всієї Русі.
Помер 26 листопада 1679 року. За даними «Географічного словника Королівства Польського», був похований у крипті церкви Лаврівського монастиря.
Після смерті 26 листопада 1679 року останнього митрополита Київського, Галицького та всієї Руси, який мав статус екзарха Константинопольського патріархату, Антонія Винницького Київська православна митрополія розділилася.
Київська православна митрополія на землях, що перебувала під контролем Москви (включно з Києвом), почала інтегруватися у структуру московської патріархії.
На противагу цьому Константинопольський патріархат заснував у серпні 1681 року окрему митрополію з центром у Кам’янці (тепер місто Кам’янець-Подільський Хмельницької області). На той час це місто було центром Кам’янецького еялету Османської імперії.
Константинопольський патріарх Яків (1679–1682) номінував для Кам’янця митрополита грецького на ім’я Панкратій. Титул Панкратія – «митрополит Кам’янецький і Подільський і всієї Малої Русі, екзарх Константинопольський» – вказував, з одного боку, на фактичне відокремлення Правобережної України від Київської митрополії, а з другого – на продовження традиції екзархату, що почалася від митрополита Петра Могили.
Проте влада Кам’янецького митрополита поширювалася тільки на османські терени, решта правобережних земель Київської митрополії, що перебували у складі Речі Посполитої, де-факто були під управлінням Львівського єпископа Йосифа (Шумлянського), якого польський король у 1679 році призначив адміністратором Київської кафедри.
Примітки
- Ks. Marian Rechowicz. Hulewicz-Wojutyński Sylwestr (zm. przed 1650) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 97. (пол.)
- Мар'ян Бендза. З історії православної культури Сяноцької землі… — C. 179.
- Галина Пагутяк. Нема життя за мурами Верони // УКРАЇНСЬКА ПРЕС-ГРУПА (газета «День», m.day.kyiv.ua). 14 липня, 13:22
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — С. 128. — .
- Ławrów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 614. (пол.) — S. 614. (пол.)
- Євген Букет. // Релігійно-інформаційна служба України (risu.ua). 30.11.2021
Література
- Флоря Б. Н. Антоний (Винницкий). Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2001. — Т. II. — С. 624-625. — .(рос.)
- о. Юрій Федорів. Історія Церкви в Україні. — Львів : Видавництво Свічадо, 2007.
- Мар'ян Бендза. З історії православної культури Сяноцької землі // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (482) (вересень—жовтень). — С. 159—179. — ISSN 0130-5247.
Посилання
- Митрополит Антоній (Вінницький) [ 21 листопада 2008 у Wayback Machine.]
| Попередник: | Митрополит Київський, Галицький та всієї Руси 1676—1679 | Наступник: |
| Йосип Тукальський-Нелюбович | Йосиф Шумлянський (адміністратор Київської кафедри) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vinnickij Antonij Oleksandr Vinnickij 1600 26 listopada 1679 ukrayinskij pravoslavnij cerkovnij diyach Mitropolit Kiyivskij Galickij ta vsiyeyi Rusi 1676 1679 ekzarh Konstantinopolskogo patriarhatu Antonij Vinnickij Mitropolit Kiyivskij Galickij i vsiyeyi Rusi 7 j Ekzarh Konstantinopolskogo patriarhatu 1676 1679 Obrannya 1676 Cerkva Konstantinopolska pravoslavna cerkva Poperednik Josip Tukalskij Nelyubovich Nastupnik Gedeon Svyatopolk Chetvertinskij Diyalnist svyashennik Smert 26 listopada 1679 1679 11 26 Pohovanij Lavrivskij monastir Antonij Vinnickij u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v s Urizh Sambirskogo povitu teper Drogobickogo rajonu Lvivskoyi oblasti v rodini ruskih shlyahtichiv Fedora ta jogo druzhini Marianni Vinnickih 24 kvitnya 1650 roku stav Peremiskim ta Sambirskim pravoslavnim yepiskopom vsuperech rishennyu sejmu Rechi Pospolitoyi vid 1641 roku Do 1664 roku Peremiskij yepiskop Hirotoniya vidbulas v kafedralnomu sobori Peremishlya Za pidtrimki getmana Pavla Teteri Moshkovskogo buv obranij Mitropolitom Kiyivskim Galickim ta vsiyeyi Rusi Pislya 1666 roku keruvav Lvivskoyu Peremiskoyu ta Luckoyu yeparhiyeyu Kiyivskoyi mitropoliyi Konstantinopolskogo patriarhatu Pislya Andrusivskogo peremir ya 1667 roku Lvivska Peremiska ta Lucka yeparhiyi opinilisya vidokremlinimi vid metropoliyi Koli Antoniya uv yaznili u Peremiskij vezhi za napadi na nezakonno priznachenogo korolem yepiskopa na poryatunok virushilo jogo zvilnilo zvidti vijsko bidnih shyahtichiv ta mishan Ce ne oznachaye sho yepiskop buv demokratom i populistom ale odureni j prinizheni lyudi pishli na shturm vezhi Voni znali sho Antonij voyuvav proti turkiv i tatar i za ci zaslugi otrimav posadu i sho vin zahishaye pravoslavnu cerkvu Vin do rechi pershim v Ukrayini vporyadkuvav metrichni knigi rozumiyuchi yihnyu vazhlivist dlya majbutnih pokolin Vinnicki mali osidok v moyemu seli Urizh Yaksho borotba proti uniyi lishe dratuvala vladu to sprava pro svyatotatstvo bula nabagato serjoznisha Antonij vikrav chencya dominikancya sho pisav na nogo donosi priviz do Urozha i tak jogo zaterorizuvav sho toj zriksya katolickoyi viri Pravda potim chernec utik Za ce Vinnickomu svitila kara na gorlo Ukrayinskij shlyahtich oskverniv vsemogutnij orden I spokijno sidiv sobi v Urozhi Jomu svitila ne te sho infamiya a kara na gorlo Zi Lvova virushilo vijsko ocholyuvane lvivskimi magnatami Voni sobi uyavili sho yidut na lovi i sho vzyati neprimitne silce bude legko Odnak ne tak stalosya yak gadalosya V Urozhi yih chekalo 11 tisyach dribnih shlyahtichiv i selyan Ce bulo pislya Hmelnichchini do rechi Voni j vuhom ne poveli pobachivshi pishnu delegaciyu z samogo Lvova nacilivshi na neyi spisi vila i rogatini hto sho mav I panove pospihom vruchivshi obvinuvachennya musili vertati do Lvova 60 mil U 1668 roci viv borotbu za cerkvu Svyatogo Yura iz Josifom Shumlyanskim Voyaki J Shumlyanskogo napali na oboronnij monastir virubali parkani brami silno pobili slug mitropolita Antonij Vinnickij spustivsya po spisu do vikna de jogo obstupili voyaki vidkupivsya svoyim zolotim lancyugom J Shumlyanskij zabrav yepiskopski mitri rizi odyag kilimi zbroyu stolove nachinnya bochki vina konej dlya kareti tosho Sprava dijshla do sudu yakij viznav J Shumlyanskogo vladikoyu Pislya smerti Mitropolita Josifa Tukalskogo Nelyubovicha 1676 zayavlyav svoyi pretenziyi na vsyu Kiyivsku mitropoliyu Viv peregovori z poslami moskovskogo carya shodo viznannya jogo yak mitropolita na terenah Ukrayini u skladi Moskovskogo carstva Na ce jomu vidpovili sho take mozhlivo lishe pislya viznannya nim zverhnosti gosudarya ta moskovskogo patriarha 1676 roku visvyachenij na mitropolita ekzarha Konstantinopolskoyi Patriarhiyi i keruvav Kiyivskoyu mitropoliyeyu do 1679 roku Mav pidtverdzhennya svogo mitropolichogo statusu vid dvoh polskih koroliv Buv ostannij z mitropolitiv sho nosili titul Mitropolit Kiyivskij Galickij ta vsiyeyi Rusi Pomer 26 listopada 1679 roku Za danimi Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo buv pohovanij u kripti cerkvi Lavrivskogo monastirya Osmanski pivnichni teritoriyi Pislya smerti 26 listopada 1679 roku ostannogo mitropolita Kiyivskogo Galickogo ta vsiyeyi Rusi yakij mav status ekzarha Konstantinopolskogo patriarhatu Antoniya Vinnickogo Kiyivska pravoslavna mitropoliya rozdililasya Kiyivska pravoslavna mitropoliya na zemlyah sho perebuvala pid kontrolem Moskvi vklyuchno z Kiyevom pochala integruvatisya u strukturu moskovskoyi patriarhiyi Na protivagu comu Konstantinopolskij patriarhat zasnuvav u serpni 1681 roku okremu mitropoliyu z centrom u Kam yanci teper misto Kam yanec Podilskij Hmelnickoyi oblasti Na toj chas ce misto bulo centrom Kam yaneckogo eyaletu Osmanskoyi imperiyi Konstantinopolskij patriarh Yakiv 1679 1682 nominuvav dlya Kam yancya mitropolita greckogo na im ya Pankratij Titul Pankratiya mitropolit Kam yaneckij i Podilskij i vsiyeyi Maloyi Rusi ekzarh Konstantinopolskij vkazuvav z odnogo boku na faktichne vidokremlennya Pravoberezhnoyi Ukrayini vid Kiyivskoyi mitropoliyi a z drugogo na prodovzhennya tradiciyi ekzarhatu sho pochalasya vid mitropolita Petra Mogili Prote vlada Kam yaneckogo mitropolita poshiryuvalasya tilki na osmanski tereni reshta pravoberezhnih zemel Kiyivskoyi mitropoliyi sho perebuvali u skladi Rechi Pospolitoyi de fakto buli pid upravlinnyam Lvivskogo yepiskopa Josifa Shumlyanskogo yakogo polskij korol u 1679 roci priznachiv administratorom Kiyivskoyi kafedri PrimitkiKs Marian Rechowicz Hulewicz Wojutynski Sylwestr zm przed 1650 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow PAN 1963 T H 1 zeszyt 44 S 97 pol Mar yan Bendza Z istoriyi pravoslavnoyi kulturi Syanockoyi zemli C 179 Galina Pagutyak Nema zhittya za murami Veroni UKRAYiNSKA PRES GRUPA gazeta Den m day kyiv ua 14 lipnya 13 22 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi Lviv Kamenyar 1991 168 s S 128 ISBN 5 7745 0316 X Lawrow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 614 pol S 614 pol Yevgen Buket Religijno informacijna sluzhba Ukrayini risu ua 30 11 2021LiteraturaFlorya B N Antonij Vinnickij Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2001 T II S 624 625 ISBN 5 89572 007 2 ros o Yurij Fedoriv Istoriya Cerkvi v Ukrayini Lviv Vidavnictvo Svichado 2007 Mar yan Bendza Z istoriyi pravoslavnoyi kulturi Syanockoyi zemli Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2009 5 482 veresen zhovten S 159 179 ISSN 0130 5247 Posilannyalink 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Antonij Vinnickij Mitropolit Antonij Vinnickij 21 listopada 2008 u Wayback Machine Poperednik Mitropolit Kiyivskij Galickij ta vsiyeyi Rusi 1676 1679 Nastupnik Josip Tukalskij Nelyubovich Josif Shumlyanskij administrator Kiyivskoyi kafedri