Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анна Луїза Шонбург-Вальденбурзька (нім. Anna Luise von Schönburg-Waldenburg, 19 лютого 1871 — 7 листопада 1951) — принцеса Шонбург-Вальденбурзька з роду Шонбургів, донька принца Шонбург-Вальденбурзького Георга та принцеси Бентгайм-Текленбурзької Луїзи, дружина останнього князя Шварцбург-Рудольштадту та Шварцбург-Зондерсгаузену Ґюнтера Віктора.
| Анна Луїза Шонбург-Вальденбурзька | |
|---|---|
| нім. Anna Luise von Schönburg-Waldenburg | |
 Світлина принцеси Анни Луїзи роботи Ф.У.фон Врангеля, 1898 | |
| 9-а княгиня-консорт Шварцбург-Рудольштадту та 7-а Шварцбург-Зондерсгаузену | |
| Початок правління: | 9 грудня 1891 (Шварцбург-Рудольштадт) 28 березня 1909 (Шварцбург-Зондерсгаузен) |
| Кінець правління: | 22 листопада 1918 |
| Попередник: | Авґуста Ангальт-Дессауська (Шварцбург-Рудольштадт) Марія Саксен-Альтенбурзька (Шварцбург-Зондерсгаузен) |
| Наступник: | Александра Ангальтська (титулярно) |
| Дата народження: | 19 лютого 1871 |
| Місце народження: | замок Гермсдорф, королівство Саксонія |
| Країна: | Німецька імперія |
| Дата смерті: | 7 листопада 1951 (80 років) |
| Місце смерті: | Зондерсгаузен, НДР |
| Чоловік: | Ґюнтер Віктор |
| Діти: | не було |
| Династія: | Шонбурги, Шварцбурги |
| Батько: | Георг Шонбург-Вальденбурзький |
| Мати: | Луїза Бентгайм-Текленбурзька |
Анна Луїза Шонбург-Вальденбурзька у Вікісховищі | |
Біографія
Ранні роки
Народилась 19 лютого 1871 року у замку Гермсдорф. Була третьою дитиною та єдиною донькою в родині принца Шонбург-Вальденбурзького Георга та його дружини Луїзи Бентгайм-Текленбурзької. Мала старших братів Германа й Ульріха.
Провела дитинство у замку Гермсдорф неподалік Дрездену та гірському маєтку Шнеєберг у Крайні, який слугував літньою резиденцією. Мешкати у власній кімнаті дівчинці дозволили лише у 8-річному віці, до цього Анна Луїза знаходилась під пильним наглядом няньки.
Здобувати освіту почала з шести років, разом із братом Ульріхом, дітьми капітана кавалерії фон Гоффмана та головного лісничого фон Оберейнера. Одним із її вчителів був пастор Арнольд Брауе. Окрім іншого, освіта принцеси включала уроки музики та малювання. Так, спершу Анна Луїза навчилася грати на скрипці, а від 1879 року — і на фортепіано, завдяки своїй матері. Живопису та малюнку навчалася у пейзажиста Оскара Шютца та портретиста Генріха Шенхена. З дитинства привчилася їздити верхи, оскільки її батько розводив коней.
В юності почала захоплюватися фотографією. На своїх знімках зберігла численні події, локації, рідних та близьких родини.
Аби принцеса здобула вишукані манери та звикла до представницьких обов'язків, матір брала її із собою на візити ввічливості, чаювання, культурні та благодійні заходи.
Першим коханням Анни Луїзи став граф з роду Пюклерів, товариш її брата Германа. Але оскільки її статус був вищим, графу відмовили.
Шлюб
8 листопада 1891 року відбулися заручини Анни Луїзи з її кузеном Ґюнтером Віктором, князем Шварцбургу-Рудольштадту.
9 грудня 20-річна принцеса стала дружиною 39-річного Ґюнтера Віктора. Цивільна церемонія була проведена у Червоних Залах Гайдексбургу, вінчання пройшло у замковій кірсі. В урочистостях брали участь 130 гостей.
За півроку було оголошено про вагітність княгині, однак на сьомому місяці виникли ускладнення, і 1 вересня 1892 року Анна Луїза народила мертвого хлопчика. Жінка мала пологову гарячку у поєднанні з плевритом, запаленням черевної порожнини та частковим паралічем серця. Подальші вагітності були неможливими.
Перенесені хвилювання відобразилися і на зовнішньому вигляді княгині: вона носила коротко стрижене волосся, а її вбрання не відповідало тодішній моді. Граф Кесслер змальовував її: «...княгиня Шварцбургу, неймовірно неелегантна жінка в білій блузці та з коротко підстриженим волоссям, оманливо нагадуває Максиміліана Гардена...».
У політичному плані була значною мірою стримана, добре обізнана щодо повсякденних політичних справ.
Виконувала типову роль «матері країни», користувалася великою популярністю серед народу. Відповідала за патронаж різноманітніх некомерційних організацій та асоціацій. У 1893 році сприяла створенню притулку для бідних і старих у Квіттельсдорфі. 1901 року заснувала Фонд Анни Луїзи у Бланкенбурзі. Була присутньою на численних фестивалях та відкриттях будівель і пам'ятників, у тому числі — монументу Киффгойзера. Підтримувала культурний розвиток. Протегувала архітектору Анрі ван де Вельде. Познайомившись із ним 1906 року, запрошувала його до Шварцбурзького замку. Правляче подружжя дуже полюбляло цей замок, який вони ретельно перебудували, модернізували та розкішно обставили.
Після смерті бездітного князя Шварцбургу-Зондерсгаузену навесні 1909 року, Ґюнтер Віктор успадкував його землі в особистій унії. З цього моменту подружжя мало шість різних резиденцій, між якими їм доводилося регулярно переїжджати приблизно кожні два місяці.
Спадкоємцем князівств було визнано Зіццо фон Лойтенберга, якому надали титул принца Шварцбурзького. Проте з часом стосунки Ґюнтера Віктора та Зіццо зіпсувалися, конфлікт загострився настільки, що кузени спілкувалися виключно через адвокатів.
Через нестабільні нерви чоловіка, його проблеми з кровообігом і серцем, Анна Луїза максимально адаптувала свій розпорядок дня до стану здоров'я Ґюнтера Віктора. Вона часто подорожувала із ним для лікування. В часи відсутності князя знаходила час, щоб писати, читати та займатися фотографією.
У 1915 році був заснована жіноча нагорода імені княгині — Почесна медаль Анни Луїзи, якою нагороджувалися жінки, які присвятили себе турботі про солдатів і поранених під час Першої світової війни.
Після зречення
В ході Листопадової революції 1918 року Ґюнтер Віктор останнім із правителів зрікся престолу. Подружжя зберегло за собою палаци Шварцбург і Ратсфельд із супутніми землями та правом проживання в палацах Гайдексбург і Зондерсгаузен. Держава Тюрингія забезпечила їм відповідне щорічне утримання. Більшість активів та художніх цінностей було передано «Фонду князя Ґюнтера» (нім. Fürst-Günther-Stiftung), заснованому 22 листопада 1918 року. Анна Луїза важко переживала втрату значущості.
16 квітня 1925 року Ґюнтер Віктор пішов з життя після тривалої хвороби. Оскільки княгиня залишилась його єдиною спадкоємицею, їй довелося продовжувати судову суперечку із Зіццо. Навіть після його смерті у 1926 році Анна Луїза відмовила в усиновленні його єдиного сина, Фрідріха Ґюнтера фон Шварцбурга, оскільки той продовжував судовий позов свого батька проти неї. У 1942 році всиновила Вільгельма Шонбург-Вальденбурзького, молодшого сина свого брата Ульріха. НСРПН не підтримувала. В Зондерсгаузені продовжувала підтримувати культурні установи, такі як оркестр Loh-Orchester та Академію Лютера, засновану 1932 року.
Після того, як у 1940 році уряд Рейху почав перетворювати замок Шварцбург на гостьовий будинок Рейху, переїхала до замку Зондерсгаузен. Пережила нищівний повітряний авіаналіт на місто у квітні 1945 року, під час якого замок дивом вцілів.
У 1945 році більшість домашнього майна Шварцбургів було передано у державну власність. Княгині дозволили залишатися у замку Зондерсгаузена до її смерті. Анна Луїза, поряд із колишнім герцогом Саксен-Альтенбургу та Адельгейдою Шаумбург-Ліппською, стала громадянкою Східної Німеччини. Червона Армія у 1946 році компенсувала княгині крадіжку меблів і картин у розмірі 5000 ринггітів. Уряд землі Тюрингія неодноноразово відміняв їй пенсію в 1945 році. Неоднократні петиції призвели до того, що у 1948/49 році невелика пенсія таки була їй призначена.
Майже не маючи коштів, продовжувала підтримувати біженців і жертв бомбардувань, розквартованих у замку та в місті. У травні 1947 року отримала подячний лист від Народної солідарності Тюрингії за її прихильність даній справі. Разом з тим, була вимушена підтримувати своє існування, продаючи предмети інтер'єру замка.
Померла 7 листопада 1951 року у Зондерсгаузені. Її смерть трималася штазі в секреті, проте вулиці були сповнені городян, які прагли віддати останній обов'язок, а церква була зайнята до останньої лави. Поховали княгиню у крипті церкви Святого Андреаса у Рудольштадті.
Після своєї смерті Анна Луїза залишила майже повну серію щоденників, що охоплюють шістдесят років її життя.
Генеалогія
Отто Карл Фрідріх Шонбург-Вальденбург | Генрієтта Ройсс-Кьострицька | Людвіг Фрідріх II | Кароліна Гессен-Гомбурзька | Еміль Фрідріх I | Луїза Сайн-Вітгенштейн-Гогенштайнська | Генріх LXVII | Адельгейда Ройсс-Еберсдорфська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Отто Віктор I | Текла Шварцбург-Рудольштадтська | Адольф Бентгайм-Текленбурзький | Анна Ройсс-Шляйцька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Георг Шонбург-Вальденбурззький | Луїза Бентгайм-Текленбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Анна Луїза | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
Література
- Gerlinde Gräfin von Westphalen: Anna Luise von Schwarzburg. Die letzte Fürstin. Jenzig, Golmsdorf, 2. Aufl. 2011, .
- Jens Henkel: Anna Luise von Schwarzburg 1871–1951. Ein Leben in Bildern aus ihrem photographischen Nachlass. Thüringer Landesmuseum Heidecksburg Rudolstadt, Rudolstadt 2005, .
Посилання
- Шонбург-Вальденбурги (англ.)
- Профіль на Geni.com (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Анни Луїзи Шонбург-Вальденбурзької (англ.)
- Генеалогія Ґюнтера Віктора Шварцбург-Рудольштадтського (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anna Luyiza Shonburg Valdenburzka nim Anna Luise von Schonburg Waldenburg 19 lyutogo 1871 7 listopada 1951 princesa Shonburg Valdenburzka z rodu Shonburgiv donka princa Shonburg Valdenburzkogo Georga ta princesi Bentgajm Teklenburzkoyi Luyizi druzhina ostannogo knyazya Shvarcburg Rudolshtadtu ta Shvarcburg Zondersgauzenu Gyuntera Viktora Anna Luyiza Shonburg Valdenburzkanim Anna Luise von Schonburg WaldenburgAnna Luyiza Shonburg ValdenburzkaSvitlina princesi Anni Luyizi roboti F U fon Vrangelya 18989 a knyaginya konsort Shvarcburg Rudolshtadtu ta 7 a Shvarcburg ZondersgauzenuPochatok pravlinnya 9 grudnya 1891 Shvarcburg Rudolshtadt 28 bereznya 1909 Shvarcburg Zondersgauzen Kinec pravlinnya 22 listopada 1918Poperednik Avgusta Angalt Dessauska Shvarcburg Rudolshtadt Mariya Saksen Altenburzka Shvarcburg Zondersgauzen Nastupnik Aleksandra Angaltska titulyarno Data narodzhennya 19 lyutogo 1871 1871 02 19 Misce narodzhennya zamok Germsdorf korolivstvo SaksoniyaKrayina Nimecka imperiyaData smerti 7 listopada 1951 1951 11 07 80 rokiv Misce smerti Zondersgauzen NDRCholovik Gyunter ViktorDiti ne buloDinastiya Shonburgi ShvarcburgiBatko Georg Shonburg ValdenburzkijMati Luyiza Bentgajm TeklenburzkaAnna Luyiza Shonburg Valdenburzka u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodilas 19 lyutogo 1871 roku u zamku Germsdorf Bula tretoyu ditinoyu ta yedinoyu donkoyu v rodini princa Shonburg Valdenburzkogo Georga ta jogo druzhini Luyizi Bentgajm Teklenburzkoyi Mala starshih brativ Germana j Ulriha Provela ditinstvo u zamku Germsdorf nepodalik Drezdenu ta girskomu mayetku Shneyeberg u Krajni yakij sluguvav litnoyu rezidenciyeyu Meshkati u vlasnij kimnati divchinci dozvolili lishe u 8 richnomu vici do cogo Anna Luyiza znahodilas pid pilnim naglyadom nyanki Zamok Germsdorf Zdobuvati osvitu pochala z shesti rokiv razom iz bratom Ulrihom ditmi kapitana kavaleriyi fon Goffmana ta golovnogo lisnichogo fon Oberejnera Odnim iz yiyi vchiteliv buv pastor Arnold Braue Okrim inshogo osvita princesi vklyuchala uroki muziki ta malyuvannya Tak spershu Anna Luyiza navchilasya grati na skripci a vid 1879 roku i na fortepiano zavdyaki svoyij materi Zhivopisu ta malyunku navchalasya u pejzazhista Oskara Shyutca ta portretista Genriha Shenhena Z ditinstva privchilasya yizditi verhi oskilki yiyi batko rozvodiv konej V yunosti pochala zahoplyuvatisya fotografiyeyu Na svoyih znimkah zberigla chislenni podiyi lokaciyi ridnih ta blizkih rodini Abi princesa zdobula vishukani maneri ta zvikla do predstavnickih obov yazkiv matir brala yiyi iz soboyu na viziti vvichlivosti chayuvannya kulturni ta blagodijni zahodi Pershim kohannyam Anni Luyizi stav graf z rodu Pyukleriv tovarish yiyi brata Germana Ale oskilki yiyi status buv vishim grafu vidmovili Shlyub 8 listopada 1891 roku vidbulisya zaruchini Anni Luyizi z yiyi kuzenom Gyunterom Viktorom knyazem Shvarcburgu Rudolshtadtu Portret Gyuntera Viktora 9 grudnya 20 richna princesa stala druzhinoyu 39 richnogo Gyuntera Viktora Civilna ceremoniya bula provedena u Chervonih Zalah Gajdeksburgu vinchannya projshlo u zamkovij kirsi V urochistostyah brali uchast 130 gostej Za pivroku bulo ogolosheno pro vagitnist knyagini odnak na somomu misyaci vinikli uskladnennya i 1 veresnya 1892 roku Anna Luyiza narodila mertvogo hlopchika Zhinka mala pologovu garyachku u poyednanni z plevritom zapalennyam cherevnoyi porozhnini ta chastkovim paralichem sercya Podalshi vagitnosti buli nemozhlivimi Pereneseni hvilyuvannya vidobrazilisya i na zovnishnomu viglyadi knyagini vona nosila korotko strizhene volossya a yiyi vbrannya ne vidpovidalo todishnij modi Graf Kessler zmalovuvav yiyi knyaginya Shvarcburgu nejmovirno neelegantna zhinka v bilij bluzci ta z korotko pidstrizhenim volossyam omanlivo nagaduvaye Maksimiliana Gardena U politichnomu plani bula znachnoyu miroyu strimana dobre obiznana shodo povsyakdennih politichnih sprav Knyaginya u 1917 roci Vikonuvala tipovu rol materi krayini koristuvalasya velikoyu populyarnistyu sered narodu Vidpovidala za patronazh riznomanitnih nekomercijnih organizacij ta asociacij U 1893 roci spriyala stvorennyu pritulku dlya bidnih i starih u Kvittelsdorfi 1901 roku zasnuvala Fond Anni Luyizi u Blankenburzi Bula prisutnoyu na chislennih festivalyah ta vidkrittyah budivel i pam yatnikiv u tomu chisli monumentu Kiffgojzera Pidtrimuvala kulturnij rozvitok Proteguvala arhitektoru Anri van de Velde Poznajomivshis iz nim 1906 roku zaproshuvala jogo do Shvarcburzkogo zamku Pravlyache podruzhzhya duzhe polyublyalo cej zamok yakij voni retelno perebuduvali modernizuvali ta rozkishno obstavili Pislya smerti bezditnogo knyazya Shvarcburgu Zondersgauzenu navesni 1909 roku Gyunter Viktor uspadkuvav jogo zemli v osobistij uniyi Z cogo momentu podruzhzhya malo shist riznih rezidencij mizh yakimi yim dovodilosya regulyarno pereyizhdzhati priblizno kozhni dva misyaci Spadkoyemcem knyazivstv bulo viznano Zicco fon Lojtenberga yakomu nadali titul princa Shvarcburzkogo Prote z chasom stosunki Gyuntera Viktora ta Zicco zipsuvalisya konflikt zagostrivsya nastilki sho kuzeni spilkuvalisya viklyuchno cherez advokativ Cherez nestabilni nervi cholovika jogo problemi z krovoobigom i sercem Anna Luyiza maksimalno adaptuvala svij rozporyadok dnya do stanu zdorov ya Gyuntera Viktora Vona chasto podorozhuvala iz nim dlya likuvannya V chasi vidsutnosti knyazya znahodila chas shob pisati chitati ta zajmatisya fotografiyeyu U 1915 roci buv zasnovana zhinocha nagoroda imeni knyagini Pochesna medal Anni Luyizi yakoyu nagorodzhuvalisya zhinki yaki prisvyatili sebe turboti pro soldativ i poranenih pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Pislya zrechennya Portret Anni Luyizi penzlya G A M Bahema 1941 V hodi Listopadovoyi revolyuciyi 1918 roku Gyunter Viktor ostannim iz praviteliv zriksya prestolu Podruzhzhya zbereglo za soboyu palaci Shvarcburg i Ratsfeld iz suputnimi zemlyami ta pravom prozhivannya v palacah Gajdeksburg i Zondersgauzen Derzhava Tyuringiya zabezpechila yim vidpovidne shorichne utrimannya Bilshist aktiviv ta hudozhnih cinnostej bulo peredano Fondu knyazya Gyuntera nim Furst Gunther Stiftung zasnovanomu 22 listopada 1918 roku Anna Luyiza vazhko perezhivala vtratu znachushosti 16 kvitnya 1925 roku Gyunter Viktor pishov z zhittya pislya trivaloyi hvorobi Oskilki knyaginya zalishilas jogo yedinoyu spadkoyemiceyu yij dovelosya prodovzhuvati sudovu superechku iz Zicco Navit pislya jogo smerti u 1926 roci Anna Luyiza vidmovila v usinovlenni jogo yedinogo sina Fridriha Gyuntera fon Shvarcburga oskilki toj prodovzhuvav sudovij pozov svogo batka proti neyi U 1942 roci vsinovila Vilgelma Shonburg Valdenburzkogo molodshogo sina svogo brata Ulriha NSRPN ne pidtrimuvala V Zondersgauzeni prodovzhuvala pidtrimuvati kulturni ustanovi taki yak orkestr Loh Orchester ta Akademiyu Lyutera zasnovanu 1932 roku Pislya togo yak u 1940 roci uryad Rejhu pochav peretvoryuvati zamok Shvarcburg na gostovij budinok Rejhu pereyihala do zamku Zondersgauzen Perezhila nishivnij povitryanij avianalit na misto u kvitni 1945 roku pid chas yakogo zamok divom vciliv Zamok Zondersgauzen U 1945 roci bilshist domashnogo majna Shvarcburgiv bulo peredano u derzhavnu vlasnist Knyagini dozvolili zalishatisya u zamku Zondersgauzena do yiyi smerti Anna Luyiza poryad iz kolishnim gercogom Saksen Altenburgu ta Adelgejdoyu Shaumburg Lippskoyu stala gromadyankoyu Shidnoyi Nimechchini Chervona Armiya u 1946 roci kompensuvala knyagini kradizhku mebliv i kartin u rozmiri 5000 ringgitiv Uryad zemli Tyuringiya neodnonorazovo vidminyav yij pensiyu v 1945 roci Neodnokratni peticiyi prizveli do togo sho u 1948 49 roci nevelika pensiya taki bula yij priznachena Majzhe ne mayuchi koshtiv prodovzhuvala pidtrimuvati bizhenciv i zhertv bombarduvan rozkvartovanih u zamku ta v misti U travni 1947 roku otrimala podyachnij list vid Narodnoyi solidarnosti Tyuringiyi za yiyi prihilnist danij spravi Razom z tim bula vimushena pidtrimuvati svoye isnuvannya prodayuchi predmeti inter yeru zamka Pomerla 7 listopada 1951 roku u Zondersgauzeni Yiyi smert trimalasya shtazi v sekreti prote vulici buli spovneni gorodyan yaki pragli viddati ostannij obov yazok a cerkva bula zajnyata do ostannoyi lavi Pohovali knyaginyu u kripti cerkvi Svyatogo Andreasa u Rudolshtadti Pislya svoyeyi smerti Anna Luyiza zalishila majzhe povnu seriyu shodennikiv sho ohoplyuyut shistdesyat rokiv yiyi zhittya GenealogiyaOtto Karl Fridrih Shonburg Valdenburg Genriyetta Rojss Kostricka Lyudvig Fridrih II Karolina Gessen Gomburzka Emil Fridrih I Luyiza Sajn Vitgenshtejn Gogenshtajnska Genrih LXVII Adelgejda Rojss Ebersdorfska Otto Viktor I Tekla Shvarcburg Rudolshtadtska Adolf Bentgajm Teklenburzkij Anna Rojss Shlyajcka Georg Shonburg Valdenburzzkij Luyiza Bentgajm Teklenburzka Anna Luyiza PrimitkiKnyaginya Anna Luyiza 1 nim Landesarchiv Thuringen Staatsarchiv Rudolstadt Aktualisierte Bestandeubersicht 2 nim Oficijnij sajt zamku Shvarcburg Ostannye pravlyache podruzhzhya 3 nim Cerkva Svyatogo Andreasa v Rudolshtadti 4 angl LiteraturaGerlinde Grafin von Westphalen Anna Luise von Schwarzburg Die letzte Furstin Jenzig Golmsdorf 2 Aufl 2011 ISBN 978 3 910141 79 7 Jens Henkel Anna Luise von Schwarzburg 1871 1951 Ein Leben in Bildern aus ihrem photographischen Nachlass Thuringer Landesmuseum Heidecksburg Rudolstadt Rudolstadt 2005 ISBN 978 3 910013 54 4 PosilannyaShonburg Valdenburgi angl Profil na Geni com angl Profil na Genealogics org angl Profil na Thepeerage com angl Genealogiya Anni Luyizi Shonburg Valdenburzkoyi angl Genealogiya Gyuntera Viktora Shvarcburg Rudolshtadtskogo angl