Антон Володимирович Антонов-Овсієнко (23 лютого 1920, Москва, Російська РФСР — 9 липня 2013, Москва, Росія) — радянський і російський історик та письменник. Директор російського Державного музею історії ГУЛАГу. Член виконкому Міжнародної Ліги захисту Культури, радник правового управління Державної Думи РФ, керівник Московської регіональної організації жертв політичних репресій. Автор численних публікацій про Й. Сталіна. Батько російського історика і журналіста Антона Антонова-Овсієнка, син революціонера та державного діяча Володимира Антонова-Овсієнка.
Антонов-Овсієнко Антон Володимирович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Антон Владимирович Антонов-Овсеенко | ||||
Народився | 23 лютого 1920[1] Москва, Російська СФРР | |||
Помер | 9 липня 2013 (93 роки) Москва, Росія | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Країна | Російська СФРР СРСР Росія | |||
Діяльність | журналіст, історик, письменник | |||
Сфера роботи | історія | |||
Alma mater | Московський педагогічний державний університет | |||
Заклад | Музей історії ГУЛАГу | |||
Мова творів | російська | |||
Батько | Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович | |||
Мати | Кацнельсон Розалія Борисівна | |||
Діти | Антонов-Овсієнко Антон Антонович | |||
| ||||
Біографія
Син російського революціонера, радянського державного діяча Володимира Антонова-Овсієнка. Мати, Розалія Борисівна Кацнельсон — в 1929 була заарештована як «ворог народу» і в 1936 покінчила життя самогубством у в тюрмі в Ханти-Мансійську. Батько був заарештований в 1937 і в лютому 1938 розстріляний.
З 1935 студент історичного факультету Московського державного педагогічного інституту, який закінчив в 1939. З 1938 працював екскурсоводом в художніх музеях і виставках.
В 1940, 22 червня 1941, в 1943 був заарештований радянськими спецслужбами, був ув'язнений.
З 1953 по 1960 працював культпрацівником у санаторіях і будинках відпочинку в Євпаторії, Алупці, Гаграх. Під псевдонімом Антон Ракітін видав кілька книг: «Ім'ям революції» (1965), «В. О. Антонов-Овсієнко» (1975).
У листопаді 1984 знову був заарештований, звинувачений в антирадянській агітації, висланий з Москви, куди повернувся в 1986.
З 1995 керував Спілкою організацій жертв політичних репресій Московського регіону. Засновник і перший директор (з 2001 року) Державного музею історії ГУЛАГу.
Похований в Москві на Новодівичому цвинтарі.
Примітки
- MAK
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2013. Процитовано 16 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2017. Процитовано 16 липня 2017.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 18 липня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Anton Antonov Ovsiyenko Anton Volodimirovich Antonov Ovsiyenko 23 lyutogo 1920 Moskva Rosijska RFSR 9 lipnya 2013 Moskva Rosiya radyanskij i rosijskij istorik ta pismennik Direktor rosijskogo Derzhavnogo muzeyu istoriyi GULAGu Chlen vikonkomu Mizhnarodnoyi Ligi zahistu Kulturi radnik pravovogo upravlinnya Derzhavnoyi Dumi RF kerivnik Moskovskoyi regionalnoyi organizaciyi zhertv politichnih represij Avtor chislennih publikacij pro J Stalina Batko rosijskogo istorika i zhurnalista Antona Antonova Ovsiyenka sin revolyucionera ta derzhavnogo diyacha Volodimira Antonova Ovsiyenka Antonov Ovsiyenko Anton Volodimirovichros Anton Vladimirovich Antonov OvseenkoNarodivsya23 lyutogo 1920 1920 02 23 1 Moskva Rosijska SFRRPomer9 lipnya 2013 2013 07 09 93 roki Moskva RosiyaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska SFRR SRSR RosiyaDiyalnistzhurnalist istorik pismennikSfera robotiistoriyaAlma materMoskovskij pedagogichnij derzhavnij universitetZakladMuzej istoriyi GULAGuMova tvorivrosijskaBatkoAntonov Ovsiyenko Volodimir OleksandrovichMatiKacnelson Rozaliya BorisivnaDitiAntonov Ovsiyenko Anton AntonovichBiografiyaSin rosijskogo revolyucionera radyanskogo derzhavnogo diyacha Volodimira Antonova Ovsiyenka Mati Rozaliya Borisivna Kacnelson v 1929 bula zaareshtovana yak vorog narodu i v 1936 pokinchila zhittya samogubstvom u v tyurmi v Hanti Mansijsku Batko buv zaareshtovanij v 1937 i v lyutomu 1938 rozstrilyanij Z 1935 student istorichnogo fakultetu Moskovskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu yakij zakinchiv v 1939 Z 1938 pracyuvav ekskursovodom v hudozhnih muzeyah i vistavkah V 1940 22 chervnya 1941 v 1943 buv zaareshtovanij radyanskimi specsluzhbami buv uv yaznenij Z 1953 po 1960 pracyuvav kultpracivnikom u sanatoriyah i budinkah vidpochinku v Yevpatoriyi Alupci Gagrah Pid psevdonimom Anton Rakitin vidav kilka knig Im yam revolyuciyi 1965 V O Antonov Ovsiyenko 1975 U listopadi 1984 znovu buv zaareshtovanij zvinuvachenij v antiradyanskij agitaciyi vislanij z Moskvi kudi povernuvsya v 1986 Z 1995 keruvav Spilkoyu organizacij zhertv politichnih represij Moskovskogo regionu Zasnovnik i pershij direktor z 2001 roku Derzhavnogo muzeyu istoriyi GULAGu Pohovanij v Moskvi na Novodivichomu cvintari PrimitkiMAK d Track Q105192847 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2013 Procitovano 16 lipnya 2017 Arhiv originalu za 9 lipnya 2017 Procitovano 16 lipnya 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 18 lipnya 2017