Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антикознавство — галузь гуманітарних наук, присвячена дослідженню Риму та Греції в епоху класичної античності.
Антикознавство в Україні
| Цей розділ потребує доповнення. (січень 2012) |
Ніжинський історико-філологічний інститут
Академічне вивчення всесвітньої історії в Російській імперії було започатковано на початку XVIII століття, коли була заснована в Петербурзі російська Академія наук і художеств, на роботу в яку були запрошені іноземні вчені. Одним з перших академіків класиків був Ґоттліб-Зіґфрід Баєр, який прибув в Академію в лютому 1726 року. Отже, з самого початку свого існування вітчизняне антикознавство розвивалось як відгалуження німецької школи. Перелом у викладанні класики був пов'язаний з приходом на кафедру всесвітньої історії Санкт-Петербурзького університету проф. , якому і судилося стати основоположником першої вітчизняної античної школи. Попри свою тезу про «чисту» науку, Михайло Куторга зазначав і практичний сенс антикознавства. З цього приводу він писав, що «…історія Греції має саме для нас…, особливу вагу і значення: вона послуговує для точнішого зрозуміння нашого народу». І так як Західна Європа виводить свою історію з давнього Риму, завданням вітчизняних істориків є вивчення Греції і Візантії, як витоків слов'янських держав: «Вивчаючи історію давніх греків, ми вивчаємо історію своїх… духовних пращурів».
Та попри блискучі викладацькі успіхи, професор Михайло Куторга не обмежувався лекціями в університеті. З кінця 40-х років він створив у себе на дому щось на зразок історичного семінару для охочих студентів. З цього семінару вийшла ціла плеяда видатних учених, серед яких був і основоположник антикознавства в проф. Петро Люперсольський. До того ж, якщо врахувати, що він у Берлінському університеті пройшов курс лекцій першокласних європейських вчених XIX століття Леопольда фон Ранке, Теодора Моммзена, , Ніжинський інститут отримав одного з найкращих вітчизняних вчених-класиків.
Метою створеного 1875 року Інституту, за статутом, була підготовка вчителів давніх мов та словесності, а згодом істориків-класиків. На той час в європейських та вітчизняних університетах завданням класичної філології було дослідження естетичного боку античних текстів. Особливістю ж антикознавства НІФІ було зближення класичної філології та історії. Важливою у цьому аспекті є чітка позиція професора Петра Люперсольського, виражена в дискусії з приводу відкриття історичного відділення в НІФІ (1882 року), що історик не може бути істориком без досконалого володіння давніми мовами, що було реалізовано вітчизняною наукою наприкінці XIX століття.
Відтак, у статуті історичного відділення НІФІ професори і Петро Люперсольський, як видатні представники античної школи, зазначали, що метою заснування нового відділення має стати посилення викладання історії […]. Позаяк та другорядна роль, яка відводиться історії, не відповідає значенню цієї науки в колі філологічних знань. Однак важливу частину занять має складати читання і критичний розбір давніх авторів та інших пам'яток на обох класичних мовах. Це дасть змогу випускникам історичного відділення бути як викладачами історії, так і давніх мов.
Новоросійський-Одеський університет
Відкриття Новоросійського університету в Одесі, відбулося 1 травня 1865 року. Серед факультетів нового центру освіти, як пише в своїх спогадах відомий учений — античник , «був непоганий на перший раз і історико-філологічний факультет». Дійсно, біля його витоків стояли сам Василій Модестов, молодий петербуржець, магістр римської словесності, якому судилося стати одним з провідних російських фахівців з історії стародавнього Рима; викладачі колишнього Рішельевського ліцею: спеціалісти з античної історії Пилип Брун і Владислав Юргевич; визначний славіст і візантінознавець Віктор Григорович; випускник Дерптського університету, професор грецької філології, Федір Струве.
Новий етап в історії факультету починається після затвердження Загального Статуту Імператорських російських університетів від 23 серпня 1884 року. Вивчення стародавнього світу та середніх віків концентрується відтепер на кафедрах класичної філології, загальної історії, теорії та історії мистецтв, церковної історії.
Під час другої світової війни факультет був евакуйований, але не припинив своєї роботи, тому зміг швидко відновити роботу по її завершені.
Див. також
Примітки
- Фролов Э. Д.' Русская наука об античности: историографические очерки / Э. Д. Фролов. — СПб.: Изд-во С.-Пб. ун-та, 1999. — 626 с. (рос.)
- Куторга М. С. О науке и ее значении в государстве // Журнал Министерства народного просвещения. — 1867. — № 1. — С. 162—191. (рос.)
- Люперсольский Петр Иванович [автобиография] // Историко-филологический институт князя Безбородко в Нежине. 1875—1900. Преподаватели и воспитанники. — Нежин, 1900. — С. 45—46.
- Отчёт о состоянии и деятельности Института за 1876/7 учебный год // Известия Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине. — К., 1878. — Т. ІІ. — С. 8—20. (рос.)
- Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжин, ф. 1105, оп. 1, спр. 215. — 129 арк.
- Отчёт о состоянии и деятельности Историко-филологического института кн. Безбородко в Нежине за 1880/81 учебный год // Известия Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине. — К.; Лейпциг, 1882. — Т. VII. — С. 1—50. (рос.)
- Новороссийский университет в воспоминаниях современников / авт. — сост. Ф. А. Самойлов. — Одесса: Астропринт, 1999. — С. 12. {{ref-ru(рос.)}}
- Общий Устав Императорских российских университетов от 23 августа 1884 г. — Полное собрание законов Российской империи. — Собрание III. — Т. IV. — 1884. (№ 1934—2642). — СПб., 1887. — № 2404. — С. 456—474. (рос.)
Джерела
- Д. С. Гордієнко Професор Петро Люперсольський як історик античності
- О. О. Радзиховська, Т. О. Ізбаш, С. Є. Березін Традиції антикознавства та медієвістики в Новоросійському — Одеському університеті: Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків
 | Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Antikoznavstvo galuz gumanitarnih nauk prisvyachena doslidzhennyu Rimu ta Greciyi v epohu klasichnoyi antichnosti Antikoznavstvo v UkrayiniCej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2012 Nizhinskij istoriko filologichnij institut Akademichne vivchennya vsesvitnoyi istoriyi v Rosijskij imperiyi bulo zapochatkovano na pochatku XVIII stolittya koli bula zasnovana v Peterburzi rosijska Akademiya nauk i hudozhestv na robotu v yaku buli zaprosheni inozemni vcheni Odnim z pershih akademikiv klasikiv buv Gottlib Zigfrid Bayer yakij pribuv v Akademiyu v lyutomu 1726 roku Otzhe z samogo pochatku svogo isnuvannya vitchiznyane antikoznavstvo rozvivalos yak vidgaluzhennya nimeckoyi shkoli Perelom u vikladanni klasiki buv pov yazanij z prihodom na kafedru vsesvitnoyi istoriyi Sankt Peterburzkogo universitetu prof yakomu i sudilosya stati osnovopolozhnikom pershoyi vitchiznyanoyi antichnoyi shkoli Popri svoyu tezu pro chistu nauku Mihajlo Kutorga zaznachav i praktichnij sens antikoznavstva Z cogo privodu vin pisav sho istoriya Greciyi maye same dlya nas osoblivu vagu i znachennya vona poslugovuye dlya tochnishogo zrozuminnya nashogo narodu I tak yak Zahidna Yevropa vivodit svoyu istoriyu z davnogo Rimu zavdannyam vitchiznyanih istorikiv ye vivchennya Greciyi i Vizantiyi yak vitokiv slov yanskih derzhav Vivchayuchi istoriyu davnih grekiv mi vivchayemo istoriyu svoyih duhovnih prashuriv Ta popri bliskuchi vikladacki uspihi profesor Mihajlo Kutorga ne obmezhuvavsya lekciyami v universiteti Z kincya 40 h rokiv vin stvoriv u sebe na domu shos na zrazok istorichnogo seminaru dlya ohochih studentiv Z cogo seminaru vijshla cila pleyada vidatnih uchenih sered yakih buv i osnovopolozhnik antikoznavstva v prof Petro Lyupersolskij Do togo zh yaksho vrahuvati sho vin u Berlinskomu universiteti projshov kurs lekcij pershoklasnih yevropejskih vchenih XIX stolittya Leopolda fon Ranke Teodora Mommzena Nizhinskij institut otrimav odnogo z najkrashih vitchiznyanih vchenih klasikiv Metoyu stvorenogo 1875 roku Institutu za statutom bula pidgotovka vchiteliv davnih mov ta slovesnosti a zgodom istorikiv klasikiv Na toj chas v yevropejskih ta vitchiznyanih universitetah zavdannyam klasichnoyi filologiyi bulo doslidzhennya estetichnogo boku antichnih tekstiv Osoblivistyu zh antikoznavstva NIFI bulo zblizhennya klasichnoyi filologiyi ta istoriyi Vazhlivoyu u comu aspekti ye chitka poziciya profesora Petra Lyupersolskogo virazhena v diskusiyi z privodu vidkrittya istorichnogo viddilennya v NIFI 1882 roku sho istorik ne mozhe buti istorikom bez doskonalogo volodinnya davnimi movami sho bulo realizovano vitchiznyanoyu naukoyu naprikinci XIX stolittya Vidtak u statuti istorichnogo viddilennya NIFI profesori i Petro Lyupersolskij yak vidatni predstavniki antichnoyi shkoli zaznachali sho metoyu zasnuvannya novogo viddilennya maye stati posilennya vikladannya istoriyi Pozayak ta drugoryadna rol yaka vidvoditsya istoriyi ne vidpovidaye znachennyu ciyeyi nauki v koli filologichnih znan Odnak vazhlivu chastinu zanyat maye skladati chitannya i kritichnij rozbir davnih avtoriv ta inshih pam yatok na oboh klasichnih movah Ce dast zmogu vipusknikam istorichnogo viddilennya buti yak vikladachami istoriyi tak i davnih mov Novorosijskij Odeskij universitet Vidkrittya Novorosijskogo universitetu v Odesi vidbulosya 1 travnya 1865 roku Sered fakultetiv novogo centru osviti yak pishe v svoyih spogadah vidomij uchenij antichnik buv nepoganij na pershij raz i istoriko filologichnij fakultet Dijsno bilya jogo vitokiv stoyali sam Vasilij Modestov molodij peterburzhec magistr rimskoyi slovesnosti yakomu sudilosya stati odnim z providnih rosijskih fahivciv z istoriyi starodavnogo Rima vikladachi kolishnogo Rishelevskogo liceyu specialisti z antichnoyi istoriyi Pilip Brun i Vladislav Yurgevich viznachnij slavist i vizantinoznavec Viktor Grigorovich vipusknik Derptskogo universitetu profesor greckoyi filologiyi Fedir Struve Novij etap v istoriyi fakultetu pochinayetsya pislya zatverdzhennya Zagalnogo Statutu Imperatorskih rosijskih universitetiv vid 23 serpnya 1884 roku Vivchennya starodavnogo svitu ta serednih vikiv koncentruyetsya vidteper na kafedrah klasichnoyi filologiyi zagalnoyi istoriyi teoriyi ta istoriyi mistectv cerkovnoyi istoriyi Pid chas drugoyi svitovoyi vijni fakultet buv evakujovanij ale ne pripiniv svoyeyi roboti tomu zmig shvidko vidnoviti robotu po yiyi zaversheni Div takozhKlasichna filologiyaPrimitkiFrolov E D Russkaya nauka ob antichnosti istoriograficheskie ocherki E D Frolov SPb Izd vo S Pb un ta 1999 626 s ros Kutorga M S O nauke i ee znachenii v gosudarstve Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1867 1 S 162 191 ros Lyupersolskij Petr Ivanovich avtobiografiya Istoriko filologicheskij institut knyazya Bezborodko v Nezhine 1875 1900 Prepodavateli i vospitanniki Nezhin 1900 S 45 46 Otchyot o sostoyanii i deyatelnosti Instituta za 1876 7 uchebnyj god Izvestiya Istoriko filologicheskogo instituta knyazya Bezborodko v Nezhine K 1878 T II S 8 20 ros Viddil Derzhavnogo arhivu Chernigivskoyi oblasti v m Nizhin f 1105 op 1 spr 215 129 ark Otchyot o sostoyanii i deyatelnosti Istoriko filologicheskogo instituta kn Bezborodko v Nezhine za 1880 81 uchebnyj god Izvestiya Istoriko filologicheskogo instituta knyazya Bezborodko v Nezhine K Lejpcig 1882 T VII S 1 50 ros Novorossijskij universitet v vospominaniyah sovremennikov avt sost F A Samojlov Odessa Astroprint 1999 S 12 ref ru ros Obshij Ustav Imperatorskih rossijskih universitetov ot 23 avgusta 1884 g Polnoe sobranie zakonov Rossijskoj imperii Sobranie III T IV 1884 1934 2642 SPb 1887 2404 S 456 474 ros DzherelaD S Gordiyenko Profesor Petro Lyupersolskij yak istorik antichnosti O O Radzihovska T O Izbash S Ye Berezin Tradiciyi antikoznavstva ta mediyevistiki v Novorosijskomu Odeskomu universiteti Kafedra istoriyi starodavnogo svitu ta serednih vikiv Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi