Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антоневич Болоз Ян Антоневич Болоз пол Jan Antoniewicz Bołoz 3 травня

Антоневич-Болоз Ян

Антоневич-Болоз Ян
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Антоневич-Болоз.

Ян Антоневич-Болоз (пол. Jan Antoniewicz-Bołoz; 3 травня 1858, с. Скоморохи, нині Бучацького району — 29 вересня 1922, м. Бад-Ельстер, Німеччина) — польський історик, мистецтвознавець, літературознавець вірменського походження. Доктор філософії (1880 р.). Професор (1893). Член Польської Академії Наук (1897 р.). Псевдонім — Peregrinus.

Ян Антоневич-Болоз
пол. Jan Antoniewicz-Bołoz
image
ПсевдоPeregrinus[1]
Народився3 травня 1858(1858-05-03)
Скоморохи, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер29 вересня 1922(1922-09-29) (64 роки)
Бад-Ельстер, Фогтланд, Німеччина
Країнаimage Австрійська імперія
image Австро-Угорщина
Діяльністьмистецтвознавець
Alma materЯгеллонський університет
Науковий ступіньдоктор філософії
Знання мовпольська і німецька
ЗакладЛНУ ім. І. Франка

Життєпис

Народився 3 травня 1858 року в с. Скоморохи, нині Чортківського району Тернопільської області, Україна (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія).

Навчався у Краківському університеті (1876–1880, спочатку правничі науки, які невдовзі їх покинув на користь вивчення філології, в основному германістики і романістики). На подальше навчання виїхав до Вроцлавського університету (1880—1882), а далі Мюнхенського університету (1884—1986), де працював під керівництвом Карла Вайнгольда, Конрада Гоффмана і Міхаеля Бернайса. Для докторської дисертації була запропонована тема дослідження: «Die Entstehung des Schillerschen Demetrius».

Вразливий до краси мистецтва, він познайомився за кордоном з його художніми пам'ятками і зайнявся музикою Вагнера, а в основному його теорією музичної драми. Свою знайомість з літературою і поезією поглибив філософією і естетикою поезії, після чого перекинувся на поле досліджень художніх мистецтв. Саме цей шлях навчання і різноманітність захоплень створив для нього широку базу для артистичного суду в оцінці явищ мистецтва.

У 1885 р. видав в «Pamiętniku Akademji Umiejętności» дослідження: «Про середньовічні джерела до різьблень, що знаходяться на шкатулці із слонової кістки в Скарбниці катедри на Вавелі». У 1885 році став членом комісії історії мистецтва Академії знань.

Коли в 1892 році у Львівському університеті було утворено кафедру історії мистецтва, очолив її в 1893 році як понадштатний професор.

В той же час він став реставратором пам'ятників середньовічного та сучасного мистецтв, в 1897 р. членом-кореспондентом Академії Знань, у 1898 р. звичайним професором. Організував при своїй кафедрі Інститут Історії Мистецтва, який забезпечував протягом багатьох років багатим науковим апаратом, фаховою бібліотекою, репродукціями, фотографіями і діапозитивами.

Працював керівником кафедри історії новітнього мистецтва Львівського університету (1893–1922) і директором Інституту історії мистецтва (1894–1922).

Співзасновник наукового товариства у Львові (1920 року), заснував в ньому секцію історії мистецтва (1922 рік). Досліджував питання теорії мистецтва, а також історію польської літератури та мистецтва, зокрема епохи ренесансу і модернізму. Був членом журі конкурсів на проект костелу святої Єлизавети у Львові (1903), на проект пам'ятника Анджею Потоцькому у Львові (1910), нової будівлі Львівського університету (1913).

Особливо цікавився архітектурою західноукраїнських вірменів, зокрема, в Станиславові, Снятині, Тисмениці, Кутах (тепер Івано-Франківська область).

Припускав, що Станіслав Строїнський міг бути автором розписів домініканського костелу в містечку Золотий Потік.

Твори

  • Poezya polska w Ameryce (1881)
  • O średniowiecznych źródłach do rzeźb, znajdujących się na szkatułce z kości słoniowej w skarbcu Katedry na Wawelu (1885)
  • «Ostatni» Krasińskiego (1889)
  • Ikonographisches zu Chrestien de Troyes (1890)
  • Młodość Krasińskiego: próba syntezy (1891)
  • Katalog Wystawy sztuki polskiej 1764—1886 (1894)
  • Bohater ostatniej powieści Sienkiewicza: studyum nad «Bez dogmatu» (1896)
  • Historya, filologia i historya sztuki: odczyt wygłoszony na IV Walnem Zgromadzeniu Towarzystwa filologicznego we Lwowie d. 23 maja 1896 r. (1897)
  • Cele i drogi sztuki kościelnej (1897)
  • O malarstwie polskiem: z powodu dzieła J. Mycielskiego (1898)
  • Świątynia zagadkowa Lionarda da Vinci (1900)
  • O wieczerzy Lionarda da Vinci: (Das Abendmahl Lionardos) (1904)
  • Senae Triplices: uwagi o sztuce syeneńskiej i florentyńskiej z powodu «Sieny» Kazimierza Chłędowskiego (1905)
  • Raz jeszcze «Nasz Raffael» (?) (1908)
  • Grottger (1910)
  • «Wojna» Artura Grottgera (1911)
  • Stance Zygmunta Krasińskiego (1911)
  • Wykład Jana Bołoza Antoniewicza Klasycy i romantycy wobec sztuki [… 15 marca 1917] (1917)
  • Leonardo da Vinci: w czterechsetletnią rocznicę jego śmierci 2 maja 1519 (1919)
  • «Lament» opatowski i jego twórca" (1921)

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Helena d'Abancourt. Antoniewicz Jan Bołoz (1858—1922)… — S. 138.
  3. Kościoł św. Elżbiety // Słowo Polskie. — 18 marca 1903. — № 129. — S. 1.
  4. Rozstrzygnięcie konkursu ścisłego na projekt pomnika Andrzeja Potockiego we Lwowie // Architekt. — 1910. — № 6—7—8. — S. 126.
  5. Konkurs na budowę nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie // Architekt. — 1912. — № 11—12. — S. 134; Rozstrzygnięcie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie (wyciąg z protokołu) // Architekt. — 1913. — № 5—6. — S. 69.
  6. Zaucha Tomasz. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pirwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — tom 18. — 386 s. — 509 il. — S. 212. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej). — . (пол.)

Джерела

  • Панчук І. Тернопільщина в іменах. Довідник. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2006.
  • Ханас В. Антоневич-Болоз Ян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 45. — .
  • d'Abancourt H. Antoniewicz Jan Bołoz (1858—1922) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach , 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 137—139; Reprint. Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — . (пол.)
  • Bryl M. Jan Bołoz Antoniewicz (1858—1922) [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.] // . — PAN WDN, 2011. — T. XXXVI. — S. 7—20. (пол.)

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Antonevich Boloz Yan Antonevich Boloz pol Jan Antoniewicz Boloz 3 travnya 1858 s Skomorohi nini Buchackogo rajonu 29 veresnya 1922 m Bad Elster Nimechchina polskij istorik mistectvoznavec literaturoznavec virmenskogo pohodzhennya Doktor filosofiyi 1880 r Profesor 1893 Chlen Polskoyi Akademiyi Nauk 1897 r Psevdonim Peregrinus Yan Antonevich Bolozpol Jan Antoniewicz BolozPsevdoPeregrinus 1 Narodivsya3 travnya 1858 1858 05 03 Skomorohi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro UgorshinaPomer29 veresnya 1922 1922 09 29 64 roki Bad Elster Fogtland NimechchinaKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaDiyalnistmistectvoznavecAlma materYagellonskij universitetNaukovij stupindoktor filosofiyiZnannya movpolska i nimeckaZakladLNU im I Franka Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 3 travnya 1858 roku v s Skomorohi nini Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Ukrayina todi Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi Avstrijska imperiya Navchavsya u Krakivskomu universiteti 1876 1880 spochatku pravnichi nauki yaki nevdovzi yih pokinuv na korist vivchennya filologiyi v osnovnomu germanistiki i romanistiki Na podalshe navchannya viyihav do Vroclavskogo universitetu 1880 1882 a dali Myunhenskogo universitetu 1884 1986 de pracyuvav pid kerivnictvom Karla Vajngolda Konrada Goffmana i Mihaelya Bernajsa Dlya doktorskoyi disertaciyi bula zaproponovana tema doslidzhennya Die Entstehung des Schillerschen Demetrius Vrazlivij do krasi mistectva vin poznajomivsya za kordonom z jogo hudozhnimi pam yatkami i zajnyavsya muzikoyu Vagnera a v osnovnomu jogo teoriyeyu muzichnoyi drami Svoyu znajomist z literaturoyu i poeziyeyu poglibiv filosofiyeyu i estetikoyu poeziyi pislya chogo perekinuvsya na pole doslidzhen hudozhnih mistectv Same cej shlyah navchannya i riznomanitnist zahoplen stvoriv dlya nogo shiroku bazu dlya artistichnogo sudu v ocinci yavish mistectva U 1885 r vidav v Pamietniku Akademji Umiejetnosci doslidzhennya Pro serednovichni dzherela do rizblen sho znahodyatsya na shkatulci iz slonovoyi kistki v Skarbnici katedri na Vaveli U 1885 roci stav chlenom komisiyi istoriyi mistectva Akademiyi znan Koli v 1892 roci u Lvivskomu universiteti bulo utvoreno kafedru istoriyi mistectva ocholiv yiyi v 1893 roci yak ponadshtatnij profesor V toj zhe chas vin stav restavratorom pam yatnikiv serednovichnogo ta suchasnogo mistectv v 1897 r chlenom korespondentom Akademiyi Znan u 1898 r zvichajnim profesorom Organizuvav pri svoyij kafedri Institut Istoriyi Mistectva yakij zabezpechuvav protyagom bagatoh rokiv bagatim naukovim aparatom fahovoyu bibliotekoyu reprodukciyami fotografiyami i diapozitivami Pracyuvav kerivnikom kafedri istoriyi novitnogo mistectva Lvivskogo universitetu 1893 1922 i direktorom Institutu istoriyi mistectva 1894 1922 Spivzasnovnik naukovogo tovaristva u Lvovi 1920 roku zasnuvav v nomu sekciyu istoriyi mistectva 1922 rik Doslidzhuvav pitannya teoriyi mistectva a takozh istoriyu polskoyi literaturi ta mistectva zokrema epohi renesansu i modernizmu Buv chlenom zhuri konkursiv na proekt kostelu svyatoyi Yelizaveti u Lvovi 1903 na proekt pam yatnika Andzheyu Potockomu u Lvovi 1910 novoyi budivli Lvivskogo universitetu 1913 Osoblivo cikavivsya arhitekturoyu zahidnoukrayinskih virmeniv zokrema v Stanislavovi Snyatini Tismenici Kutah teper Ivano Frankivska oblast Pripuskav sho Stanislav Stroyinskij mig buti avtorom rozpisiv dominikanskogo kostelu v mistechku Zolotij Potik TvoriPoezya polska w Ameryce 1881 O sredniowiecznych zrodlach do rzezb znajdujacych sie na szkatulce z kosci sloniowej w skarbcu Katedry na Wawelu 1885 Ostatni Krasinskiego 1889 Ikonographisches zu Chrestien de Troyes 1890 Mlodosc Krasinskiego proba syntezy 1891 Katalog Wystawy sztuki polskiej 1764 1886 1894 Bohater ostatniej powiesci Sienkiewicza studyum nad Bez dogmatu 1896 Historya filologia i historya sztuki odczyt wygloszony na IV Walnem Zgromadzeniu Towarzystwa filologicznego we Lwowie d 23 maja 1896 r 1897 Cele i drogi sztuki koscielnej 1897 O malarstwie polskiem z powodu dziela J Mycielskiego 1898 Swiatynia zagadkowa Lionarda da Vinci 1900 O wieczerzy Lionarda da Vinci Das Abendmahl Lionardos 1904 Senae Triplices uwagi o sztuce syenenskiej i florentynskiej z powodu Sieny Kazimierza Chledowskiego 1905 Raz jeszcze Nasz Raffael 1908 Grottger 1910 Wojna Artura Grottgera 1911 Stance Zygmunta Krasinskiego 1911 Wyklad Jana Boloza Antoniewicza Klasycy i romantycy wobec sztuki 15 marca 1917 1917 Leonardo da Vinci w czterechsetletnia rocznice jego smierci 2 maja 1519 1919 Lament opatowski i jego tworca 1921 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Helena d Abancourt Antoniewicz Jan Boloz 1858 1922 S 138 Kosciol sw Elzbiety Slowo Polskie 18 marca 1903 129 S 1 Rozstrzygniecie konkursu scislego na projekt pomnika Andrzeja Potockiego we Lwowie Architekt 1910 6 7 8 S 126 Konkurs na budowe nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie Architekt 1912 11 12 S 134 Rozstrzygniecie konkursu na gmach uniwersytetu we Lwowie wyciag z protokolu Architekt 1913 5 6 S 69 Zaucha Tomasz Kosciol parafialny p w Narodzenia Najsw Panny Marii i Sw Szczepana pirwszego meczenika w Potoku Zlotym Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 Cz I tom 18 386 s 509 il S 212 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej ISBN 978 83 89273 79 6 pol DzherelaPanchuk I Ternopilshina v imenah Dovidnik Ternopil Pidruchniki i posibniki 2006 Hanas V Antonevich Boloz Yan Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 45 ISBN 966 528 197 6 d Abancourt H Antoniewicz Jan Boloz 1858 1922 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach 1935 T 1 zeszyt 1 S 137 139 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 ISBN 8304034840 pol Bryl M Jan Boloz Antoniewicz 1858 1922 1 bereznya 2017 u Wayback Machine PAN WDN 2011 T XXXVI S 7 20 pol Posilannyahttps polona pl item 442407 0

Дата публікації:
Топ